Справа № 489/6641/25
Провадження № 3/489/1774/25
Інгульський районний суд міста Миколаєва
Постанова
іменем України
02 вересня 2025 року місто Миколаїв
Суддя Інгульського районного суду міста Миколаєва Гриненко Михайло Вікторович, розглянувши матеріали справи, які надійшли з Управління патрульної поліції в Миколаївській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП не відомий, згідно з протоколом проживаючого по АДРЕСА_1 , працюючого керівником випробувальної лабораторії технічного контролю колісних транспортних засобів ТОВ «Автоцентр на Будівельників»,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 127-1 КУпАП,
встановив:
Протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №416117 від 08.08.2025 ОСОБА_1 інкримінується, що 01.07.2025 о 16:30 год. в м. Миколаєві по вул. Будівельників, 56, він, будучи адміністративно-відповідальною посадовою особою ТОВ «Автоцентр на Будівельників», здійснив видачу документа №00233-00638-25 про технічну справність транспортного засобу "RAVON R2 хетчбек-в", д.н.з. НОМЕР_1 , з порушенням законодавства у сфері здійснення ОТК, а саме: суб'єктом здійснення ОТК під час процесу перевірки конструкції та технічного стану тз зафіксовано, що на тз у разі приведення в дію робочої гальмівної системи не діє додатковий сигнал гальмування червоного кольору, наявність та працездатність якого обов'язкова для вказаної категорії тз, чим порушив п. 10 п. 7 наказу МВС № 928, чим порушив КМУ № 606.
ОСОБА_1 до суду не з'явився, причини своєї неявки не повідомив, до суду не надходило клопотання про відкладення розгляду справи. Про час та місце судового засідання повідомлявся.
Дослідивши матеріали, що знаходяться у справі (протокол про адміністративне правопорушення; повідомлення РСЦ ГСЦ МВС в Одеській, Миколаївській та Херсонській областях від 03.07.2025; копію довідки про перевірку технічного стану транспортного засобу від 01.07.2025 з фотозображеннями; копію наказу ТОВ «Автоцентр на Будівельників» № 77/1-К від 01.12.2018; світлокопію посадової інструкції; світлокопію паспорту ОСОБА_1 ), суддя дійшов таких висновків.
Відповідно до статті 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно з вимогами статті 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до статей 254, 256 КУпАП, про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою. У протоколі про адміністративне правопорушення, серед іншого, зазначаються: дата і місце його складення, місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.
Системний аналіз вказаних норм свідчить про те, що у випадку вчинення особою адміністративного правопорушення складається протокол про адміністративне правопорушення, в якому в обов'язковому порядку зазначаються відомості про таку особу, час вчинення і суть адміністративного правопорушення, з метою забезпечення права особи знати суть пред'явленого обвинувачення, щоб мати змогу захищатися від нього.
Виходячи із положень зазначених норм права, протокол про адміністративне правопорушення є єдиною підставою для висунутого обвинувачення та притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Відповідно до вимог пункту «а» ч. 3 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, особа, яка обвинувачується у вчиненні правопорушення має право бути негайно і детально проінформованим зрозумілою мовою про характер і причини обвинувачення, висунутого проти неї.
Особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях події та складу адміністративного правопорушення, який має бути встановлений судом тільки після всебічної та повної оцінки всіх належних доказів по справі.
Частиною першою статті 127-1 КУпАП передбачена відповідальність за видачу документа про технічну справність транспортного засобу, що підлягає обов'язковому технічному контролю, з порушенням порядку проведення перевірки технічного стану такого транспортного засобу.
Із змісту вказаної норми права слідує, що вона є бланкетною і при вирішенні питання про наявність в діянні особи складу адміністративного правопорушення за даною статтею необхідно встановити вимоги якого нормативного акту були порушені особою, відносно якої складений протокол, з метою притягнення її до адміністративної відповідальності.
При цьому, в протоколі про адміністративне правопорушення при викладенні суті правопорушення особі інкримінується порушення пунктів 7, 10 Порядку
проведення моніторингу інформації про результати обов'язкового технічного контролю, що передається суб'єктами проведення обов'язкового технічного контролю транспортних засобів до загальнодержавної бази даних, затвердженого Наказом МВС України від 06.11.2019 № 928 (далі - Порядок).
Однак, із п. 2 вказаного Порядку слідує, що цей Порядок застосовується Головним сервісним центром МВС та його відокремленими структурними підрозділами - регіональними сервісними центрами (далі - центр МВС) під час проведення уповноваженою особою центру МВС моніторингу інформації про результати обов'язкового технічного контролю, що передається суб'єктами проведення обов'язкового технічного контролю (далі - суб'єкти ОТК) до реєстру результатів обов'язкового технічного контролю (далі - реєстр ОТК), та під час обміну інформацією у сфері здійснення обов'язкового технічного контролю.
