01.09.2025
Справа №489/4436/25
Провадження №2/489/2482/25
01 вересня 2025 м. Миколаїв
Інгульський районний суд міста Миколаєва у складі:
головуючого - судді Рум'янцевої Н.О.,
із секретарем судових засідань - Ставратій Я.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Ленінського районного суду в м. Миколаєві в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївська електропостачальна компанія» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення боргу за спожиту електричну енергію
встановив.
04 червня 2025 до суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївська електропостачальна компанія» про стягнення солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 боргу за спожиту електричну енергію у розмірі 30344,20 грн. та судових витрат.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначав, що між ТОВ «Миколаївська електропостачальна компанія» та ОСОБА_1 , шляхом підписання заяви-приєднання, укладено Договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг за адресою: АДРЕСА_1 . Особовий рахунок № НОМЕР_1 за вищевказаною адресою відкритий на ОСОБА_1 . При цьому, згідно Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного Реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, кімната за адресою: АДРЕСА_1 належить на праві приватної спільної часткової власності по 1/3 частки ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 . Станом на 26.05.2025 за особовим рахунком № НОМЕР_1 існує заборгованість у сумі 30344,20 грн. за період з лютого 2023 по квітень 2025 включно.
Ухвалою суду від 05.06.2025, позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
Від представниці позивача надійшла заява про розгляд справи за її відсутності. На позовних вимогах наполягає. Проти винесення заочного рішення не заперечує.
Відповідачі у судове засідання не з'явилися по невідомим суду причинам. Про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином. Причини неявки суду не повідомили.
Згідно ч.1 ст.280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Передбачених ч. 2 ст. 223 ЦПК України підстав для відкладення розгляду справи судом не встановлено, судом прийнято рішення про розгляд справи за відсутності сторін, на підставі доказів, поданих разом із матеріалами позову з ухваленням заочного рішення відповідно до ст. ст. 280-283 ЦПК України.
Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, у відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України, є дата складання повного судового рішення.
Згідно вимог ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
З'ясувавши обставини та дослідивши надані докази, судом встановлені наступні факти та відповідні правовідносини.
Відповідно до пункту 13 розділу XVII «Прикінцеві та перехідні положень Закону України «Про ринок електричної енергії» з 1 січня 2019 року ТОВ «Миколаївська електропостачальна компанія» є електропостачальником, який отримав ліцензію на провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії (згідно постанови НКРЕКП від 14.06.2018 року № 429) та виконує функції постачальника універсальних послуг на закріпленій території Миколаївської області.
Позивач в позові зазначає, що між позивачем та відповідачем ОСОБА_1 укладено договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом підписання заяви - приєднання. На ім'я відповідача ОСОБА_1 було відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_1 .
Станом на 26.05.2025 виникла заборгованість за надані за вказаною адресою послуги з електропостачання в сумі 30344,20 грн. за період з лютого 2023 по квітень 2025.
Норми права та мотиви їх застосування.
Згідно із пунктом 1.2.8 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики комунальних послуг від 14 березня 2018 року № 312 (далі - Правила), постачальник універсальних послуг здійснює постачання електричної енергії на підставі договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, який розробляється постачальником універсальних послуг на основі Типового договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг та укладається в установленому цими Правилами порядку. Постачальник універсальної послуги не може відмовити побутовому та малому непобутовому споживачу, електроустановки якого розташовані на території діяльності постачальника універсальної послуги, в укладенні такого договору.
Відповідно до пункту 7 Постанови НКРЕКП №312 від 14.03.2018 договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг укладається шляхом приєднання до умов договору про постачання електричної енергії, опублікованого в засобах масової інформації та на веб-сайті постачальника, шляхом оплати рахунка, отриманого від постачальника універсальної послуги, або фактичного споживання будь-яких обсягів електричної енергії (за умови надання рахунка постачальником універсальної послуги або підписання заяви-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг).
Тобто дані правовідносини регулюються положеннями Закону, що стосуються договірних відносин, та які виникають саме із публічних договорів.
Відповідно до ст. 633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).
Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
Підприємець не має права відмовитися від укладення публічного договору за наявності у нього можливостей надання споживачеві відповідних товарів (робіт, послуг).
Як слідує з положень ЗУ «Про ринок електричної енергії» та Правил роздрібного ринку електричної енергії, послуги з електропостачання надаються шляхом приєднання споживачів до Типового договору, розробленого постачальником таких послуг.
Відповідно до ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
За положеннями ст.ст.641-642 ЦК України, якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.
Згідно пунктів 4.12, 4.19 Правил розрахунки споживача за електричну енергію здійснюються за розрахунковий період, який становить один календарний місяць. Плата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію здійснюється не пізніше 20 числа наступного місяця, якщо договором не встановлено іншого терміну.
Відповідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства. При цьому одностороння відмова від зобов'язання не допускається. Частиною 5 ст. 530 ЦК України визначено, якщо у зобов'язані встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України).
За положеннями ст.319, 322 ЦК України власність зобов'язує, власник зобов'язаний утримувати своє майно.
Відповідно до п.5, 6 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг; індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об'єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги;
Згідно з ч.3 ст.9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.
Солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання (ч.1 ст. 541 ЦК України).
За ч.1 ст.360 ЦК України співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов'язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов'язаннями, пов'язаними із спільним майном. При цьому тлумачення вказаної статті свідчить, що управління, утримання та збереження спільного майна не охоплює собою житлово-комунальні послуги. Це зумовлено тим, що житлово-комунальні послуги надаються на підставі договору про надання таких послуг. Більше того, житлово-комунальні послуги надаються не квартирі, як об'єкту права власності, а певному суб'єкту - власнику (співвласнику, наймачу, суб'єкту сервітуту тощо) квартири, який проживає в квартирі. По своїй суті надання житлово-комунальних послуг направлене на задоволення потреб власника (співвласника, наймача, суб'єкта сервітуту тощо) квартири і споживаються саме відповідним суб'єктом, а не для управління, утримання та збереження квартири, що перебуває в спільній частковій власності.
Зазначений правовий висновок викладений в постанові Верховного Суду від 20 червня 2018 року у справі № 725/3790/16-ц.
В той же час використання послуг з електропостачання здійснювалося відповідно до показань засобу обліку.
Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову.
Відповідно до Витягу зі Статуту, предметом діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївська електропостачальна компанія», в тому числі, є постачання електричної енергії, надання універсальних послуг на ринку електричної енергії (п. 2.3 Статуту).
За даними Товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївська електропостачальна компанія», на ім'я ОСОБА_1 відкрито особовий рахунок за № НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_1 .
З цього ж рахунку вбачається використання за вище вказаною адресою електричної енергії з лютого 2023 по квітень 2025 включно та існує заборгованість в сумі 30344,20 грн.
Заяв від відповідачів про припинення договірних відносин із позивачем не надходило.
Як вбачається з Свідоцтва про право власності на житло від 17.01.2012 № 962, кімнати АДРЕСА_2 належать на праві приватної спільної часткової власності ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 по 1/3 частки за кожним.
Враховуючи те, що відповідачами не виконані взяті на себе зобов'язання за Договором, а саме не сплачені в повному обсязі кошти за спожиту електроенергію, зокрема в сумі 30344,20 грн., керуючись ст.ст.525, 526, 633, 634, 641-642 Цивільного кодексу України, суд дійшов висновку, що вимоги ТОВ «Миколаївська електропостачальна компанія» щодо стягнення з відповідача суми боргу обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі.
08 жовтня 2024 ТОВ «Миколаївська електропостачальна компанія» було подано до Ленінського районного суду м. Миколаєва заяву про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївська електропостачальна компанія» борг за спожиту електроенергію.
10 жовтня 2024 Ленінським районним судом м. Миколаєва видано судовий наказ, відповідно до якого вимоги ТОВ «Миколаївська електропостачальна компанія» про стягнення з ОСОБА_1 боргу за спожиту теплову енергію та судового збору задоволено.
17 грудня 2024 ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про скасування вищевказаного судового наказу, виданого по справі № 489/7831/24.
Ухвалою суду від 18.12.2024 судовий наказ, виданий по справі № 489/7831/24 скасовано.
У відповідності до ст. 166 ЦПК України, у разі відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу, заявник має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.
Згідно з п. 2 ст. 164 ЦПК України, у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувану не повертається. У разі пред'явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.
Згідно із ч. 1 ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 3028 грн. 00 коп.
Керуючись ст. ст. 4, 12, 89, 141, 259, 263-265, 282 Цивільного процесуального кодексу України, суд
вирішив:
позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївська електропостачальна компанія» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення боргу за спожиту електричну енергію - задовольнити.
Стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївська електропостачальна компанія» борг за спожиту електричну енергію у сумі 30344 (тридцять тисяч триста сорок чотири) грн. 20 (двадцять) коп.
Стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївська електропостачальна компанія» судовий збір у розмірі 3028 грн. 00 коп., з кожного по 1514 грн. 00 коп.
Судове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на судове рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення або з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Апеляційні скарги подаються учасниками справи в порядку статті 355 ЦПК України безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua або за веб-адресою Судової влади України: https://court.gov.ua/fair/.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Миколаївська електропостачальна компанія», місцезнаходження: м. Миколаїв, вул. Погранична, 39/1, код ЄДРПОУ 42129888.
Відповідачі:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Повний текст судового рішення складено «01» вересня 2025.
Суддя Н.О. Рум'янцева