01 вересня 2025 року Справа № 160/15666/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Калугіної Н.Є., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Комунального підприємства Кам'янської міської ради "Добробут" до Східного офісу Держаудитслужби за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про визнання протиправними дій та скасування рішення, -
Позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати Висновок Східного офісу Державної аудиторської служби України в частині встановлення порушення вимоги пункту 43 Особливостей та ч. 9 ст. 26 Закону, зобов'язання здійснити заходи направлені на недопущення встановлених порушень у подальшому та оприлюднення протягом п'яти робочих днів з дня оприлюднення висновку інформацію та /або документи, що свідчать про вжиття таких заходів, оприлюднений на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель 15 травня 2025 року, про результати моніторингу (ID моніторингу: UA-M-2025-05-05-000101) закупівлі послуги з прибирання та підмітання вулиць (послуги з прибирання прибудинкової території Заводського району та частини Південного району міста) на основі CPV за ДК 021:2015 90610000-6 Послуги з прибирання та підмітання вулиць (UA-2025-03-24-014431-a).
В обґрунтування позовної заяви зазначено, що в оскаржуваному Висновку про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2025-03-24-014431-a від 15.05.2025 року, проведеної Східним офісом Держаудитслужби, відповідач дійшов хибних та необґрунтованих висновків про допущення позивачем порушень пункту 43 Особливостей та частини 9 статті 26 Закону, які були виявлені за результатом аналізу питання розгляду тендерної пропозиції учасника закупівлі ФОП ОСОБА_2 . Так, позивачем було зауважено, що у процедурі закупівлі взяв участь лише один учасник - ФОП ОСОБА_1 , у складі тендерної пропозиції, до якої була надана довідка №03/11 від 31.03.2025 щодо застосування заходів із захисту довкілля, хоча вказаний документ і не містив детального опису таких заходів, відповідні дані були розкриті в інших документах, зокрема у довідці №03/07 щодо відповідності технічним, якісним, кількісним та іншим вимогам предмету закупівлі. Крім того, позивачем наголошено, що такий захід реагування у вигляді зобов'язання здійснити заходи направлені на недопущення встановлених порушень у подальшому та протягом п'яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів не містити чітких, конкретних і зрозумілих приписів на його адресу. Так, по-перше, відповідач, порушуючи Наказ № 552, не зазначив структурну одиницю компетенційного нормативно-правового акта, яким чином потрібно вжити заходи направлені на недопущення порушень у подальшому, а, по-друге, вказане формулювання не узгоджується із вимогами законодавства, оскільки покладає вимогу щодо звітування про усунення порушень за умови, що цей висновок взагалі не містить зобов'язання усунення існуючих порушень та законного способу їх усунення. Позивач зауважує, що спонукання останнього самостійно визначити порядок реалізації заходів для усунення виявлених порушень може призвести до можливого порушення позивачем чинного законодавства, у зв'язку з чим зазначена вище вимога зобов'язального характеру в оскаржуваному Висновку в частині корегування роботи позивача є порушенням відповідачем вимог закону в частині змісту Висновку як акту індивідуальної дії. На підставі викладеного, позивач вважає, що висновки викладені у висновку про результати моніторингу процедури закупівлі є необґрунтованими та безпідставними, внаслідок відсутності порушення, описаного в оскаржуваному висновку, у зв'язку з чим позов підлягає задоволенню.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.06.2025 у прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження в адміністративній справі. Повідомлено сторін, що розгляд справи відбудеться без повідомлення (виклику) учасників справи у приміщенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду.
Витребувано від Комунального підприємства Кам'янської міської ради "Добробут" у термін 10 днів з дня отримання цієї ухвали засвідчену належним чином копію договору №34-1 від 08.04.2025 про закупівлю послуги з прибирання та підмітання вулиць (послуги з прибирання прибудинкової території Заводського району та частини Південного району міста).
Позивачем на виконання вимог ухвали від 02.06.2025, надано копію договору №34-1 від 08.04.2025.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.06.2025 було залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 .
19.06.2025 року до суду надійшов відзив Східного офісу Держаудитслужби на позовну заяву Комунального підприємства Кам'янської міської ради "Добробут", в якому відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що за результатами моніторингу закупівлі, унікальний номер якої UА-2025-03-24-014401-а Офісом було складено висновок про результати моніторингу процедури закупівлі, який затверджено начальником Офісу та оприлюднено в електронній системі закупівель 15.05.2025 у відповідності до вимог ч.б ст.8 Закону № 922. Моніторингом встановлено, що у складі тендерної пропозиції учасника ФОП « ОСОБА_3 » міститься довідка щодо застосування заходів із захисту довкілля без опису даних заходів (файл Довідки всі.rаr). Відповідно до пункту 32 частини 1 статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі» тендерна пропозиція - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник процедури закупівлі подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації. Відповідно до пункту 43 Особливостей якщо замовником під час розгляду тендерної пропозиції учасника процедури закупівлі виявлено невідповідності в інформації та/або документах, що подані учасником процедури закупівлі у тендерній пропозиції та/або подання яких передбачалося тендерною документацією, він розміщує у строк, який не може бути меншим, ніж два робочі дні до закінчення строку розгляду тендерних пропозицій, повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей в електронній системі закупівель. Враховуючи викладене, наявні невідповідності в документах пропозиції учасника ФОП « ОСОБА_3 », визначених пунктом 43 Особливостей. Замовник, не виявивши невідповідності та не надавши учаснику можливості виправити наведені