Справа № 138/2153/25
Провадження №:2-а/138/81/25
01 вересня 2025 року м. Могилів-Подільський
Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області, в складі головуючого судді Холодової Т.Ю., розглянувши в письмовому провадженні без виклику сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження у справі,
Представник позивача адвокат Томай К.О. в інтересах позивача ОСОБА_1 звернулась до суду з вказаним вище позовом, який мотивовано тим, що 30.12.2024 відповідачем було винесено постанову № 1074, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП та накладено штраф у розмірі 17000,00 грн. Позивач не погоджується із правомірністю винесеної відповідачем постанови, вважає її протиправною. Про існування постанови йому стало відомо лише 31.07.2025 після ознайомлення з постановою про відкриття виконавчого провадження по виконанню оскаржуваної постанови у відділі державної виконавчої служби. Фактично позивача було притягнуто до відповідальності за те, що він не пред'явив на вимогу уповноваженої особи військово-обліковий документ, як в паперовій, так і в електронній формі. Разом з тим представник позивача наголошує, що з протоколом про адміністративне правопорушення, як і з інформацією про дату, час та місце розгляду справи, позивача ознайомлено не було, що свідчить про порушення його прав. Також позивач має військово-обліковий документ в паперовій формі, вчасно, а саме 11.07.2024, оновив свої військово-облікові дані, про що свідчить витяг з «Резерв+», а тому не мав перешкод на вимогу уповноваженої особи пред'явити військово-обліковий документ як в паперовій, так і в електронній формі. Перебуваючи 20.12.2024 на території ІНФОРМАЦІЯ_2 , позивач пройшов військово-лікарську комісію, отримав повістку № МП 22, згідно якої у нього був обов'язок з'явитись 05.01.2025 о 08 год. 00 хв. до ІНФОРМАЦІЯ_2 . Жодних інших документів позивач в той день не отримував, з протоколом його не ознайомлювали, він його не підписував. Крім того представник позивача вказує на відсутність будь-яких доказів, зокрема відеофіксації вчинення позивачем правопорушення, за яке його було притягнуто до адміністративної відповідальності.
Враховуючи викладене вище, представник позивача просить суд скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення № 1074 від 30.12.2024 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення, провадження у справі про адміністративне правопорушення- закрити. Також представник позивача просить стягнути на користь позивача судові витрати зі сплату судового збору та витрати на правову допомогу у розмірі 20000 грн.
Ухвалою судді Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 11.08.2025 позивачу поновлено строк звернення до суду з позовом, відкрито провадження у справі, ухвалено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, визначено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, витребувано у відповідача належним чином засвідчену копію матеріалів адміністративної справи відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210 КУпАП, які надійшли до суду 19.08.2025.
Представник позивача та позивач, належним чином повідомлені про розгляд даної адміністративної справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін клопотань про розгляд справи в іншому порядку не подавали.
Відповідач отримав ухвалу суду про відкриття провадження в порядку спрощеного позовного провадження разом з позовом та доданими до нього документами. Вказаною ухвалою суду відповідачу встановлено строк для подання відзиву на позов, яким відповідач не скористався.
Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі, зокрема, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.
У частині 2 статті 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі статтею 248 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі також КУпАП) розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється на засадах рівності перед законом і органом (посадовою особою), який розглядає справу, всіх громадян незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мови та інших обставин.
Відповідно до частини 1 статті 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
За правилами статті 277-2 КУпАП повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи.
Згідно зі статтею 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.
Верховний Суд у постановах від 31.03.2021 у справі № 676/752/17, від 21.03.2019 у справі № 489/1004/17, від 30.01.2020 у справах № 308/12552/16-а та № 482/9/17, від 06.02.2020 у справі № 205/7145/16-а зробив такі висновки: «Закріплюючи процесуальні гарантії прав особи, що притягається до адміністративної відповідальності, у тому числі й на участь у розгляді її справи, положення КУпАП містять й певні застереження, націлені на забезпечення належної реалізації компетентними органами (особами) наданих їм повноважень, зокрема, передбачені щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, лише у випадку наявності даних, що підтверджують належне повідомлення такої особи про місце і час розгляду справи.
