02 вересня 2025 року м. Житомир справа № 240/24969/24
категорія 112030500
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Панкеєвої В.А., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної установи "Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Житомирській області", Міністерства внутрішніх справ України про визнання протиправним рішення, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом до Державної установи "Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Житомирській області", Міністерства внутрішніх справ України , в якому просить:
- визнати протиправним рішення Міністерства внутрішніх справ України та Державної установи "Територіальне медичне об'єднання МВС України по Житомирській області" щодо призначення йому одноразової грошової допомоги та її виплату в неповному обсязі у зв'язку з отриманням 2 групи інвалідності під час проходження служби в ОВС України;
- зобов'язати Державну установу "Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ по Житомирській області" повторно подати до Міністерства внутрішніх справ України висновок про призначення йому невиплаченої суми одноразової грошової допомоги відповідно до Порядку та умов призначення та виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 850 у розмірі 240 000, 00 грн;
- зобов'язати Міністерство внутрішніх справ України прийняти рішення щодо виплати йому недоплаченої суми одноразової грошової допомоги у зв'язку із отриманням ІІ групи інвалідності в результаті захворювання, що пов'язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ України та відповідно до Порядку та умов призначення та виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 850 у розмірі 240 000, 00 грн.
В обґрунтування позову вказано, що оскільки позивачу встановлена ІІ група інвалідності в строк більше двох років, після первинного встановлення ІІІ групи інвалідності, то він має право на отримання одноразової грошової допомоги в повному обсязі, без врахування раніше виплаченої суми такої допомоги.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 08 січня 2025 року позовну заяву повернуто позивачу.
Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 25 лютого 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 08 січня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України про визнання протиправним рішення, зобов'язання вчинити дії скасовано. Справу направлено до Житомирського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2025 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
05.05.2025 до суду від Міністерства внутрішніх справ України надійшов відзив на позовну заяву, в якому просить у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити повністю. Вказує, що пунктом 4 Порядку № 850 передбачено, якщо протягом двох років працівникові міліції після первинного встановлення інвалідності із втратою працездатності або ступенем втрати працездатності без установлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено згідно з рішенням МСЕК вищу групу чи іншу причину інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає йому право на отримання грошової допомоги в більшому розмірі, виплата проводиться з урахуванням раніше виплаченої суми. Також звертає увагу суду, що дана норма закону передбачає можливість додаткової компенсації різниці між розмірами первинної та вторинної грошової допомоги, а не є дискримінаційною чи такою, що суперечить положенням законодавства.
Державною установою "Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Житомирській області" на виконання ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України не надано суду відзиву на позов та не повідомлено про поважність причин ненадання відзиву.
Відповідно до ч.6 ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
23.05.2025, 29.05.2025 та 13.06.2025 головуюча суддя перебувала на періодичному навчанні, з 07.07.2025 по 25.07.2025, 05.08.2025 по 25.08.2025 перебувала у відпустці.
У відповідності до частини 4 статті 243 КАС України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Згідно з частиною 5 статті 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2020 року у справі № 240/7004/20, яке набрало законної сили, позов ОСОБА_1 задоволено частково, визнано протиправною бездіяльність ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області щодо неподання до Міністерства внутрішніх справ України в 15-денний строк з дня реєстрації документів поданих ОСОБА_1 та складення висновку щодо виплати грошової допомоги у зв'язку із встановленням ОСОБА_1 інвалідності 2 групи з 14.02.2020 внаслідок захворювання пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ, відповідно до пункту 8 Порядку № 850, зобов'язано відповідача подати до Міністерства внутрішніх справ України документи, подані ОСОБА_1 та висновок щодо виплати грошової допомоги у зв'язку із встановленням з 14.02.2020 інвалідності 2 групи внаслідок захворювання пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ для прийняття рішення щодо призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги відповідно до статті 23 Закону № 565-ХІІ та у порядку, визначеному пунктом 9 Порядку № 850. У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
Вказаним рішенням встановлено, що з 09.02.2017 позивачу встановлена третя група інвалідності. Захворювання пов'язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ. Огляд був - первинний і проведений 14.02.2017, що підтверджується довідкою Серії 12ААА № 782062 від 14.02.2017 виданою обласною МСЕК № 2
