01 вересня 2025 року м. Житомир справа № 240/13610/25
категорія 106030200
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Лавренчук О.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного до ОСОБА_1 про стягнення коштів,
встановив:
Національна академія сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного (далі позивач, Академія) звернулася до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 (далі відповідач, ОСОБА_1 ) витрат, пов'язаних з його утриманням у закладі вищої освіти у розмірі 462 055 грн. 10 коп.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідач, достроково розірвавши контракт через небажання продовжувати навчання (за власним бажанням), повинен відшкодувати витрат на його утримання у вищому навчальному закладі у зв'язку з припиненням відносин публічної служби відповідно до частини 10 статті 25 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу». Просить позов задовольнити у повному обсязі.
Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду позов прийнято до провадження, призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи та визначено відповідачу строк для подання відзиву на позов.
Копія зазначеної ухвали, направлена відповідачу за адресою вказаною в Єдиному державному демографічному реєстрі.
Через підсистему "Електронний суд" надійшла заява про залучення ОСОБА_2 в якості представника відповідача - Бондарчука Юрія Леонідовича та надати доступ до електронної справи №240/13610/25 в підсистемі "Електронний суд".
З метою повідомлення відповідача, відповідно до положень частини 1 статті 130 Кодексу адміністративного судочинства України, судом на офіційному веб-порталі судової влади України розміщено оголошення про відкриття провадження у справі та її розгляд.
За таких обставин судом ужиті всі передбачені Кодексом адміністративного судочинства України заходи для інформування відповідача про наявність у провадженні суду цієї справи.
Однак, станом на дату розгляду справи відповідач своїм правом на заперечення щодо заявлених позовних вимог не скористався, відзиву на позовну заяву до суду не надіслав.
У період з 30.06.2025 по 18.07.2025 та, з 06.08.2025 по 26.08.2025 головуюч у справі суддя перебувала у відпустці.
Згідно частини 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
На підставі частини 1 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Позивач - Національна академія сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного є юридичною особою державним закладом у сфері вищої освіти. Основним джерелом фінансування є державний бюджет.
Наказом начальника Національної академії від 21.08.2022 № 29-КС (по особовому складу) ОСОБА_1 було зараховано на перший курс навчання до Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного, прийнято на військову службу (навчання) та призначено курсантом факультету ракетних військ і атилерії.
Між Міністерством оборони України в особі начальника Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного та солдатом ОСОБА_1 21.08.2022 укладено контракт про проходження військової служби (навчання) у Збройних Силах України курсантами вищого військового навчального закладу. Згідно з пунктом 1 вказаного контракту відповідач зобов'язувався, зокрема, відшкодовувати Міністерству оборони України витрати, пов'язані із його утриманням у закладі, в якому проходить військову службу (навчання), у разі дострокового розірвання Контракту через небажання продовжувати навчання або недисциплінованість чи відмови від подальшого проходження військової служби на посадах офіцерського складу після закінчення цього закладу.
Солдат ОСОБА_1 28.03.2025 подав рапорт про відрахування його з числа курсантів Національної академії через небажання продовжувати навчання. У даному рапорті відповідач зазначив про свою обізнаність із обов'язком відшкодувати витрати, пов'язані із його утриманням у навчальному закладі, на підставі постанови Кабінету Міністрів України № 964 від 12.07.2006 «Про затвердження порядку відшкодування курсантами витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах» та зобов'язався їх відшкодувати.
З метою об'єктивного з'ясування ставлення солдата ОСОБА_1 до подальшого проходження служби (навчання), з ним проведено відповідні бесіди: начальником навчального курсу інституту ракетних військ і артилерії Національної академії; начальником інституту ракетних військ і артилерії Національної академії; начальником Національної академії сухопутних військ.
Вищезазначене підтверджується відповідними аркушами бесіди, з якими солдат ОСОБА_1 ознайомився під особистий підпис.
Відповідно до п. 3.11 Інструкції 490, при вирішенні питання про відрахування курсантів (слухачів) кожен випадок відрахування (крім відрахування за станом здоров'я, сімейними обставинами, звинувачувальним вироком суду) обов'язково розглядається на вченій раді ВВНЗ. Готують всі необхідні документи і матеріали для розгляду на засіданні вченої ради начальники відповідних факультетів.
Відповідно до витягу з протоколу вченої ради Інституту ракетних військ і артилерії національної академії від 28.03.2025 №13 ухвалено рішення клопотати перед вченою радою Національної академії про відрахування солдата ОСОБА_1 через небажання продовжувати навчання (за влсним бажанням).
Наказом начальника Національної академії від 14.04.2025 № 21-КС (по особовому складу) із солдатом ОСОБА_1 , відповідно до частини 11, статті 25 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», пункту 3,7 розділу II Особливостей 877, достроково розірвано контракт про проходження військової служби (навчання) у Збройних Силах України курсантами вищого військового навчального закладу, відраховано його з числа курсантів першого курсу у зв'язку із достроковим розірванням контракту через небажання продовжувати навчання (за власним бажанням), звільнено з займаної посади і вважати таким, що проходить військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період.
