Рішення від 01.09.2025 по справі 5023/10655/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8-й під'їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" вересня 2025 р. м. ХарківСправа № 5023/10655/11 (922/1963/25)

Господарський суд Харківської області у складі:

головуючий суддя Усатий В.О.

судді: Лавренюк Т.А. , Хотенець П.В.

без повідомлення (виклику) учасників справи

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Державного підприємства "Завод імені В.О.Малишева" (61001, м. Харків, вул. Тарасенка Георгія, буд. 126, код ЄДРПОУ 14315629)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод механіка" (02000, м.Київ, вул.Володимирська ,буд.51, код ЄДРПОУ 33119188)

про стягнення коштів в межах справи про банкрутство Державного підприємства «Завод ім. В.О. Малишева»

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство «Завод імені В.О. Малишева» звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод механіка", в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод механіка" на користь Державного підприємства «Завод імені В.О. Малишева» заборгованість в розмірі 44 759,09 грн., яка складається з: суми основного боргу в розмірі 31 647,60 грн., 3% річних в сумі 1 559,01 грн., інфляційного збільшення в сумі 5 428,25 грн., пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ в сумі 6 124,23 грн., та судові витрати по сплаті судового збору.

В провадженні Господарського суду Харківської області знаходиться справа про банкрутство Державного підприємства «Завод ім. В.О. Малишева», яка розглядається колегією суддів у складі: головуючий суддя Усатий В.О., судді Хотенець П.В. та Лавренюк Т.А.

Відповідно до ч. 2 статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про відшкодування шкоди та/або збитків, завданих боржнику; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.

Враховуючи вищевикладене, відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду позовна заява в межах справи про банкрутство (вхідний номер 1963/25 від 06.06.2025) передана на розгляд колегії суддів: головуючий суддя Усатий В.О., судді Хотенець П.В., Лавренюк Т.А.

Враховуючи перебування судді Усатого В.О. з 03.06.2025 по 11.06.2025 включно на лікарняному, ухвалу у даній справі постановлено у перший день роботи колегії суддів, а саме 12.06.2025.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд встановив, що позовну заяву подано з додержанням вимог статей 20, 27-30, 162, 164, 172 ГПК України.

Ухвалою суду від 12.06.2025 прийнято позовну заяву (вхідний номер 1963/25 від 06.06.2025) Державного підприємства "Завод імені В.О Малишева" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод механіка" до розгляду в межах справи №5023/10655/11 про банкрутство Державного підприємства «Завод ім. В.О. Малишева». Відкрито провадження у справі № 5023/10655/11 (922/1963/25). Постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи. Відповідачу, у разі наявності заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, постановлено подати суду заяву із обґрунтуванням своїх заперечень протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали. Встановлено відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву. У зазначений строк відповідач має надіслати суду відзив, який повинен відповідати вимогам статті 165 Господарського процесуального кодексу України, і всі письмові та електронні докази, висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову. Копію відзиву та доданих до нього документів відповідач має надіслати (надати) іншим учасникам справи одночасно із надсиланням (наданням) відзиву до суду та докази надіслання надати суду разом із відзивом на позов. Встановлено позивачу строк для подання відповіді на відзив із урахуванням вимог статті 166 Господарського процесуального кодексу України протягом п'яти днів з дня отримання відзивів. Докази надіслання відповіді на відзив іншим сторонам надати суду. Встановлено відповідачу строк для подання заперечень на відповідь на відзив із урахуванням вимог статті 167 Господарського процесуального кодексу України протягом п'яти днів з дня отримання відповіді на відзив. Докази надіслання заперечень іншим сторонам надати суду. Роз'яснено учасникам справи, що відповідні заяви по суті справи повинні відповідати вимогам статей 161-167 Господарського процесуального кодексу України та мають бути подані у строк, визначений в ухвалі. Повідомлено Товариство з обмеженою відповідальністю "Завод механіка", що відповідно до ч. 6 ст. 6 ГПК України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.