20.02.2020 позивачу встановлено другу групу інвалідності з 14.02.2020. Захворювання, так, пов'язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 13 січня 2023 року у справі №240/11530/22 позов задоволено частково, визнано протиправною бездіяльність Державної установи "Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Житомирській області" щодо ненаправлення до Міністерства внутрішніх справ України матеріалів для розгляду питання про призначення та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв'язку зі встановленням йому ІІ групи інвалідності. Зобов'язано Державну установу "Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Житомирській області" направити до Міністерства внутрішніх справ України матеріали для вирішення питання про призначення та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв'язку зі встановленням йому ІІ групи інвалідності відповідно до Порядку та умов призначення та виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 850. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 12 червня 2023 року рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 13 січня 2023 року скасовано. Прийнято нову постанову, якою позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Міністерства внутрішніх справ України, що полягає у неприйнятті рішення щодо призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв'язку із отриманням ІІ групи інвалідності в результаті захворювання, що пов'язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ України. Зобов'язано Державну установу "Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ по Житомирській області" повторно подати до Міністерства внутрішніх справ України висновок про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 відповідно до Порядку та умов призначення та виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 850. Зобов'язано Міністерство внутрішніх справ України прийняти рішення щодо призначення та виплатити одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 у зв'язку із отриманням ІІ групи інвалідності в результаті захворювання, що пов'язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ України та відповідно до Порядку та умов призначення та виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 850. В решті позову відмовлено.
Державною установою "Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ по Житомирській області" 28.11.2023 погоджено висновок про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 відповідно до рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 13 січня 2023 року та постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 12 червня 2023 року у справі №240/11530/22 про виплату 180400 грн.
При цьому, з вказаного висновку вбачається, що загальний розмір допомоги складає 420400 грн, з яких 240000 грн виплачено раніше, а 180400 грн є рештою виплати.
Як стверджує позивач, 24.12.2023 кошти в розмірі 180400 грн надійшли на його картковий рахунок.
23.04.2024 позивачем на заяву, в якій висловлена незгода з розміром виплат, отримана письмова відповідь ДУ "Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ по Житомирській області" за №321/33/26-2024 від 02.02.2024 в якій зазначено, що відповідно до пункту 4 Порядку № 850, якщо протягом двох років працівникові міліції після первинного встановлення інвалідності із втратою працездатності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено згідно з рішенням медико-соціальної експертної комісії вищу групу чи іншу причину інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає йому право на отримання грошової допомоги в більшому розмірі, виплата проводиться з урахуванням раніше виплаченої суми. Також у висновку, затвердженому МВС України вказано, що на підставі підпункту 2 пункту 3 Порядку №850 нараховано одноразову грошову допомогу на виконання рішення суду в сумі 420400,00 грн, раніше виплачена сума 240000,00 грн та розмір одноразової грошової допомоги до виплати складає 180400,00 грн.
Позивач не погоджуючись з розміром виплаченої одноразової грошової допомоги та вважаючи, що на виконання рішення суду йому мало бути виплачено 420400,00 грн, звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
За приписами пункту 6 частини 1 статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
07 листопада 2015 року набрав чинності Закон України "Про Національну поліцію" від 02 липня 2015 року №580-VIII (далі - Закон №580-VIII).
До набрання чинності вказаним Законом порядок виплати одноразової грошової допомоги було врегульовано нормами статті 23 Закону України "Про міліцію" від 20 грудня 1990 року №565-XII (далі - Закон №565-XII) та Порядком та умовами призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 №850 (далі - Порядок № 850).
Відповідно до статті 23 Закону №565-XII у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов'язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності I групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності III групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров'я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.
На виконання вимог зазначеної статті, постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 затверджено Порядок №850.
Відповідно до пункту 2 Порядку № 850 днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є:
- у разі загибелі (смерті) працівника міліції - дата смерті, що зазначена у свідоцтві про смерть;
- у разі встановлення працівнику міліції інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності - дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.
