28.08.2025м. СумиСправа № 920/638/25
Господарський суд Сумської області у складі судді Котельницької В.Л., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін матеріали справи № 920/638/25
за позовом Управління комунального майна Сумської міської ради (вул. Воскресенська, буд. 8А, м. Суми, 40000; код за ЄДРПОУ 45068823),
до відповідача Приватного підприємства «Номінал-Агро» (вул. Британська, буд. 8, м. Суми, 40030, код за ЄДРПОУ 31397247),
про стягнення 241940,65 грн
установив:
13.05.2025 позивач звернувся з позовом, відповідно до якого просить стягнути з відповідача 241940,65 грн (двісті сорок одна тисяча дев'ятсот сорок грн 65 коп.) неустойки за несвоєчасне повернення майна з оренди, а також судові витрати, пов'язані з розглядом справи.
13.05.2025 відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу №920/638/25 призначено судді Котельницькій В.Л.
14.05.2025 за електронним запитом суду сформований витяг з ЄДРПОУ за яким відповідач - Приватне підприємство «Номінал-Агро», зареєстрований як юридична особа з місцезнаходженням: вул. Британська, буд. 8, м. Суми, 40030.
Ухвалою від 19.05.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №920/638/25 в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами; установлено учасникам справи строки для надання заяв по суті справи. Копія зазначеної ухвали надіслана сторонам відповідно до вимог ч. 6-7 ст. 6 ГПК України.
27.05.2025 копія ухвали від 19.05.2025 у справі №920/638/25, надіслана відповідачу на адресу за місцезнаходженням за даними ЄДРПОУ, була повернута відділенням поштового зв'язку з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».
14.08.2025 судом повторно надіслано копію ухвали від 19.05.2025 у справі №920/638/25 на адресу місцезнаходження відповідача за даними ЄДРПОУ (ПП «Номінал-Агро», вул. Британська, буд. 8, м. Суми, 40030). Копія зазначеної ухвали 24.08.2025 була повернута відділенням поштового зв'язку на адресу суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».
Частиною четвертою статті 89 Цивільного кодексу України визначено, що відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.
За приписами частини першої статті 7 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.
Згідно з пунктами 4, 5 частини шостої статті 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення судового рішення, зокрема, є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
За змістом пунктів 116, 117 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 за № 270, у разі невручення рекомендованого листа з позначкою “Судова повістка» з поважних причин рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через п'ять календарних днів з дня надходження листа до об'єкта поштового зв'язку місця призначення із зазначенням причин невручення. Поштові відправлення повертаються об'єктом поштового зв'язку відправнику у разі, зокрема, закінчення встановленого строку зберігання.
У разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.
Сам лише факт неотримання кореспонденції, якою суд із додержанням вимог процесуального закону надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася до суду у зв'язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки наведене зумовлено не об'єктивними причинами, а суб'єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на її адресу (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного суду від 16.05.2018 у справі № 910/15442/17, від 10.09.2018 у справі №910/23064/17, від 24.07.2018 у справі № 906/587/17).
Заяв про зміну відповідачем місцезнаходження на адресу суду не надходило.
За змістом статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень", кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі (Постанова Верховного Суду від 11.12.18р. у справі № 921/6/18.).
Суд наголошує на тому, що судом вжиті всі можливі заходи для повідомлення відповідача про місце, дату та час розгляду справи; відповідач є таким, що належним чином повідомлений про розгляд справи Господарським судом Сумської області.
Відповідач правом на подання відзиву не скористався.
Згідно з ч. 1 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі, крім випадків, передбачених статтею 252-1 цього Кодексу.
Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для підготовки та подання витребуваних судом документів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України, статтями 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, сторонам були створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи по суті за наявними у ній матеріалами згідно з ч. 9 ст. 165 ГПК України.
Судовий процес на виконання ч. 3 ст. 222 ГПК України не фіксувався за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення.
Відповідно до статті 233 ГПК України за результатами оцінки доказів судом ухвалене рішення у даній справі.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд установив наступне.
13.05.2004 між Департаментом комунальної власності Сумської міської ради (орендодавець) та Приватним підприємством «Номінал-Агро» (орендар) укладений договір оренди нерухомого майна №0058/ФМ-011.
