79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128
02.09.2025 Справа № 914/1990/25
за позовом: Акціонерного товариства “Перший український міжнародний банк», м. Київ,
до відповідача: Фізичної особи-підприємця Швалюк Ольги Андріївни, м.Львів,
про стягнення 363?827,52 грн. заборгованості.
Суддя Б. Яворський.
Відводів складу суду сторонами не заявлялося.
Справу розглянуто без судового засідання та виклику сторін.
Суть спору. На розгляд Господарського суду Львівської області через систему “Електронний суд» подано позов до Фізичної особи-підприємця Швалюк Ольги Андріївни про стягнення 363?827,52 грн. заборгованості за кредитним договором “Кредит “всеБізнес» №712809124928 від 31.05.2024 шляхом підписання заяви-приєднання, з яких: 327'718,29 грн. заборгованість за сумою кредиту та 36'109,23 грн простроченої заборгованості за комісією.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями 27.06.2025 справу №914/1990/25 передано на розгляд судді Б. Яворському.
Ухвалою суду від 02.07.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику представників сторін. Суд встановив строк для реалізації учасниками справи процесуальних прав, а також повідомив сторін, що клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має право подати у строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву. Ухвала про відкриття провадження у справі та прийняття справи до розгляду була надіслана за адресою відповідача, що міститься у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, та повернута відправнику за закінченням терміну зберігання. Суд враховує, що у разі, якщо ухвалу про відкриття провадження у справі було надіслано за належною адресою, і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Крім того, процесуальні документи щодо розгляду спору у даній справі офіційно оприлюднені у Єдиному державному реєстрі судових рішень - www.reyestr.court.gov.ua та знаходяться у вільному доступі. За змістом статті 2 Закону України «Про доступ до судових рішень», кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі (постанова Верховного Суду від 11.12.2018 у справі № 921/6/18.). Негативні наслідки неодержання звернення до нього за юридичною адресою, якщо таке звернення здійснене добросовісно і розумно, покладаються на нього (аналогічна правова позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 19.05.2020 у справі №910/719/19).
01.09.2025 позивач подав суду заяву про закриття провадження у справі в частині стягнення 62?890,77 грн простроченої заборгованості за сумою кредиту та 36'109,23 грн простроченої заборгованості за комісією, з підстав їх сплати відповідачем, просив повернути судовий збір, решта вимог підтримав. До заяви долучено виписку з банківського рахунку від 01.09.2025.
Аргументи позивача.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав взятих на себе зобов?язань з повернення коштів та сплати комісії за кредитним договором "Кредит "всеБізнес" від 31.05.2024 №712809124928, у зв'язку з чим у останнього виникла заборгованість у розмірі 363?827,52 грн.
Аргументи відповідача.
Відповідач правом на подання відзиву не скористався, з заявами та клопотаннями на адресу суду не звертався.
Суд відзначає, що в силу приписів ст. 2 ГПК України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Суд розглядає справи у порядку спрощеного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі (ч.1 ст.248 ГПК України).
Згідно ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Згідно з ч.2 та ч.8 ст.252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх пояснення. Судові дебати не проводяться. З моменту відкриття провадження у справі минуло більше 30 днів, відповідач повідомлявся про наявність даного спору, однак відзиву на позовну заяву не подав. Зважаючи на це суд розглянув справу за наявними матеріалами.
ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.
31 травня 2024 року Акціонерним товариством "Перший український міжнародний банк" та Фізичною особою-підприємцем Швалюк Ольгою Андріївною (позичальник) укладено кредитний договір "Кредит "всеБізнес" №712809124928, шляхом укладення в електронному вигляді та підписання електронним цифровим підписом, за умовами якого банк надає позичальнику кредит, а позичальник зобов'язується прийняти кредит, використати його за цільовим призначенням, сплатити плату за кредит та повернути банку кредит в повному обсязі в порядку та у строки, обумовлені договором та Типовими умовами.
Відповідно до пунктів 1.1.1 - 1.1.7 договору, сума кредиту складає 438?000,00 грн, строк кредитування до 31.05.2026 включно, комісійна винагорода за надання кредиту - 1%, комісійна винагорода за обслуговування кредиту - 1,7% за один місяць користування кредитом, процентна ставка за користуванням кредиту - 0,00001% річних, цільове використання кредиту - на придбання основних засобів та/ або поповнення оборотного капіталу в межах видів діяльності позичальника.
