79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128
27.08.2025 Справа № 914/1698/25
Господарський суд Львівської області у складі судді Долінської О.З., за участю секретаря судового засідання Знетиняк Д.В.,
розглянувши матеріали справи за позовом: Приватного акціонерного товариства “Конвеєр», м. Львів
до відповідача: Фізичної особи-підприємця Левицького Ігора Васильовича, с. Запитів Львівського району Львівської області
про: стягнення заборгованості в розмірі 113 884,05 грн.
Представники сторін:
від позивача: Богданов О.В. - адвокат, ордер на надання правничої допомоги серія АВ № 1197104 від 20.05.2025.
від відповідача: не з'явився
На адресу Господарського суду Львівської області в систему “Електронний суд» надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства “Конвеєр» до відповідача: Фізичної особи-підприємця Левицького Ігора Васильовича про стягнення заборгованості в розмірі 113 884,05 грн.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.05.2025, справу № 914/1698/25 розподілено для розгляду судді Долінській О.З.
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 30.05.2025, позовну заяву Приватного акціонерного товариства “Конвеєр» до відповідача: Фізичної особи-підприємця Левицького Ігора Васильовича про стягнення заборгованості в розмірі 113 884,05 грн. - залишити без руху. Надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви, зазначених у мотивувальній частині цієї ухвали, а саме: 10 днів з дня вручення цієї ухвали про залишення позовної заяви без руху.
09.06.2025 представником позивача, на виконання вимог ухвали суду від 30.05.2025 про залишення позовної заяви без руху, подано на адресу суду заяву з додатками за вх. № 15245/25.
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 16.06.2025, прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Судом постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження. Розгляд справи по суті призначено на 22.07.2025.
22.07.2025 представником позивача подано на адресу суду в систему “Електронний суд» клопотання про долучення доказів з додатками за вх. № 19450/25.
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 22.07.2025, розгляд справи по суті призначено на 27.08.2025 із врахуванням ухвали про виправлення описки від 04.08.2025.
27.08.2025 представником позивача подано на адресу суду в систему “Електронний суд» клопотання про долучення доказів з додатками за вх. № 22387/25.
27.08.2025 представник позивача в судове засідання з розгляду справи по суті з'явився, позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві та поясненнях, наданих в судовому засіданні. Просив позов задоволити повністю, зазначив, що заяву про стягнення витрат на професійну правничу допомогу буде подано у відповідності до ч. 8 ст. 129 ГПК України.
27.08.2025 представник відповідача в судове засідання з розгляду справи по суті не з'явився, вимог ухвали суду від 16.06.2025 не виконав, письмового відзиву на адресу суду не подав, хоча належно був повідомлений про час, дату та місце судового засідання (докази містяться в матеріалах справи).
Частиною 1 ст. 202 ГПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи, у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Відповідно до частин третьої та сьомої ст.120 ГПК України, виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Ухвали суду у даній справі скеровувались відповідачу за адресою: 80461, Львівська область, Львівський район, с.м.т. Запитів (з), вул. Південна, буд. 23, тобто за його місцезнаходженням, зазначеному у Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, який отриманий на запит суду та міститься в матеріалах справи.
Заяв про зміну відповідачем місцезнаходження на адресу суду в процесі розгляду даної справи, не поступало.
Поштові конверти з ухвалами суду у даній справі, які направлялись відповідачу, повернуті на адресу суду з відміткою Укрпошти “За закінченням терміну зберігання» (містяться в матеріалах справи).
Відповідно до правової позиції Верховного Суду викладеної у постанові від 15.05.2018 у справі № 904/6063/17, отримання поштової кореспонденції залежить від волевиявлення юридичної особи і на неї, як на суб'єкта господарської діяльності покладається обов'язок належної організації отримання поштової кореспонденції пов'язаної із здійснюваною господарською діяльністю. Сам лише факт неотримання скаржником кореспонденції, якою суд із додержанням вимог процесуального закону надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася до суду у зв'язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки наведене зумовлено не об'єктивними причинами, а суб'єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на її адресу (аналогічна позиція викладена в постановах КГС ВС від 16.05.2018 у справі № 910/15442/17, від 10.09.2018 у справі № 910/23064/17, від 24.07.2018 у справі № 906/587/17).
Як звернув увагу Верховний суд у складі колегії Касаційного господарського суду в постанові від 19.02.2020 у справі №910/16409/15: “свідоме неотримання судової кореспонденції, яка направлялася за офіційною юридичною адресою, є порушенням норм процесуального права та може бути розцінено судом як дії, спрямовані на затягування розгляду справи та свідчити про зловживання процесуальними правами учасника справи, які направлені на перешкоджання здійснення своєчасного розгляду справи. З огляду на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що, сторона була обізнана про розгляд справи в суді, повідомлялася про дату, час та місце судових засідань за вказаною адресою, однак не скористався правом участі у судових засіданнях, тому відсутні підстави вважати, що судом під час розгляду справи було порушено норми процесуального права щодо повідомлення останнього про час та місце судового розгляду».