Відповідно до п. 1.1 та п. 2.1 договору від 13.05.2004 № 0058/ФМ-011 орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування нежитлове приміщення за адресою: м. Суми, пров. Сурогінський (колишній пров. 9-го Травня), буд 10, площею 365,7 м2.
Пунктом 10.1 договору від 13.05.2004 № 0058/ФМ-011 визначено строк дії договору - один рік з 06.03.2004 до 06.03.2005.
13.05.2004 об'єкт оренди за договором від 13.05.2004 № 0058/ФМ-011 передано відповідачу згідно з актом прийому-передачі.
Рішенням Сумської міської ради №735-МР від 04.05.2016 створено Департамент забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради, а Управління майна комунальної власності Сумської міської ради було реорганізовано шляхом приєднання до новоствореного Департаменту (рішення доступне на вебсайті Інформаційний портал Сумської міської ради за посиланням https://smr.gov.ua/uk/dokumenti/rishennya-miskoji-radi/2016-mr.html ).
Відповідно до п. 1.8. Положення про Департамент забезпечення ресурсних платежів, затвердженого рішенням Сумської міської ради від 23.09.2020 №7367-МР зазначений департамент є правонаступником Управління майна комунальної власності Сумської міської ради за усіма майновими та немайновими правами та обов'язками (рішення доступне на вебсайті Інформаційний портал Сумської міської ради за посиланням https://smr.gov.ua/uk/dokumenti/rishennya-miskoji-radi/2020.html ).
08.08.2019 між Департамент забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради та Приватним підприємством «Номінал-Агро» підписано акт приймання-передачі нежитлових приміщень, за яким відповідач повернув частину орендованого майна, зокрема частину нежитлового приміщення по пров. Сурогінському (колишній пров. 9-го Травня) площею 70 м2.
У подальшому, як зазначено у позові, з метою упорядкування договірних відносин, до договору від 13.05.2004 № 0058/ФМ-011 вносилися зміни, а саме: 09.08.2019 між Департаментом забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради (орендодавець) та ПП «Номінал-Агро» (орендар) укладено зміну №3, відповідно до якої договір від 13.05.2004 № 0058/ФМ-011 викладено у новій редакції (далі - договір).
Згідно з п. 1.1 та 2.1 договору орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування нерухоме майно за адресою: м. Суми, пров. Сурогінський (колишній пров. 9-го Травня), буд. 10, площею 173,8 м2.
Відповідно до п. 3.2 договору у разі припинення дії цього договору орендар зобов'язаний в триденний термін повернути орендодавцеві об'єкт оренди у стані, не гіршому, ніж він був одержаний, чи в інший термін, визначений за згодою Сторін, оформленій у письмовій формі.
Згідно з п. 3.3 договору об'єкт оренди вважається поверненим орендодавцю з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі.
За пунктом 5.2.10 договору у разі припинення цього договору орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди відповідно до розділу 3 цього договору та відшкодувати орендодавцеві збитки в разі погіршення стану або втрати(повної, часткової) об'єкта оренди з вини орендодавця.
У пункті 9.9 договору передбачено, що у разі неповернення об'єкту оренди після припинення цього договору у встановлений орендодавцем термін орендар має сплатити за кожен пристрочений день штраф у подвійному розмірі від передбаченого цим договором розміру орендної плати.
Відповідно до п. 9.1 договору строк дії договору 2 роки 11 місяців: з 09.08.2019 по 08.07.2022.
Підпунктом 1.1 пункту 1 рішення Сумської міської ради від 03.11.2022 № 3173-МР «Про внесення змін до структури апарату та виконавчих органів Сумської міської ради, затвердженого рішенням Сумської міської ради від 27 липня 2016 року № 1031 -МР «Про затвердження структури апарату та виконавчих органів Сумської міської ради, їх загальної чисельності» (зі змінами) утворено Управління комунального майна Сумської міської ради (з правом юридичної особи) шляхом виділення з департаменту забезпечення ресурсних платежів.
Згідно із ст.287 ГК України, орендодавцями щодо комунального майна є органи, уповноважені місцевими радами управляти майном, яке є у комунальній власності.
