Миколаївський районний суд Миколаївської області
Справа № 945/2025/23
Провадження № 2/945/228/25
Іменем України
12 травня 2025 року
Миколаївський районний суд Миколаївської області, в складі головуючого судді Шаронової Н.О., за участю: секретаря судового засідання Карабут В.В.; представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договорами про надання фінансового кредиту та договором про надання споживчого кредиту, -
встановив:
08 вересня 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Європейська агенція з повернення боргів» (далі - позивач) звернулося до Миколаївського районного суду Миколаївської області з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення з відповідача заборгованості за:
Договором про надання фінансового кредиту № 00192-02/2022 від 01 лютого 2022 року в розмірі 14000 грн. 00 коп., з яких: 5000 грн. 00 коп. - заборгованість за кредитом; 9000 грн. 00 коп. - заборгованість за відсотками;
Договором про надання фінансового кредиту № 02106-02/2022 від 02 лютого 2022 року в розмірі 3162 грн. 00 коп., з яких: 1000 грн. 00 коп. - заборгованість за кредитом; 2162 грн. 00 коп. - заборгованість за відсотками;
Договором № 5488648 про надання споживчого кредиту від 04 лютого 2022 року в розмірі 7253 грн. 60 коп., з яких: 2000 грн. 00 коп. - заборгованість за кредитом; 5253 грн. 60 коп. - заборгованість за відсотками.
Також позивач просив суд стягнути з відповідача на свою користь понесені ним судові витрати у справі.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що 01 лютого 2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ІНВЕСТРУМ» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір № 00192-02/2022.
Кредитний договір підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора, та надіслано на номер мобільного телефону позичальника.
31 січня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ІНВЕСТРУМ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу № 31012023, відповідно до умов якого Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ІНВЕСТРУМ» передало за плату, належні йому, а Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» прийняло належні Товариству з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ІНВЕСТРУМ» права вимоги до боржників, що вказані у реєстрах боржників.
Позивач зазначив, що згідно з Реєстром боржників до Договору факторингу № 31012023 від 31 січня 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за Кредитним договором № 00192-02/2022 від 01 лютого 2022 року.
Посилаючись на порушення відповідачем умов Кредитного договору № 00192-02/2022 від 01 лютого 2022 року, позивач просив суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за простроченим кредитом і відсотками за користування ним.
Також позивач вказував на те, що 02 лютого 2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ІНВЕСТРУМ» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір № 02106-02/2022.
Кредитний договір підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора, та надіслано на номер мобільного телефону позичальника.
08 грудня 2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ІНВЕСТРУМ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу № 08122022, відповідно до умов якого Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ІНВЕСТРУМ» передало за плату, належні йому, а Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» прийняло належні Товариству з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ІНВЕСТРУМ» права вимоги до боржників, що вказані у реєстрах боржників.
Позивач зазначив, що згідно з Реєстром боржників до Договору факторингу № 08122022 від 08 грудня 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за Кредитним договором № 02106-02/2022 від 02 лютого 2022 року.
Посилаючись на порушення відповідачем умов Кредитного договору № 02106-02/2022 від 02 лютого 2022 року, позивач просив суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за простроченим кредитом і відсоткам за користування ним.
Крім цього, у позові позивач вказував на те, що 04 лютого 2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір № 5488648.
Кредитний договір підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора, та надіслано на номер мобільного телефону позичальника.
19 червня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «АВЕНТУС УКРАЇНА» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу № 19062023, відповідно до умов якого Товариство з обмеженою відповідальністю «АВЕНТУС УКРАЇНА» передало за плату, належні йому, а Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» прийняло належні Товариству з обмеженою відповідальністю «АВЕНТУС УКРАЇНА» права вимоги до боржників, що вказані у реєстрах боржників.
Позивач зазначив, що згідно з Реєстром боржників від 19 червня 2023 року до Договору факторингу № 19062023 від 19 червня 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за Кредитним договором № 5488648 від 04 лютого 2022 року.
Посилаючись на порушення відповідачем умов Кредитного договору № 5488648 від 04 лютого 2022 року, позивач просив суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за простроченим кредитом і відсоткам за користування ним.
