8-й під'їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"01" вересня 2025 р.м. ХарківСправа № 922/2228/25
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Усатої В.В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Фізичної особи-підприємця Золоторога Богдана Євгенійовича ( АДРЕСА_1 )
до Фізичної особи - підприємця Абдулмеджидова Дениса Назіровича ( АДРЕСА_2 )
про стягнення коштів
без виклику учасників справи
Фізична особа-підприємець Золоторог Богдан Євгенійович звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до Фізичної особи - підприємця Абдулмеджидова Дениса Назіровича, в якому просить:
- Стягнути з Фізичної особи - підприємця Абдулмеджидова Дениса Назіровича ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Фізичної особи - підприємця Золоторога Богдана Євгенійовича (Місцезнаходження: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_2 ) сплачені кошти за непоставлений товар у сумі 14 750,00 грн.;
- Стягнути з Фізичної особи - підприємця Абдулмеджидова Дениса Назіровича ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Фізичної особи - підприємця Золоторога Богдана Євгенійовича (Місцезнаходження: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_2 ) судовий збір у розмірі 3 028,00 грн.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 02.07.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 922/2228/25. Постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи. Відповідачеві, згідно ст. 251 ГПК України, встановлено строк 15 днів з дня вручення ухвали для подання відзиву на позов. Роз'яснено, що у разі ненадання відзиву на позов у встановлений судом строк, справа згідно з ч. 9 ст. 165 ГПК України буде розглянута за наявними в ній матеріалами.
Ухвала суду про відкриття провадження у справі від 02.07.2025 направлена судом на адресу відповідача, яка збігається із адресою, зазначеною у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, як місцезнаходження відповідача та отримана останнім 06.07.2025, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення адресатові.
Проте, відповідач своїм правом, наданим відповідно до ст.251 Господарського процесуального кодексу України, не скористався та відзив на позов не надав.
В той же час, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що матеріали справи містять достатньо доказів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд установив наступне.
Як вказує позивач, 14.11.2024 Фізична особа-підприємець Золоторог Богдан Євгенійович (надалі по тексту -«позивач») звернувся до Фізичної особи-підприємця Абдулмеджидова Дениса Назіровича (надалі по тексту - «Відповідач») з метою купівлі рюкзаків для доставки розкладних, у кількості 5 шт., загальною вартістю 14 750,00 грн., надалі по тексту - «Товар». Доставка Товару мала відбутися після отримання на рахунок Відповідача 100% оплати Товару, через перевізника ТОВ «Нова Пошта», до поштового відділення № 89, місто Дніпро, вулиця Михайла Грушевського, будинок 10.
14.11.2024 Відповідачем був виставлений Рахунок-фактура № 1171 від 14.11.2024 на оплату Товару, шляхом його направлення на адресу електронної пошти.
15.11.2024 Позивачем був оплачений Товар згідно Рахунку-фактури № 1171 від 14.11.2024, шляхом перерахування коштів у сумі 14 750,00 грн. на рахунок Відповідача, що підтверджується платіжною інструкцією АТ КБ «ПРИВАТБАНК» № 109 від 15.11.2024.
Позивач також вказує, що з 15.11.2024, у телефонному режимі, він неодноразово зверталася до Відповідача з вимогою доставити 100% оплачений Товар або повернути сплачені за непоставлений Товар кошти у сумі 14 750,00 грн.
24.04.2025 Позивачем на адресу Відповідача, цінним листом з описом вкладення, був направлений лист-вимога від 24.04.2025, у якому Позивач вимагав від Відповідача:
- або у строк до 30.04.2025 здійснити доставку 100% оплаченого Товару, через перевізника ТОВ «Нова Пошта», до поштового відділення № 89, місто Дніпро, вулиця Михайла Грушевського, будинок 10;
- або у строк до 30.04.2025 повернути сплачені за непоставлений Товар кошти у сумі 14 750,00 грн.
Однак, як стверджує Позивач, до теперішнього часу Відповідач не здійснив доставку 100% оплаченого Товару та не повернув сплачені за непоставлений Товар кошти.