Управління комунального майна Сумської міської ради, відповідно до п. 1.6 та 1.10. розділу 1 Положення, затвердженого рішенням Сумської міської ради від 03.11.2022 №3176-МР (зі змінами), здійснює управління та розпорядження майном комунальної власності Сумської міської територіальної громади (далі - майно комунальної власності) у межах, визначених чинним законодавством України, Сумською міською радою та цим Положенням, і є її уповноваженим органом з питань управління та розпорядження майном комунальної власності, а також є правонаступником департаменту забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради по всіх майнових та немайнових правах та обов'язках в частині здійснення повноважень, визначених у пункті 1.11 розділу 1 цього Положення.
Підпунктом 1 пункту 1 рішення Сумської міської ради від 11.01.2023 № 3393-МР «Про внесення змін до рішення Сумської міської ради від 23 вересня 2020 року № 7378-МР «Про деякі питання оренди майна комунальної власності Сумської міської територіальної громади» (зі змінами) орендодавцем майна комунальної власності Сумської міської територіальної громади є уповноважений орган Сумської міської ради - Управління комунального майна Сумської міської ради.
Отже, матеріалами справи підтверджено, що Управління комунального майна Сумської міської ради є орендодавцем у правовідносинах, що є предметом даного спору та належним позивачем за цим позовом.
Позивач у позові зауважив, що через систематичне порушенням відповідачем умов договору, в частині несплати орендної плати, орендодавець був змушений звернутися до суду з позовом про стягнення заборгованості з орендної плати, дострокове розірвання договору оренди та виселення з нежитлового приміщення.
Рішенням Господарського суду Сумської області від 30.08.2021 у справі №920/665/21 за позовом Департаменту забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради до Приватного підприємства «Номінал Агро», про стягнення 19587,53 грн заборгованості за договором оренди нерухомого майна, дострокове розірвання договору оренди та виселення з нежитлового приміщення ухвалено:
-позовні вимоги задовольнити частково;
-стягнути з Приватного підприємства «Номінал Агро» на користь Департаменту забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради 6828,47 грн заборгованості з орендної плати, 1156,80 грн пені, 6810,00 грн витрат зі сплати судового збору;
-достроково розірвати договір оренди нежитлового приміщення від 13.05.2004 №0058/ФМ-011, укладений з Приватним підприємством «Номінал-Агро»;
-виселити Приватне підприємство «Номінал Агро» з займаного нежитлового приміщення за адресою: м. Суми, провул. 9-го Травня, буд 10, загальною площею 173,8 м2 (І поверх);
-закрити провадження у справі №920/665/21 у частині стягнення 11602,26 грн орендної плати.
17.11.2023 відповідно до акту передачі майна стягувачу, у межах виконавчого провадження №68550759, складеного старшим державним виконавцем Зарічного відділу державної виконавчої служби у м. Суми Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції нежитлові, об'єкт оренди був повернутий орендодавцеві.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.09.2022 у справі №920/665/21 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Приватного підприємства “Номінал Агро» на рішення Господарського суду Сумської області від 30.08.2022 у справі № 920/665/21.
З огляду на зазначене, відповідно до ч. 2 ст. 241 ГПК України рішення Господарського суду Сумської області від 30.08.2022 у справі № 920/665/21 набрало законної сили 28.09.2022.
У зв'язку із несвоєчасним поверненням майна за договором позивач нарахував відповідачу 241940,65 грн неустойки за період з 23.09.2021 по 01.11.2023 та звернувся до суду з даним позовом.
Згідно статей 610, 611, 612 ЦК України невиконання зобов'язання у погоджений сторонами в договорі строк є порушенням зобов'язання, що зумовлює застосування до боржника наслідків, установлених договором або законом.
Правові наслідки порушення умов договору оренди майна визначені відповідними нормами ЦК України.
Невиконання наймачем передбаченого частиною першою статті 785 ЦК України обов'язку щодо негайного повернення наймодавцеві речі (у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі) у разі припинення договору є порушенням умов договору, що породжує у наймодавця право на застосування до наймача відповідно до частини другої статті 785 ЦК України такої форми майнової відповідальності як неустойка у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.
Відповідно до частини першої статті 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності. Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (частина перша статті 548 ЦК України).
За приписами статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Відповідно до ч. 2 ст. 785 ЦК України якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за найм речі за час прострочення.
