Рішення від 01.09.2025 по справі 160/20777/25

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 вересня 2025 рокуСправа №160/20777/25

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Ніколайчук С.В.

розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до відповідача-1: Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427), відповідача-2: Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (40009, місто Суми, вул. Степана Бандери, буд. 43, код ЄДРПОУ 21108013), відповідача-3: Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, місто Запоріжжя, проспект Соборний, будинок, 158б, код ЄДРПОУ 20490012) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії

УСТАНОВИВ:

17 липня 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області та Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, в якій просить:

1. визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 10.06.2025 року за № 046050025000 про відмову у призначенні пенсії за ч. 3 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року за № 1058-IV, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ;

2. визнати незаконними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області щодо не зарахування ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 :

- до стажу роботи по Списку 1 періоду його роботи з 11.11.2004 року по 08.08.2010 року включно;

- до стажу роботи, який дає право на призначення пенсії за ч. 3 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року за № 1058-ІV, незалежно від віку при стажі роботи 25 років, періоду його роботи з 11.11.2004 року по 08.08.2010 року включно, з розрахунку 1 рік стажу по Списку 1 за 9 місяців до пільгового стажу, що дає право на вихід на пенсію незалежно від віку при стажі роботи 25 років, за кожен 1 повний рік роботи за провідними професіями;

- до стажу роботи, який дає право на призначення пенсії за ч. 3 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року за № 1058-IV незалежно від віку при стажі роботи 25 років, періоду навчання з 01.09.1995 року по 05.07.1999 року включно;

3. визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 25.06.2025 року за № 046050025000 про відмову у призначенні пенсії за ч. 3 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року за № 1058-IV, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ;

4. визнати незаконними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо не зарахування ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 :

- до стажу роботи по Списку 1 періоду його роботи з 11.11.2004 року по 08.08.2010 року включно;

- до стажу роботи, який дає право на призначення пенсії за ч. 3 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року за № 1058-IV незалежно від віку при стажі роботи 25 років, періоду його роботи з 11.11.2004 року по 08.08.2010 року включно, з розрахунку 1 рік стажу по Списку 1 за 9 місяців до пільгового стажу, що дає право на вихід на пенсію незалежно від віку при стажі роботи 25 років, за кожен 1 повний рік роботи за провідними професіями;

- до стажу роботи, який дає право на призначення пенсії за ч. 3 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року за № 1058-ІV, незалежно від віку при стажі роботи 25 років, періоду навчання з 01.09.1995 року по 05.07.1999 року включно;

- до стажу роботи, який дає право на призначення пенсії за ч. 3 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року за № 1058-IV, незалежно від віку при стажі роботи 25 років, періодів його роботи з 12.05.1998 року по 27.11.1998 року включно та з 11.01.2023 року по 31.03.2023 року включно;

5. зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 :

- до стажу роботи по Списку 1 періоду його роботи з 11.11.2004 року по 08.08.2010 року включно;

- до стажу роботи, який дає право на призначення пенсії за ч. 3 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року за № 1058-ІV, незалежно від віку при стажі роботи 25 років, періоду його роботи з 11.11.2004 року по 08.08.2010 року включно, з розрахунку 1 рік стажу по Списку 1 за 9 місяців до пільгового стажу, що дає право на вихід на пенсію незалежно від віку при стажі роботи 25 років, за кожен 1 повний рік роботи за провідними професіями;

- до стажу роботи, який дає право на призначення пенсії за ч. 3 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року за № 1058-ІV незалежно від віку при стажі роботи 25 років, періоду навчання з 01.09.1995 року по 05.07.1999 року включно;

- до стажу роботи, який дає право на призначення пенсії за ч. 3 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року за № 1058-ІV, незалежно від віку при стажі роботи 25 років, періодів його роботи з 12.05.1998 року по 27.11.1998 року включно та з 11.01.2023 року по 31.03.2023 року включно;

- повторно розглянути заяви ОСОБА_1 від 02.06.2025 року та від 17.06.2025 року про призначення пенсії за ч. 3 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року за № 1058-ІV та призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , пенсію за ч. 3 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року за № 1058-ІV відповідно до вимог ч. 5 ст. 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року за № 1058-ІV з 02.06.2025 року.