Згідно пункту 1.1.8 договору Типові умови кредитування в рамках кредитного договору "Кредит "всеБІЗНЕС", укладеного в системі інтернет-банкінг ПУМБ DIGITAL BUSINESS Акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк", розміщуються на інтернет-сайті банка (за електронною адресою: https:// www.pumb.ua/) та є невід'ємною частиною договору.
Пунктом 1.4 договору сторони погодили, що позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити плату за кредит в розмірах та строки, зазначені в графіку платежів. Так, позичальник має, починаючи з 30.06.2024, щомісячно не пізніше останнього числа місяця до 31.05.2026 включно сплачувати щомісячно суму у розмірі 25696,00 грн, з яких на погашення основної суми (тіла) кредиту по 18'250,00 грн та 7'446,00 грн. на погашення комісії. Загальна сума, яка має бути сплачена позичальником на погашення кредиту складає 616'704,00, з яких 438'000 грн на погашення основної суми (тіла) кредиту та 178'704,00 грн на погашення комісії.
Відповідно до пункту 2.2 договору банк надає кредит протягом трьох банківських днів з дня укладення договору. Кредит надається разово однією сумою в розмірі, зазначеному в п.1.1.1 договору. Банк приймає рішення про надання кредиту на власний розсуд та відповідно до своїх внутрішніх положень, тобто зобов'язання банку щодо надання кредиту за договором є відкличними. Ненадання кредиту в зазначений строк вважається відмовою банку в наданні кредиту та договір вважається таким, що припинив свою дію.
За умовами пункту 2.3 договору сторони дійшли згоди, що позичальник уповноважує банк здійснити за рахунок кредитних коштів переказ суми комісійної винагороди за надання кредиту у розмірі, визначеному відповідно до пункту 1.1.4.1 договору, на користь банку згідно з пунктом 6.3.1 Типових умов. Сума кредиту, що залишиться після переказу суми комісійної винагороди за надання кредиту на користь банку, зараховується на поточний рахунок позичальника, зазначений в пункті 1.1.5 договору.
Цей договір складається з даного документа та Типових умов. З моменту укладення договору Типові умови стають його невід'ємною частиною. Банк має право в будь-який час вносити зміни до Типових умов, повідомляючи про це позичальника як передбачено Типовими умовами. Підписанням договору позичальник підтверджує своє ознайомлення та повну, безумовну і остаточну згоду з договором та Типовими умовами, умови договору та Типових умов позичальнику відомі та зрозумілі. Укладаючи договір, позичальник приймає на себе всі обов'язки та набуває всіх прав, передбачених Типовими умовами стосовно позичальника, рівно як і банк бере на себе всі обов'язки та набуває всіх прав, передбачених Типовими умовами стосовно банку (п. 5.1 договору).
Договір укладається сторонами в формі електронного документа за допомогою системи "Інтернет-Банкінг". Договір є оригіналом електронного документу після його підписання сторонами шляхом накладення КЕП уповноваженого представника банку та КЕП/УЕП позичальника (тип підпису - на розсуд позичальника). Договір набуває чинності з моменту його підписання банком та позичальником шляхом накладення КЕП/УЕП позичальника (тип підпису - на розсуд позичальника) та КЕП уповноваженого представника банку (з моменту накладення останнього електронного підпису) та діє до моменту виконання сторонами взятих на себе зобов'язань згідно договору в повному обсязі (пункти 5.3 та 5.4 договору).
Відповідно до пункту 3.5 Типових умов кредитування в рамках кредитного договору "Кредит "всеБІЗНЕС" надання кредиту відбувається шляхом перерахування кредитних коштів в сумі, зазначеній в пункті 1.1.1 договору, із позичкового рахунку на поточний рахунок позичальника, зазначений в пункті 1.1.5 договору, в строки, зазначені в пункті 2.2 договору (з урахуванням умов пункту 2.3 договору).
Згідно пункту 5.1 Типових умов позичальник зобов'язаний повернути кредит в розмірах і в строки, визначені в статті 1 договору.
Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє до моменту виконання сторонами взятих на себе зобов'язань згідно договору в повному обсязі (п.5.4 договору).
Судом встановлено, що 31.05.2024 позивач перерахував на рахунок відповідача кредитні кошти у розмірі 433?620,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією N TR.80661254.75424.29514 та платіжною інструкцією TR. 80661254.75423.29514 вiд 31.05.2024 на суму 4380,00 грн. (сплата комісії за надання кредиту). Також факт видачі кредиту та користування кредитом підтверджується випискою з рахунку.
