02 вересня 2025 рокуСправа №160/19634/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Ніколайчук С.В.
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кларікс Рем 23» (мкрн Індустріальний, буд. 67, кв.19, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, 50057, ЄДРПОУ 40799891) про стягнення заборгованості
04 липня 2025 року Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Кларікс Рем 23» на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком № 1 та №2 з 01.01.2025 по 01.07.2025 в розмірі 2046204,69 грн (Список №1 1934556,91 грн, Список №2 - 111647,78 грн) на р/р НОМЕР_1 ПАТ «Державний ощадний банк України» МФО 305482, ЄДРПОУ 21910427.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що згідно до Інструкції про порядок обчислення та сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до ПФУ від 19.12.2003р., затвердженої постановою Правління ПФУ №21-1, підприємства щомісяця до 25 числа вносять до Пенсійного фонду зазначену суму пенсійних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. Проте Товариство з обмеженою відповідальністю «Кларікс Рем 23» в порушення ч.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» має заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за Списком № 1 та №2 з 01.01.2025 по 01.07.2025 в розмірі 2046204,69 грн.
Частиною 1 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
Зі змісту позовної заяви видно , що вона відповідає вимогам, встановленим статтями 160 та 161 Кодексу адміністративного судочинства України, підсудна Дніпропетровському окружному адміністративному суду та підлягає розгляду за правилами загального позовного провадження. Підстави для її повернення або відмови у відкритті провадження відсутні.
Ухвалою від 10.07.2025 року суд відкрив провадження в адміністративній справі №160/19634/25 за правилами загального позовного провадження та призначив підготовче засідання на 29.07.2025 року.
Ухвалою від 29.07.2025 року суд закрив підготовче провадження у цій справі та призначив розгляд справи по суті на 02.09.2025 року.
Усі ухвали суду надіслані сторонам в їх електронні кабінети через підсистему "Електронний суд", тому сторони вважаються повідомлені належним чином, докази чого наявні у справі.
Відповідно до ч. 4 ст. 124, ч. 8 ст.126 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає відповідача належним чином повідомленим про можливість подання відзиву у зазначені строки (докази чого наявні у справі).
Відповідач, на виконання ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України, не надіслав до суду письмового відзиву на адміністративний позов та не повідомив про поважність причин не надання відзиву та неявки в судові засідання.
Відповідно до ч. 6 ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
29.08.25 до суду надійшло клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи, однак суд не вважає причини, які зазначені в клопотанні, поважними та такими, що перешкоджають розгляду справи, у зв'язку із чим відмовляє в задоволенні такого клопотання та вважає за можливе розглянути справу в письмовому проваджені за наявними доказами.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення позову по суті, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, встановив таке.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Кларікс Рем 23» зареєстроване за адресою: мкрн Індустріальний, буд. 67, кв.19, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, 50057, ЄДРПОУ 40799891, перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області як платник страхових внесків.
На виконання п.6 Інструкції Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області були отримані розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, які були призначені особам згідно довідок, наданих відповідачем, відділами по призначенню пенсій управлінням Пенсійного фонду України.
Отже, сума загальної заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю «Кларікс Рем 23» за Списком № 1 та №2 з а період з 01.01.2025 по 01.07.2025 складає 2046204,69 грн (Список №1 1934556,91 грн, Список №2 - 111647,78 грн), що підтверджується розрахунками.
Розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, які були призначені особам згідно довідок, наданих Товариством з обмеженою відповідальністю «Кларікс Рем 23», були направлені Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області до відповідача та не оскаржені.
Не сплата в добровільному порядку відповідачем наявних у нього сум заборгованості перед пенсійним фондом на момент подання позову стала підставою звернення позивача з цим позовом до суду.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, доводам позивача, викладеним в позовній заяві, та доводам відповідача, викладеним в відзиві на позов, суд врахував такі норми чинного законодавства, які діяли на момент виникнення спірних правовідносин та релевантні їм джерела права.
Відповідно до пункту 1 статті 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» від 26 червня 1997 року №400/97-ВР (далі - Закон №400/97-ВР) платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.
Абзацом четвертим пункту 1 статті 2 Закону №400/97-ВР визначено, що для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
На обов'язкове державне пенсійне страхування встановлюються ставки збору у таких розмірах: для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону 100 відсотків від об'єкта оподаткування, визначеного абзацом четвертим пункту 1 статті 2 цього Закону (абзац третій пункту 1 статті 4 Закону №400/97-ВР).