В обґрунтування позовної заяви позивач зазначив, що відповідачі не визнають періоди позивача як пільговий та не проводять його зарахування до стажу роботи, що дають право на пенсію незалежно від віку при наявності 25 років підземної та в металургії, посилаючись на відсутність атестації робочих місць в електронній справі позивача.

З урахуванням вищенаведеного, просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Ухвалою від 22 липня 2025 року суд відкрив провадження у адміністративній справі та справу № 160/20777/25 та призначив до розгляду за правилами спрощеного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом, що підтверджується матеріалами справи.

14.08.2025 Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області долучило докази до матеріалів справи.

19.08.2025 року Головне управління пенсійного фонду України в Запорізькій області надало, в якому він не визнає позовні вимоги в повному обсязі з таких підстав. Відповідач зазначає, що вік позивача на час звернення до пенсійного органу становить 44 роки 10 місяців 10 днів. Страховий стаж складає 47 років 5 місяців 4 дні, в тому числі пільговий стаж на підземних роботах згідно з Постановою № 202 (25 років) - 18 років 5 місяців 18 днів.

За результатом розгляду документів, доданих до заяви до пільгового стажу не зараховано:

- період роботи з 12.05.1998 року по 27.11.1998 року, оскільки цей період перетинається з періодом навчання, відсутня інформація про повний робочий день під землею (спуски в шахту);

- період роботи з 11.11.2004 року по 08.08.2010 року, оскільки відсутні документи про проведення атестації робочих місць за умовами праці (Список 1);

- період роботи з 11.01.2023 по 31.03.2023 (по пільговій довідці № 70), оскільки даний період відсутній у відомостях по спеціальному стажу згідно із даних в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування. Даний період потребує уточнення та перевірки.

Враховуючи викладене, відповідач прийняв рішення про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», оскільки у позивача відсутній необхідний пільговий стаж 25 років. Дії відповідача не суперечать чинному законодавству України, тому, підстави для задоволення вимог позивача повністю відсутні. Відповідач не вчиняв протиправних дій та не порушив право позивача на належне пенсійне забезпечення.

25.08.2025 року Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області долучило докази до матеріалів справи.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення позову по суті, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, встановив таке.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджується копією паспорта України НОМЕР_2 .

02.06.2025 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення мені пенсії за віком на підставі - ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за № 1058-ІV від 09.07.2003 року.

Заява опрацьовувалася за принципом екстериторіальності відповідно до Порядку приймання оформлення та розгляду документів, поданих для призначення (перерахунку пенсії) встановлений Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону № 1058, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846 (зі змінами) Головним управлінням Пенсійного фонду України в Сумській області.

Головним управлінням Пенсійного фонду України в Сумській області ухвалено рішення про відмову у призначенні пенсії за № 046050025000.

В обґрунтування відмови у призначенні пенсії позивачу, Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області зазначило таке:

вік заявника на дату звернення - 44 роки 9 місяців 25 днів.

відповідно до наданих документів страховий стаж особи - 47 років 3 місяці 20 днів.

- відповідно до наданих документів пільговий стаж особи складає: професії за постановою № 202 (25) - 18 років 8 місяців 2 дні.

- відповідно до наданих документів до страхового стажу зараховані всі періоди.

- відповідно до наданих документів до пільгового стажу не зараховані періоди роботи за Списком № 1 згідно довідки № 55-720 від 12.05.2025 р., оскільки відсутні документи про проведення атестації робочих місць за умовами праці.

Висновок: за наданими документами право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч.3 ст. 114 Закону №1058 відсутнє, оскільки відсутній необхідний пільговий стаж 25 років. За наданими документами право на призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до п.1 ч.2 ст. 114 Закону №1058 заявник матиме при досягненні 50 років, тобто з 08.08.2030 року. За умови надання додаткових документів, право на пенсію буде переглянуто.

17.06.2025 року позивач повторно звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком на підставі ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за № 1058-IV від 09.07.2003 року.

Відповідно до п. 4-2 Порядку № 22-1, яким визначено, що після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу, заява про призначення пенсії та додані до неї документи, були розподілені на розгляд Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області.

