Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про залишення позовної заяви без руху
01 вересня 2025 року Справа №200/6538/25
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Галатіна О.О., ознайомившись з матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Чернігівській області, Пенсійного фонду України про скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, стягнення заборгованості з пенсії, стягнення моральної шкоди, стягнення інфляційних втрат, винесення окремих ухвал -
26 серпня 2025 року до Донецького окружного адміністративного суду, через систему «Електронний суд», надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Чернігівській області, Пенсійного фонду України, відповідно до якої просить суд:
1. У межах позовних вимог до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, яким зобов'язати його:
1.1 скасувати рішення від жовтня 2024 року про перегляд заяви ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових мовах від 08 червня 2022 року на підставі рішення Донецького окружного адміністративного суду від 03 червня 2024 року по справі № 200/877/24;
1.2 включити до обрахунку розміру пенсії ОСОБА_1 заробітну плату за період з 01 березня 2010 року по 06 грудня 2010 року, за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку;
1.3 залучити обрахунку розміру пенсії ОСОБА_1 надану ним оптимізацію та розрахунок розміру пенсію;
1.4 повторно розгляну заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії на пільгових умовах від 08 червня 2022 року з урахуванням висновків рішення Донецького окружного адміністративного суду від 03 червня 2024 року по справі № 200/877/24, висновків суду викладених у новому судовому рішенні;
1.5 стягнути на користь ОСОБА_1 заборгованість по пенсії яка виникне на час винесення судового рішення, а сумі 15 347 (п'ятнадцять тисяч триста сорок сім), 68 грн. (у межах перерахованої суми пенсії з доплатами за місяць) негайно;
1.6 стягнути на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 57 532 (п'ятдесят сім тисяч п'ятсот тридцять дві) грн.;
1.7 стягнути на користь ОСОБА_1 інфляційні втрати у сумі яка виникне яка виникне на час винесення судового рішення;
1.8 винести окрему ухвалу якою визнати протиправними дії службової (посадової особи) у не виконанні накладених зобов'язань щодо перерахунку пенсії ОСОБА_1 ;
1.9 зобов'язати притягнути до відповідальності службову особу віну у не виконанні накладених зобов'язань щодо перерахунку пенсії ОСОБА_1 .
2. У межах позовних вимог до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області:
2.1 винести окрему ухвалу якою визнати протиправними дії службової (посадової) особи при зміні заробітної плати з системі персоніфікованого обліку на заробітну плату з нульовими показниками да відмову у залученні власної оптимізації заробітної плати при обрахунку розміру пенсії ОСОБА_1 ;
2.2 зобов'язати притягнути до відповідальності службову особу віну у незаконній зміні заробітної плати з системі персоніфікованого обліку на заробітну плату з нульовими показниками да відмову у залученні власної оптимізації заробітної плати при обрахунку розміру пенсії ОСОБА_1 .
3. У межах позовних вимог до Пенсійного Фонду України:
3.1 винести окрему ухвалу, якою визнати протиправними дії щодо службової бездіяльності щодо скарг ОСОБА_1 до Пенсійного Фонду України від 24 лютого 2025 року та 26 березня 2025 року;
3.2 зобов'язати притягнути до відповідальності службову особу віну у бездіяльності щодо скарг ОСОБА_1 до Пенсійного Фонду України від 24 лютого 2025 року та 26 березня 2025 року.
При вирішенні питання про прийняття позовної заяви до провадження, дійшов висновку, що вона підлягає залишенню без руху, виходячи з наступного.
Відповідно до положень статті 171 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність, має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником), відповідає позовна заява вимогам, встановленим статями 160, 161, 172 цього Кодексу, належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності, позов подано у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними), чи немає інших підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Згідно п. 4, 5, 9 ч. 5 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.
Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу, який має формулюватися максимально чітко і зрозуміло.
Натомість, під викладом обставин розуміється обґрунтування порушених прав та інтересів позивача оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю відповідача у сфері публічно-правових відносинах.
При цьому, повноваження суду при вирішенні справи визначені статтею 245 КАС України.