У підтвердження викладеної обставини копія листа-вимоги від 24.04.2025, поштового конверту за номером відправлення 49 001 0023 2800 та опису вкладення до цінного листа за номером відправлення 49 001 0023 2800, додані до позову. 09.05.2025 поштове відправлення за номером 49 001 0023 2800 було повернуто Відправнику у зв'язку із закінченням встановленого терміну зберігання.
Вищевказані обставини стали підставою для звернення позивача з даним позовом до Господарського суду Харківської області за захистом свого порушеного права, в якому позивач просить стягнути з відповідача сплачені кошти за непоставлений товар у сумі 14 750,00 грн.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 ЦК України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов'язку, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Згідно ст. 509 ЦК України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Названі норми передбачають, що господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав або обов'язків.
Правочин може учинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом (ст. 205 ЦК України).
Частиною 1 статті 639 ЦК України передбачено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.
Договір, відповідно до ст. 638 ЦК України, є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Частиною 2 статті 642 ЦК України визначено, що якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.
Як встановлено судом, на підставі виставленого відповідачем Рахунку-фактури № 1171 від 14.11.2024, позивачем 15.11.2024 було перераховано на рахунок відповідача грошові кошти у сумі 14 750,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 109 від 15.11.2024.
Отже, між сторонами у спрощений спосіб (шляхом виставлення рахунку та його оплати) укладено договір поставки.
За вимогами ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до 2 ст. 712 ЦК України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю - продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно зі ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Частиною 3 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У відповідності до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 2 ст. 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Зі змісту зазначеної норми права випливає, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов'язання зі своєчасного передання товару покупцю. У разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати. Можливість обрання певно визначеного варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця, а не продавця. Отже, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця.
Згідно зі ст. 663 ЦК України, продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 Цивільного кодексу України.
Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначеним моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ч. 2 ст. 530 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує, що відповідачем не було виконано зобов'язання з поставки оплаченого товару (рюкзаків для доставки розкладних у кількості 5 шт на суму 14 750,00 грн.).
Так, з матеріалів справи вбачається, що 24.04.2025 Позивач на адресу Відповідача направив лист-вимогу, у якому вимагав від Відповідача:
- або у строк до 30.04.2025 здійснити доставку 100% оплаченого Товару, через перевізника ТОВ «Нова Пошта», до поштового відділення № 89, місто Дніпро, вулиця Михайла Грушевського, будинок 10;
- або у строк до 30.04.2025 повернути сплачені за непоставлений Товар кошти у сумі 14 750,00 грн.
Втім, за твердженнями позивача його вимоги виконані не були. Відповідач не поставив позивачу товар у встановлені строки та кошти за непоставлений товар у розмірі 14 750,00 грн. не повернув.
Доказів протилежного відповідачем до суду не надано та матеріали справи не містять.
Відповідно до частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем не спростував, доказів поставки товару або повернення попередньо сплаченої позивачем за поставку грошової суми не надав, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача коштів за непоставлений товар у розмірі 14 750,00 грн. підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання розподілу судового збору, суд керується п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, відповідно до якої судові витрати у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
У зв'язку із задоволенням позову в повному обсязі, судовий збір покладається на відповідача у розмірі 3028,00 грн.
На підставі викладеного, керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 1, 4, 12, 20, 73, 74, 76-79, 86, 123, 129, 236-238, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути з Фізичної особи - підприємця Абдулмеджидова Дениса Назіровича ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Фізичної особи - підприємця Золоторога Богдана Євгенійовича ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_2 ) сплачені кошти за непоставлений товар у сумі 14 750,00 грн., витрати зі сплати судового збору у розмірі 3028,00 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно ст.ст. 256, 257 ГПК України, рішення може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення.
Позивач: Фізична особа - підприємець Золоторог Богдан Євгенійович (Місцезнаходження: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_2 ).
Відповідач: Фізична особа - підприємець Абдулмеджидов Денис Назірович ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ).
Повне рішення складено "01" вересня 2025 р.
Суддя В.В. Усата
справа № 922/2228/25