Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про відкриття провадження у справі
01 вересня 2025 року Справа №200/6606/25
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Голуб В.А., вирішуючи питання про наявність підстав для прийняття позовної заяви та відкриття провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправним та скасувати рішення від 01 серпня 2025 року № 1169811455-2025-2, зобов'язання вчинити певні дії, -
До Донецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (61022, Харківська область, м. Харків, Майдан Свободи, Держпром, 3 під., 2 пов.) про визнання протиправним та скасувати рішення від 01 серпня 2025 року № 1169811455-2025-2 та зобов'язання вчинити певні дії.
Поряд з цим, представником позивача надано до суду клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Зазначеною статтею визначаються строки звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом з метою досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
Строк звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом - проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. Дотримання строку звернення з адміністративним позовом є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах, яка дисциплінує учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, запобігає зловживанням.
Відповідно до пункту 1 ст. 120 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Аналіз зазначених норм показав, що пропущення строків звернення до адміністративного суду не може бути безумовною підставою для застосування наслідків пропущення цих строків, оскільки суд може визнати причину пропуску таких строків поважними і в такому випадку справа розглядається і вирішується в порядку, встановленому КАС України.
Між тим, Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 з 5:30 24 лютого 2022 року в Україні введений воєнний стан у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації. В подальшому дію воєнного стану продовжено та, станом на теперішній час, він діє.
У пункті 6 рекомендацій Ради суддів України «Щодо роботи в умовах воєнного стану», зазначено про виважений підхід до питань, пов'язаних з поверненням різного роду процесуальних документів, залишення їх без руху, встановлення різного роду строків, та по можливості продовжувати їх щонайменше до закінчення воєнного стану.
Верховний Суд у своєму повідомленні щодо особливості здійснення правосуддя на території, на якій введено воєнний стан зазначив також, що «запровадження воєнного стану на певній території є поважною причиною для поновлення процесуальних строків».
04.03.2022 видано наказ голови Верховного Суду, згідно з яким встановлено особливий режим роботи й запроваджено відповідні організаційні заходи. Згідно з даним наказом Верховний Суд акцентував судам, що варто ураховувати, що запровадження воєнного стану на певній території є поважною причиною для поновлення процесуальних строків. Окрім того, Судам рекомендовано виважено підходити до питань, пов'язаних з поверненням процесуальних документів, залишення їх без руху, встановлення процесуальних строків та, по можливості, продовжувати їх щонайменше до закінчення воєнного стану. Із даних рекомендацій слідує, що введення воєнного стану фактично визнається поважною причиною пропуску строку.
Ураховуючи той факт, що право на справедливий суд займає основне місце у системі глобальних цінностей демократичного суспільства, Європейський суд з прав людини у своїй практиці пропонує досить широке його тлумачення.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) наголошує на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі Конвенція), кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух. Разом із тим не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (рішення ЄСПЛ у справі «Жоффр де ля Прадель проти Франції» від 16 грудня 1992 року).
Гарантії, пов'язані із реалізацією права на справедливий суд, закріпленого у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), повинні відповідати також і забезпеченню ефективного доступу до суду (пункт 25 рішення у справі «Делькур проти Бельгії» від 17 січня 1970 року та пункт 65 рішення у справі «Гофман проти Німеччини» від 11.11.2001р.).
Статтею 6 Конвенції визначено право людини на доступ до правосуддя, а статтею 13 Конвенції ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред'явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення. Пряма чи опосередкована заборона законом на захист певного цивільного права чи інтересу не може бути виправданою. Тому пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право звернутися до суду з будь-якою вимогою щодо своїх цивільних прав та обов'язків. У такий спосіб здійснюється право на суд, яке включає не лише право ініціювати провадження, а й право отримати вирішення спору судом.
Крім того, при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції.
Відтак, суд вважає за доцільне клопотання представника позивача про поновлення пропущеного строку на звернення до суду задовольнити, визнати поважною причину пропуску строку на звернення до суду та поновити позивачу строк на звернення до суду з даною позовною заявою.