25.06.2025 року за наслідком розгляду вищевказаної заяви про призначення позивачу пенсії Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області ухвалено рішення про відмову у призначенні пенсії за № 046050025000.

В обґрунтування відмови у призначенні пенсії позивачу, Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області зазначило таке:

- вік заявника 44 роки 10 місяців 10 днів;

- згідно із наданих документів страховий стаж складає 47 років 5 місяців 4 дні

- результати розгляду документів, доданих до заяви: за доданими документами до страхового стажу зараховано всі періоди.

В результаті розгляду документів, доданих до заяви, до пільгового стажу не

зараховано;

- період роботи і 12.05.1998 року по 27.1 і.1998 рік згідно трудової книжки НОМЕР_3 від 08.12.1998 року та пільгової довідки №118 від 06.04.2022 року, оскільки даний період роботи перетинається з періодом навчання з 05.08,1995 року по 05.07.1999 рік згідно трудової книжки НОМЕР_3 від 08.12.1998 року та відсутня інформація про повний робочий день під землею (спуски в шахту):

- період роботи по Списку №1 з 11.11.2004 року по 08.08.2010 рік згідно трудової книжки НОМЕР_3 від 08.12.1998 року та пільгової довідки №55- 720 від 12,05.2025 року, оскільки в електронній пенсійній справі за даний пільговий період роботи відсутні атестації робочих місць, які вказані в вищезазначеній пільговій довідці;

- період роботи з 11.01.2023 року по 31.03.2023 рік згідно пільгової довідки №70 від року, оскільки даний пільговий період роботи відсутній в записах трудової книжки заявника НОМЕР_3 від 08.12.1998 року та відсутній у відомостях по спеціальному стажу згідно даних в Реєстрі застрахованих осіб Державною реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування. Зазначений пільговий період роботи можливо врахувати після надходження акту зустрічної перевірки.

Зазначено, що в наказі №199 від 11.93.2025 року про надання повноважень з підписання довідок від Генерального директора ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» відсутня печатка підприємства.

Враховуючи вищевикладене, прийнято рішення відмовити у призначенні пенсії відповідно статті 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування'' у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового та страхового стажу.

Не погоджуючись із рішеннями Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області та Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області та не зарахування всіх періодів роботи позивача в шкідливих умовах праці, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, доводам позивача, викладеним в позовній заяві, суд врахував такі норми чинного законодавства, які діяли на момент виникнення спірних правовідносин, та релевантні їм джерела права.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначені Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV (далі - Закон №1058-IV).

Громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж мають право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи (стаття 8 Закону №1058-IV).

Відповідно до ст. 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюється у натуральній формі.

Обчислення страхових внесків застрахованих осіб, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.

Частиною першої статті 41 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до статті 11 Закону №1058-IV загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають в т.ч.: громадяни України, іноземці (якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України) та особи без громадянства, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, створених відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, у філіях, представництвах, відділеннях та інших відокремлених підрозділах цих підприємств та організацій, у громадських об'єднаннях, у фізичних осіб - підприємців, осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, та в інших фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або працюють на інших умовах, передбачених законодавством, або виконують роботи (надають послуги) на зазначених підприємствах, в установах, організаціях чи у фізичних осіб за договорами цивільно-правового характеру; фізичні особи - підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Згідно із статтею 24 Закону № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Відповідно до ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.

Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року за № 637 «Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Згідно із п. 20 вказаної постанови, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінсоцполітики та Мінфіном.

Аналіз наведених норм права дає змогу зробити висновок, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, тоді як підтвердження трудового стажу на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами можливе лише у випадку її відсутності або відсутності в ній записів.

Стосовно не зарахування періоду роботи з 12.05.1998 року по 27.11.1998 року, суд встановив таке.

Суд встановив, що в спірний період роботи позивач навчався з 05.08.1995 по 05.07.1999рр. в Гірничо-електромеханічному технікумі Криворізького технічного університету (диплом НР № 11735110 від 21.06.1999р.).

Позивач надав уточнюючу пільгову довідку від 06.04.2022р. № 118, видану ПрАТ «Суха Балка» та накази про проведення атестації робочих місць за умовами праці.