вище невідповідності, порушив вимоги пункту 43 Особливостей та частини 9 статті 26 Закону. Також, відповідач наголошує, що відповідно до пункту 4 Додатку 3 до тендерної документації, учасник мав надати, зокрема, довідку про те, що під час надання послуг/виконання робіт та після їх завершення буде застосовувати заходи із захисту довкілля з описом таких заходів. Відповідно до п. 43 Особливостей якщо замовником під час розгляду тендерної пропозиції учасника процедури закупівлі виявлено невідповідності в інформації та/або документах, що подані учасником процедури закупівлі у тендерній пропозиції та/або подання яких передбачалося тендерною документацією, він розміщує у строк, який не може бути меншим, ніж два робочі дні до закінчення строку розгляду тендерних пропозицій, повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей в електронній системі закупівель. Учасником ФОП « ОСОБА_1 » була надана довідка у складі тендерної пропозиції було подано довідку щодо застосування заходів із захисту довкілля (№03/11 від 31.03.2025), однак вказаний документ не містив опису відповідних заходів, як прямо того вимагала тендерна документація. Відсутність такого опису свідчить про невідповідність поданого документа умовам тендеру та підтверджує факт наявності невідповідності в тендерній пропозиції. Тобто, документ надано, але інформація, яка повинна в ньому міститися, відсутня. Замовником у пункті 4 Додатку 3 до тендерної документації було встановлено чітку вимогу щодо надання учасником довідки про застосування заходів із захисту довкілля з описом таких заходів. Ця вимога є самостійною та безальтернативною, і її виконання не може бути замінено поданням загальної довідки без зазначення відповідного опису. Подання учасником довідки без опису не відповідає вимозі до визначеному її змісту, встановленому тендерною документацією, адже сама лише декларація про дотримання заходів захисту довкілля без окреслення конкретних заходів не дає можливості замовнику впевнитися, що захист довкілля буде забезпечено саме цим учасником під час виконання свого замовлення. Посилання позивача на те, що інші довідки (№ 03/07 від 31.03.2025) містять технічну інформацію або підтвердження відповідності предмету закупівлі вимогам Додатку 3, не спростовує відсутності саме опису заходів із захисту довкілля, які мали бути надані в окремій довідці. Інформація про технічні характеристики чи підтвердження відповідності предмету закупівлі не замінює вимоги до опису екологічних заходів. У зв'язку з тим, що Замовник не визнав ненадання опису заходів із захисту довкілля невідповідністю у складі тендерної пропозиції, ним не дотримано порядок , передбачений пунктом 43 Особливостей, і не звернувся до учасника з вимогою про усунення такої невідповідності. Як наслідок, учаснику не було надано можливості виправити свою пропозицію у спосіб, передбачений чинним законодавством. З огляду на встановлені порушення законодавства у сфері закупівель, керуючись статтями 5 та 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» та статтею 8 Закону України «Про публічні закупівлі» Держаудитслужба зобов'язує здійснити заходи направлені на недопущення встановлених порушень у подальшому та протягом п'яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів. Крім того, відповідач наголошує, що зобов'язання, вказане органом державного фінансового контролю, фактично жодних прав Позивача не порушує, оскільки, констатувавши порушення, яке фактично має місце, відповідач зобов'язав Замовника лише не допускати такі порушення в подальшому, що ніяких негативних наслідків (більш тяжких наслідків, зокрема розірвання договору) для позивача за собою не тягне.Тому, зважаючи на виявлені порушення законодавства у сфері публічних закупівель у сукупності відповідач при проведенні моніторингу процедури закупівлі діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, тому висновок складено в межах наділених повноважень та з дотриманням норм законодавства.
Відповідно до ч.1 ст.257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
Частинами 5, 8 ст.262 КАС України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.
Розумність строків є одним із основоположних засад (принципів) адміністративного судочинства відповідно до п.8 ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним уважається строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального і процесуального права.
Зважаючи на наведене та відповідно до вимог ст.ст. 257, 262 КАС України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд доходить наступних висновків.
Судом встановлено, що наказом Східного офісу Держаудитслужби від 05.05.2025 №115 «Про початок здійснення моніторингу закупівель» прийнято рішення, зокрема, про початок проведення моніторингу закупівлі UA-2025-03-24-014431-a з підстав виявлення органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель (ч. 2 ст. 8 Закону України «Про публічні закупівлі»).
За результатами перевірки Східного офісу Держаудитслужби складено Висновок про результати моніторингу процедури закупівлі № UA-2025-03-24-014431-a (дата початку моніторингу: 5 травня 2025 15:50 год.- дата закінчення моніторингу: 12 травня 2025 року), який затверджено начальником Східного офісу Держаудитслужби Довгим В.В. та оприлюднено в електронній системі закупівель 15 травня 2025 року у відповідності до вимог ч.6 ст.8 Закону №922.
В констатуючій частині висновку Східного офісу Держаудитслужби викладено виявлені порушення разом з обґрунтуванням:
«Предметом аналізу були питання: обрання процедури закупівлі, визначення предмета закупівлі, відображення закупівлі у річному плані, оприлюднення інформації про закупівлю, повноти та своєчасності надання інформації та документів у випадках, передбачених Законом, відповідності вимог тендерної документації вимогам Закону України «Про публічні закупівлі» (далі - Закон) та Особливостям здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (в редакції станом на дату проведення торгів) (далі - Особливості), розгляду тендерних пропозицій, своєчасності укладання договору про закупівлю та його оприлюднення, внесення змін до договору та їх оприлюднення, відповідності умов договору умовам тендерної документації та тендерній пропозиції переможця.