Відповідач свої зобов'язання з повернення кредиту виконав частково, що підтверджується випискою по особових рахунках та розрахунком заборгованості, і розмір боргу становить 327?718,29 грн. Позивач стверджує, що позичальник не виконує взяті на себе зобов'язання в обумовлені договором строки щодо погашення тіла кредиту, про що позивач направляв позичальнику вимогу №232 від 29.04.2025 про дострокове повернення кредиту та процентів, яка була залишена без відповіді та задоволення. Під час розгляду справи відповідачем сплачена прострочена заборгованість за сумою кредиту у розмірі 62?890,77 грн та прострочена комісія за кредитним договором у розмірі 36?109,23 грн.
Станом на дату звернення до суду відповідач заборгованість за кредитним договором (тіло кредиту) у повному обсязі не сплатив, у зв'язку з чим позивач просить суд достроково стягнути з останнього заборгованість за кредитним договором у розмірі 264?827,52 грн.
Відповідач суми заборгованості, заявленої до стягнення, не спростував, доказів у підтвердження повного погашення боргу суду не надав.
ОЦІНКА СУДУ.
Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.
Згідно з ст. 74 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Приписами ст.ст. 76, 77 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.
Відповідно до ч.1 ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а згідно ч.1 ст.16 ЦПК України, кожен має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини (ч.1 ст.11 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ч. 1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з врахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 Цивільного кодексу України).
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч.1 ст.626 ЦК України).
Між сторонами виникли взаємні права та обов'язки на підставі укладеного кредитного договору "Кредит "всеБізнес" №712809124928 від 31.05.2024.
Як уже відзначалося, під час розгляду справи відповідачем сплачено прострочену заборгованість за сумою кредиту у розмірі 62?890,77 грн та прострочену комісію за кредитним договором у розмірі 36?109,23 грн.
Пунктом 2 ч.1 ст.231 Господарського процесуального кодексу України визначено, що господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Господарський суд закриває провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань. Закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми Господарського процесуального кодексу України можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи.
З урахуванням викладеного, оскільки відповідач здійснив часткове повернення по тілу кредиту та погасив комісію, то наявні підстави для закриття провадження у справі у частині стягнення простроченої заборгованості за сумою кредиту у розмірі 62?890,77 грн та простроченої комісії за кредитним договором у розмірі 36?109,23 грн.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність», банківський кредит - будь-яке зобов'язання банку надати певну суму грошей, будь-яка гарантія, будь-яке зобов'язання придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов'язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов'язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми.
За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст.1054 ЦК України).
Відповідно до ч.2 ст.1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 «Позика» глави 71 «Позика. Кредит. Банківський вклад» ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Статтею 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором. Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (ч.1 та ч.3 ст.1049 ЦК України).
Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Судом встановлено, що на виконання умов кредитного договору банк надав ФОП Швалюк О.А. кредит, що підтверджується наявною в матеріалах справи випискою по особовим рахункам відповідача, проте позичальник неналежним чином виконував взяті на себе зобов'язання за умовами кредитного договору, адже не сплатив кредит у строки, погоджені сторонами у графіку погашення.
Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ч. 2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом (ч.1 ст.598 ЦК України). Однією з таких підстав, встановлених законом, є виконання, проведене належним чином (ст.599 ЦК України).
Перевіривши проведені банком нарахування, суд погоджується з такими, тому на користь позивача підлягає стягненню з відповідача заборгованість у розмірі 264'827,52 грн (тіло кредиту).
Відповідач доказів, які б підтверджували належне виконання ним своїх зобов'язань суду не надав, в матеріалах справи вони відсутні, тому суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.
СУДОВІ ВИТРАТИ.
Сплата позивачем судового збору за подання до суду позовної заяви підтверджується платіжною інструкцією № 00000018138 від 29.05.2025 на суму 4'365,93 грн.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у справі покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню, витрати по сплаті судового збору за подання позову покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 2, 3, 12, 13, 42, 73-80, 123, 129, 233, 236-238, 240, 241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Провадження у справі в частині стягнення 62?890,77 грн простроченої заборгованості за сумою кредиту та 36'109,23 грн простроченої заборгованості за комісією закрити.
2. Решта позовних вимог задоволити.
3. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Швалюк Ольги Андріївни ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь на користь Акціонерного товариства «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» (04070, м. Київ, вул. Андріївська, 4; ідентифікаційний код 14282829) 264'827,52 грн заборгованості за кредитним договором та 3?177,93 грн. судового збору.
Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду у порядку та строки, передбачені ст.ст. 256, 257 ГПК України.
Суддя Яворський Б.І.