В довідці від 06.04.2022р. № 118, виданою ПрАТ «Суха Балка», зазначено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 працювала повний робочий день у ПрАТ «Суха балка» періоди роботи за професією, посадою, зокрема з 12.05.1998 року по 27.11.1998 року - гірник підземний шахти «Юбілейна».

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 року №162 "Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах" посада «гірник підземний» передбачена Списком № 1, розділом І, підрозділ 2, код 1010300а-11717.

Також суд враховує, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16 січня 2003 року №36 "Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах" посада «гірник підземний» передбачена Списком № 1, розділом І, підрозділ 2, пункт «а», код 1.2а.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 24 червня 2016 року №461 "Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах" посада «гірник підземний» передбачена Списком № 1, розділ І, підрозділ 1.

Відповідно до роз'яснень Міністерства соціального захисту населення України та Міністерства праці України від 10 травня 1994 року №01-3/406-02-2 "Про порядок застосування Списків № 1 і 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають, право на пенсію за віком на пільгових умовах" у випадках, коли в Списках № 1 і № 2 передбачені робітники, які виконують певні роботи, правом на пенсію на пільгових умовах користуються всі робітники незалежно від назви їх професії, які виконують ці роботи.

Відповідно до роз'яснень Міністерства соціального захисту населення України та Міністерства праці України від 10 травня 1994 року №01-3/406-02-2 "Про порядок застосування Списків № 1 і 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають, право на пенсію за віком на пільгових умовах" у випадках, коли в Списках № 1 і № 2 передбачені робітники, які виконують певні роботи, правом на пенсію на пільгових умовах користуються всі робітники незалежно від назви їх професії, які виконують ці роботи.

Окрім того, Верховний Суд України у постанові від 22 червня 2011 року (справа №6-57227св10) зазначив, що згідно з пунктом 3 роз'яснень Міністерства соціального захисту населення України та Міністерстві праці України від 10 травня 1994 року №01-3/406-02-2 "Про порядок застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пенсію за віком на пільгових умовах" право на пенсію на пільгових умовах мають робітники, зайняті виконанням робіт, передбачених Списками № 1 і № 2, протягом повного робочого дня. Під повним робочим днем вважається виконання роботи в умовах, передбачених списками, не менше 80 відсотків робочого часу. Сюди ж включається час проведення підготовчих, допоміжних, поточних ремонтних робіт, а також робіт поза своїм робочим місцем з метою забезпечення виконання своїх трудових функцій. При цьому пунктом 7 цих роз'яснень передбачено, що у випадках, коли в Списках № 1 і № 2 передбачені робітники, які виконують певні роботи, правом на пенсію на пільгових умовах користуються всі робітники незалежно від назви їх професії, які виконують ці роботи.

Суд зазначає, що КМУ 31.03.1994 прийнято постанову № 202 Про затвердження Списку робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов'язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років, яка чинна на час розгляду справи.

Відповідно до п. І, ІІ Списку робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов'язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років, до зазначених вище робіт зокрема відносяться підземні гірничі роботи в шахтах і на будівництві вугільних (сланцевих) шахт: усі робітники, зайняті протягом повного робочого дня на підземних роботах, керівники і спеціалісти підземних дільниць діючих і споруджуваних шахт для видобутку вугілля (сланцю); підземні гірничі роботи в рудниках для видобутку руд та інших корисних копалин з вмістом (в тому числі і у вміщуючих породах) двоокису кремнію 10 відсотків і більше або за наявності газодинамічних явищ, гірничих ударів: бурильники шпурів (крім зайнятих на видобутку руд чорних і кольорових металів); бурильники свердловин (підземні); гідромоніторники підземні; гірники підземні; гірники з ремонту гірничих виробок; гірничі майстри і механіки добувних і підготовчих (гірничо-капітальних) дільниць; гірничі майстри підземних дільниць; гірничомонтажники підземні; електрослюсарі підземні; енергетики підземних дільниць, їх заступники та помічники; кріпильники; майстри-підривники, підривники; машиністи бурових установок (крім машиністів бурових установок на підземному видобутку руд) та їх помічники; машиністи вантажних автомобілів (підземні); машиністи вібронавантажувальних установок; машиністи екскаваторів (підземні); машиністи електровозів (підземні); машиністи змішувальних установок гідрозакладання; машиністи навантажувальних машин; машиністи навантажувально-доставних машин; машиністи підіймальних машин (підземні); машиністи підземних установок; машиністи прохідницьких комплексів; машиністи скреперних лебідок; механіки підземних дільниць, їх заступники і помічники; начальники підземних дільниць, їх заступники і помічники; начальники підземних змін; роздавальники ВР; стволові (підземні).