Для надання можливості відповідачу скористатися своїми процесуальними правами відповідно до ст.251, ст.252 та ст.165 Господарського процесуального кодексу України, суд, з використанням установи поштового зв'язку АТ "Укрпошта", направив на адресу відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод механіка" (02000, м.Київ, вул.Володимирська ,буд.51, код ЄДРПОУ 33119188), яка збігається із адресою, зазначеною у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Вищезазначену ухвалу суду про відкриття провадження по справі №5023/10655/11 (922/1963/25) від 12.06.2025 рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Однак, вказану судову кореспонденцію 26.06.2025 повернуто на адресу суду з відміткою пошти в довідці ф.20: "адресат відсутній за вказаною адресою".

Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Згідно ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Суд звертає увагу на правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 18.03.2021 у справі №911/3142/19, відповідно до якої направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у даному випадку, суду. Близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заг18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б.

У даному випадку судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 ГПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 названого Закону, для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень.

Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що сторони у справі не були позбавлені права та можливості ознайомитись з процесуальними документами у справі 5023/10655/11 (922/1963/25) у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Таким чином суд дійшов висновку, що відповідач був належним чином повідомлений про розгляд даної справи.

Водночас, відповідач своїм правом наданим відповідно до ст.251, ст.252 ГПК України не скористався, відзив на позов не надав.

Відповідно до ч.1 ст.7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.

Згідно з частиною 3 зазначеної статті судова система забезпечує доступність правосуддя для кожної особи відповідно до Конституції та в порядку, встановленому законами України.

Відповідно до частини 1, пункту 10 частини 3 статті 2 та частини 2 статті 114 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Основними засадами (принципами) господарського судочинства є розумність строків розгляду справи судом, а строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Право особи на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення від 07.07.1989 р. Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Відповідно до статті 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Так, процесуальні документи у цій справі направлялись всім учасникам судового процесу, що підтверджуються штампом канцелярії на зворотній стороні відповідного документу.

Крім того, процесуальні документи щодо розгляду даної справи офіційно оприлюднені у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua) та знаходяться у вільному доступі.

Таким чином, всім учасникам справи надано можливість для висловлення своєї правової позиції по суті позовних вимог, а також судом надано сторонам достатньо часу для звернення із заявами по суті справи та з іншими заявами з процесуальних питань.

Проте, станом на 01.09.2025 від відповідача будь-яких заяв чи пояснень по суті спору не надходило.

Приймаючи до уваги належне повідомлення відповідача про розгляд даної справи, а також враховуючи наявність у матеріалах справи достатньої кількості документів для розгляду справи по суті, суд дійшов висновку про її розгляд за наявними матеріалами.

Згідно з ч.4 ст.240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Враховуючи, що суддя Хотенець П.В в період з 05.08.2025 по 27.08.2025 включно перебував у відпустці, суддя Лавренюк Т.А в період з 15.08.2025 по 29.08.2025 включно перебувала у відпустці, рішення у даній справі ухвалено у перший робочий день колегії суддів, а саме 01.09.2025.

Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно перевіривши матеріали справи та надані докази, суд встановив наступне.

28.09.2017 між Державним підприємством "Завод імені В.О Малишева" (Орендодавець) і Товариством з обмеженою відповідальністю "Завод Механіка" (Орендар) було укладено Договір оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до держаної власності №726дп ( далі - Договір оренди).

Відповідно до п.5.9 Договору оренди орендар зобов'язується здійснювати витрати, пов'язані з утриманням орендованого Майна. Протягом 15 робочих днів після підписання цього Договору укласти с Орендодавцем орендованого Майна договір про відшкодування витрат Орендодавця на утримання орендованого майна у тому числі на компенсацію з оплати обов'язкових платежів, передбачених чинним законодавством та надання комунальних послуг Орендарю відповідно до тарифів, встановлених для такої групи споживачів.