Обов'язок повідомити особу про місце і час розгляду справи не пізніше ніж за три дні до дати розгляду справи про адміністративне правопорушення вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи за три дні до дати розгляду справи. Обов'язок доказування цієї обставини несе уповноважена посадова особа.
Повідомлення має на меті забезпечення участі особи у розгляді уповноваженим державним органом справи про адміністративне правопорушення».
З матеріалів справи про адміністративне правопорушення, наданої відповідачем суду на виконання вимог ухвали про відкриття провадження у справі від 11.08.2025, суд встановив, що 20.12.2024 складено протокол № 446 про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 про вчинення ним правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП. Відповідно до змісту протоколу, 20.12.2024 о 07 год. 30 хв. було виявлено, що даний громадянин не оновив військово-облікові данні, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210 КУпАП.
Також з копії протоколу вбачається, що в ньому наявний запис, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 30.12.2024 о 10 год. 00 хв.
Разом з тим, з копії протоколу вбачається, що у ньому відсутній підпис позивача про ознайомлення зі змістом протоколу. Так само відсутні будь-які записи про відмову позивача від ознайомлення з протоколом. Крім того в матеріалах справи відсутні будь-які докази отримання позивачем копії протоколу про адміністративне правопорушення чи про направлення його копії позивачу засобами поштового зв'язку. Так само відсутні докази виклика позивача на розгляд справи 30.12.2024, шляхом вчасного направлення повістки про виклик. Вказане свідчить про те, що позивач не був повідомлений про день, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення та вказує з урахуванням викладених вище норм законодавства на те, що справа не могла бути розглянута відповідачем 30.12.2024 та на те, що такий розгляд позбавив позивача його прав, зокрема надавати пояснення, подавати докази, а також скористатись правом на правову допомогу.
Вирішуючи питання наслідків розгляду справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яку належним чином не повідомили про дату, Верховний Суд у постановах від 06.03.2018 у справі № 522/20755/16-а, від 30.09.2019 у справі № 591/2794/17, від 06.02.2020 № 05/7145/16-а та від 21.05.2020 у справі № 286/4145/15-а дійшов такого висновку: «факт несвоєчасного повідомлення або неповідомлення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення є підставою для визнання постанови у справі про адміністративне правопорушення неправомірною як такої, що винесена з порушенням установленої процедури. Як наслідок, позивача позбавлено прав, передбачених Конституцією України та КУпАП, зокрема, бути присутнім під час розгляду справи, надавати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, мати професійну правову допомогу».
Процедурні порушення, зокрема, такі як розгляд справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яку належним чином не повідомили про дату розгляду, є самостійними, безумовними підставами для скасування постанови про притягнення такої особи до відповідальності.
За таких обставин, ураховуючи зазначені висновки Верховного Суду, суд дійшов висновку щодо протиправності оскаржуваної постанови та її скасування.
Крім того, зі змісту оскаржуваної постанови № 1074 від 30.12.2024, винесеної відповідачем за наслідками розгляду протоколу про адміністративне правопорушення № 446 від 20.12.2024, суд встановив, що за наслідками розгляду протоколу про адміністративне правопорушення відносно позивача, ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковником ОСОБА_2 позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП, а саме за те, що ОСОБА_1 на вимогу уповноваженої особи не пред'явив свій військово-обліковий документ як в паперовій, так і в електронній формі.
Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Згідно з ч.1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
За ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків та показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.
З наведеного слідує, що висновок особи, уповноваженої на розгляд справи про адміністративне правопорушення, про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення, а саме правопорушення (у випадку його вчинення), повинне бути належним чином зафіксоване.
Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Разом з тим, під час винесення оскаржуваної постанови відповідачем вказані вимоги закону виконані не були.