Отже, законодавець саме Постановою № 202 від 31.03.1994 року визначив, список робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах.

Суд звертає увагу, що частиною 3 статті 114 Закону №1058 чітко визначено, що працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років.

Таким чином, суд зробив висновок, що період роботи та період навчання з 01.09.1995 року по 05.07.1999 року включно відноситься до пільгового стажу роботи за Списком №1, який надає право на призначення пенсії незалежно від віку, як особі, що відпрацювала на провідних професіях та професіях передбачених Постановою № 202 відповідно до ч. 3ст. 114 Закону України № 1058-IV, тому підлягають задоволенню позовні вимоги в частині зарахування до стажу роботи, який дає право на призначення пенсії за ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року за № 1058-ІV, незалежно від віку при стажі роботи 25 років, періоду навчання з 01.09.1995 року по 05.07.1999 року включно та період роботи з 12.05.1998 року по 27.11.1998 року включно.

Щодо незарахування періоду роботи з 11.11.2004 року по 08.08.2010 року через не зазначення характеру виконуваної роботи, відсутності виписок і наказів по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці, суд встановив таке.

Велика Палата Верховного Суду у Постанові від 19.02.2020 року по справі № 520/15025/16-а сформувала наступний правовий висновок: «… особи, які зайняті на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2, але з вини власника на таких підприємствах не було проведено атестацію робочого місця, мають право на зарахування стажу роботи на таких посадах до спеціального стажу, необхідного для призначення пенсії за віком на пільгових умовах Списком № 2, відповідно до пункту «б» статті 13 Закону № 1788-XII.

Цей висновок є також застосовним і щодо осіб, зайнятих на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 1.

При цьому на працівника, зайнятого на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, не можна покладати відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць за умовами праці. Непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємств або уповноваженим ним органом не може позбавляти громадян їх конституційного права на соціальний захист, у тому числі щодо надання пенсій за віком на пільгових умовах. Контроль за додержанням підприємствами правил проведення атестації робочих місць за умовами праці покладається на відповідні повноважні державні контролюючі органи, зокрема Держпраці.

Отже, Велика Палата Верховного Суду вважає, що непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника. При цьому контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник.».

Враховуючи вищенаведене, суд зробив висновок, що відповідач протиправно не зарахував до страхового стажу позивача вказаний період роботи, тому позовні вимоги позивача в частині зарахування ОСОБА_1 до стажу роботи по Списку 1 періоду його роботи з 11.11.2004 року по 08.08.2010 року включно, підлягають задоволенню.

Крім того, відповідно до Роз'яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 року № 8 «Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбаченим статтею 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення», працівникам, зайнятим на підземних роботах та у металургії, які мають не менше 10 років стажу роботи, що дає право на пенсію незалежно від віку відповідно до статті 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення», але не відпрацювали повного стажу, передбаченого зазначеною статтею, пенсія незалежно від віку може призначатися при наявності не менше 25 років стажу підземної роботи та роботи у металургії із зарахуванням до стажу: кожного повного року роботи гірничим очисного забою, прохідником, забійником на відбійних молотках, машиністом гірничих виємочних машин, сталеваром, горновим, агломератником, вальцювальником гарячого прокату за 1 рік 3 місяці; кожного повного року роботи, передбаченої у відповідних розділах списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, які дають право на пільгове пенсійне забезпечення, - за 9 місяців.

З наявних в матеріалах справи доказів, суд зробив висновок, що період роботи з 11.11.2004 року по 08.08.2010 року включно, підлягає зарахуванню до стажу роботи, що дає право на пенсію незалежно від віку при наявності 25 років стажу підземної та в металургії роботи, з розрахунку кожний повний рік роботи по Списку № 1 за 9 місяців відповідно роз'яснення Мінсоцзабезпечення України від 20.01.1992 року № 8.