Наказом начальника Національної академії від 1.074.2025 № 115 (по стройовій частині) солдата ОСОБА_1 виключено зі списків особового складу Національної академії та всіх видів забезпечення, визначено відшкодувати витрати, пов'язані з його утриманням в Національній академії за період з 21.08.2022 по 16.04.2025 в сумі 462055,10 грн. Того ж дня ОСОБА_1 під підпис було ознайомлено із довідкою-розрахунком № 24 про відшкодування витрат, пов'язаних з його утриманням в Національній академії, у сумі 462055,10 грн, згідно з якою він обізнаний з необхідністю оплатити суму в касу або на рахунок Національної академії.
Таким чином загальна сума заборгованості становить 462 055,10 грн.
Підписом відповідача підтверджується погодження між сторонами вказаної суми витрат, пов'язаних з утриманням відповідача в Національній академії та визнання необхідності відшкодування вказаних коштів.
Оскільки, в добровільному порядку суму витрат, пов'язаних з його утриманням у зазначеному закладі вищої освіти, позивач не відшкодував, позивач звернувся до суду з позовом про їх стягнення.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 3 Закону України від 06.12.1991 № 1934-XII «Про Збройні Сили України» (далі Закон № 1934-XII) організаційно Збройні Сили України складаються з органів військового управління, з'єднань, військових частин, вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, установ та організацій.
Статтею 15 Закону № 1934-XII визначено, що фінансування Збройних Сил України здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Згідно з пунктом 3 частини першої, частиною третьою статті 24 Закону України від 25.03.1992 № 2232-XII Про військовий обов'язок і військову службу (далі - Закон № 2232-XII) початком проходження військової служби вважається день призначення на посаду курсанта вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу вищого навчального закладу для громадян, які не проходили військову службу, та військовозобов'язаних. Закінченням проходження військової служби вважається день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) у порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби громадянами України
Частинами першою, третьою, п'ятою та восьмою статті 25 Закону № 2232-XII визначено, що підготовка громадян України для проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу проводиться у вищих військових навчальних закладах та військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти. У них здійснюється навчання курсантів, слухачів, студентів, ад'юнктів і докторантів. Зарахування громадян України до вищих військових навчальних закладів та військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів проводиться на добровільних засадах відповідно до особистих заяв після успішного складення вступних іспитів та відповідних випробувань. З громадянами України-курсантами вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу вищого навчального закладу укладається контракт про проходження військової служби (навчання) на строки, передбачені абзацом четвертим частини другої статті 23 цього Закону. Курсантам, які не мали військового звання до зарахування до вищого військового навчального закладу або військового навчального підрозділу вищого навчального закладу, присвоюється військове звання рядового складу.
Відповідно до частини десятої статті 25 Закону № 2232-XII курсанти в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість, систематичне невиконання умов контракту військовослужбовцем, невиконання освітньої програми (індивідуального навчального плану - за його наявності) та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення закладу вищої освіти, а також особи офіцерського складу, які звільняються з військової служби протягом п'яти років (десяти років - для осіб офіцерського складу, які оволоділи спеціальностями льотного складу авіації) після закінчення вищого військового навчального закладу або військового навчального підрозділу закладу вищої освіти відповідно до підпунктів д, е, є, з, и пункту 1 та підпунктів д, е, є, ж, з пункту 2 частини п'ятої статті 26 цього Закону, відшкодовують Міністерству оборони України та іншим центральним органам виконавчої влади, яким підпорядковані ці заклади освіти, витрати, пов'язані з їх утриманням у закладі вищої освіти, відповідно до порядку і умов, встановлених Кабінетом Міністрів України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється у судовому порядку.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2006 № 964 «Про затвердження Порядку відшкодування курсантами та особами офіцерського складу витрат, пов'язаних з їх утриманням у закладах фахової передвищої військової освіти, вищих військових навчальних закладах, військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти» затверджено Порядок відшкодування курсантами та особами офіцерського складу витрат, пов'язаних з їх утриманням у закладах фахової передвищої військової освіти, вищих військових навчальних закладах, військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти (далі Порядок №964).
Згідно пункту 1 Порядку № 964, цей Порядок визначає механізм відшкодування курсантами в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість, систематичне невиконання умов контракту військовослужбовцем, невиконання освітньої програми (індивідуального навчального плану за його наявності) та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення закладу вищої освіти, а також особами офіцерського складу, які звільняються з військової служби протягом п'яти років (десяти років - для осіб офіцерського складу, які оволоділи спеціальностями льотного складу авіації) після закінчення вищого військового навчального закладу або військового навчального підрозділу закладу вищої освіти (далі - заклади вищої освіти) відповідно до підпунктів д, е, є, з, и пункту 1 та підпунктів д, е, є, ж, з пункту 2 частини п'ятої статті 26 Закону № 2232-XII, витрат, пов'язаних з їх утриманням у закладі вищої освіти.