Тобто, неустойка згідно із частиною другої статті 785 ЦК України розглядається як законна неустойка і застосовується незалежно від погодження сторонами цієї форми відповідальності в договорі найму (оренди).
Водночас неустойка за частиною другою статті 785 ЦК України має спеціальний правовий режим, який обумовлений тим, що зобов'язання наймача (орендаря) з повернення об'єкта оренди є майновим і виникає після закінчення дії договору. Наймодавець (орендодавець) у цьому випадку позбавлений можливості застосовувати щодо недобросовісного наймача інші ефективні засоби впливу задля виконання відповідного зобов'язання, окрім як використання встановленого законом права на стягнення неустойки в розмірі подвійної плати за користування орендованим майном, а не неустойки, що встановлена договором, дію (чинність) якого вже припинено.
Отже, яким би способом в договорі не регламентувалися правовідносини між сторонами, у разі невиконання (несвоєчасного виконання) наймачем (орендарем) обов'язку щодо повернення речі з найму (оренди) зі збереженням подальшого фактичного володіння цією річчю після припинення договору, ці правовідносини не можуть врегульовуватись іншим чином, ніж визначено частиною другою статті 785 ЦК України (зокрема, з установленням для наймача (орендаря) будь-якого іншого (додаткового) зобов'язання, окрім того, що передбачений частиною другою статті 785 ЦК України.
Аналогічний висновок викладений в постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.04.2021 у справі № 910/11131/19.
З урахуванням наведеного, до правовідносин сторін з питань відповідальності орендаря за невиконання обов'язку з повернення об'єкта оренди після припинення договору підлягають застосуванню положення частини 2 статті 785 ЦК України, а не положення договору оренди, чинність умов якого припинена за рішенням суду.
За змістом наданого у справу розрахунку, позивач просить стягнути з відповідача 241940,65 грн неустойки за час неповернення об'єкта оренди після припинення дії договору за період з 23.09.2021 (дата набрання законної сили рішенням від 30.08.2021 у справі №920/665/21) по 01.11.2023.
Разом з тим, перевіривши розрахунок позивача суд не погоджується із періодом, за який був здійснений такий розрахунок та визнає обґрунтованим період нарахування з 24.09.2021 по 01.11.2023 з урахуванням вимог ст.ст. 251-253 ЦК України.
З огляду на зазначене, суд визнає правомірними, обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню вимоги позивача в частині стягнення з відповідача 241685,89грн неустойки за період з 24.09.2021 по 01.11.2023.
Згідно з частинами першою, третьою статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до частини першої статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставини, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з частиною першою, третьою статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Частиною першою статті 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
У відповідності до статті 78 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (стаття 79 ГПК України).
Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 ГПК України.
Згідно з ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до матеріалів справи суд дійшов висновку, що позивачем доведено належними та допустимими доказами ті обставини, на які він посилався, як на підставу позову в частині стягнення з відповідача 241685,89грн грн неустойки за період з 24.09.2021 по 01.11.2023, в іншій частині позовних вимог - суд відмовляє.
При ухваленні рішення в справі, суд, у тому числі, вирішує питання щодо розподілу судових витрат між сторонами.
У поданому позові позивач просить стягнути з відповідача 3629,10 грн судового збору, сплата якого підтверджена платіжною інструкцією від 25.04.2025 №12.
Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України позивачу за рахунок відповідача відшкодовується 3625,29 грн судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 123, 129, 231, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
вирішив:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Приватного підприємства «Номінал-Агро» (вул. Британська, буд. 8, м. Суми, 40030, код за ЄДРПОУ 31397247) на користь Управління комунального майна Сумської міської ради (вул. Воскресенська, буд. 8А, м. Суми, 40000; код за ЄДРПОУ 45068823) 241685,89 грн (двісті сорок одна тисяча шістсот вісімдесят п'ять грн 89 коп.) неустойки за несвоєчасне повернення майна з оренди, а також 3625,29 грн (три тисячі шістсот двадцять п'ять грн 29 коп.) судового збору.
3. В іншому відмовити.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Згідно зі ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.
Суд звертає увагу учасників справи, що відповідно до частини 7 статті 6 ГПК України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Повне рішення складено та підписано 02.09.2025.
Суддя В.Л. Котельницька