Положеннями частини другої Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року №1058-IV (далі - Закон №1058-IV) визначено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення».
При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.
Таким чином, на відповідача покладено обов'язок покривати витрати на виплату та доставку пенсій, призначених працівникам відповідача відповідно до п.п. «а», «б»-«з» частини 1 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (Список №1 та Список №2).
Згідно із пунктом 6.1 частини 6 Інструкції Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року №21-1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції 16 січня 2004 року за №64/8663 (далі - Інструкція №21-1), відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в таких розмірах:
- для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції (крім платників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені у підпункті 4 пункту 291.4 статті 291 глави 1 розділуПодаткового кодексу України), - також 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах;
- для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції, - фактичні витрати на виплату і доставку пенсій працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім працівників, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, у розмірі 100 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених з 2012 року.
Розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій (пункт 6.4 Інструкції №21-1).
Розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються згідно з додатком 8 та додатком 8а до 1 січня поточного року та протягом 10 днів з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії (пункт 6.5 Інструкції №21-1).
Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць (пункт 6.7 Інструкції №21-1).
З матеріалів справи слідує, що відповідач не сплатив кошти, призначені на покриття витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених застрахованим особам, які працювали або працюють на Товаристві з обмеженою відповідальністю «Кларікс Рем 23» за Списком № 1 та №2 за період з 01.01.2025 по 01.07.2025 у розмірі 2046204,69 грн (Список №1 - 1934556,91 грн, Список №2 - 111647,78 грн), що підтверджується розрахунками.
У разі призначення пенсій на пільгових умовах особам, які мають необхідний стаж роботи не за місцем призначення цієї пенсії, орган Пенсійного фонду за місцем призначення пенсії надсилає розрахунок згідно з додатками, зазначеними у пункті 6.4 цієї глави для зазначених підприємств, у двох примірниках через орган Пенсійного фонду за місцезнаходженням цього підприємства (крім підприємств, місцезнаходженням яких є вільна економічна зона Крим). Відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у таких випадках здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцезнаходженням підприємства (пункт 6.8 Інструкції №21-1).
Аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що витрати на виплату та доставку пенсій, призначених особам відповідно до пунктів «а», «б»-«з» частини першої статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за Списком №1 та №2, покриваються підприємствами та організаціями. При цьому обов'язок підприємств та організацій з відшкодування цих витрат, понесених Пенсійним фондом після 1 січня 2004 року, не пов'язаний із датою призначення такої пенсії чи часом набуття необхідного для цього пільгового стажу (до чи після набрання чинності Законом №1058-IV).
Отже, з урахування того, що відповідач правом на подання відзиву на позов не скористався, суд вважає правомірним стягнення з відповідача заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за Списком № 1 та №2 з 01.01.2025 по 01.07.2025, в розмірі 2046204,69 грн (Список №1 1934556,91 грн, Список №2 - 111647,78 грн), оскільки відповідач доказів добровільного погашення заборгованості не надав.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а за змістом ст. 90 цього Кодексу суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
З огляду на викладені вище обставини у їх сукупності, суд робить висновок про обґрунтованість позовних вимог, та необхідність їх задоволення у повному обсязі.
Як передбачено ч. 2 ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Оскільки в матеріалах справи відсутні докази понесених позивачем судових витрат, що пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз, питання щодо розподілу судових витрат судом не вирішується.
Керуючись статтями 72-77, 242-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094 код ЄДРПОУ 21910427) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Поліфом» (вул. Сечеславський путь, буд. 155, м. Кам'янське, 51909, код ЄДРПОУ 13457623) про стягнення заборгованості - задовільнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Кларікс Рем 23» (мкрн Індустріальний, буд. 67, кв.19, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, 50057, ЄДРПОУ 40799891) на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком № 1 та №2 з 01.01.2025 по 01.07.2025 в розмірі 2046204,69 грн (Список №1 1934556,91 грн, Список №2 - 111647,78 грн) на р/р НОМЕР_1 ПАТ «Державний ощадний банк України» МФО 305482, ЄДРПОУ 21910427.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С.В. Ніколайчук