Під час моніторингу проаналізовано: річний план закупівель Комунального підприємства Кам'янської міської ради "Добробут", (далі - Замовник) UA-P-2025-03-24-017434-a, оголошення про проведення відкритих торгів з особливостями, тендерну документацію, затверджену рішенням уповноваженої особи Замовника від 24.03.2025 №18, реєстр отриманих тендерних пропозицій, протокол розкриття, тендерну пропозицію фізичної особи-підприємця « ОСОБА_3 » (далі - ФОП « ОСОБА_3 », Учасник), повідомлення про намір укласти договір від 02.04.2025, договір від 08.04.2025 №34-1 на суму 8 122 902,73 грн з ПДВ (далі - Договір), додатки до Договору, пояснення (інформація та документи) Замовника надані 09.05.2025 через електронну систему закупівель на запит Східного офісу Держаудитслужби від 06.05.2025.
Пунктом 28 Особливостей визначено, що тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей.
Відповідно до частини 3 статті 22 Закону тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації.
Відповідно до пункту 4 Додатку 3 до тендерної документації від учасників вимагалося надати довідку про те, що під час надання послуг/виконання робіт та після їх завершення, учасник буде застосовувати заходи із захисту довкілля з описом даних заходів.
Моніторингом встановлено, що у складі тендерної пропозиції учасника ФОП « ОСОБА_3 » міститься довідка щодо застосування заходів із захисту довкілля без опису даних заходів (файл Довідки всі.rar).
Відповідно до пункту 32 частини 1 статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі» тендерна пропозиція - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник процедури закупівлі подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації.
Відповідно до пункту 43 Особливостей якщо замовником під час розгляду тендерної пропозиції учасника процедури закупівлі виявлено невідповідності в інформації та/або документах, що подані учасником процедури закупівлі у тендерній пропозиції та/або подання яких передбачалося тендерною документацією, він розміщує у строк, який не може бути меншим, ніж два робочі дні до закінчення строку розгляду тендерних пропозицій, повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей в електронній системі закупівель.
Враховуючи викладене, наявні невідповідності в документах пропозиції учасника ФОП « ОСОБА_3 », визначених пунктом 43 Особливостей. Замовник, не виявивши невідповідності та не надавши учаснику можливості виправити наведені вище невідповідності, порушив вимоги пункту 43 Особливостей та частини 9 статті 26 Закону.
За результатом аналізу питання розгляду тендерної пропозиції учасника закупівлі ФОП « ОСОБА_3 », встановлено порушення вимоги пункту 43 Особливостей та частини 9 статті 26 Закону.
За результатами аналізу питання дотримання Замовником законодавства у сфері публічних закупівель щодо обрання процедури закупівлі, визначення предмета закупівлі, відображення закупівлі у річному плані, відповідності оголошення про проведення відкритих торгів з особливостями законодавству, оприлюднення інформації про закупівлю, відповідності вимог тендерної документації вимогам законодавства, своєчасності укладання Договору про закупівлю, його оприлюднення, відповідності умов Договору умовам проєкту договору та тендерної пропозиції переможця, своєчасності надання інформації та документів у випадках, передбачених Законом - порушень не встановлено
З огляду на встановлені порушення законодавства у сфері закупівель, керуючись статтями 5 та 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» та статтею 8 Закону України «Про публічні закупівлі» Держаудитслужба зобов'язує здійснити заходи направлені на недопущення встановлених порушень у подальшому та протягом п'яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.
Не погоджуючись з висновком Східного офісу Держаудитслужби та вважаючи, що виявлені порушення не мають місце в дійсності, позивач звернувся з цим позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає про таке.
За приписами ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні визначені Законом України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» від 26 січня 1993 року № 2939-XII (далі - Закон №2939-ХІІ).
Відповідно до частин першої, другої статті 1 Закону №2939-ХІІ здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (далі - орган - державного фінансового контролю). Орган державного фінансового контролю у своїй діяльності керується Конституцією, України, Бюджетним кодексом України, цим Законом, іншими законодавчими актами, актами Президента України та Кабінету Міністрів України.
Головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності, у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб'єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб'єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні (частина перша статті 2 Закону №2939-ХІІ).
Положеннями частин другої, третьої статті 2 Закону №2939-ХІІ визначено, що державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі. Порядок проведення органом державного фінансового контролю державного фінансового аудиту, інспектування установлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до статті 5 Закону №2939-ХІІ контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України «Про публічні закупівлі», проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування. Порядок та підстави проведення органом державного фінансового контролю перевірок закупівель встановлюється Кабінетом Міністрів України. Перевірка закупівель у замовників проводиться за місцезнаходженням юридичної особи, що перевіряється, чи за місцем розташування об'єкта права власності, щодо якого проводиться перевірка, і полягає у документальному та фактичному аналізі дотримання замовником законодавства про закупівлі. Результати перевірки закупівель викладаються в акті перевірки закупівель. Моніторинг закупівлі здійснюється за місцезнаходженням органу державного фінансового контролю.
Пунктом 1 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 лютого 2016 року №43 (далі - Положення №43 в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
Згідно з підпунктом 3 пункту 4 Положення №43 Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань реалізує державний фінансовий контроль через здійснення державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель.
Пунктом 7 Положення встановлено, що Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи.
Отже, Державна аудиторська служба України безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи відповідно до ст.5 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» здійснює контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому ст.8 Закону №922-VIII.
Закон України «Про публічні закупівлі» від 25 грудня 2015 року №922-VІІІ (далі - Закон №922-VІІІ) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об'єднаних територіальних громад.
Пунктом 14 частини першої статті 1 Закону №922-VІІІ визначено, що моніторинг процедури закупівлі - аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель під час проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та протягом його дії з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 №1178 затверджено «Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування» (далі - Особливості), пунктом 23 яких визначено, що моніторинг відкритих торгів здійснюється Держаудитслужбою та її міжрегіональними територіальними органами відповідно до статті 8 Закону.
Відповідно до частини четвертої статті 7 Закону №922-VIII Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, здійснюють контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України. Органи, уповноважені здійснювати контроль у сфері закупівель, не мають права втручатися в проведення закупівель.