Ухвалою суду від 21 вересня 2023 року вказаний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договорами про надання фінансового кредиту та договором про надання споживчого кредиту. Постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження та призначити справу до розгляду по суті у судовому засіданні.
11 лютого 2025 року ОСОБА_2 - представник відповідача Свірси Яни Олегівни сформував в системі “Електронний суд» до Миколаївського районного суду Миколаївської області відзив на позов, у якому заперечував проти вимог позивача та просив відмовити у задоволенні позову, вказуючи на те, що позивачем не представлено суду доказів на підтвердження того факту, що кредитодавець виконав свої зобов'язання та надав кредитору кошти, за умовами укладених кредитних договорів, а також зазначив, що з наданих позивачем документів, на думку представника позивача, неможливо встановити, як саме позивачем вираховувалася заборгованість за простроченими відсотками за користування кредитними коштами, та за який період.
У судове засідання представник позивача не з'явився, при цьому в матеріалах справи містяться заяви, з яких слідує, що позивач підтримує позовні вимоги у повному обсязі, просить розглянути справу без участі його представника.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилася, при цьому її представник ОСОБА_2 у судовому засіданні заперечував проти вимог позивача, підтримав викладені у відзиві аргументи.
Суд заслухав у судовому засіданні представника відповідача, розглянув матеріали справи та дійшов такого.
01 лютого 2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ІНВЕСТРУМ» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання фінансового кредиту № 00192-02/2022, відповідно до умов якого Товариство надає Клієнту фінансовий кредит в розмірі 5000 грн., на умовах строковості, зворотності, платності, а Клієнт зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим Договором (пункт 1.1).
За умовами пунктів 1.2, 1.3 Договору кредит надається строком на 30 днів, до 01 березня 2022 року, за користування яким клієнт сплачує 547,5 % річних від суми кредиту в розрахунку 1,50 % (процентів) на добу.
Згідно з пунктом 7 «Реквізити та підписи Сторін» Договору, Договір позичальником підписано електронним підписом W0126 (а. с. 9, 10).
01 лютого 2022 року відповідач ОСОБА_1 за допомогою електронного підпису W0126 підписала Паспорт споживчого кредиту (а. с. 12).
31 січня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ІНВЕСТРУМ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу № 31012023, відповідно до умов якого Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ІНВЕСТРУМ» передало за плату, належні йому, а Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» прийняло належні Товариству з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ІНВЕСТРУМ» права вимоги до боржників, що вказані у реєстрах боржників (а. с. 13, 14, 15).
Згідно з Витягом з Реєстру боржників до Договору факторингу № 31012023 від 31 січня 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за Договором про надання фінансового кредиту № 00192-02/2022 від 01 лютого 2022 року у розмірі 14000 грн. 00 коп., з яких: 5000 грн. 00 коп. - заборгованість за кредитом; 9000 грн. 00 коп. - заборгованість за відсотками (а. с. 17).
До позовної заяви позивачем, зокрема, додано розрахунок заборгованості за Кредитним договором № 00192-02/2022 від 01 лютого 2022 року, за період з 31 січня 2023 року по 31 липня 2023 року (а. с. 18).
При цьому, доказів про виплату первісним кредитором - Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ІНВЕСТРУМ» кредиту за Договором про надання фінансового кредиту № 00192-02/2022 від 01 лютого 2022 року, отримання кредиту відповідачем ОСОБА_1 та користування кредитними коштами матеріали справи не містять.
Судом досліджено Договір про надання фінансового кредиту № 02106-02/2022 від 02 лютого 2022 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ІНВЕСТРУМ» та ОСОБА_1 , відповідно до умов якого Товариство надає Клієнту фінансовий кредит в розмірі 1000,00 грн., на умовах строковості, зворотності, платності, а Клієнт зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим Договором (пункт 1.1).
За умовами пунктів 1.2, 1.3 договору кредит надається строком на 30 днів, до 03 березня 2022 року, за користування яким клієнт сплачує 1095,0 % (процентів) річних від суми кредиту в розрахунку 3,00 % (процентів) на добу.
