02 вересня 2025 рокуСправа №160/17690/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бондар М.В. розглянувши у спрощеному (письмовому) провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі - ГУ ПФУ в Дніпропетровській області, відповідач), в якій позивач просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, які виявилися у виплаті з 01.01.2025 пенсії ОСОБА_1 , з обмеженням загального розміру пенсії максимальним розміром, внаслідок пониження розміру призначеної пенсії, з застосуванням понижуючих коефіцієнтів, передбачених нормами Постанови Кабінету Міністрів України №1 від 03.01.2025 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році, у період воєнного стану»;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провести виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2025, у розмірі її фактичного призначення - 39 942,60 грн., без обмеження загального розміру пенсії максимальним розміром та без пониження розміру призначеної пенсії, внаслідок застосування понижуючих коефіцієнтів, передбачених нормами Постанови Кабінету Міністрів України №1 від 03.01.2025 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році, у період воєнного стану».
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що йому призначена пенсія на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-ХІІ (далі - Закон № 2262-ХІІ) за вислугу років, як працівнику органів внутрішніх справ. Позивач зазначає, що 06.01.2025 він отримав пенсію у значно меншому розмірі - 29 454,18 грн та в подальшому, в лютому 2025, пенсія позивачу також виплачувалась у зменшеному розмірі, замість виплати пенсії в належному розмірі - 39 942,60 грн, в якому позивач її отримував протягом 2024. Крім того, позивач вказує, що його право на отримання пенсії без обмеження максимальним розміром встановлено рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.07.2024 у справі №160/12134/24. 18.03.2025 позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій здійснити нарахування та виплату йому пенсії з 2025 у відповідному розмірі. ГУ ПФУ в Дніпропетровській області повідомлено позивача про обмеження розміру пенсії з посиланням на статтю 46 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» від 19.11.2024 №4059-IX (далі - Закон №4059-IX) та постанову Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану» (далі - Постанова №1), якою введені обмежувальні коефіцієнти. Вважаючи дії відповідача щодо застосування до розміру пенсії позивача понижуючих коефіцієнтів протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Ухвалою суду від 23.03.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без виклику учасників справи в порядку статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України.
Цією ж ухвалою суду встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії цієї ухвали, разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.
Відповідач суду відзив на позов не надав, про причини неподання відзиву суд не повідомив.
На підставі частини 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Виходячи з положень статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд адміністративної справи здійснено у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Дослідивши матеріали, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.
З матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 призначена пенсія за вислугу років, як працівнику органів внутрішніх справ, у відповідності до вимог Закону №2262-ХІІ.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.07.2024 у справі №160/12134/24 позов ОСОБА_1 задоволено частково:
- визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови здійснити на підставі ст. 43, 51, 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з 01.02.2023 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , на підставі оновленої довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 за №ФД115370 від 09.11.2023, з врахуванням похідних основного розміру пенсії: індексації пенсії, нарахованої з 01.03.2022, із застосуванням коефіцієнта збільшення у розмірі 1,14, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №118 від 16.02.2022 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», індексації пенсії, нарахованої з 01.03.2023, із застосуванням коефіцієнта збільшення у розмірі 1,197, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №168 від 24.02.2023 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», нарахованої з 01.01.2023, щомісячної доплати до пенсії, у розмірі 2000 гривень, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» від 14.07.2021 №713, без обмеження розміру пенсії максимальним розміром;
- зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити, на підставі ст. 43, 51, 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», з 01.02.2023 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , на підставі оновленої довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 за №ФД115370 від 09.11.2023, з врахуванням похідних основного розміру пенсії: індексації пенсії, нарахованої з 01.03.2022, із застосуванням коефіцієнта збільшення у розмірі 1,14, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №118 від 16.02.2022 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», індексації пенсії, нарахованої з 01.03.2023, із застосуванням коефіцієнта збільшення у розмірі 1,197, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №168 від 24.02.2023 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», нарахованої з 01.01.2023 щомісячної доплати до пенсії, у розмірі 2000 гривень, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» від 14.07.2021 №713, без обмеження розміру пенсії максимальним розміром та з урахуванням раніше виплачених сум.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 18.09.2024 апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.07.2024 у справі №160/12134/24 повернуто скаржнику.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.07.2024 у справі №160/12134/24 набрало законної сили 18.09.2024.
