01 вересня 2025 року м. Житомир справа № 240/13836/25
категорія 112010205
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Лавренчук О.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить:
-визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо відмови у проведенні перерахунку та виплати пенсії з урахуванням у складі грошового забезпечення, з якого нараховується пенсія, додаткових видів грошового забезпечення відповідно до довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 про грошове забезпечення від 26.03.2025 №ХЗ66261.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області провести з 20.01.2025 перерахунок та виплату пенсії з урахуванням у складі грошового забезпечення, з якого нараховується пенсія, додаткових видів грошового забезпечення відповідно до довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 про грошове забезпечення від 26.03.2025 №ХЗ66261.
Позов мотивовано тим, що відмова відповідача перерахувати пенсію на підставі оновленої довідки, виданої ІНФОРМАЦІЯ_2 , є протиправною, суперечить вимогам чинного законодавства та порушує право на отримання пенсії із врахуванням додаткових видів грошового забезпечення.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.
Від відповідача надійшов відзив на позов, в якому він просить відмовити у задоволенні позовних вимог та зазначає, що довідка про грошове забезпечення, яка була видана у 2018 році, є законною, не відкликана у визначений спосіб органом, що її видав, а тому її показники підлягають обов'язковому використанню при здійсненні перерахунку пенсії.
Крім того, у відзиві на позов відповідач вказав про необхідність залучення Міністерства соціальної політики України до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.
Зазначає, що участь Міністерства соціальної політики у розгляді даної справи сприятиме всебічному та дослідженню обставин справи та надасть можливість врахувати позицію державного органу, відповідального за цю сферу правовідносин. Наголошує, що у разі винесення рішення про задоволення позовних вимог, його реальне виконання залежатиме від дій Міністерства соціальної політики, як органу, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері пенсійного забезпечення та є головним розпорядником коштів за бюджетною програмою за КПКВК 2506080 "Фінансове забезпечення виплати пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених за пенсійними програмами, та дефіциту коштів Пенсійного фонду".
У період з 30.06.2025 по 18.06.2025 та, з 06.08.2025 по 26.08.2025 головуюча у справі суддя перебувала у відпустці.
Щодо клопотання відповідача про залучення до участі у справі Міністерства соціальної політики України в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.2 ст.49 Кодексу адміністративного судочинства, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов'язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи.
Згідно з ч.4 та ч.5 ст.49 КАС України, у заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.
Про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов'язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі. Ухвала за наслідками розгляду питання про вступ у справу третіх осіб окремо не оскаржується. Заперечення проти такої ухвали може бути включено до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.
З наведених норм випливає, що питання про залучення третіх осіб вирішується ухвалою суду за заявою, в якій зазначається, на яких підставах їх належить залучити до участі у справі.
Представник відповідача до початку розгляду справи по суті оформленого належним чином та викладеного окремим письмовим документом клопотання про залучення третіх осіб не подавав.
Викладення у відзиві на адміністративний позов заяв та клопотань не передбачено чинними нормами процесуального законодавства та суперечить статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України.
У той час твердження представника відповідача про те, що разі винесення рішення про задоволення позовних вимог, реальне виконання залежатиме саме від дій Міністерства соціальної політики України, як органу, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері, зокрема, соціальної політики, загальнообов'язкового державного соціального та пенсійного страхування, соціального захисту населення та який є головним розпорядником коштів, не свідчить про виникнення нових обов'язків, крім тих, що покладені чинним законодавством на такий орган.
Проаналізувавши предмет спору та обґрунтування відповідача, які викладені у поданому клопотанні, суд вважає, що такі не свідчать, що рішення у даній справі може вплинути безпосередньо на права, свободи, інтереси або обов'язки Міністерства соціальної політики України.
З огляду на викладене, судом не встановлено, що для всебічного та об'єктивного розгляду справи, правильного застосування норм матеріального права та дотримання норм процесуального права необхідно залучити третю особу яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Міністерство соціальної політики України, тому у задоволенні клопотання про залучення до участі у справі третьої особи належить відмовити.
Відповідно до положень частини п'ятої статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.
Встановлено, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Житомирській області та отримує пенсію по втраті годувальника відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" з 20.01.2025.