Згідно з пунктом 7 «Реквізити та підписи Сторін» Договору, Договір позичальником підписано електронним підписом НОМЕР_1 (а. с. 23, 24).
02 лютого 2022 року відповідач ОСОБА_1 за допомогою електронного підпису W0159 підписала Паспорт споживчого кредиту (а. с. 26).
08 грудня 2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ІНВЕСТРУМ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу № 08122022, відповідно до умов якого Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ІНВЕСТРУМ» передало за плату, належні йому, а Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» прийняло належні Товариству з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ІНВЕСТРУМ» права вимоги до боржників, що вказані у реєстрах боржників (а. с. 27. 28, 29).
Згідно з Витягом з Реєстру боржників до Договору факторингу № 08122022 від 08 грудня 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за Договором про надання фінансового кредиту № 02106-02/2022 від 02 лютого 2022 року у розмірі 3162 грн. 00 коп., з яких: 1000 грн. 00 коп. - заборгованість за кредитом; 2162 грн. 00 коп. - заборгованість за відсотками (а. с. 31).
До позовної заяви позивачем, зокрема, додано розрахунок заборгованості за Кредитним договором № 02106-02/2022 від 02 лютого 2022 року, за період з 08 грудня 2022 року по 31 липня 2023 року (а. с. 32).
При цьому, доказів про виплату первісним кредитором - Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ІНВЕСТРУМ» кредиту за Договором про надання фінансового кредиту № 02106-02/2022 від 02 лютого 2022 року, отримання кредиту відповідачем ОСОБА_1 та користування кредитними коштами матеріали справи не містять.
Судом також досліджено Договір № 5488648 про надання споживчого кредиту від 04 лютого 2022 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» та ОСОБА_1 , на умовах якого Товариство надає Споживачу кредит у гривні, а Споживач зобов'язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов'язки, передбачені Договором (підпункт 1.2. розділ 1 ПРЕДМЕТ ДОГОВОРУ).
За умовами підпунктів 1.4, 1.4 Договору сума кредиту (загальний розмір) складає 2000 грн. 00 коп, тип кредиту-кредит, строк кредиту 360 днів.
Згідно з пунктом 10 «Реквізити та підписи Сторін» Договору, Договір Споживачем підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором М410382 04 лютого 2022 року о 12:53:55 (а. с. 33 - 38).
04 лютого 2022 року о 12:53:55 відповідач ОСОБА_1 за допомогою електронного підпису одноразового ідентифікатора М410382 підписала Таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (а. с. 38 на звороті).
04 лютого 2022 року о 12:53:55 відповідач ОСОБА_1 за допомогою електронного підпису одноразового ідентифікатора М410382 підписала Паспорт споживчого кредиту (а. с. 39, 40).
19 червня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «АВЕНТУС УКРАЇНА» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу № 19062023, відповідно до умов якого Товариство з обмеженою відповідальністю «АВЕНТУС УКРАЇНА» передало за плату, належні йому, а Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» прийняло належні Товариству з обмеженою відповідальністю «АВЕНТУС УКРАЇНА» права вимоги до боржників, що вказані у реєстрах боржників (а.с. 41,42,43).
Згідно з Витягом з Реєстру боржників № 1 до Договору факторингу № 19062023 від 19 червня 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за Договором № 5488648 про надання споживчого кредиту від 04 лютого 2022 року в розмірі 7253 грн. 60 коп., з яких: 2000 грн. 00 коп. - заборгованість за кредитом; 5253 грн. 60 коп. - заборгованість за відсотками (а. с. 45).
До позовної заяви позивачем, зокрема, додано розрахунок заборгованості за Кредитним договором № 5488648 від 04 лютого 2022 року, за період з 19 червня 2023 року по 31 липня 2023 року (а. с. 32).
При цьому, доказів про виплату первісним кредитором - Товариством з обмеженою відповідальністю «АВЕНТУС УКРАЇНА» кредиту за Договором № 5488648 про надання споживчого кредиту від 04 лютого 2022 року, отримання кредиту відповідачем ОСОБА_1 та користування кредитними коштами матеріали справи не містять.