Підпунктом 2 пункту 3 Порядку № 850 також визначено, що грошова допомога призначається і виплачується у разі установлення працівникові міліції інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов'язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, у розмірі: 250-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності I групи; 200-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності II групи; 150-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності III групи.
Відповідно до пункту 4 Порядку № 850 якщо протягом двох років працівникові міліції після первинного встановлення інвалідності із втратою працездатності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено згідно з рішенням медико-соціальної експертної комісії вищу групу чи іншу причину інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає йому право на отримання грошової допомоги в більшому розмірі, виплата проводиться з урахуванням раніше виплаченої суми.
За своєю суттю одноразова грошова допомога є одноразовою виплатою, гарантованою державою у зв'язку із, зокрема, встановленням інвалідності працівникові міліції, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов'язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в ОВС.
При цьому, суд звертає увагу на те, що процедура перегляду розміру вже призначеної та виплаченої одноразової грошової допомоги у зв'язку зі зміною обставин, наданням нових документів, передбачає виплату лише різниці між виплаченою та нарахованою сумою у зв'язку із встановленням згідно з рішенням медико-соціальної експертної комісії вищої групи чи іншої причини інвалідності або більшого відсотку втрати працездатності під час повторного огляду.
Положеннями статті 23 Закону № 565-XII не передбачено права працівника органів внутрішніх справ на виплату одноразової грошової допомоги у більшому розмірі з урахуванням раніше виплаченої суми у зв'язку із підвищенням групи чи визначенням іншої причини інвалідності або збільшенням відсотку втрати працездатності під час повторного огляду МСЕК.
Тобто, норми Порядку №850 доповнюють норми статті 23 Закону № 565-XII додатковою гарантією для працівників органів внутрішніх справ, проте при цьому встановлюють певні обмеження, за дотримання яких зазначена додаткова гарантія досягається.
Законом №565-XII визначені строки отримання одноразової грошової допомоги вперше, а спірний пункт Порядку №850 регулює відносини щодо доплати до вже отриманої одноразової грошової допомоги, тобто регулює суттєво інші правовідносини.
Вказане корелюється із правовою позицією Верховного Суду, яка викладена у постановах від 25.04.2025 у справі № 640/15350/21, від 11.09.2024 у справі № 440/5984/20, від 04.10.2023 у справі № 380/18083/22.
З огляду на викладене та встановлені судом обставини справи, суд дійшов висновку, що із встановленням вищої, ІІ групи інвалідності, позивач мав право на отримання одноразової грошової допомоги в розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 01 січня календарного року, в якому вперше встановлено інвалідність - 2020 рік.
При цьому, відповідачі правомірно нарахували позивачу одноразову грошову допомогу у зв'язку із отриманням ІІ групи інвалідності в результаті захворювання, що пов'язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ України в сумі 420400,00 грн (200х2102,00 грн (прожитковий мінімум, встановлений законом для працездатних осіб на 01 січня 2020 року)) та, з урахуванням раніше виплаченої суми 240000,00 грн (у зв'язку із отриманням ІІІ групи інвалідності в результаті захворювання, що пов'язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ України), виплатили йому 180400,00 грн (420400,00 грн - 240000,00 грн), оскільки відповідно до пункту 4 Порядку № 850 при встановленні вищої групи інвалідності може йтися лише про право на отримання цієї допомоги у більшому розмірі (доплату до виплаченої суми допомоги).
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Згідно з вимогами статті 78 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
На думку суду відповідачами доведено правомірність своєї поведінки з урахуванням вимог, встановлених частиною 2 статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 КАС України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ОСОБА_1 не підлягає задоволенню.
Оскільки позивачу у задоволенні позову відмовлено та враховуючи, що позивач звільнений від сплати судового збору, судові витрати зі сплати судового збору відшкодуванню не підлягають.
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Державної установи "Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Житомирській області" (вул.Професора Кравченка,2, м.Житомир, Житомирський р-н, Житомирська обл., 10014, ЄДРПОУ: 08734196), Міністерства внутрішніх справ України (вул.Богомольця Академіка,10, м.Київ, 01024, ЄДРПОУ: 00032684) про визнання протиправним рішення, зобов'язання вчинити дії, відмовити за безпідставністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя В.А. Панкеєва
02.09.25