При цьому, суд враховує, що у разі, якщо ухвалу про відкриття провадження у справі було надіслано за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Крім того, процесуальні документи щодо розгляду спору у даній справі, офіційно оприлюднені у Єдиному державному реєстрі судових рішень - www.reyestr.court.gov.ua, та знаходяться у вільному доступі.
За змістом статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень", кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі (Постанова Верховного Суду від 11.12.18р. у справі № 921/6/18.).
З огляду на вказане вище, відповідач повідомлявся завчасно та належним чином про час, дату та місце розгляду справи № 914/1698/25 Господарським судом Львівської області, проте, своїми процесуальними правами відповідач не скористався, явки представника в судові засідання не забезпечив, причин неявки не повідомив, відзиву не подав.
Таким чином, в розумінні ст. ст. 120, 122, 242 ГПК України, відповідач повідомлений про дату, час та місце розгляду справи належним чином.
З огляду на викладене, суд встановив, що з моменту відкриття провадження у справі сплив достатній строк для подання сторонами своїх доводів, заперечень, відзиву, доказів тощо, у зв'язку з чим, суд вважає за можливе здійснити розгляд даної справи по суті заявлених вимог.
Згідно ч. 2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Беручи до уваги те, що відповідач, будучи належним чином повідомлений про день, час і місце розгляду даної справи, що підтверджується наявними у справі доказами, не скористався своїм правом на подання відзиву, не заперечив у визначеному Законом порядку проти розгляду справи за його відсутності, справа розглядається за наявними матеріалами, у відповідності до приписів ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.
Стаття 43 ГПК України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.
Враховуючи вищенаведене, судом, згідно вимог ГПК України, надавалась в повному обсязі можливість учасникам справи щодо обґрунтування їх правової позиції по суті справи та подання доказів.
Враховуючи те, що норми ст.81 ГПК України щодо обов'язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом учасників справи подавати докази, а п.4 ч.3 ст.129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства - свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, господарським судом створені належні умови для надання сторонами доказів в обґрунтування своєї правової позиції у справі.
Отже, судом було забезпечено принцип змагальності сторін, рівність сторін, що полягає у наданні їм однакових можливостей для реалізації ними своїх процесуальних прав, з огляду на сплив строків для подання доказів, з метою дотримання прав позивача на своєчасне вирішення спору.
В силу приписів ст. 2 ГПК України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Одним із основних принципів (засад) господарського судочинства є, зокрема, розумність строків розгляду справи.
Крім того, суд враховує, що пунктом 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справ упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Порушення права на розгляд справи упродовж розумного строку було неодноразово предметом розгляду Європейського суду з прав людини у справах проти України.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи порушенням частини першої статті 6 згаданої Конвенції (рішення Європейського суд з прав людини від 08.11.2005 у справі Смірнова проти України).
Водночас, необґрунтоване відкладення розгляду справи призводить до затягування строків її розгляду і перебування в стані невизначеності учасників процесу, що може призвести до порушення положень ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка покладає на національні суди обов'язок здійснити швидкий та ефективний розгляд справ упродовж розумного строку.
Враховуючи те, що подані сторонами у цій справі докази дозволяють суду встановити та оцінити конкретні обставини (факти), якими учасники справи обґрунтовують свої позовні вимоги та заперечення позовних вимог і які мають суттєве значення для вирішення цього спору, а отже, розглянути та вирішити спір і здійснити розподіл судових витрат у цій справі, що в свою чергу, вказує на можливість виконання завдань господарського судочинства та з урахуванням необхідності дотримання розумних строків розгляду справи, суд вважає, що в матеріалах справи доказів достатньо для з'ясування обставин справи і прийняття судового рішення у справі № 914/1698/25.
В судовому засіданні 27.08.2025, відповідно до ч. 1 ст. 240 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Позиція позивача.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що 07 червня 2023 р. між Приватним акціонерним товариством “Конвеєр» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЄВРО СТАЛЬ-БУД» було укладено Договір оренди № 04/23/О. Разом із тим, позивач зазначає, що 7 червня 2023 р. між Позивачем та ТОВ «ЄВРО-СТАЛЬ-БУД» було укладено Договір № 42/44 про компенсацію витрат за користування електроенергією, відповідно до якого Користувач (ТОВ «ЄВРО-СТАЛЬ-БУД») зобов'язується здійснювати компенсацію понесених Споживачем (Позивачем) витрат, пов'язаних із наданням йому доступу до локальної електричної мережі. Того ж дня, між Позивачем та ТОВ «ЄВРО-СТАЛЬ-БУД» було укладено Договір № 42/ КПС та у спрощений спосіб (шляхом направлення рахунків на оплату) Договір про користування біотуалетом.