28.09.2017 між Державним підприємством «Завод імені В.О. Малишева» (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Завод Механіка" (Орендар) було укладено Договір про відшкодування витрат орендодавця на утримання нерухомого майна №746дп.

Відповідно до п. 1.1 Договору №746дп орендодавець забезпечує обслуговування та експлуатацію індивідуально визначеного державного майна - нежитлове приміщення (колишньої підстанції) поряд з цехом 550, інвентарний №001354, загальною площею 73,0м2, що розміщене за адресою: м.Харків, вул.Плеханівська,126, (далі - Майно, Приміщення), яке перебуває на балансі ДП "Завод імені В.О Малишева", а Орендар бере участь у витратах Орендодавця по виконанню вказаних послуг пропорційно до займаної ним площі, якщо інше не випливає з характеру послуг, наданих Орендодавцем за цим Договором та інших обов'язкових платежів, передбачених чинним законодавством.

Відповідно до п.п.2.1, 2.2, 2.3 Договору №746дп оплата експлуатаційних послуг на утримання будівлі, компенсацію з оплати обов'язкових платежів, передбачених чинним законодавством та надання комунальних послуг встановлюється згідно Додатку №1, який є невід'ємною частиною Договору. Оплата експлуатаційних послуг на утримання будівлі та сплата земельного податку та інших обов'язкових платежів до бюджету та державних фондів цільового призначення, вноситься Орендарем на рахунок орендодавцю, не пізніше 12 числа кожного місяця наступного за розрахунковим на підставі акту наданих послуг, підписаного обома сторонами, та рахунку-фактури. Оплата експлуатаційних послуг на утримання будівлі здійснюється до моменту повернення орендарем орендованого майна орендодавцю. Майно вважається поверненим орендодавцю з моменту підписання сторонами акту приймання - передачі.

Згідно з вимогами п. 3.2.3 Договору № 746дп орендар зобов'язаний своєчасно вносити плату за надані експлуатаційні послуги на утримання майна.

Відповідно до п.6.1 Договору цей Договір укладено на підставі Договору оренди №726 від 28.09.2017р. терміном з 28.09.2017р. до 28.08.2020р.

Згідно з п.6.3 Договору №746дп Договір може бути розірвано достроково за взаємною згодою сторін, або за рішенням суду.

Відповідно до п.6.4 Договору №746дп Договір вважається пролонгованим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим Договором, якщо за місяць до закінчення договору оренди Майна не було письмово заявлено про припинення його дії однією із Сторін.

Відповідно до Додатку №1 до Договору №746дп, види оплат за Договором поділяються, зокрема, на 1) плата за надані орендні послуги в тому числі: а) експлуатаційні відшкодування; б) відшкодування плати з податку на землю; в) відшкодування плати з податку на нерухомість; 2) енергопостачання, 3) водопостачання, 4) каналізація, 5) опалення.

Згідно з п. 5.1 Договору №746дп за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим Договором сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України та цими Договорами.

Згідно з п. 5.2 Договору №746дп у разі неналежного виконання грошового зобов'язання, орендар сплачує орендодавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої до сплати суми за кожен день порушення.

Як зазначає позивач, 27.08.2024 року на адресу ДП "Заводі мені В.О Малишева" надійшла заява №002 від 27.08.2024 за змістом якої відповідач, зокрема звернувся з проханням достроково припинити з 31.08.2024 дію Договорів №726дп від 28.09.2017 та №746дп від 28.09.2017. Проти вказаної заяви заперечення позивача відсутні. Отже, починаючи з 31.08.2024 Договір вважається припиненим.

На оплату експлуатаційних послуг на утримання будівлі та сплату земельного податку відповідачу виставлені рахунки-фактури та надані на ознайомлення акти здачі - приймання робіт (надання послуг) за загальний період з березня 2022 року по серпень 2024 року на суму 31 647,60 грн.