Позовна заява підсудна Донецькому окружному адміністративному суду, подана особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність та відповідає вимогам ст.ст. 160, 161, 172 КАС України.
Позовну заяву належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Частиною першою статті 12 КАС України визначено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
Згідно з приписами статті 12 та глави 10 КАС України спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій ст. 257 КАС України.
Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше (ч. 5 ст. 262 КАС України).
Суд зазначає, що справи за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за можливе розглянути справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправним та скасувати рішення від 01 серпня 2025 року № 1169811455-2025-2, зобов'язання вчинити певні дії за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Поряд з цим, представник позивача просить суд витребувати у відповідача електронну справу про нарахування та виплату щомісячних страхових виплат в разі часткової чи повної втрати працездатності; інформацію щодо дати припинення нарахування та виплати щомісячних страхових виплат в разі часткової чи повної втрати працездатності та розмір заборгованості з щомісячних страхових виплат в разі часткової чи повної втрати працездатності; протокол про призначення щомісячних страхових виплат в разі часткової чи повної втрати працездатності ОСОБА_1 ; рішення про припинення нарахування та/або виплати ОСОБА_1 щомісячних страхових виплат в разі часткової чи повної втрати працездатності; довідку про нараховані, однак не виплачені суми щомісячних страхових виплат в разі часткової чи повної втрати працездатності ОСОБА_1 ; а також інформацію щодо дати припинення страхових виплат та розмір заборгованості по щомісячним страховим виплатам.
З метою повного та всебічного розгляду справи, суд вважає за можливе задовольнити зазначене клопотання та витребувати додаткові докази.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 171, 260, 262 КАС України суд, -
Клопотання представника позивача про поновлення пропущеного строку звернення до суду - задовольнити.
Визнати поважними причини пропуску строку на звернення до суду та поновити позивачу пропущений строк звернення до суду з цим позовом.
Прийняти до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправним та скасувати рішення від 01 серпня 2025 року № 1169811455-2025-2, зобов'язання вчинити певні дії та відкрити провадження по справі № 200/6606/25.
Розгляд адміністративної справи № 200/6606/25 здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Клопотання представника позивача про витребування доказів, - задовольнити.
Витребувати у відповідача електронну справу про нарахування та виплату щомісячних страхових виплат в разі часткової чи повної втрати працездатності; інформацію щодо дати припинення нарахування та виплати щомісячних страхових виплат в разі часткової чи повної втрати працездатності та розмір заборгованості з щомісячних страхових виплат в разі часткової чи повної втрати працездатності; протокол про призначення щомісячних страхових виплат в разі часткової чи повної втрати працездатності ОСОБА_1 ; рішення про припинення нарахування та/або виплати ОСОБА_1 щомісячних страхових виплат в разі часткової чи повної втрати працездатності; довідку про нараховані, однак не виплачені суми щомісячних страхових виплат в разі часткової чи повної втрати працездатності ОСОБА_1 ; а також інформацію щодо дати припинення страхових виплат та розмір заборгованості по щомісячним страховим виплатам.
Відповідач у п'ятнадцятиденний строк з дня одержання даної ухвали може подати відзив на позов. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, справу буде розглянуто судом за наявними матеріалами.
Роз'яснити відповідачу, що копія відзиву та доданих до нього документів повинна бути надіслана (надана) іншим учасникам справи одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду (ч. 3 ст. 162 КАС України).
Позивач має право подати до суду відповідь на відзив протягом п'яти днів з дня отримання відзиву на позовну заяву, а відповідач - заперечення протягом п'яти днів з дня отримання відповіді на відзив. До відповіді на відзив та заперечень застосовуються правила, встановлені ч.ч. 2 - 4 ст. 162 КАС України.
Учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається, на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет (http://court.gov.ua).
Інформація про права та обов'язки сторін та осіб, які беруть участь у справі, міститься у ст. ст. 44, 45, 47 КАС України.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя В.А. Голуб