01 вересня 2025 року
м. Київ
справа № 358/761/23
провадження № 51 - 2910 ск 25
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на вирок Богуславського районного суду Київської області від 09 грудня 2024 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 21 квітня 2025 року щодо нього,
встановив:
Ухвалою Верховного Суду від 31 липня 2025 року касаційну засудженого ОСОБА_4 залишено без руху у зв'язку з невідповідністю вимогам Кримінального процесуального кодексу України (далі-КПК) та надано п'ятнадцять днів для усунення недоліків скарги.
У межах наданого строку для усунення недоліків касаційної скарги та на виконання ухвали касаційного суду засуджений направив нову касаційну скаргу, проте приписів ст. 427 КПК не дотримався та недоліків, які пов'язані зі змістом касаційної скарги, не усунув.
Підстави для скасування або зміни оскаржуваних судових рішень касаційним судом, визначено у ст. 438 КПК. Відповідно до ч. 2 ст. 438 КПК при вирішенні питання про наявність зазначених у ч. 1 цієї статті підстав суд касаційної інстанції має керуватися статтями 412-414 цього Кодексу.
Так, порушуючи питання про скасування вироку Богуславського районного суду Київської області від 09 грудня 2024 року та ухвали Київського апеляційного суду від 21 квітня 2025 року, засуджений не вказав таких порушень норм КПК, які з огляду на положення 370, 404, 412, 413, 284 КПК слугували б підставою для їх скасування.
Натомість у поданій скарзі скаржник фактично ставить питання про перевірку оскаржуваних судових рішень, у зв'язку з тим, що не погоджується з оцінкою доказів, наявних у матеріалах провадження, надає їм власну оцінку, заперечує правильність встановлення фактичних обставин кримінального провадження, що в силу статей 433, 438 КПК не є предметом перевірки суду касаційної інстанції.
Відсутність у скарзі належного обґрунтування, зважаючи на те, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах касаційної скарги, перешкоджає вирішенню питання про відкриття касаційного провадження.
Відповідно до приписів п. 5 ч. 2 ст. 427 КПК у касаційній скарзі зазначаються вимоги особи, яка подає касаційну скаргу, до суду касаційної інстанції.
Прохальна частина касаційної скарги має узгоджуватися з положеннями ст. 436 КПК, оскільки нечітке, суперечливе чи таке, що не відповідає наведеним вимогам, прохання скаржника унеможливлює прийняття судом касаційної інстанції відповідного рішення згідно вимог закону.
Положеннями ст. 436 КПК, визначено, що суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право: 1) залишити судове рішення без зміни, а касаційну скаргу - без задоволення; 2) скасувати судове рішення і призначити новий розгляд у суді першої чи апеляційної інстанції; 3) скасувати судове рішення і закрити кримінальне провадження; 4) змінити судове рішення.
У прохальній частині касаційної скарги засуджений просить скасувати оскаржувані судові рішення та закрити кримінальне провадження або після скасування направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції. Такі вимоги є альтернативними та не узгоджуються з наведеними вище положеннями ст. 436 КПК.
Відповідно до положень КПК касаційна скарга повертається, якщо особа не усунула недоліки касаційної скарги, яку залишено без руху, в установлений строк.
Таким чином, зважаючи на те, що засуджений недоліків касаційної скарги не усунув ще й допустив нові, суд приходить до висновку, що касаційну скаргу слід повернути особі, яка її подала.
Керуючись п. 1 ч. 3 ст. 429 КПК, Верховний Суд
постановив:
Касаційну скаргу на вирок Богуславського районного суду Київської області від 09 грудня 2024 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 21 квітня 2025 року, разом з усіма доданими до неї матеріалами повернути засудженому ОСОБА_4 .
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3