ІНФОРМАЦІЯ_2 складено довідку від 26.03.2025 №ХЗ66261 про розмір грошового забезпечення померлого годувальника позивача - ОСОБА_2 з урахуванням додаткових складових станом на 05.03.2019 та надіслано зазначену довідку до ГУПФ України в Житомирській області для перерахунку пенсії останнього.
Разом з тим, при призначенні позивачу пенсії по втраті годувальника складові грошового забезпечення, які визначені у даній довідці, враховані не були.
На звернення позивача щодо перерахунку пенсії з урахуванням довідки від 26.03.2025 №ХЗ66261 листом ГУПФ України в Житомирській області у перерахунку пенсії позивачу на підставі довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії відмовило, зазначивши про те, що підстав для перерахунку пенсії немає.
Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За приписами частини 1 статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Таким чином, право особи на отримання пенсії, як складової права на соціальний захист, є її конституційним правом.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, а також пенсійного забезпечення членів сімей військовослужбовців, яким призначена пенсія в разі втрати годувальника, є, зокрема, Закон України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон №2262-ХІІ).
Як зазначено у статті 29 Закону від 09.04.1992 № 2262-ХІІ пенсії в разі втрати годувальника сім'ям військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом призначаються, якщо годувальник помер у період проходження служби або не пізніше 3 місяців після звільнення зі служби чи пізніше цього строку, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних у період проходження служби, а сім'ям пенсіонерів з числа цих військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом - якщо годувальник помер у період одержання пенсії або не пізніше 5 років після припинення її виплати.
Статтею 30 Закону № 2262-ХІІ визначено, що право на пенсію в разі втрати годувальника мають непрацездатні члени сімей і загиблих, померлих або таких, що пропали безвісти військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію, які перебували на їх утриманні. Непрацездатними членами сім'ї вважаються: батьки та дружина (чоловік), якщо вони досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", або є особами з інвалідністю.
Розміри пенсії в разі втрати годувальника визначені у статті 36 Закону від 09.04.1992 № 2262-ХІІ, та визначаються у відсотковому вираженні від розміру грошового забезпечення (заробітної плати) загиблого (померлого) годувальника.
Статтею 43 Закону № 2262-XII передбачено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до частини першої статті 45 Закону № 2262-XII сім'ям пенсіонерів з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом пенсії в разі втрати годувальника обчислюються з того ж грошового забезпечення (заробітку), з якого було обчислено пенсію годувальникові.
Згідно із ч.2 ст.51 Закону №2262-ХІІ перерахунок пенсій, призначених особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.
Відповідно до частини третьої статті 51 згаданого Закону перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів ПФУ та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку. Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону (частини перша, друга статті 63 Закону №2262-XII).
Отже, підставою для здійснення перерахунку раніше призначених пенсій може бути як рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, так і відповідна заява пенсіонера про перерахунок пенсії у разі зміни розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення або у зв'язку із введенням нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій.
Як свідчать матеріали справи, позивач перебуває на обліку в ГУПФУ України в Житомирській області та отримує пенсію по втраті годувальника відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" з 01.02.2025.
Суд звертає увагу, що довідка від 26.03.2025 №ХЗ66261 ІНФОРМАЦІЯ_3 про розмір грошового забезпечення померлого чоловіка позивача станом на березень 2019 виготовлена 26.03.2022 направлена відповідачу, що вказує на те, що така була наявна в матеріалах пенсійної справи померлого годувальника позивача.
Як вже зазначалося, згідно ст.45 Закону №2262-ХІІ сім'ям пенсіонерів з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом пенсії в разі втрати годувальника обчислюються з того ж грошового забезпечення (заробітку), з якого було обчислено пенсію годувальникові.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що відповідач протиправно відмовив у проведенні перерахунку пенсії по втраті годувальника з врахуванням довідки від 26.03.2025 №ХЗ66261, оскільки при призначенні пенсії позивачу її розмір повинен був бути визначений із грошового забезпечення померлого годувальника.
Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити.
Керуючись статтями 242-246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України,
вирішив:
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул. Ольжича, 7,м. Житомир,Житомирська область, Житомирський район,10003, ЄДРПОУ 13559341), про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії, задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку пенсії на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 26.03.2025 №ХЗ66261.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області провести з 20.01.2025 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 26.03.2025 №ХЗ66261, з урахуванням вже здійснених виплат.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1211,20 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.В. Лавренчук
01.09.25