Абзацами 1-2 частини першої статті 8 Закону №922-VIII передбачено, що моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю). Моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії.
Згідно з ч.2 ст.8 Закону №922-VIII рішення про початок моніторингу процедури закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник (або уповноважена керівником особа) за наявності однієї або декількох із таких підстав: 1) дані автоматичних індикаторів ризиків; 2) інформація, отримана від органів державної влади, народних депутатів України, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 3) повідомлення в засобах масової інформації, що містять відомості про наявність ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 4) виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель; 5) інформація, отримана від громадських об'єднань, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявлених за результатами громадського контролю у сфері публічних закупівель відповідно до статті 7 цього Закону.
Для аналізу даних, що свідчать про ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, може використовуватися: інформація, оприлюднена в електронній системі закупівель; інформація, що міститься в єдиних державних реєстрах; інформація в базах даних, відкритих для доступу центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
Відповідно до частини третьої статті 8 Закону №922-VIII повідомлення про прийняття рішення про початок моніторингу процедури закупівлі орган державного фінансового контролю оприлюднює в електронній системі закупівель протягом двох робочих днів з дня прийняття такого рішення із зазначенням унікального номера оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєного електронною системою закупівель, та/або унікального номера повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі, а також опису підстав для здійснення моніторингу процедури закупівлі.
Строк здійснення моніторингу процедури закупівлі не може перевищувати 15 робочих днів з наступного робочого дня від дати оприлюднення повідомлення про початок моніторингу процедури закупівлі в електронній системі закупівель. (частина 4 статті 8 Закону № 922-VIII.
Протягом строку проведення моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю, відповідальна за проведення моніторингу процедури закупівель, має право через електронну систему закупівель запитувати у замовника пояснення (інформацію, документи) щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі. Усі такі запити про надання пояснень автоматично оприлюднюються електронною системою закупівель. Замовник протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення запиту про надання пояснень щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі, повинен надати відповідні пояснення (інформацію, документи) через електронну систему закупівель.
Замовник у межах строку здійснення моніторингу процедури закупівлі має право з власної ініціативи надавати пояснення щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі.
Згідно з частинами шостою та сьомою статті 8 Закону №922-VIII за результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі, що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.
У висновку обов'язково зазначаються:
1) найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, щодо якого здійснювався моніторинг процедури закупівлі;
2) назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися щодо кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності) та його очікувана вартість;
3) унікальний номер оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі;
4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу процедури закупівлі;
5) зобов'язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.
У висновку може зазначатися додаткова інформація, визначена органом державного фінансового контролю.
Якщо за результатами моніторингу процедури закупівлі не виявлено порушень законодавства у сфері публічних закупівель, у висновку зазначається інформація про відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.
Якщо під час моніторингу, за результатами якого виявлено ознаки порушення законодавства у сфері публічних закупівель, було відмінено тендер чи визнано його таким, що не відбувся, орган державного фінансового контролю зазначає опис порушення без зобов'язання щодо усунення такого порушення.
Якщо за результатами моніторингу процедури закупівлі виявлено ознаки порушення законодавства, вжиття заходів щодо яких не належить до компетенції органу державного фінансового контролю, про це письмово повідомляються відповідні державні органи.
Замовник має право протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення висновку одноразово звернутися до органу державного фінансового контролю за роз'ясненням змісту висновку та його зобов'язань, визначених у висновку.
Протягом п'яти робочих днів з дня оприлюднення органом державного фінансового контролю висновку замовник оприлюднює через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.
Порядок заповнення форми висновку про результати моніторингу процедури закупівлі затверджено наказом Міністерства фінансів України від 08.09.2020 р. № 552, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 01.10.2020 р. за № 958/35241 (далі - Порядок № 552).
Згідно пунктів 3, 5 розділу І Порядку № 552 висновок складається у формі електронного документа і заповнюється відповідно до затвердженої Мінфіном форми висновку про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - форма висновку) в електронній системі закупівель.
Для оприлюднення підписаний та затверджений висновок завантажується в електронну систему закупівель, на форму висновку накладається кваліфікований електронний підпис посадової особи органу державного фінансового контролю, яка здійснила моніторинг процедури закупівлі.
За приписами частини десятої статті 8 Закону №922-VIII у разі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку, він має право оскаржити висновок до суду протягом 10 робочих днів з дня його оприлюднення, про що зазначається в електронній системі закупівель протягом наступного робочого дня з дня оскарження висновку до суду. Замовник зазначає в електронній системі закупівель про відкриття провадження у справі протягом наступного робочого дня з дня отримання інформації про відкриття такого провадження та номер такого провадження.
Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що органу державного фінансового контролю надано можливість здійснювати контроль за дотриманням законодавства у сфері публічних закупівель шляхом їх моніторингу, за результатами здійснення якого посадовою особою складається висновок про результати моніторингу закупівлі. При виявленні порушень законодавства у сфері публічних закупівель орган державного фінансового контролю у висновку здійснює його опис та зазначає про спосіб його усунення. Отже, з метою усунення виявленого під час моніторингу порушення вимог законодавства у сфері публічних закупівель у висновку міститься вимога зобов'язального характеру, яка є обов'язковою для виконання.
Аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 05.05.2021 у справі №160/4421/20.
Під час розгляду справи судом встановлено, що наказом начальника Східного офісу Держаудитслужби від 05.05.2025 №115 «Про початок здійснення моніторингу закупівель» із посиланням на ч. 2 ст. 8 Закону України «Про публічні закупівлі», пункту 9 Положення про Східний офіс Держаудитслужби, затвердженого наказом Держаудитслужби від 02.06.2016 № 23 із змінами, було розпочато моніторинг закупівель відповідно до переліку, що додано до цього наказу.