На відповідне звернення позивача, відповідач листом від 11.04.2025 №17219-10469/Г-01/8-0400/25 повідомив позивача, що розмір пенсії позивача складав 39 942,60 грн, який обчислено на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.07.2024 у справі №160/12134/24. З 01.01.2025 позивачу проводиться виплата пенсії у розмірі 29 454,18 грн, з урахуванням вимог Закону №4059-ІХ та Постанови №1.
Вважаючи дії щодо відмови у проведенні перерахунку та виплати пенсії з обмеженням протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд врахував наступні обставини справи та норми чинного законодавства.
Відповідно до частин 1, 3 статті 11 Закону №2262-ХІІ законодавство про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, базується на Конституції України і складається з цього Закону, Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інших нормативно-правових актів України, прийнятих відповідно до цих законів».
Зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідно до статті 46 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» установлено, що у 2025 році у період дії воєнного стану пенсії, призначені (перераховані) відповідно до Митного кодексу України, законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про статус народного депутата України», «Про Національний банк України», «Про Кабінет Міністрів України», «Про дипломатичну службу», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про судову експертизу», «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів», «Про наукову і науково-технічну діяльність», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», Постанови Верховної Ради України від 13.10.1995 року № 379/95-ВР «Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України» (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством), розмір яких (пенсійної виплати) перевищує десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, виплачуються із застосуванням до суми перевищення коефіцієнтів у розмірах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України.
Аналогічне положення міститься в пункті 1 Постанови №1.
Також, в пункті 1 Постанови №1 зазначено розміри коефіцієнтів, які застосовуються до відповідних сум, у разі їх перевищення більш ніж 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, а саме:
до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 11 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність,0,5;
до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 11 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 13 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність,0,4;
до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 13 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 17 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність,0,3;
до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 17 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 21 розмір прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність,0,2;
до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 21 розмір прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність,0,1.
Отже, вищевказані положення Закону України «Про Державний бюджету України на 2025 рік» та Постанови № 1 встановили обмеження до пенсійних виплат шляхом застосування визначених коефіцієнтів.
Конституційний Суд України у рішеннях від 09.07.2007 № 6-рп/2007, від 22.05.2008 року № 10-рп/2008 та від 30.11.2010 № 22-рп/2010 дійшов висновку, що Законом про Державний бюджет України не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, оскільки з об'єктивних причин це створює протиріччя у законодавстві; у разі необхідності зупинення дії законів, внесення до них змін і доповнень, визнання їх нечинними мають використовуватися окремі закони.
В рішенні від 28.08.2020 №10-р/2020 Конституційний Суд України зазначив, що скасування чи зміна Законом про Державний бюджет України обсягу прав і гарантій та законодавчого регулювання, передбачених у спеціальних законах, суперечить статті 6, частині 2 статті 19, статті 130 Конституції України.
Відповідно до першого речення частини 3 статті 8 Конституції України норми Конституції України є нормами прямої дії.
Відтак, у разі суперечності між правовими нормами Закону України про Державний бюджет України та правовими нормами спеціальних законів України, якими врегульовано ті ж самі правовідносини, застосуванню підлягають правові норми спеціальних законів України.
Оскільки Законом №2262-ХІІ і Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» не передбачено обмеження розміру пенсій, розмір яких перевищує десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, шляхом застосуванням до суми перевищення коефіцієнтів, тому до спірних правовідносин не підлягають застосуванню положення статті 46 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» та Постанови №1.
Слід також зазначити, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.07.2024 у справі №160/12134/24 зобов'язано ГУ ПФУ в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії без застосування обмеження максимальним розміром.
Порядок перерахунку пенсій врегульований розділом VIII «Порядок перерахунку пенсій» Закону №2262-XII.
Згідно з частиною 4 статті 63 Закону №2262-XII перерахунок раніше призначених пенсій передбачає, що усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі, якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Законодавець делегував Уряду повноваження на встановлення умов, порядку та розміру перерахунку пенсій особам, звільненим з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб, а тому Кабінет Міністрів України має право на встановлення певної послідовності, черговості, способу виконання, методу здійснення перерахунку пенсій у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців та до його повноважень не входить зміна структури грошового забезпечення, а приводом для перерахунку пенсій є підвищення грошового забезпечення відповідних категорій, саме розмір якого, а не складові, можуть змінюватись Кабінетом Міністрів України.