Відповідно до ч.1 ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Як вбачається з прохальної частини позовної заяви, позивач, зокрема, просить:
1. У межах позовних вимог до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області:
…1.8 винести окрему ухвалу якою визнати протиправними дії службової (посадової особи) у не виконанні накладених зобов'язань щодо перерахунку пенсії ОСОБА_1 ;
1.9 зобов'язати притягнути до відповідальності службову особу віну у не виконанні накладених зобов'язань щодо перерахунку пенсії ОСОБА_1 .
2. У межах позовних вимог до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області:
2.1 винести окрему ухвалу якою визнати протиправними дії службової (посадової) особи при зміні заробітної плати з системі персоніфікованого обліку на заробітну плату з нульовими показниками да відмову у залученні власної оптимізації заробітної плати при обрахунку розміру пенсії ОСОБА_1 ;
2.2 зобов'язати притягнути до відповідальності службову особу віну у незаконній зміні заробітної плати з системі персоніфікованого обліку на заробітну плату з нульовими показниками да відмову у залученні власної оптимізації заробітної плати при обрахунку розміру пенсії ОСОБА_1 .
3. У межах позовних вимог до Пенсійного Фонду України:
3.1 винести окрему ухвалу, якою визнати протиправними дії щодо службової бездіяльності щодо скарг ОСОБА_1 до Пенсійного Фонду України від 24 лютого 2025 року та 26 березня 2025 року;
3.2 зобов'язати притягнути до відповідальності службову особу віну у бездіяльності щодо скарг ОСОБА_1 до Пенсійного Фонду України від 24 лютого 2025 року та 26 березня 2025 року.
Суд зазначає, що відповідно до частин першої, четвертої та п'ятої статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Згідно з частиною шостою статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України, за наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу (окрему ухвалу).
Тобто, в рамках виконання рішення суду.
Вищевказані ж вимоги не є позовними вимогами в розумінні ч.1 ст. 5 КАС України
Суд звертає увагу позивача, що позовні вимоги мають бути логічними та зрозумілими, тому у відповідності до вимог пунктів 4, 5 частини п'ятої статті 160 КАС України, позивачу необхідно викласти позовні вимоги у відповідності до вимог КАС України.
Поряд із цим, суд наголошує, що обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду, яке повинно бути реальним та стосуватися (зачіпати) особисті права або інтереси особи, яка стверджує про їх порушення.
Як вбачається з позовної заяви, відповідачем зазначено, зокрема, Головне управління Пенсійного фонду в Чернігівській області.
Проте, до суду не заявлено позовні вимоги та не надано жодних доказів на підтвердження порушення Головним управлінням Пенсійного фонду в Чернігівській області законних прав та інтересів ОСОБА_1 .
Таким чином, позивачу потрібно надати до суду уточнену позовну заяву з викладенням позовних вимог у відповідності до КАС України із зазначенням чіткого та зрозумілого змісту позовних вимог, конкретизувавши, яких саме дій відповідачів стосуються позовні вимоги, які саме дії позивач вважає такими, що порушили його законні права та інтереси.
Крім того, частиною 3 статті 161 КАС України закріплено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно з частиною 2 статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року № 3674-VI (далі - Закон № 3674-VI).
Підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI передбачено, що ставки судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI також передбачено, що ставки судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік», розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 1 січня 2025 року складає 3028,00 грн.
Відповідно до частини 3 статті 6 Закону № 3674-VI за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Відповідно до позовних вимог, позивач, зокрема, просить: 1.5 стягнути на користь ОСОБА_1 заборгованість по пенсії яка виникне на час винесення судового рішення, а сумі 15 347 (п'ятнадцять тисяч триста сорок сім), 68 грн. (у межах перерахованої суми пенсії з доплатами за місяць) негайно; 1.6 стягнути на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 57 532 (п'ятдесят сім тисяч п'ятсот тридцять дві) грн.; 1.7 стягнути на користь ОСОБА_1 інфляційні втрати у сумі яка виникне яка виникне на час винесення судового рішення; - що є майновими вимогами, внаслідок чого, судовий збір підлягає стягненню як за вимоги майнового характеру.
