65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"01" вересня 2025 р.м. Одеса Справа № 916/3083/25
Господарський суд Одеської області у складі судді Шаратова Ю.А., розглядаючи справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “БК ДЕЛЮКС ДЕВЕЛОПМЕНТ» (65102, м. Одеса, вул. Миколаївська дорога, 263-Б, код ЄДРПОУ 41510150) до Товариства з обмеженою відповідальністю “ПАРТНЕР БУД ІНВЕСТ» (08301, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Київський шлях, буд. 14-Ж, офіс 310, код ЄДРПОУ 40451875)
про стягнення заборгованості за Договором підряду від 10.06.2025 № 10/06 в розмірі 1 975 708,71 грн., з якої 1 962 909,46 грн. - сума основного боргу, 11 669,90 грн. - пеня, 1 129,35 грн. - 3 % річних
Товариство з обмеженою відповідальністю «БК ДЕЛЮКС ДЕВЕЛОПМЕНТ» звернулось до Господарського суду Одеської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАРТНЕР БУД ІНВЕСТ» про стягнення заборгованості за Договором підряду від 10.06.2025 грн. № 10/06 в розмірі 1 975 708,71 грн., з якої 1 962 909,46 грн. - сума основного боргу, 11 669,90 грн. - пеня, 1 129,35 грн. - 3 % річних.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов Договору підряду від 10.06.2025 № 10/06 щодо оплати.
Ухвалою суду від 11.08.2025 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «БК ДЕЛЮКС ДЕВЕЛОПМЕНТ» - залишено без руху. Запропоновано Товариству з обмеженою відповідальністю «БК ДЕЛЮКС ДЕВЕЛОПМЕНТ» усунути встановлені при поданні позовної заяви недоліки, а саме сплатити суму судового збору за подання позовної заяви у розмірі 23 708,50 грн. в десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Роз'яснено Товариству з обмеженою відповідальністю «БК ДЕЛЮКС ДЕВЕЛОПМЕНТ», що при невиконанні вимог даної ухвали, позовна заява вважається неподаною та повертається заявнику.
21.08.2025 на адресу суду надійшла заява ТОВ «БК ДЕЛЮКС ДЕВЕЛОПМЕНТ» про усунення недоліків від 21.08.2025 (вх. № 26131/25).
Ухвалою суду від 25.08.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено розглядати її за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 22.09.2025.
29.08.2025 на адресу суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «БК ДЕЛЮКС ДЕВЕЛОПМЕНТ» про забезпечення позову від 29.08.2025 (вх. № 2-1365/25) в якій товариство просило суд:
- вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на кошти, як в національній валюті (гривня), так і в іноземній валюті, що містяться на відкритих рахунках в фінансових установах та/або банках, та на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення ухвали про забезпечення позову, та належать Товариству з обмеженою відповідальністю «ПАРТНЕР БУД ІНВЕСТ» (код ЄДРПОУ: 40451875) в межах ціни позову у розмірі 1 975 708,71 грн.
Заява мотивована тим, що у зв'язку з тим, що ціна позову становить 1 975 708,71 грн., на думку заявника, існує досить висока ймовірність того факту, що ТОВ «ПАРТНЕР БУД ІНВЕСТ» може не дочекавшись рішення суду вчинити дії щодо припинення своєї господарської діяльності з закриттям своїх поточних банківських рахунків, що може значно утруднити або взагалі зробити неможливим виконання рішення суду у майбутньому, у разі задоволення позову.
Дослідивши зміст заяви про забезпечення позову, доказів, поданих в її обґрунтування, господарський суд дійшов висновку про необхідність задоволення заяви позивача про забезпечення позову, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України Господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно із пунктами 1 частини першої статті 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову господарським судам слід враховувати, що таким заходами не повинні блокуватися господарська діяльність юридичної особи, порушуватися права осіб, що не є учасниками судового процесу, застосовуватися обмеження, не пов'язані з предметом спору.