Враховуючи вищевказані положення, суд приходить до висновку, що розмір пенсійної виплати, призначеної відповідно до Закону № 2262-ХІІ, не може бути змінений Постановою №1, а тому дії відповідача щодо зменшення розміру пенсії позивача є протиправними.
Конституційний Суд України в рішенні від 20.12.2016 у справі № 7-рп/2016 зазначив, що обмеження максимального розміру пенсії та призупинення виплати призначеної пенсії особам, яким право на пенсійне забезпечення встановлене Законом № 2262, порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п'ятою статті 17 Конституції України, які зобов'язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканість України.
Враховуючи, що пенсія позивача на підставі рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.07.2024 у справі №160/12134/24, має нараховуватись та виплачуватись ГУ ПФУ в Дніпропетровській області без обмеження максимальним розміром, суд доходить висновку, що положення Постанови №1 не можуть бути застосовані до пенсії позивача.
Також, суд звертає увагу на правову позицію Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, як викладена в ухвалі від 06.02.2025 у справі №520/909/25, де відмовляючи у відкритті провадження за поданням судді Харківського окружного адміністративного суду про розгляд Верховним Судом як зразкової справи №520/909/25, яка є подібною до цієї справи, Верховний Суд зазначив:
«Колегія суддів звертає увагу, що Верховний Суд неодноразово висловлював правову позицію щодо застосування норм права у спорах, пов'язаних з обмеженням максимальним розміром пенсій, призначених відповідно до Закону №2262-XII.
Зокрема, у постановах від 16.12.2021 у справі № 400/2085/19, від 20.07.2022 у справі №340/2476/21, від 25.07.2022 у справі № 580/3451/21, від 30.08.2022 у справі №440/994/20, від 17.03.2023 у справі № 340/3144/21 та інших Верховний Суд дійшов висновку про те, що у правовідносинах щодо призначення та перерахунку пенсій відповідно до Закону №2262-XII норми зазначеного закону підлягають застосуванню з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016, у зв'язку з чим будь-яке обмеження максимального розміру зазначених пенсій є протиправним.».
Підводячи підсумок викладеному, суд вважає необхідним визнати протиправними дії ГУ ПФУ в Дніпропетровській області щодо застосування з 01.01.2025 понижуючих коефіцієнтів, встановлених Постановою №1 при нарахуванні та виплаті пенсії ОСОБА_1 , а також зобов'язати ГУ ПФУ в Дніпропетровській області здійснити з 01.01.2025 виплату ОСОБА_1 пенсії без застосування понижуючих коефіцієнтів, встановлених Постановою №1, обмеження загального розміру пенсії, з урахуванням раніше проведених виплат.
Також, позивач в позовних вимогах просить провести виплату пенсії у розмірі її фактичного нарахування - 39 92,60 грн.
З розрахунків по пенсійній справі позивача станом на 01.01.2025, 01.02.2025 випливає, що пенсія позивачу нарахована з урахуванням максимального розміру пенсії 39 942,60 грн, а виплачується у розмірі 29 454,18 грн.
Отже, ці вимоги підлягають задоволенню.
Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з частиною 1 статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Оцінуючи усі докази, які були досліджені судом у їх сукупності, а також обставини, встановлені у ході судового розгляду справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а вимоги такими, що підлягають задоволенню.
Згідно з частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З огляду на те, що позивач звільнений від сплати судового збору на підставі частини 1 статті 5 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI «Про судовий збір», а у матеріалах справи відсутні докази понесення ним інших судових витрат, розподіл судових витрат не проводиться.
На підставі викладеного, керуючись статтями 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (адреса: вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 21910427) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо застосування при виплаті пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2025 понижуючих коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану».
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити виплату ОСОБА_1 з 01.01.2025 пенсії у розмірі її фактичного призначення 39 942,60 грн без обмеження максимальним розміром, без застосування понижуючих коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану», з урахуванням раніше проведених виплат.
Розподіл судових витрат не здійснювати.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя М.В. Бондар