Як зазначає позивач, відповідачем отримані власноруч з проставленою печаткою та підписом директора ТОВ "Завод Механіка" акти здачі - приймання робіт (надання послуг) і рахунку фактури за період з березня 2022 року по лютий 2024 року у сумі 26 391,60 грн. Також, у зв'язку із відмовою відповідача особисто отримувати акти здачі - приймання робіт (надання послуг) і рахунки - фактури за період з березня 2024 року по серпень 2024 року листом №002-16/015/5739 від 06.11.2024 було направлено зазначені примірники у сумі 5 256,00 грн.

Проте, вищезазначений лист повернувся 23.11.2024 за закінченням терміну зберігання , що підтверджується конвертом з довідкою АТ "Укрпошта" про причини повернення/ доставлення (за номером поштового відправлення 0600981226396). Зазначений лист направлено на адресу, визначену як поштові реквізити відповідача згідно розділу 7 Договору. Як стверджує позивач, повідомлень від відповідача про зміну поштової адреси до позивача не надходило.

Повторно вказаний лист та документи 04.02.2025 направлено на юридичну адресу відповідача відповідно до Єдиного державного реєстру юридичних осіб про ТОВ "Завод Механіка", однак, відправлення повернуто позивачу у зв'язку з неправильно зазначеною (відсутністю) адреси (за номером поштового відправлення 0601107937580).

Як зазначає позивач у своєму позову, в добровільному порядку заборгованість за договором оренди нерухомого майна №726дп від 28.09.2017 та договором про відшкодування витрат орендодавця на утримання нерухомого майна №746дп від 28.09.2017 року, відповідачем не сплачено, що і стало приводом звернення Державного підприємства "Завод імені В.О.Малишева" до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод механіка", про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод механіка" заборгованості в розмірі 44 759,09 грн., яка складається з: суми основного боргу в розмірі 31 647,60 грн., 3% річних в сумі 1559,01 грн., інфляційного збільшення в сумі 5 428,25 грн., та пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ в сумі 6 124,23 грн.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Стаття 11 Цивільного кодексу України визначає, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

В силу ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Матеріали справи свідчать про те, що між сторонами у справі виникли зобов'язання, які за своєю правовою природою є правовідносинами, що випливають із договору найму (оренди), згідно якого та в силу ст. 759 Цивільного кодексу України, наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Окрім того, суд відзначає, що на вказані правовідносини поширюється дія Закону України "Про оренду державного та комунального майна", відповідно до ч. 1 ст. 2 якого, орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Згідно з вимогами частин 1, 5 статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

За приписами ст. 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Методика розрахунку орендної плати та пропорції її розподілу між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначаються органами місцевого самоврядування (для об'єктів, що перебувають у комунальній власності) на тих самих методологічних засадах, як і для об'єктів, що перебувають у державній власності.