Так, як вже зазначалось вище, протокол про адміністративне правопорушення відносно позивача був складений за наслідками встановлення того, що позивач не оновив військово-облікові данні, в той час як оскаржуваною постановою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що останній на вимогу уповноваженої особи не пред'явив військово-обліковий документ як в паперовій, так і в електронній формі.
Вказане свідчить про те, що позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за правопорушення, яке взагалі не було встановлено уповноваженою особою під час складання протоколу про адміністративне правопорушення № 446 від 20.12.2024. Наведене свідчить про грубе порушення відповідачем положень законодавства України, якими визначені обов'язки та повноваження відповідача під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, що має наслідком безумовне скасування оскаржуваної постанови.
При цьому в матеріалах справи про адміністративне правопорушення відносно позивача взагалі відсутні будь-які докази, на підставі яких відповідачем було встановлено обставини вчинення позивачем інкримінованого йому правопорушення, які вказані як у оскаржуваній постанові, так і в протоколі про адміністративне правопорушення.
В той же час до позовної заяви представником позивача доданий витяг з «Резерв+» , з якого судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 вчасно, а саме 11.07.2024, оновив свої військово-облікові данні.
За приписами ст. 77 КАС України, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.
Статтею 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Отже, відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, на якого покладено обов'язок доказування вини, не доведено наявність події та складу в діях ОСОБА_1 адміністративного правопорушення та правомірності винесеної ним постанови про накладення на позивача штрафу, передбаченого санкцією ч. 3 ст. 210 КУпАП.
Відповідно до ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю, зокрема, за обставини відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
У силу п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд має право, зокрема, скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Враховуючи наведене вище, суд приходить до переконання, що оскаржувану постанову про адміністративне правопорушення № 1074 від 30.12.2024 слід скасувати, а провадження в справі закрити за обставин відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Згідно із положеннями ст.139 КАС України при задоволенні позову суд стягує із відповідача судові витрати по справі, а тому на користь позивача слід стягнути витрати зі сплати судового збору у розмірі 605,60 грн.
Щодо стягнення на користь позивача витрат на правничу допомогу у сумі 20000 грн., суд зазначає наступне.
Відповідно до п.1 ч.3 ст.132 КАС України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
За змістом ч.1 та ч.2 ст.134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Згідно з п.1 ч.3 ст.134 КАС України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, серед іншого, складає гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Частиною 4 статті 134 КАС України встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до ч.7 ст.139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Таким чином, з аналізу положень ч.3 ст. 134 та ч.7 139 КАС України встановлено, що у разі прийняття судом рішення на користь сторони, відшкодуванню підлягають витрати, незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною чи тільки має бути сплачено. Згідно з вищезазначеними положеннями законодавства на сторону, яка заявляє вимогу про стягнення на її користь витрат на професійну правничу допомогу, покладається обов'язок надати докази, які підтверджують заявлений розмір витрат, понесених у зв'язку із розглядом справи.
Разом з тим, позивачем та його представником докази, які підтверджують заявлений розмір витрат, понесених позивачем у зв'язку із розглядом справи, суду під час розгляду справи надані не були. Так само не була подана і заява про подання таких доказів протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду. Вказане є підставою для залишення заяви позивача про стягнення витрат на правничу допомогу без розгляду.
На підставі викладеного вище та керуючись ст.ст. 2,4, 9, 72, 73, 77, 78, 79, 90, 132, 134, 139, 246, 255, 286 КАС України суд,-
Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження у справі задовольнити повністю.
Скасувати постанову ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковника ОСОБА_3 № 1074 по справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210 КУпАП від 30.12.2024 та накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 17000,00 грн.
Провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 3 ст. 210 КУпАП, закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп. в рахунок відшкодування сплаченого судового збору.
Залишити без розгляду заяву ОСОБА_1 про відшкодування витрат на правничу допомогу.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 .
Представник позивача: адвокат Томай Катерина Олександрівна, адреса: вул. Київська, 32, м. Могилів-Подільський, Вінницька область.
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_5 , Код ЄДРПОУ - НОМЕР_2 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 .
Суддя: Т.Ю. Холодова