Відповідно до п. 1) ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно з положеннями абз. 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Закон України “Про електронну комерцію» (далі - Закон) визначає організаційно - правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно - телекомунікаційних систем та визначає права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
Згідно з п. 5) ч. 1 ст. 3 Закону електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч. ч. 3, 12 ст. 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг» та “Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги,за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Судом встановлено, що договори про надання фінансового кредиту та договір про надання споживчого кредиту відповідачем підписано за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Умовами наведених вище договорів сторони погодили, що кредит надається клієнту в безготівковій формі у національній валюті на реквізити платіжної банківської картки, вказаної клієнтом.
Кредит надається шляхом його переказу на рахунок позичальника та сума коштів вважається наданою в день здійснення банківського переказу Товариством, від цього починається перебіг строку оплати.
На підтвердження позовних вимог представником позивача до матеріалів справи надано копії: Договору про надання фінансового кредиту № 00192-02/2022 від 01 лютого 2022 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ІНВЕСТРУМ» та ОСОБА_1 ; Договору про надання фінансового кредиту № 02106-02/2022 від 02 лютого 2022 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ІНВЕСТРУМ» та ОСОБА_1 ; Договору № 5488648 про надання споживчого кредиту від 04 лютого 2022 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 ; Договору факторингу № 31012023 від 31 січня 2023 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ІНВЕСТРУМ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів»; Договору факторингу № 08122022 від 08 грудня 2022 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ІНВЕСТРУМ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів»; Договору факторингу № 19062023 від 19 червня 2023 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «АВЕНТУС УКРАЇНА» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів»; Витягу з Реєстру боржників до Договору факторингу № 31012023 від 31 січня 2023 року; Витягу з Реєстру боржників до Договору факторингу № 08122022 від 08 грудня 2022 року; Витягу з Реєстру боржників № 1 до Договору факторингу № 19062023 від 19 червня 2023 року; паспортів споживчих кредитів; Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, а також розрахунки заборгованості за укладеними кредитними договорами.
Разом з тим, вказані вище документи не підтверджують відкриття первинними кредиторами відповідачу рахунків, надання кредитів та наявність у відповідача заборгованості перед позивачем у розмірі, який зазначає банк, виходячи з наступного.
Саме по собі звернення відповідача до банків з метою укладення кредитних договорів, погодження між сторонами умов кредитування та підписання кредитного договору не є доказом фактичного отримання позичальником кредитних коштів.
При цьому, тягар доведення обґрунтованості вимог пред'явленого позову процесуальним законом, за загальним правилом, покладається на позивача.
Суд звертає увагу, що позивач не надав суду доказів на підтвердження відкриття відповідачу банківського рахунку чи перерахування коштів на платіжну картку, доказів зарахування кредитних коштів, кредитного ліміту, а також розміру заборгованості відповідача за тілом кредиту.
Так, доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно з указаними положенням закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.
Разом з тим, відповідно до пункту 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75 виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.
При цьому, згідно з пунктом 3 вказаного Положення, клієнтські рахунки це особові рахунки, за якими обліковуються кошти клієнтів банку. До клієнтських рахунків належать кореспондентські, поточні, вкладні (депозитні) рахунки, рахунки умовного зберігання.
Отже, виписка по картковому рахунку може бути належним доказом щодо заборгованості відповідача за тілом кредиту, яка повинна досліджуватися судом у сукупності з іншими доказами.
Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 16 вересня 2020 року у справі №200/5647/18, від 25 травня 2021 року у справі №554/4300/16-ц, від 26 травня 2021 року у справі №204/2972/20, від 13 жовтня 2021 року у справі №209/3046/20.
Надані представником позивача розрахунки боргу складені представником банку в односторонньому порядку, залежить від його волевиявлення, не є первинними документами та не підтверджують ні факт користування відповідачем кредитними лімітами, ні факт наявності заборгованості.
При цьому, виписки з рахунку відповідача, меморіального ордеру про зарахування відповідачу кредитних коштів, представником позивача до матеріалів справи не надано, клопотань про їх витребування, згідно вимог ст. 84 ЦПК України, представником позивача не заявлялось, а також ним не зазначено про докази, які не можуть бути подані разом із позовною заявою із поважних причин.