Відповідно до положень статей 525, 526, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, у встановлений строк (термін) його виконання та вимог цього Кодексу, інших активів цивільного законодавства, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з п.4,5. Методики розрахунку орендної плати за державне майно та затвердженою постановою Кабінету Міністрів України №630 від 28.04.2021 , в редакції чинної на момент укладання сторонами Договору, до плати за оренду іншого окремого індивідуально визначеного майна не включаються витрати на утримання орендованого майна та плата за послуги, які відповідно до укладеного договору зобов'язується надавати орендарю балансоутримувач. Відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна (у тому числі місць загального користування та прибудинкової території) та надання комунальних послуг орендарю здійснюється відповідно до договору, укладеного між балансоутримувачем та орендарем, примірна форма якого затверджується Фондом державного майна.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, експлуатаційні відшкодування та відшкодування витрат зі сплати податку на землю за березень 2022 року становить 1412,76 грн., про що було виставлено рахунок-фактуру №ДП-0000472 від 31.03.2022. Експлуатаційні відшкодування та відшкодування витрат зі сплати податку на землю за квітень 2022 року становить 1412,76 грн., про що було виставлено рахунок-фактуру №ДП-0000613 від 30.04.2022. Експлуатаційні відшкодування та відшкодування витрат зі сплати податку на землю за травень 2022 року становить 1412,76 грн., про що було виставлено рахунок-фактуру №ДП-0000729 від 31.05.2022. Експлуатаційні відшкодування та відшкодування витрат зі сплати податку на землю за червень 2022 року становить 1412,76 грн., про що було виставлено рахунок-фактуру №ДП-0000920 від 30.06.2022. Експлуатаційні відшкодування та відшкодування витрат зі сплати податку на землю за липень 2022 року становить 1412,76 грн., про що було виставлено рахунок-фактуру №ДП-0000983 від 31.07.2022. Експлуатаційні відшкодування та відшкодування витрат зі сплати податку на землю за серпень 2022 року становить 1412,76 грн., про що було виставлено рахунок-фактуру №ДП-0001081 від 31.08.2022. Експлуатаційні відшкодування та відшкодування витрат зі сплати податку на землю за вересень 2022 року становить 1412,76 грн., про що було виставлено рахунок-фактуру №ДП-0001182 від 30.09.2022. Експлуатаційні відшкодування та відшкодування витрат зі сплати податку на землю за жовтень 2022 року становить 1412,76 грн., про що було виставлено рахунок-фактуру №ДП-0001279 від 31.10.2022. Експлуатаційні відшкодування та відшкодування витрат зі сплати податку на землю за листопад 2022 року становить 1412,76 грн., про що було виставлено рахунок-фактуру №ДП-0001423 від 30.04.2022. Експлуатаційні відшкодування та відшкодування витрат зі сплати податку на землю за грудень 2022 року становить 1412,76 грн., про що було виставлено рахунок-фактуру №ДП-0001566 від 31.12.2022. Експлуатаційні відшкодування за січень 2023 року становить 876,00 грн., про що було виставлено рахунок-фактуру №ДП-001579 від 31.01.2023. Експлуатаційні відшкодування за лютий 2023 року становить 876,00 грн., про що було виставлено рахунок-фактуру №ДП-0001724 від 28.02.2023. Експлуатаційні відшкодування за березень 2023 року становить 876,00 грн., про що було виставлено рахунок-фактуру №ДП-0001867 від 31.03.2023. Експлуатаційні відшкодування за квітень 2023 року становить 876,00 грн., про що було виставлено рахунок-фактуру №ДП-0002018 від 30.04.2023. Експлуатаційні відшкодування за травень 2023 року становить 876,00 грн., про що було виставлено рахунок-фактуру №ДП-0002158 від 31.05.2023. Експлуатаційні відшкодування за червень 2023 року становить 876,00 грн., про що було виставлено рахунок-фактуру №ДП-0002304 від 30.06.2023. Експлуатаційні відшкодування за липень 2023 року становить 876,00 грн., про що було виставлено рахунок-фактуру №ДП-0002453 від 31.07.2023. Експлуатаційні відшкодування за серпень 2023 року становить 876,00 грн., про що було виставлено рахунок-фактуру №ДП-0002601 від 31.08.2023. Експлуатаційні відшкодування за вересень 2023 року становить 876,00 грн., про що було виставлено рахунок-фактуру №ДП-0002758 від 30.09.2023. Експлуатаційні відшкодування за жовтень 2023 року становить 876,00 грн., про що було виставлено рахунок-фактуру №ДП-0002926 від 31.10.2023. Експлуатаційні відшкодування за листопад 2023 року становить 876,00 грн., про що було виставлено рахунок-фактуру №ДП-0003077 від 30.11.2023. Експлуатаційні відшкодування за грудень 2023 року становить 876,00 грн., про що було виставлено рахунок-фактуру №ДП-0003229 від 31.12.2023. Експлуатаційні відшкодування за січень 2024 року становить 876,00 грн., про що було виставлено рахунок-фактуру №ДП-0000029 від 31.01.2024. Експлуатаційні відшкодування за лютий 2024 року становить 876,00 грн., про що було виставлено рахунок-фактуру №ДП-0000182 від 29.02.2024. Експлуатаційні відшкодування за березень 2024 року становить 876,00 грн., про що було виставлено рахунок-фактуру №ДП-0000341 від 31.03.2024. Експлуатаційні відшкодування за квітень 2024 року становить 876,00 грн., про що було виставлено рахунок-фактуру №ДП-0000509 від 30.04.2024. Експлуатаційні відшкодування за травень 2024 року становить 876,00 грн., про що було виставлено рахунок-фактуру №ДП-0000673 від 31.05.2024. Експлуатаційні відшкодування за червень 2024 року становить 876,00 грн., про що було виставлено рахунок-фактуру №ДП-0000823 від 30.06.2024. Експлуатаційні відшкодування за липень 2024 року становить 876,00 грн., про що було виставлено рахунок-фактуру №ДП-0000997 від 31.07.2024. Експлуатаційні відшкодування за серпень 2024 року становить 876,00 грн., про що було виставлено рахунок-фактуру №ДП-0001156 від 31.08.2024.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем отримані власноруч з проставленою печаткою та підписом директора ТОВ "Завод Механіка" акти здачі - приймання робіт (надання послуг) і рахунку фактури за період з березня 2022 року по лютий 2024 року у сумі 26 391,60 грн.

