Провадження № 3/470/247/25
Справа № 470/777/25
02 вересня 2025 року с-ще Березнегувате
Суддя Березнегуватського районного суду Миколаївської області Луста С.А.,
за участю секретаря Обуховської Т.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу, яка надійшла від відділення поліції № 2 сектору поліцейської діяльності №1 Баштанського районного відділу поліції Миколаївської області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого АДРЕСА_1 , не працюючого, РНОКПП НОМЕР_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч.3 ст.173-2 КУпАП,
30 липня 2025 року близько 13 години 30 хвилин по АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння вчинив насильницькі дії психологічного характеру по відношенню до своєї дружини ОСОБА_2 , які виразилися у висловлюванні на її адресу словесних образ, погроз, чим завдав шкоду її психічному здоров'ю.
Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч.3 ст.173-2 КУпАП.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, але своєчасно та належним чином був повідомлений про день та час слухання справи, що підтверджується довідкою про доставку SMS- повідомлення про виклик до суду, яка сформована в електронному вигляді. Клопотань про відкладення розгляду справи, не надавав. (а.с.10).
Суд не зобов'язаний з'ясовувати причини неявки належно сповіщених учасників справи, оскільки обов'язок повідомити про ці причини і надати докази поважності неявки покладається на учасників справи.
Вирішуючи питання про розгляд справи без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності,суд керується ч.1 ст.268 КУпАП, яка вказує на те, що справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Дана позиція повністю відповідає усталеній практиці ЄСПЛ, яку відповідно до ст.17 ЗУ "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23 лютого 2006 року суди застосовують при розгляді справ як джерело права. Так, у рішенні ЕСПЛ у справі "Пономарев проти України" суд зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Згідно практики Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні від 08 листопада 2005 у справі «Смірнов проти України», в силу вимог ч.1ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи.
Отже, з метою дотримання розумних строків розгляду справи та з урахуванням вищенаведеного, суддя вважає за можливе здійснювати розгляд справи у відсутності ОСОБА_1 на підставі наявних у справі доказів.
Дослідивши докази у справі, суддя доходить наступного.
Згідно ч.2 ст.7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до змісту вимог ст.245 КУпАП, завданням судді при розгляді справи про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до вимог ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності та іншими засобами.
Положеннями ст. 280 КУпАП регламентовано, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Особливості розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210 і 210-1 цього Кодексу, а також про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1-279-9 цього Кодексу.
Диспозиція ч.3 статті 173-2 КУпАП передбачає відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, яке вчинено повторно протягом року, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню.
У відповідності до ст.1 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству", домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Особа, яка постраждала від домашнього насильства це - особа, яка зазнала домашнього насильства у будь-якій формі (п. 8 ст. 1 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству").
Психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи (п. 14 ст. 1 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству").
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях у справах «Володіна проти рф» від 09.07.2019, «Левчук проти України» від 03.09.2020 зазначив, що домашнє насильство є порушенням статей 3,8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Там, де особа достовірно стверджує про те, що вона зазнавала актів домашнього насильства, якими б незначними поодинокі випадки не були, національні органи влади повинні оцінити ситуацію у всіх аспектах, включно з ризиком повторення подібних інцидентів. Ця оцінка повинна належним чином брати до уваги особливу вразливість жертв, які часто емоційно, фінансово чи іншим чином залежать від своїх кривдників, а також психологічний вплив можливого повторного знущання, залякування та насильства на їхнє повсякденне життя.
Перевіривши матеріали адміністративної справи суддя доходить висновку, що вина ОСОБА_1 встановлена та доведена і підтверджується даними, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД № 722370 від 30 липня 2025 року (а.с.1); рапортом працівника поліції. (а.с.2); заявою та поясненням потерпілої ОСОБА_2 , яка просить притягнути до адміністративної відповідальності свого чоловіка ОСОБА_1 , оскільки він перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння вчинив у відношенні неї домашнє насильство, ображав її грубою нецензурною лайкою, погрожував. (а.с.3.4); витягом з бази про адмінпрактику про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.173-2 КУпАП. (а.с.5-7).
Досліджені під час розгляду справи про адміністративне правопорушення докази повністю узгоджуються між собою та є такими, що не викликають сумніву у їх достовірності та допустимості, а тому в діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.173-2 КУпАП.
Обставин, що пом'якшують відповідальність ОСОБА_1 за адміністративне правопорушення суддею не встановлено, а обставиною, що обтяжує його відповідальність, встановлено вчинення правопорушення в стані алкогольного сп'яніння.
Відповідно до ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Враховуючи обставини та характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, майновий стан (не працює), ступінь суспільної небезпеки вчиненого, відсутність обставин, що пом'якшують відповідальність, з метою подальшого запобігання вчиненню порушення в майбутньому, суддя вважає за необхідне застосувати у відношенні ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді адміністративного арешту.
У відповідності до ст.40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 32, 40-1, 252, 280, 283, 284 КУпАП,
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.173-2 КУпАП та накласти адміністративне стягненнята у вигляді адміністративного арешту на строк п'ять (п'ять) діб.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в сумі 605 (шістсот п'ять гривень) 60 копійок за розгляд справи про адміністративне правопорушення: р/р на UA908999980313111256000026001, отримувач: ГУК у м. Києві/м. Київ 22030106, код отримувача (ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету: 22030106.
Після сплати судового збору оригінал квитанції надати на адресу Березнегуватського районного суду Миколаївської області.
Постанову для виконання надіслати до СПД №1 ВП №2 Баштанського РВП ГУНП в Миколаївській області.
Строк пред'явлення постанови до виконання протягом трьох місяців з наступного дня після набрання нею законної сили.
Постанова суду може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду на протязі 10 днів з дня її винесення, шляхом подачі апеляційної скарги через Березнегуватський районний суд.
Суддя С. А. Луста