Відповідно до частини четвертої статті 137 Господарського процесуального кодексу України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії. Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.
Згідно із частиною першою статті 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 № 3477-IV при здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Статтею 6 вказаної Конвенції передбачено, зокрема, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Відповідно до статті 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
При цьому Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі “Пантелеєнко проти України» (п. 77, Заява № 11901/02) зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом. Існування такого засобу повинно бути достатнім не тільки в теорії, але й на практиці, без чого йому бракуватиме необхідної доступності та ефективності.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 20.07.2004 у справі “Шмалько проти України» (п. 43, Заява № 60750/00) наголосив, що пункт 1 статті 6 гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов'язків. Таким чином, ця стаття проголошує “право на суд», одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Було б незрозуміло, якби стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і, водночас, не передбачала виконання судових рішень. Якщо тлумачити статтю 6 як таку, що стосується виключно доступу до судового органу та судового провадження, то це могло б призводити до ситуацій, що суперечать принципу верховенства права, який договірні держави зобов'язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина “судового розгляду» (див. рішення у справі "Горнсбі проти Греції" від 19.03.97 р., Reports of Judgments and Decisions 1997-II, с. 510, п. 40).
Суд вважає що вид забезпечення позову у вигляді накладення арешту на грошові кошти боржника в межах позовних вимог є адекватним, тобто, співмірними відповідно вимогам, на забезпечення яких вони вживаються.
Згідно із частиною шостою статті 140 Господарського процесуального кодексу України Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.
Частинами першою та четвертою статті 141 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Питання застосування зустрічного забезпечення вирішується судом в ухвалі про забезпечення позову або в ухвалі про зустрічне забезпечення позову. Якщо клопотання про зустрічне забезпечення подане після застосування судом заходів забезпечення позову, питання зустрічного забезпечення вирішується судом протягом десяти днів після подання такого клопотання.
З урахуванням відсутності у суду інформації з приводу можливих збитків ТОВ «ПАРТНЕР БУД ІНВЕСТ» у зв'язку із вжиттям заходів забезпечення позову, правові підстави для зустрічного забезпечення наразі не вбачаються. Разом з тим, вказана особа не позбавлена права подати до суду відповідне клопотання, яке підлягає розгляду в порядку та протягом строків, встановлених статтею 141 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до частини сьомої статті 145 Господарським процесуальним кодексом України у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев'яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Керуючись статтями 136-138, 140, 141, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «БК ДЕЛЮКС ДЕВЕЛОПМЕНТ» про забезпечення позову від 29.08.2025 (вх. № 2-1365/25) - задовольнити.
2. Накласти арешт на грошові кошти, як в національній валюті (гривня), так і в іноземній валюті, що містяться на відкритих рахунках в фінансових установах та/або банках, та на грошові кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення ухвали про забезпечення позову, та належать Товариству з обмеженою відповідальністю «ПАРТНЕР БУД ІНВЕСТ» (код ЄДРПОУ: 40451875) в межах ціни позову у розмірі 1 975 708,71 грн.
Стягувачем за цією ухвалою є: Товариство з обмеженою відповідальністю “БК ДЕЛЮКС ДЕВЕЛОПМЕНТ» (65102, м. Одеса, вул. Миколаївська дорога, 263-Б, код ЄДРПОУ 41510150)
Боржником за цією ухвалою є: Товариство з обмеженою відповідальністю “ПАРТНЕР БУД ІНВЕСТ» (08301, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Київський шлях, буд. 14-Ж, офіс 310, код ЄДРПОУ 40451875)
Ухвала про забезпечення позову є виконавчим документом та виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень.
Ухвала може бути пред'явлена до виконання протягом трьох років з дня її постановлення.
Ухвала набирає законної сили з дня її постановлення і може бути оскаржена в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня її постановлення.
Суддя Шаратов Юрій Анатолійович