Таким чином, підлягають задоволенню позовні вимоги в частині зарахування ОСОБА_1 до стажу роботи, який дає право на призначення пенсії за ч. 3 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року за № 1058-ІV, незалежно від віку при стажі роботи 25 років, періоду його роботи з 11.11.2004 року по 08.08.2010 року включно, з розрахунку 1 рік стажу по Списку 1 за 9 місяців до пільгового стажу, що дає право на вихід на пенсію незалежно від віку при стажі роботи 25 років, за кожен 1 повний рік роботи за провідними професіями.

Щодо незарахування періоду роботи з 11.01.2023 року по 31.03.2023 року, оскільки система персоніфікованого обліку Пенсійного фонду України не містить даних про спеціальний стаж позивача за періоди роботи з 11.01.2023 року по 31.03.2023 року, спірний період не може бути зарахований до страхового стажу позивача, а отже й до пільгового стажу, оскільки останній є похідним від страхового.

Даний період роботи позивача підтверджується записами за № 1-2 на сторінках 2-3, трудової книжки серії НОМЕР_4 від 11.01.2023 року та довідкою про підтвердження наявного трудового стажу від 25.11.2024 року № 70, формою ОК-5 «Індивідуальні відомості про застраховану особу».

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (частина друга статті 24 Закону №1058-IV).

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (частина четверта статті 24 Закону №1058-IV).

У законодавстві, що діяло раніше (до 01.01.2004), зокрема, у статті 56 Закону N 1788-XII передбачено, що до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

Відповідно до статті 62 Закону №1788-XII постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (надалі Порядок №637).

Пунктами 1, 2 Порядку №637 передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік), є трудова книжка.

За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Документи можуть бути подані в електронному вигляді з накладенням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису.

Документи, визначені цим Порядком, є підставою для внесення відомостей до частини персональної електронної облікової картки в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, що відображає трудову діяльність застрахованої особи, в тому числі за період до 1 січня 2004 року.

У разі коли документи про стаж роботи не збереглися, підтвердження стажу роботи здійснюється органами Пенсійного фонду України на підставі показань свідків.

Відповідно до пункту 3 Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

За приписами частин першої, третьої статті 44 Закону №1058-IV призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом. Органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.

З аналізу наведених норм слід дійти висновку, що основним документом, який підтверджує стаж роботи (за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування), є трудова книжка. При цьому лише у разі відсутності трудової книжки або записів у ній органи Пенсійного фонду мають право встановлювати стаж роботи на підставі інших первинних документів. У разі сумніву органу, що призначає пенсію, у належності та обґрунтованості поданих заявником документів, в нього є право перевірити надані заявником документи шляхом звернення до установ, підприємств, організацій, де працював заявник, із відповідними запитами.

З урахуванням вищезазначеного, позовні вимоги в частині зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу роботи, який дає право на призначення пенсії за ч. 3 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року за № 1058-ІV, незалежно від віку при стажі роботи 25 років, періоди роботи з 11.01.2023 року по 31.03.2023 року включно.

З метою ефективного захисту прав позивача, суд вважає за необхідне визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 10.06.2025 року № 046050025000 та визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 25.06.2025 року № 046050025000.

Стосовно позовних вимог про призначення позивачу пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1, суд зазначає про таке.

Як видно з положень Рекомендації Комітету Європи №R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом 11.03.1980, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Згідно з пунктом 1.6 Методології проведення антикорупційної експертизи, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 23.06.2010 р. № 1380/5, дискреційні повноваження - сукупність прав та обов'язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.

Таким чином, дискреція - це елемент управлінської діяльності, вона пов'язана з владними повноваженнями і їх носіями - органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не можна ототожнювати тільки з формалізованими повноваженнями - вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб'єкта, він не може ухилятися від реалізації своєї компетенції, але й не має права виходити за її межі.

Дискреційні повноваження - це законодавчо встановлена компетенція владних суб'єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають у застосуванні суб'єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень. У більш звуженому розумінні дискреційні повноваження - це можливість діяти за власним розсудом, в межахзакону, можливість застосувати нормизаконута вчиняти конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними).

Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду України від 21.05.2013 року № 21-87а13.

