Справа № 400/5202/25
Провадження № 2-а/489/131/25
Іменем України
02 вересня 2025 року м. Миколаїв
Інгульский районний суд міста Миколаєва у складі:
головуючого судді Костюченка Г.С.,
розглянувши в залі суду в місті Миколаєві в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови
В травні 2025 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив скасувати постанову № 279 від 05.05.2025 про накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 17000 грн. по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що 05.05.2025 року начальник ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно громадянина позивача виніс постанову № 279, якою на позивача накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000.00 (сімнадцять тисяч) гривень.
Матеріали справи не містять належних доказів, що оскаржувана постанова прийнята в спосіб, який передбачений нормами КУпАП.
Крім того, позивач не є суб'єктом складу адміністративного правопорушення в розумінні ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, оскільки був виключений з обліку як військовозобов'язаний на підставі ст.. 96 «а» відповідно до Наказу МО СРСР № 260.
Посилаючись на викладене, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Ухвалою Інгульського районного суду міста Миколаєва від 24.06.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Від представника ІНФОРМАЦІЯ_2 відзив на позовну заяву, не надходив. Докази отримання ухвали про відкриття провадження у справі наявні у матеріалах справи.
Суд дослідивши матеріали справи і встановивши фактичні обставини, вислухавши сторін, дійшов наступного.
05.05.2025 начальник ІНФОРМАЦІЯ_1 Євген Лопатін, розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно громадянина ОСОБА_1 склавпостанову № 279, якою на позивача накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000.00 (сімнадцять тисяч) гривень.
Відповідно до змісту оскаржуваної постанови, Указом Президента України від 24.02.2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 годин 30 хвилин 24.02.2022 року строком на 30 діб. Указом Президента України від 24.02.2022 року №69/2022 «про загальну мобілізацію» постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію. Станом на сьогоднішній день термін дії воєнного стану та мобілізації подовжено.
Під час проведення перевірки щодо правильності військового обліку було встановлено, що гр. ОСОБА_1 є військовозобов'язаним, та станом на 05.05.2025 не оновив свої облікові дані.
Відповідно до вимог абзацу 6 ч. З ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» - інші військовозобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженого Верховною Радою України, зобов'язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.;
Таким чином гр. ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ч. З ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, тобто порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчинене в особливий період.
Відповідно до абзацу 6 ч. З ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» зазначає, що «інші військовозобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженого Верховною Радою України, зобов'язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження». Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення відповідач дотримувався вимог ст. 278, 279 КУпАП. Дані норми, передбачають, що посадова особа при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.
Згідно ч. 1 ст. 1 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів», Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України. Основним завданням Реєстру є ідентифікація призовників, військовозобов'язаних, резервістів та забезпечення ведення військового обліку громадян України (п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів». Відповідно до ч. 8 ст. 5 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів», органами ведення Реєстру є районні (об'єднані районні), міські (районні у місті, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи Служби зовнішньої розвідки України та розвідувального органу Міністерства оборони України. Згідно ч.1ст.6Закону України«Про Єдиний державний реєстрпризовників, військовозобов'язанихта резервістів», до Реєстру вносяться,обробляються тазберігаються вбазі даних Реєстру такі відомості: персональні дані призовників,військовозобов'язаних тарезервістів; службові дані призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Згідно ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період - тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
До персональних даних призовника, військовозобов'язаного та резервіста належать, зокрема: місце проживання та місце перебування; відомості про сімейний стан особи та членів її сім'ї (прізвище, ім'я, по батькові (за наявності), а також дітей); відомості про зайнятість (код ЄДРПОУ та місцезнаходження підприємства, установи, організації, місце роботи, посада, стаж роботи) (ст. 7 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів»). Згідно ч. 1, ч. 3 ст. 13 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів», для формування бази даних Реєстру Центральна виборча комісія, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, подають шляхом електронної взаємодії Держателю Реєстру відомості, передбачені статтею 7 цього Закону, стосовно усіх громадян України віком від 18 до 60 років. До Реєстру вносяться відомості, визначені статтею 6 цього Закону, одержані від призовників, військовозобов'язаних та резервістів або шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбаченічастиною третьоюстатті 14 цього Закону.
Відповідно до ч. 3 ст. 14 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників,військовозобов'язаних та резервістів», актуалізація бази даних Реєстру здійснюється на підставі відомостей, що вносяться органами ведення Реєстру, а також шляхом електронної інформаційної взаємодії (обміну відомостями) між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною. Таким чином, виходячи з вищевказаних норм Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів», інформацію, яку начебто не обновив позивач, відповідач повинен отримати від уповноважених органів та з реєстрів, до яких має доступ в електронному вигляді.
Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України). Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки. (ст. 235 КУпАП)
Приміткою до ст.210 КУпАП передбачено, що положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов'язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.
Відповідач не має доступу до повного обсягу необхідної актуальної інформації щодо військовозобов'язаного.
За приписами ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколомпро вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган, посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадській організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно зі ст.ст. 73, 74 КАС України належними та допустимими є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування.
Частиною 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 КАС України.
Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Разом з тим, за твердженням позивача останній був виключений з обліку як військовозобов'язаний на підставі ст.. 96 «а» відповідно до Наказу МО СРСР № 260, відповідно не є військовозобов'язаним. Позивач не є суб'єктом складу адміністративного правопорушення в розумінні ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, оскільки був виключений з обліку як військовозобов'язаний.
Таке твердження не спростоване відповідачем, не надано суду будь - яких доказів в спростування зазначеної інформації.
Обов'язок доведення правомірності прийнятого рішення покладається на суб'єкта владних повноважень відповідно до ст.. 77 КАС України.
З урахуванням викладеного, відповідачем не доведено належними та допустимими доказами факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, оскаржувана постанова винесена уповноваженою на те особою, в порядку та спосіб визначений КУпАП але без дотриманням встановленої процедури та з урахуваннях усіх обставин справи, а відтак суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.
Крім іншого, суд вважає за необхідне зазначити, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
За такого, обвинувачення позивача у вчиненні адміністративного правопорушення за ч.3 ст. 210-1 КУпАП є незаконними та необґрунтованими.
Згідно ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень
Згідно ч. 1 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно зі статтею 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Аналізуючи обставини справи та досліджені матеріали, суд приходить до висновку про відсутність в діях позивача складу правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, за яке його було притягнуто до адміністративної відповідальності.
Керуючись статтями 18, 19, 241-246, 286 КАС України, суд -
Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови № 279 від 05.05.2025 - задовольнити.
Скасувати постанову № 279 від 05.05.2025 у справі про адміністративне правопорушення, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП та закрити провадження у справі.
Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_2 ) витрати зі сплати судового збору в розмірі 605 грн. 60 коп. (шістсот п'ять гривень шістдесят копійок).
Апеляційна скарга на рішення суду подається до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Відомості про учасників справи:
позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 .
відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_3 , АДРЕСА_3 .
Суддя Г.С. Костюченко
Повний текст рішення складено 02.09.2025.