Згідно з додатком до наказу від 05.05.2025 №115 «Перелік процедур», до перевірки визначено оголошення про проведення процедури закупівлі за унікальним номером UA-2025-03-24-014431-a від 24.03.2025, підстава для здійснення моніторингу процедури закупівлі: пункт 4 частини другої статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі».(виявлення органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі
Таким чином, Східний офіс Держаудитслужби є структурним підрозділом Державної аудиторської служби України, уповноважене на здійснення моніторингу закупівель в порядку визначеному законом, а тому, суд доходить висновку, що відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Надаючи оцінку іншим порушенням встановленим відповідачем у спірному висновку, суд вказує про наступне.
Щодо висновків Східного офісу Держаудитслужби про встановлення порушення вимоги пункту 43 Особливостей та частини 9 статті 26 Закону України «Про публічні закупівлі», то суд враховує наступне.
Відповідно до пункту 3-7 розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №922-УІІІ установлено, що на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених цим Законом, визначаються Кабінетом Міністрів України із забезпеченням захищеності таких замовників від воєнних загроз.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 №1178 затверджено Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування» та зобов'язано замовників проводити публічні закупівлі відповідно до Закону № 922 з урахуванням цих Особливостей (далі Особливості).
Відповідно до п. 3 Особливостей №1178 замовники зобов'язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону №922-VIII з урахуванням Особливостей №1178.
За визначенням, наведеним у підпункті 31 частини першої статті 1 Закону № 922-VIII тендерна документація - документація щодо умов проведення тендеру, що розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу в електронній системі закупівель.
Відповідно до п. 28 Особливостей № 1178 тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей.
У відповідності до частин першої та другої статті 22 Закону № 922-VIII тендерна документація безоплатно оприлюднюється замовником разом з оголошенням про проведення конкурентних процедур закупівель в електронній системі закупівель для загального доступу шляхом заповнення полів в електронній системі закупівель. Тендерна документація не є об'єктом авторського права та/або суміжних прав.
У тендерній документації зазначаються такі відомості: 1) інструкція з підготовки тендерних пропозицій; 2) один або декілька кваліфікаційних критеріїв відповідно до статті 16 цього Закону, підстави, встановлені статтею 17 цього Закону, та інформація про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим критеріям і вимогам згідно із законодавством. Замовник не вимагає документального підтвердження інформації про відповідність підставам, встановленим статтею 17 цього Закону, у разі якщо така інформація є публічною, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України "Про доступ до публічної інформації", та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним. Для об'єднання учасників замовником зазначаються умови щодо надання інформації та способу підтвердження відповідності таких учасників установленим кваліфікаційним критеріям та підставам, встановленим статтею 17 цього Закону; 3) інформація про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, у тому числі відповідну технічну специфікацію (у разі потреби - плани, креслення, малюнки чи опис предмета закупівлі). Технічні, якісні характеристики предмета закупівлі та технічні специфікації до предмета закупівлі повинні визначатися замовником з урахуванням вимог, визначених частиною четвертою статті 5 цього Закону; 4) інформація про маркування, протоколи випробувань або сертифікати, що підтверджують відповідність предмета закупівлі встановленим замовником вимогам (у разі потреби); 5) кількість товару та місце його поставки; 6) місце, де повинні бути виконані роботи чи надані послуги, їх обсяги; 7) строки поставки товарів, виконання робіт, надання послуг; 8) проект договору про закупівлю з обов'язковим зазначенням порядку змін його умов; 9) опис окремої частини або частин предмета закупівлі (лота), щодо яких можуть бути подані тендерні пропозиції, у разі якщо учасникам дозволяється подати тендерні пропозиції стосовно частини предмета закупівлі (лота). Замовник може передбачити можливість укладення одного договору про закупівлю з одним і тим самим учасником у разі визначення його переможцем за кількома лотами; 10) перелік критеріїв оцінки та методика оцінки тендерних пропозицій із зазначенням питомої ваги кожного критерію. У разі застосування критерію оцінки вартість життєвого циклу, методика оцінки тендерних пропозицій повинна містити опис усіх складових вартісних елементів та перелік документів і інформації, які повинні надати учасники для підтвердження вартості складових елементів життєвого циклу. Замовник у разі необхідності дисконтування витрат життєвого циклу майбутніх періодів може використовувати поточну облікову ставку Національного банку України. Вартість життєвого циклу може рахуватися як сума всіх витрат життєвого циклу або сума всіх витрат життєвого циклу, поділена на розрахункову одиницю експлуатації предмета закупівлі; 11) строк дії тендерної пропозиції, протягом якого тендерні пропозиції вважаються дійсними, але не менше 90 днів із дати кінцевого строку подання тендерних пропозицій; 12) валюта, у якій повинна бути зазначена ціна тендерної пропозиції; 13) мова (мови), якою (якими) повинні бути складені тендерні пропозиції; 14) кінцевий строк подання тендерних пропозицій; 15) розмір та умови надання забезпечення тендерних пропозицій (якщо замовник вимагає його надати); 16) розмір, вид, строк та умови надання, повернення та неповернення забезпечення виконання договору про закупівлю (якщо замовник вимагає таке забезпечення надати); 17) прізвище, ім'я та по батькові, посада та електронна адреса однієї чи кількох посадових осіб замовника, уповноважених здійснювати зв'язок з учасниками;18) вимога про зазначення учасником у тендерній пропозиції інформації (повне найменування та місцезнаходження) щодо кожного суб'єкта господарювання, якого учасник планує залучати до виконання робіт чи послуг як субпідрядника/співвиконавця в обсязі не менше 20 відсотків від вартості договору про закупівлю - у разі закупівлі робіт або послуг; 19) опис та приклади формальних (несуттєвих) помилок, допущення яких учасниками не призведе до відхилення їх тендерних пропозицій. Формальними (несуттєвими) вважаються помилки, що пов'язані з оформленням тендерної пропозиції та не впливають на зміст тендерної пропозиції, а саме - технічні помилки та описки.
Тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації (частина 3 статті 22 Закону № 922- VIII).
Водночас, частина четверта статті 22 Закону № 922-VІІІ передбачає заборону включення до тендерної документації вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників, а також вимог щодо документального підтвердження інформації про відповідність вимогам тендерної документації, якщо така інформація є публічною, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України Про доступ до публічної інформації та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним.
Замовникам забороняється вимагати від учасників подання у паперовому вигляді інформації, поданої ними під час проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі.
Відповідно до статті 25 Закону № 922-VІІІ Тендерна пропозиція подається в електронному вигляді через електронну систему закупівель. Документ з тендерною пропозицією подається в електронному вигляді шляхом заповнення електронних форм з окремими полями, де зазначається інформація про ціну, інші критерії оцінки (у разі їх встановлення замовником), інформація від учасника про його відповідність кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, вимогам, визначеним у статті 17 цього Закону і в тендерній документації, та завантаження необхідних документів, що вимагаються замовником у тендерній документації.
Отже, тендерна документація, крім інформації, передбаченої частиною другою статті 22 Закону №922-VIII, може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації. При цьому, з урахуванням положень частин 3 і 4 статті 22 Закону №922- VIII інша, ніж у частині 2 цієї статті, інформація, право на включення якої до тендерної документації надане замовнику, повинна відповідати таким критеріям: її наявність повинна бути передбачена законодавством, а її надання не повинне обмежувати конкуренцію та призводити до дискримінації учасників.
З метою проведення процедури закупівлі Комунальним підприємством Кам'янської міської ради "Добробут" (Замовником) було затверджено тендерну документацію на закупівлю послуги «Послуги з прибирання та підмітання вулиць (послуги з прибирання прибудинкової території Заводського району та частини Південного району міста ) на основі CPV за ДК 021:2015 - 90610000-6 Послуги з прибирання та підмітання вулиць», де у Додатку 3 до тендерної документації була передбачена вимога надання «Інформації про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі та технічна специфікація (технічне завдання) до предмета закупівлі.
Так, пунктом 4 вказаного додатку були передбачені вимоги до якості надання послуг: «Послуги, які становлять предмет закупівлі, мають надаватися якісно та відповідати встановленим чинним законодавством України нормам, характеристикам, правилам тощо.
Для підтвердження якості учасник має надати:
- довідку про те, що якість послуг, які будуть надаватися/виконуватися буде відповідати нормам чинного законодавства;
- гарантійний лист, в якому учасник гарантує замовнику надати послуги якісно у кількості та терміни встановлені замовником, а також необхідно зазначити що матеріали, від яких залежить якість послуг, будуть відповідати вимогам встановленим для даних матеріалів іншими нормативно-правовим актами;
- гарантійний лист, що у разі необхідності пришвидшення надання послуг Учасник має змогу здійснювати надання послуг у вихідні та святкові дні;
- довідку про те, що під час надання послуг/виконання робіт та після їх завершення, учасник буде застосовувати заходи із захисту довкілля з описом даних заходів;
- лист погодження з технічною специфікацією (технічним завданням), зазначеним у даному Додатку до тендерної документації, а саме з найменуванням / видами послуг, одиницею виміру та кількістю.
Так матеріалами справи підтверджено, що учасником ФОП ОСОБА_1 у складі тендерної пропозиції, на виконання вимог пункту 4 додатку № 3 до тендерної документації було надано довідку щодо відповідності кваліфікаційним критеріям № 03/02 від 31.03.2025, довідку щодо застосування заходів із захисту довкілля №03/11 від 31.03.2025, довідку щодо якості послуг №03/08 від 31.03.2025, гарантійний лист щодо надання послуг у святкові дні №03/10 від 31.03.2025, гарантійний лист щодо надання послуг у святкові дні №03/09 від 31.03.2025, лист-погодження з технічною специфікацією №03/12 від 31.03.2025, довідку щодо відповідності тендерної пропозиції учасника технічним, якісним, кількісним та іншим вимогам до предмету закупівлі від 31.03.2025 №03/07, довідку щодо достовірності наданої інформації № 03/19 від 31.03.2025.
Відповідно до наданої ФОП ОСОБА_1 довідки щодо застосування заходів із захисту довкілля №03/11 від 31.03.2025, ФОП ОСОБА_1 підтверджує що під час надання послуг/виконання робітта після їх завершення, учасник буде застосовувати заходи із захисту довкілля з описом даних заходів.
Згідно із п. 43 Особливостей, якщо замовником під час розгляду тендерної пропозиції учасника процедури закупівлі виявлено невідповідності в інформації та/або документах, що подані учасником процедури закупівлі у тендерній пропозиції та/або подання яких передбачалося тендерною документацією, він розміщує у строк, який не може бути меншим, ніж два робочі дні до закінчення строку розгляду тендерних пропозицій, повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей в електронній системі закупівель.
Під невідповідністю в інформації та/або документах, що подані учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції та/або подання яких вимагається тендерною документацією, розуміється у тому числі відсутність у складі тендерної пропозиції інформації та/або документів, подання яких передбачається тендерною документацією (крім випадків відсутності забезпечення тендерної пропозиції, якщо таке забезпечення вимагалося замовником, та/або відсутності інформації (та/або документів) про технічні та якісні характеристики предмета закупівлі, що пропонується учасником процедури в його тендерній пропозиції). Невідповідністю в інформації та/або документах, які надаються учасником процедури закупівлі на виконання вимог технічної специфікації до предмета закупівлі, вважаються помилки, виправлення яких не призводить до зміни предмета закупівлі, запропонованого учасником процедури закупівлі у складі його тендерної пропозиції, найменування товару, марки, моделі тощо.