Так, призначення та обрахунок пенсії є дискреційним повноваженням пенсійного органу. Суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість нього рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідалозакону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі визначених йому повноважень законодавцем.

Відповідно до частин 1, 2статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково. У разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії (пункту 4 частини 2статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України).

У випадку, визначеному пунктом 4 частини 2статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

З урахуванням наведеного, а також дискреції пенсійного органу в питаннях призначення пенсії, суд з метою ефективного захисту права позивача на пенсію вважає за необхідне зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяви ОСОБА_1 , від 02.06.2025 року та від 17.06.2025 року про призначення пенсії за ч. 3 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року за № 1058-ІV, з урахуванням правової позиції, викладеної судом у цьому рішенні та зарахованого цим судовим рішенням пільгового стажу позивача.

В той же час, позовні вимоги щодо визнання протиправними незаконними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області та визнати незаконними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, які виразилися у протиправній відмові у призначенні позивачу пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 не підлягає до задоволенню, оскільки достатнім захистом порушеного права позивача є визнання судом протиправними та скасування спірних рішень про відмову у призначенні пенсії.

Відповідно до ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Аналогічна позиція стосовно обов'язку доказування висловлена Європейським судом з прав людини у пункті 36 справи «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), від 01 липня 2003 року №37801/97, в якому він зазначив, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення).

Із заявлених позовних вимог, на підставі системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд робить висновок, що позовна заява підлягає частковому задоволенню судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

На підставі ч. 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати розподіляються пропорційно до задоволених вимог позивача.

Позивач при зверненні до суду сплатив судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання позову до суду в загальному розмірі 3633,60 грн, що документально підтверджується квитанцією 2664-7359-0009-5480 від 16.07.2025.

Оскільки позовну заяву задоволено частково, сплачений судовий збір за подання позову до суду в сумі 1211.20*2 (3633,60:3) грн потрібно стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів, рішеннями яких були порушені права позивача, пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст. 2, 9, 77, 78, 90, 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до відповідача-1: Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427), відповідача-2: Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (40009, місто Суми, вул. Степана Бандери, буд. 43, код ЄДРПОУ 21108013), відповідача-3: Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, місто Запоріжжя, проспект Соборний, будинок, 158б, код ЄДРПОУ 20490012) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 10.06.2025 року № 046050025000.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 25.06.2025 року № 046050025000.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 :

- до стажу роботи по Списку 1 періоду його роботи з 11.11.2004 року по 08.08.2010 року включно;

- до стажу роботи, який дає право на призначення пенсії за ч. 3 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року за № 1058-ІV, незалежно від віку при стажі роботи 25 років, періоду його роботи з 11.11.2004 року по 08.08.2010 року включно, з розрахунку 1 рік стажу по Списку 1 за 9 місяців до пільгового стажу, що дає право на вихід на пенсію незалежно від віку при стажі роботи 25 років, за кожен 1 повний рік роботи за провідними професіями;

- до стажу роботи, який дає право на призначення пенсії за ч. 3 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року за № 1058-ІV незалежно від віку при стажі роботи 25 років, періоду навчання з 01.09.1995 року по 05.07.1999 року включно;

- до стажу роботи, який дає право на призначення пенсії за ч. 3 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року за № 1058-ІV, незалежно від віку при стажі роботи 25 років, періодів його роботи з 12.05.1998 року по 27.11.1998 року включно та з 11.01.2023 року по 31.03.2023 року включно;

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяви ОСОБА_1 від 02.06.2025 року та від 17.06.2025 року про призначення пенсії за ч. 3 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року за № 1058-ІV, з урахуванням зарахованих періодів роботи ОСОБА_1 та з урахуванням правової позиції, викладеної в цьому рішенні.

У задоволенні решти вимог позивача - відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань відповідача-2: Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (40009, місто Суми, вул. Степана Бандери, буд. 43, код ЄДРПОУ 21108013), судові витрати з оплати судового збору у сумі 1211,20 грн.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань відповідача-3: Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, місто Запоріжжя, проспект Соборний, будинок, 158б, код ЄДРПОУ 20490012) судові витрати з оплати судового збору у сумі 1211,20 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.В. Ніколайчук