Поряд із цим, в адміністративному позові позивачем заявлена одна вимога немайнового характеру - 1.1 скасувати рішення від жовтня 2024 року про перегляд заяви ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових мовах від 08 червня 2022 року на підставі рішення Донецького окружного адміністративного суду від 03 червня 2024 року по справі № 200/877/24.
Позивачем судовий збір за подання даного позову до суду не сплачений.
Жодного доказу звільнення позивача від сплати судового збору до суду не надано.
Отже, в порядку усунення недоліків позовної заяви позивачу необхідно надати суду документ про сплату судового збору за одну немайнову та три майнові вимоги.
Також, суд роз'яснює, що відповідно ст. 4 Закону «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених ч.2 цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору».
Поряд із цим, згідно із частиною 1 статті 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
За приписами частини 2 статті 122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Водночас в силу положень ч. 3 ст. 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Поважними причинами пропуску строку звернення до суду визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду.
Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Відповідно до позовних вимог, позивач просить суд скасувати рішення від жовтня 2024 року про перегляд заяви ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових мовах від 08 червня 2022 року на підставі рішення Донецького окружного адміністративного суду від 03 червня 2024 року по справі № 200/877/24.
До суду з даним позовом позивач звернувся 26.08.2025, тобто із пропуском строку, що значно перевищує встановлений чинним законодавством строк звернення до суду з даним позовом.
Суд зазначає, що пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об'єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових.
Окрім цього, реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду. Нереалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.
Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 27 січня 2025 року у справі № 620/7211/24 (провадження № К/990/44314/24), висновок якого суд враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин (частина 5 статті 242 КАС України).
Суд зазначає, що причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Тобто, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулася з позовною заявою, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.
При цьому суд звертає увагу позивача, що у випадку порушення його права та не відновлення його самостійно суб'єктом владних повноважень таке порушене право захищає суд шляхом розгляду відповідного позову, який поданий у встановлений законом строк.
Заяви про поновлення строку звернення до суду та доказів, які б свідчили про поважність причин такого пропуску, до суду не надано.
Таким чином, позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви шляхом надання обґрунтованої заяви про визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними і додати докази поважності причин пропуску такого строку.
Поряд із цим, відповідно до ч. 1 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
Позивач просить суд скасувати рішення від жовтня 2024 року про перегляд заяви ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових мовах від 08 червня 2022 року на підставі рішення Донецького окружного адміністративного суду від 03 червня 2024 року по справі № 200/877/24.
Однак, спірного рішення відповідача до суду надано не було.
Таким чином, Позивачу необхідно надати до суду засвідчену належним чином копію спірного рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від жовтня 2024 року.
Також, суд роз'яснює, що відповідно до положень статті 80 Кодексу адміністративного судочинства України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.
Також, згідно частини п. 2 ч. 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, в позовній заяві зазначаються: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Водночас, у позовній заяві не зазначено відомі номери засобів зв'язку відповідачів та відомостей про наявність/відсутність електронного кабінету стосовно позивача та відповідачів.
Таким чином, позивачу необхідно надати до суду уточненої позовної заяви із наведенням реквізитів сторін відповідно до приписів статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно з частиною 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись ст. ст. 5, 160, 161, 169, 171, 172 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Чернігівській області, Пенсійного фонду України про скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, стягнення заборгованості з пенсії, стягнення моральної шкоди, стягнення інфляційних втрат, винесення окремих ухвал - залишити без руху.
Встановити позивачу десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви, протягом якого позивач має надати до суду: квитанцію про сплату судового збору у встановленому порядку та розмірі; уточнену позовну заяву з викладенням позовних вимог у відповідності до КАС України із зазначенням чіткого та зрозумілого змісту позовних вимог, конкретизувавши, яких саме дій відповідачів стосуються позовні вимоги, які саме дії позивач вважає такими, що порушили його законні права та інтереси, а також із наведенням реквізитів сторін відповідно до приписів статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України; обґрунтовану заяву про визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними і додати докази поважності причин пропуску такого строку; засвідчену належним чином копію спірного рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від жовтня 2024 року.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Відповідно до ч. 3 ст. 293 КАС України, заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя О.О. Галатіна