Рахунки - фактури за період з березня 2024 року по серпень 2024 року листом №002-16/015/5739 від 06.11.2024 було направлено на адресу відповідача зазначені примірники у сумі 5 256,00 грн.

Проте, вищезазначений лист повернувся 23.11.2024 за закінченням терміну зберігання , що підтверджується конвертом з довідкою АТ "Укрпошта" про причини повернення/ доставлення (за номером поштового відправлення 0600981226396). Зазначений лист направлено на адресу, визначену як поштові реквізити відповідача згідно розділу 7 Договору.

Повторно вказаний лист та документи 04.02.2025 направлено на юридичну адресу відповідача відповідно до Єдиного державного реєстру юридичних осіб про ТОВ "Завод Механіка", однак, відправлення повернуто позивачу у зв'язку з неправильно зазначеною (відсутністю) адреси (за номером поштового відправлення 0601107937580).

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов'язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов'язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов'язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.

Відповідно до ст.627,628,629 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, зміст договору складається з умов, які визначаються на розсуд та за погодженням сторін, та умов, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства, договір укладений (підписаний сторонами) є обов'язковим для виконання кожної із сторін.

Відповідно до ч. 1ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України закріплено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ст. 610 цього ж Кодексу порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього ж Кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У процесі розгляду справи, відповідачем не було надано суду жодних належних та допустимих доказів, що б підтверджували належне виконання ним свого обов'язку за договором у заявлений позивачем період та/або спростовували б суму заявленого боргу.

Отже, вимоги позивача про стягнення із відповідача заборгованості по відшкодуванню витрат зі сплати податку на землю та експлуатаційні відшкодування у розмірі 31 647,60 грн. є законними, обґрунтованими, не спростованими відповідачем, підтвердженими доданими до матеріалів справи доказами та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Щодо вимоги про стягнення 1 559,01 грн. 3 % річних та 5 428,25 грн. інфляційних втрат, суд зазначає наступне.

Статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно із ч. 3 ст. 692 ЦК України у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Згідно із висновком Великої Палати Верховного Суду у постанові від 07 квітня 2020 року у справі № 910/4590/19 (провадження № 12-189гс19) зобов'язання зі сплати інфляційних втрат та 3 % річних є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного зобов'язання і поділяє його долю. Відповідно, й вимога про їх сплату є додатковою до основної вимоги (пункт 43 постанови). Також, Велика Палата Верховного Суду звертала увагу на те, що нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов'язання. Ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми. Подібні правові висновки сформульовані, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справах № 703/2718/16-ц (провадження № 14-241цс19) та № 646/14523/15-ц (провадження № 14-591цс18), від 13 листопада 2019 року у справі № 922/3095/18 (провадження № 12-105гс19), від 18 березня 2020 року у справі № 902/417/18 (провадження № 12-79гс19).