Замовник не може розміщувати щодо одного і того ж учасника процедури закупівлі більше ніж один раз повідомлення з вимогою про усунення невідповідностей в інформації та/або документах, що подані учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції, крім випадків, пов'язаних з виконанням рішення органу оскарження.
Таким чином, суд погоджується з твердженням відповідача, що в документах тендерної пропозиції учасника ФОП « ОСОБА_3 » наявні невідповідності, а саме вимогам пункту 4 додатку № 3 до тендерної документації, в частині відсутності в ньому детального опису таких заходів.
Відсутність такого опису свідчить про невідповідність поданого документа умовам тендеру та підтверджує факт наявності невідповідності в тендерній пропозиції.
Тобто, документ надано, але інформація, яка повинна в ньому міститися, відсутня.
При цьому судом враховується також твердження позивача про те, що відповідні дані були розкриті в інших, наданих документах тендерної пропозиції учасника ФОП « ОСОБА_3 »
Під невідповідністю в інформації та/або документах, що подані учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції та/або подання яких вимагається тендерною документацією, розуміється у тому числі відсутність у складі тендерної пропозиції інформації та/або документів, подання яких передбачається тендерною документацією (крім випадків відсутності забезпечення тендерної пропозиції, якщо таке забезпечення вимагалося замовником, та/або відсутності інформації (та/або документів) про технічні та якісні характеристики предмета закупівлі, що пропонується учасником процедури в його тендерній пропозиції). Невідповідністю в інформації та/або документах, які надаються учасником процедури закупівлі на виконання вимог технічної специфікації до предмета закупівлі, вважаються помилки, виправлення яких не призводить до зміни предмета закупівлі, запропонованого учасником процедури закупівлі у складі його тендерної пропозиції, найменування товару, марки, моделі тощо.
Як вже зазначалося, Замовником у пункті 4 Додатку 3 до тендерної документації було встановлено чітку вимогу щодо надання учасником довідки про застосування заходів із захисту довкілля з описом таких заходів. Ця вимога є самостійною та безальтернативною, і її виконання не може бути замінено поданням загальної довідки без зазначення відповідного опису.
Таким чином, суд погоджується з твердженням відповідача, що подання учасником довідки без опису не відповідає вимозі до визначеному її змісту, встановленому тендерною документацією, адже сама лише декларація про дотримання заходів захисту довкілля без окреслення конкретних заходів не дає можливості замовнику впевнитися, що захист довкілля буде забезпечено саме цим учасником під час виконання свого замовлення.
Якщо тендерна документація містить пряму вимогу щодо змісту або форми подання документів, її невиконання тягне за собою встановлені Особливостями наслідки.
Посилання позивача на те, що інші довідки (№ 03/07 від 31.03.2025) містять технічну інформацію або підтвердження відповідності предмету закупівлі вимогам Додатку 3, не спростовує відсутності саме опису заходів із захисту довкілля, які мали бути надані в окремій довідці. Інформація про технічні характеристики чи підтвердження відповідності предмету закупівлі не замінює вимоги до опису екологічних заходів.
У зв'язку з тим, що Замовник не визнав ненадання опису заходів із захисту довкілля невідповідністю у складі тендерної пропозиції, ним не дотримано порядок, передбачений пунктом 43 Особливостей, відповідно, він не звернувся до учасника з вимогою про усунення такої невідповідності.
Як наслідок, учаснику не було надано можливості виправити свою пропозицію у спосіб, передбачений чинним законодавством.
На думку суду встановлені обставини свідчать, що має місце неповне дотримання учасником закупівлі всіх вимог, які містила тендерна документація.
Суд при цьому враховує, що указані обставини та визнання прийнятною пропозицію ФОП « ОСОБА_3 » не спричинило порушення засад конкуренції, адже указаний суб'єкт був єдиним учасником, який подав тендерну пропозицію.
Так, у постанові від 17 грудня 2024 року (справа № 620/5597/23, адміністративне провадження № К/990/12527/24) Верховний Суд зазначив, що варто пам'ятати, що проведення фінансового контролю публічних закупівель, не має на меті здійснення формалізованої перевірки дотримання всіх істотних та неістотних умов проведення такої процедури. Орган, який здійснює фінансовий контроль має переслідувати мету забезпечення дотримання законодавчих норм у процедурі закупівлі насамперед щодо реального захисту інтересів держави та недопущення їх порушення з боку учасників закупівлі.
Досягнення вказаної мети має забезпечуватись комплексним підходом до аналізу ситуації, яка склалась, зокрема, аналізу того, чи відбувається реальне порушення державного інтересу тією чи іншою обставиною у процедурі закупівлею, та вірно констатували, про те, що наведені обставини не викликають незаконність процедури закупівлі. Більше того, варто зауважити, що указані обставини та визнання прийнятною пропозицію не спричинило порушення засад конкуренції, адже указаний суб'єкт був єдиним учасником, який подав тендерну пропозицію.
Щодо зобов'язання здійснити заходи щодо усунення порушення, суд зазначає, що у пункті 3 констатуючої частини Висновку про результати моніторингу процедури закупівлі № UA-2025-03-24-014431-a від 15.05.2025 відповідачем зазначено про зобов'язання здійснити заходи, на недопущення встановлених порушень у подальшому та протягом п'яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.
Вимога здійснити заходи щодо недопущення встановлених і описаних у пункті 1 констатуючої частини висновку порушень надалі спрямована на попередження і запобігання можливим порушенням законодавства у сфері закупівель надалі відповідно до мети моніторингу процедури закупівлі, що зазначена у пункті 14 частини першої статті 1 Закону № 922.