Натомість згідно з п. 3 Порядку, моніторинг інформації про результати проведення обов'язкового технічного контролю (далі - моніторинг) - комплекс заходів, що забезпечує систематичний аналіз інформації про результати проведення обов'язкового технічного контролю транспортних засобів (далі - результати ОТК) щодо відповідності Порядку проведення обов'язкового технічного контролю та обсягам перевірки технічного стану транспортних засобів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 30 січня 2012 року № 137 (зі змінами) (далі - Порядок проведення ОТК), Порядку формування загальнодержавної бази даних про результати обов'язкового технічного контролю транспортних засобів, доступу до неї та встановлення розміру плати за надання таких послуг, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 31 травня 2012 року № 512 (зі змінами) (далі - Порядок формування бази даних), та Вимогам до перевірки конструкції та технічного стану колісного транспортного засобу, методів такої перевірки, затвердженим наказом Міністерства інфраструктури України від 26 листопада 2012 року № 710, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25 грудня 2012 року за № 2169/22481 (далі - Вимоги до перевірки).
За такого, із змісту зазначених положень слідує, що даний Порядок розроблений та регулює виключно діяльність ГСЦ МВС та його відокремлених структурних підрозділів - регіональних сервісних центрів під час проведення ними моніторингу інформації про результати обов'язкового технічного контролю щодо відповідності результатів проведення обов'язкового технічного контролю транспортних засобів вищевказаним нормативним актам, які безпосередньо визначають порядок та процедуру проведення ОТК.
Натомість дія вказаного Порядку не визначає порядок дій та не розповсюджується на суб'єктів здійснення ОТК в процесі здійснення ними обов'язкового технічного контролю транспортних засобів, у зв'язку з чим відсутні передбачені законом підстави для оцінки інкримінованих особі порушень, допущених під час проведення ОТК, в частині їхньої відповідності вимогам даного порядку.
Вказані висновки судді узгоджуються з положеннями інкримінованих особі пунктами 7, 10 Порядку, відповідно до яких протокол перевірки технічного стану транспортного засобу (далі - протокол ОТК) визнається центром МВС недійсним у разі видачі суб'єктом ОТК протоколу ОТК з порушенням Порядку проведення ОТК та Вимог до перевірки або містить неповну та/або недостовірну інформацію. Після складання Висновку уповноважена особа центру МВС у реєстрі ОТК в інформації про результати ОТК проставляє відмітку про визнання протоколу ОТК недійсним та зазначає підстави, визначені у пункті 7 цього Порядку, тобто вказаними положеннями Порядку визначені безпосередньо повноваження та дії уповноважених осіб центру МВС у випадку виявлення ними порушення Порядку проведення ОТК та Вимог до перевірки під час моніторингу виданого спеціальною уповноваженою особою протоколу ОТК.
При цьому, у протоколі про адміністративне правопорушення особі не інкримінується порушення жодного пункту Порядку проведення ОТК чи Вимог до перевірки.
Згідно з усталеною судовою практикою ЄСПЛ (рішення від 30 травня 2013 року у справі «Малофєєва проти Росії» (Malofeyeva v. Russia), заява № 36673/04); рішення від 20 вересня 2016 року у справі «Карелін проти Росії»(Karelin v. Russia), заява № 926/08) у випадку, «коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом)».
За такого, керуючись принципом диспозитивності, суддя не може на власний розсуд змінювати фабулу викладеної у протоколі суті інкримінованого особі діяння, в частині зазначення вимог іншого нормативного акту, аніж той, що зазначений у протоколі, вимоги якого були порушені особою, з метою можливості притягнення її до адміністративної відповідальності за вчинене діяння, оскільки це становитиме порушення права на захист такої особи і суд, таким чином, перебере на себе функції державного обвинувача, що прямо суперечить практиці ЄСПЛ.
Таким чином, встановлені при розгляді справи обставини вказують на те, що викладена у протоколі про адміністративне правопорушення, який є єдиною підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності, суть інкримінованого особі діяння, не може бути підставою для притягнення її до адміністративної відповідальності, оскільки при викладенні суті правопорушення посадовою особою, яка склала протокол, не зазначено відповідний пункт Порядку проведення ОТК, та порушення вимог якого особі фактично не інкримінується.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведення винуватості особи тлумачаться на її користь.
Із пункту 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» вбачається, що доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростованих презумцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.
Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Отже, дослідивши усі обставини справи та оцінюючи зібрані у справі докази в їх сукупності, суддя вважає, що матеріалами справи не доведено наявність в діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, складу інкримінованого адміністративного правопорушення.
Зазначене є підставою для закриття провадження у справі через недоведеність складу адміністративного правопорушення в діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, у зв'язку з недоведеністю належними доказами складу такого адміністративного правопорушення, оскільки протокол про адміністративне правопорушення складений з порушенням вимог закону і не дає змоги встановити винуватість особи в інкримінованому їй правопорушенні, у зв'язку з чим висновок особи, яка склала протокол, є необґрунтованим належним чином та суперечить чинним нормативним актам, внаслідок чого такий висновок носить суб'єктивний характер та не відповідає вимозі щодо його допустимості та достатності.
Керуючись статтями 247, 252, 280, 283, 291, 294 КУпАП, суддя
постановив:
Провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 127-1 КУпАП щодо ОСОБА_1 закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю складу вказаного адміністративного правопорушення.
Постанова протягом десяти днів з дня її винесення може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду через Інгульський районний суд міста Миколаєва.
Суддя М.В. Гриненко