Пунктами 3, 4 Порядку № 964 визначено, що відшкодування здійснюється у розмірі фактичних витрат, пов'язаних з: грошовим, продовольчим, речовим, медичним забезпеченням; перевезенням до місця проведення щорічної основної та канікулярної відпустки та у зворотному напрямку; оплатою комунальних послуг і вартості спожитих енергоносіїв. Розрахунок фактичних витрат здійснюється вищим навчальним закладом згідно з нормами утримання курсантів.
На виконання пункту 3 вищевказаного нормативно-правового акту Міністерством оборони України, Міністерством фінансів України, Міністерством внутрішніх справ України, Міністерством транспорту та зв'язку України, Адміністрацією Державної прикордонної служби України, Управлінням державної охорони України, Службою безпеки України видано спільний наказ № 419/831/240/605/537/219/534.
Означеним Наказом затверджено Порядок розрахунку витрат, пов'язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах.
Відповідно до пункту 2.1 Порядку розрахунку витрат, відшкодування здійснюється в розмірі фактичних витрат, пов'язаних з утриманням курсантів у вищому навчальному закладі, а саме витрат, окрім іншого, на грошове забезпечення, продовольче забезпечення, медичне забезпечення та оплату комунальних послуг та спожитих енергоносіїв.
Згідно із пунктом 2.1.1 Порядку розрахунку витрат, витратами на грошове забезпечення є отримане курсантом щомісячне грошове забезпечення за весь період навчання, яке визначається з посадового окладу та додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу та надбавки), передбачених чинним законодавством для цієї категорії військовослужбовців. Фактичні дані беруться з розрахункових відомостей та інших передбачених документів, що підтверджують виплату щомісячного грошового забезпечення курсанту.
Відповідно до пункту 2.1.2 Порядку розрахунку витрат, витратами на продовольче забезпечення є витрати, пов'язані із забезпеченням курсанта продовольством згідно з нормами харчування.
За змістом пункту 2.1.4 Порядку розрахунку витрат витратами на медичне забезпечення є витрати, пов'язані з наданням медичної допомоги, у тому числі стоматологічної, безпосередньо у ВНЗ, та вартість лікування у військових госпіталях.
Приписами пункту 2.1.5 Порядку розрахунку витрат встановлено, що витрати на перевезення до місця проведення щорічної основної та канікулярної відпустки та назад визначаються виходячи з фактичних витрат, пов'язаних з оплатою транспортних послуг (вартість квитків, зборів та платежів, постільної білизни тощо).Відповідно до пункту 2.1.6 Порядку розрахунку витрат, до спожитих курсантом ВНЗ комунальних послуг та енергоносіїв належать тепло, гаряча та холодна вода, водовідведення та електроенергія.
Системний аналіз викладених правових норм дозволяє стверджувати, що законодавством передбачено обов'язок курсантів вищих військових навчальних закладів відшкодувати витрати, пов'язані з їх утриманням, у разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання.
При цьому до таких витрат входять, зокрема витрати на грошове, продовольче, речове, медичне забезпечення під час навчання.
Суд звертає увагу на те, що контракт із відповідачем як курсантом Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного розірваний через небажання позивача продовжувати навчання на підставі його рапорту.
Разом з тим, укладаючи означений контракт, відповідач взяв на себе зобов'язання відшкодувати Міністерству оборони України витрати, пов'язані з його утриманням у вищому навчальному закладі у разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання.
Крім того, відповідач, звертаючись з рапортом про припинення навчання за власним бажанням, а також ознайомлюючись із загальним розрахунком коштів на відшкодування витрат, пов'язаних з його утриманням, та підписуючи такий розрахунок, він також підтвердив взяте на себе зобов'язання добровільно відшкодувати відповідні витрати.
При цьому суд відзначає, що вказаний розрахунок містить, зокрема, витрати на грошове забезпечення відповідача, які включаються до фактичних витрат, пов'язаних з його утриманням, і підписаний ним без зауважень та із зобов'язанням відшкодувати ці та інші вказані у цьому розрахунку витрати.
Відповідно до статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
На підставі системного аналізу положень законодавства України, доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог позивача.
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно частини 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз. Оскільки позивач не надав доказів понесених судових витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, то відсутні підстави для розподілу судового збору.
Керуючись положеннями статей 2, 9, 72-77, 139, 242-246, 251, 262, 263, 292, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Позов Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного (вул. Героїв Майдану, 32, м. Львів, Львівський район, Львівська область,79026, ЄДРПОУ: 08410370) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) про стягнення коштів, задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного витрати, пов'язані з утриманням у закладі вищої освіти у розмірі 462 055 (чотириста шістесят дві тисячі п"ятдисят п"ять) гривень 10 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.В. Лавренчук
01.09.25