Такі висновки Східного офісу Держаудитслужби повністю узгоджуються із судовою практикою Верховного Суду наведеною далі.
Верховний Суд у постанові від 13.03.2024 у справі № 160/17450/22 зазначив, що в оскаржуваному висновку, з урахуванням конкретних обставин, зобов'язано Департамент гуманітарної політики Дніпровської міської ради здійснити заходи, направлені на недопущення у подальшому виявлених порушень, зокрема шляхом притягнення до відповідальності осіб, якими допущені порушення та протягом п'яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів. Отже, контролюючий орган чітко визначив, які саме дії повинен здійснити позивач, зокрема "шляхом притягнення до відповідальності осіб, якими допущені порушення та протягом п'яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.
Верховний Суд також звертає увагу на те, що визначений у спірному висновку спосіб усунення виявлених порушень, у цій конкретній ситуації, відповідає завданню здійснення державного фінансового контролю та направлений на усунення причин, які призвели до виявлених порушень та недопущення їх вчинення у подальшому.
Згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 30.03.2023 у справі № 420/11945/21, застосований органом державного фінансового контролю спосіб усунення виявлених порушень "здійснити заходи щодо недопущення виявлених порушень у подальшому", є превентивним заходом, що не вимагає розірвання договірних відносин.
Така вимога відповідача скерована на дотримання в подальшому вказаних правових норм під час проведення закупівель.
Також Верховний Суд у постанові від 01.02.2024 у справі № 160/18391/22 зазначив, що орган Держаудитслужби зобов'язав позивача здійснити заходи направлені на недопущення у подальшому встановлених порушень. Тобто обмежив замовника у таких діях на майбутнє. Таке рішення має зобов'язальний характер щодо майбутніх правочинів та дій і безпосередньо не впливає на закупівлю, вже проведену позивачем.
Крім того, суд бере до уваги зауваження відповідача, висловлене у його відзиві на позовну заяву, що зобов'язання, вказане органом державного фінансового контролю, фактично жодних прав позивача не порушує, оскільки, констатувавши порушення, яке фактично має місце, відповідач зобов'язав Замовника лише не допускати такі порушення в подальшому, що ніяких негативних наслідків (більш тяжких наслідків, зокрема розірвання договору) для Позивача за собою не тягне.
Підсумовуючи наведене, Верховний Суд зазначає, що застосований захід впливу має лише спонукальний характер, спрямований на забезпечення ним у майбутньому виконання вимог законодавства у сфері закупівель товарів та послуг, а тому не створює для позивача правових наслідків за цією закупівлею, що була предметом перевірки.
Відповідно до абзацу 2 частини восьмої статті 8 Закону №922 протягом п'яти робочих днів з дня оприлюднення органом державного фінансового контролю висновку замовник оприлюднює через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.
Отже, з трьох встановлених Законом №922 варіантів поведінки Замовник повинен був обрати той, який вважає найбільш правильним і таким, що відповідає його позиції щодо висновку.
Відтак, вибір способу усунення порушення, як і його нормативно-правове обґрунтування, чинним законодавством покладено на посадових осіб об'єкта контролю, а не на орган державного фінансового контролю, оскільки зазначення конкретних чи чітко визначених способів (шляхів) усунення виявлених за результатами моніторингу закупівлі порушень може обмежити право вибору об'єкта контролю у застосуванні інших способів усунення порушень, які встановлені законодавством та які б максимально захищали його права.
А отже, Порядок №552 покладає обов'язок вказувати органом державного фінансового контролю зобов'язання щодо усунення виявлених під час моніторингу порушень у висновку про результати моніторингу закупівлі, а вже вибір способу усунення порушення, як і його нормативно-правове обґрунтування, чинним законодавством покладено на посадових осіб об'єкта контролю, а не на орган державного фінансового контролю.
Оскільки, вибір способу усунення порушення, як і його нормативно- правове обґрунтування, чинним законодавством покладено на посадових осіб об'єкта контролю, а не на орган державного фінансового контролю, то позивач не позбавлений можливості вжити інших заходів, які на думку позивача можуть бути більш ефективними, або надати аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення.
Суд акцентує увагу на тому, що відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною першою статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Відповідно до статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
За приписами статті 74 КАС України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно із положеннями статті 75 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. При цьому, в силу положень ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно з статтею 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, довести правомірність своїх дій чи бездіяльності відповідно до принципу офіційності в адміністративному судочинстві зобов'язаний суб'єкт владних повноважень. Разом з тим, згідно з принципом змагальності позивач має спростувати доводи суб'єкта владних повноважень, якщо заперечує їх обґрунтованість.
Натомість в даному випадку позивачем не підтверджено належними доказами обставин, якими він обґрунтовує заявлені вимоги, та не доведено підстав неправомірності Висновку відповідача, що оскаржується.
З огляду на викладене, з урахуванням наведених судом законодавчих норм, висновків Верховного Суду та встановлених обставин, суд вважає, що Висновок Східного офісу Держаудитслужби про результати моніторингу процедури закупівлі № UA-2025-03-24-014431-a від 15.05.2025 прийнятий на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені законодавством України, відповідає вимогам частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, тому підстави для задоволення позовних вимог відсутні.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (PRONINA v. UKRAINE, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Суд враховує й те, що згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить із того, що позивачу було відмовлено у задоволені позовних вимог, а отже відповідно до ст.139 КАС України сума сплаченого судового збору останньому не повертається.
Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250, 257 КАС України, суд
Відмовити у задоволенні адміністративного позову.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення складено 01.09.2025.
Суддя Н.Є. Калугіна