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 26 січня 2022 року по справі № 910/18557/20 зазначено наступне: «Визначаючи розмір заборгованості відповідача, суд зобов'язаний належним чином дослідити подані стороною докази (зроблений позивачем розрахунок заборгованості, інфляційних втрат та трьох процентів річних), перевірити їх, оцінити в сукупності та взаємозв'язку з іншими наявними у справі доказами, а в разі незгоди з ними повністю бо частково - зазначити правові аргументи на їх спростування та навести в рішенні свій розрахунок - це процесуальний обов'язок суду».

Позивачем заявлено до стягнення з відповідача 1 559,01 грн. 3 % річних та 5 428,25 грн. інфляційних втрат.

Так, приписами ст. 610, 612 ЦК України унормовано, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно із ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Суд враховує, що передбачена законом відповідальність за невиконання грошового зобов'язання підлягає застосуванню починаючи з дня, наступного за днем прийняття товару, якщо інше не вбачається з укладеного сторонами договору.

Враховуючи вищевикладене, перевіривши надані позивачем розрахунки, з урахуванням того, що відповідно до ч.2 ст.237 ГПК України, при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог, суд приходить до висновку про задоволення позову в цій частині та стягнення з відповідача на користь позивача 1 559,01 грн. - 3 % річних та 5 428,25 грн. - інфляційних втрат.

Щодо вимог про стягнення 6 124,23 грн. пені, суд зазначає наступне.

Правові наслідки порушення грошового зобов'язання передбачені, зокрема, ст. ст.549,611,625 ЦК України.

За приписами частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:

1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору;

2) зміна умов зобов'язання;

3) сплата неустойки;

4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно з п. 5.2 Договору №746дп у разі неналежного виконання грошового зобов'язання, орендар сплачує орендодавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої до сплати суми за кожен день порушення.

Враховуючи вищевикладене, перевіривши надані позивачем розрахунки, з урахуванням того, що відповідно до ч.2 ст.237 ГПК України, при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог, суд приходить до висновку про задоволення позову в цій частині та стягнення з відповідача на користь позивача 6124,23 грн. - пені.

У відповідності до ч.1ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з вимогами ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на вищевикладене, враховуючи доведення позивачем своїх позовних вимог, а відповідачем не представлення суду більш вірогідних доказів, ніж ті, які надані позивачем, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходить з положень статті 129 ГПК України та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422,40 грн. покладає на відповідача.

Керуючись статтями 7, 8 Кодексу України з процедур банкрутства, статтями 73, 74, 76-79, 86, 129, 236-241 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Державного підприємства «Завод імені В.О. Малишева» задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод механіка" (02000, м.Київ, вул.Володимирська ,буд.51, код ЄДРПОУ 33119188) на користь Державного підприємства «Завод імені В.О. Малишева» (61001, м. Харків, вул. Тарасенка Георгія, буд. 126, код ЄДРПОУ 14315629) заборгованість в розмірі 44 759,09 грн., яка складається з: суми основного боргу в розмірі 31 647,60 грн., 3% річних в сумі 1 559,01 грн., інфляційного збільшення в сумі 5 428,25 грн., пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ в сумі 6124,23 грн., та судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422,40 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Державне підприємство "Завод імені В.О.Малишева" (61001, м. Харків, вул. Тарасенка Георгія, б. 126, код ЄДРПОУ 14315629).

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Завод механіка" (02000, м.Київ, вул.Володимирська ,буд.51, код ЄДРПОУ 33119188).

Учасники справи можуть одержати інформацію по справі зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua/

Рішення складено та підписано 01.09.2025.

Головуючий суддя Суддя Суддя В.О. Усатий Т.А. Лавренюк П.В. Хотенець