У позовній заяві позивач просив суд розглянути справу за його відсутності.
Подавши до суду таке клопотання, позивач, тим самим підтвердив, що подав усі докази на обґрунтування своїх вимог разом із позовною заявою.
Отже, позивач на власний розсуд розпорядився своїми правами, а тому несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням ним процесуальних дій.
Аналогічний висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 29 січня 2020 року, справа №755/18920/18, провадження №61-17205ск19.
Відтак, жодних належних доказів тих обставин, про які заявляє позивач у позовній заяві, а саме, що відповідачу ОСОБА_1 відкрито рахунок, надані кредитні кошти, що вона користувалася ними та порушила свої зобов'язання з повернення кредитних коштів, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість за:
Договором про надання фінансового кредиту № 00192-02/2022 від 01 лютого 2022 року в розмірі 14000 грн. 00 коп., з яких: 5000 грн. 00 коп. - заборгованість за кредитом; 9000 грн. 00 коп. - заборгованість за відсотками;
Договором про надання фінансового кредиту № 02106-02/2022 від 02 лютого 2022 року в розмірі 3162 грн. 00 коп., з яких: 1000 грн. 00 коп. - заборгованість за кредитом; 2162 грн. 00 коп. - заборгованість за відсотками;
Договором № 5488648 про надання споживчого кредиту від 04 лютого 2022 року в розмірі 7253 грн. 60 коп., з яких: 2000 грн. 00 коп. - заборгованість за кредитом; 5253 грн. 60 коп. - заборгованість за відсотками, (відповідно до розрахунків заборгованості), матеріали справи не містять.
Згідно із вимогами ст. 83 ЦПК України, позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви.
Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.
Будь-яких посилань щодо неможливості подання цієї виписки до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від позивача, матеріали справи не містить.
Так, за змістом статей 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
У справах про стягнення кредитних коштів на банк або іншу фінансову установу покладений обов'язок довести факт передачі коштів позичальнику у розмірі та на умовах, встановлених договором, в іншому випадку, без доведення цього факту, втрачається право банку на пред'явлення будь-якої вимоги. Доведення позивачем умов кредитування і наявності заборгованості є обов'язком позивача, виходячи з принципу змагальності сторін, закріпленого ст.12 ЦПК України.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 18 березня 2019 року у справі №61-28582ск18.
Відповідно до вимог ч. ч. 3, 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь - які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина 1 статті 77 ЦПК України).
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина 1 статті 80 ЦПК України).
Частинами першою-третьою статті 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Звертаючись до суду, позивач у позовній заяві виклав обставини, якими обґрунтовував свої вимоги, зазначив докази, що підтверджують вказані обставини, разом з тим, не заявляв клопотання про вжиття заходів забезпечення доказів, та не зазначав про докази, які не можуть бути подані разом із позовною заявою із поважних причин.
Отже, позивачем не доведено факту відкриття відповідачу кредитного рахунку, видачі йому кредитних коштів, зокрема, шляхом встановлення на картковий рахунок кредитного ліміту, фактичного користування відповідачем кредитними коштами та порушення своїх зобов'язань з їх повернення.
Виходячи з викладеного вище, суд вважає, що позивач не довів підстави для стягнення на користь банку заборгованості за тілом кредиту.
Таким чином, встановивши фактичні обставини справи, що мають істотне значення для її вирішення, дослідивши надані позивачем докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що в задоволенні позову слід відмовити у повному обсязі.
Відповідно до п. 2) ч. 2 ст. 141 ЦПК України, суд відносить судові витрати понесені позивачем та документально підтверджені на його рахунок.
Керуючись ст. ст. 12, 13, ч. 1 ст. 81, п. 2) ч. 2 ст. 141, ст. ст. 258, 259, 264, 265 ЦПК України, -
вирішив:
У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договорами про надання фінансового кредиту та договором про надання споживчого кредиту, - відмовити.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 273 ЦПК України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно з положеннями ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 355 ЦПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції - Миколаївського апеляційного суду.
Суддя Н. О. Шаронова