Позивач вказує на те, що 31 березня 2024 року між Позивачем, ТОВ «ЄВРО-СТАЛЬ-БУД» та фізичною особою-підприємцем Левицьким Ігорем Васильовичем укладено Договір про переведення боргу, відповідно до умов якого Первісний боржник (ТОВ «ЄВРО-СТАЛЬ-БУД») підтверджує обсяг, підстави Заборгованості та переводить Заборгованість на Нового боржника (Відповідача у справі).
Відповідно до п. 1.1. Договору про переведення боргу, Первісний боржник ТОВ «ЄВРО-СТАЛЬ-БУД» має заборгованість перед Кредитором (Позивачем) на загальну суму 113 884,05 грн. в т.ч. ПДВ 20% 18 980,68 грн., зокрема заборгованість виникла на підставі: Договору № 04/23/О від 07.06.2023р. в сумі 89 341,75 грн., в т. ч. ПДВ 20% - 14 890,29 грн.; Договору № 42/44 від 07.06.2023p. в сумі 18 870,80 грн., в т. ч. ПДВ 20% - 3 145,13 грн.; Договору № 42/КПС від 07.06.2023р. в сумі 4951,50 грн., в т. ч. ПДВ 20% - 825,25 грн.; Договору за користування біотуалетом в сумі 720,00 грн., в т. ч. ПДВ 20% - 120,00 грн.
Як зазначає позивач, станом на дату подання цієї позовної заяви Відповідач у справі, не сплатив суму заборгованості, чим порушив свої зобов'язання за Договором про переведення боргу. На підставі наведеного, позивач просить суд стягнути з відповідача 113 884,05 грн. заборгованості та судові витрати покласти на відповідача.
Позиція відповідача.
В судові засідання з розгляду даної справи відповідач не забезпечив явки повноважного представника, вимог ухвали суду від 16.06.2025 не виконав, письмового відзиву на адресу суду не подав, хоча належно повідомлявся про час, дату та місце судового засідання (докази містяться в матеріалах справи).
Ухвали суду у даній справі скеровувались відповідачу за адресою: 80461, Львівська область, Львівський район, с.м.т. Запитів (з), вул. Південна, буд. 23, тобто за його місцезнаходженням, зазначеному у Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, який отриманий на запит суду та міститься в матеріалах справи.
Заяв про зміну відповідачем місцезнаходження на адресу суду в процесі розгляду даної справи, не поступало.
Таким чином, відповідач у даній справі повідомлявся судом завчасно та належним чином про дату, час і місце розгляду даної справи, в розумінні ст.ст. 120, 122, 242 ГПК України.
Відповідач у визначеному законом порядку не заперечив проти позову, не скористався своїми процесуальними правами, визначеними ГПК України.
Крім того, явка учасників справи не визнавалась судом обов'язковою, як вбачається із ухвал Господарського суду Львівської області, що постановлені у даній справі.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані суду докази, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, здійснивши огляд документів, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.
07 червня 2023 р. між Приватним акціонерним товариством “Конвеєр» (Позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЄВРО СТАЛЬ-БУД» (за договором орендар) було укладено Договір оренди № 04/23/О (надалі Договір № 04/23/О).
Згідно з п. 1.1. Договору № 04/23/О, Орендодавець (Позивач) передає, а Орендар (ТОВ «ЄВРО-СТАЛЬ-БУД») приймає в строкове платне користування: виробничі приміщення в одноповерховій будівлі в Головному корпусі загальною площею 860 кв. м. за адресою: м. Львів, вул. Шевченка, 317 (Об'єкт оренди).
Відповідно п. 2.1. Договору № 04/23/О, Орендар вступає у строкове платне користування Об'єктами оренди після підписання цього Договору та Акту приймання-передачі Об'єкта оренди.
Актом приймання-передачі об'єкта оренди від 12 червня 2023 року Орендодавцем було передано, а Орендарем прийнято відповідно до умов договору № 04/23/О від 07.06.2023 Об'єкт оренди, що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Шевченка, 317, приміщення в одноповерховій будівлі в Головному корпусі: виробничі приміщення загальною площею 860 кв. м.
Акт приймання-передачі об'єкта оренди від 12.06.2023 підписаний повноважними представниками сторін та підписи засвідчені печатками юридичних осіб та долучений позивачем до матеріалів справи.
29 грудня 2023 року між Позивачем та ТОВ «ЄВРО-СТАЛЬ-БУД» було укладено Договір №1 про внесення змін і доповнень до Договору № 04/23/О . Зокрема, було внесено зміни та викладено у новій редакції абз. 1 п. 8.1. Договору № 04/23/О, а саме: «Договір діє з дати укладання до 31.12.2024 р.».
28 червня 2024 року між Позивачем та ТОВ «ЄВРО-СТАЛЬ-БУД» було укладено Договір № 2 про припинення Договору № 04/23/О , в якому передбачено, що Договір № 04/23/О припиняє свою дію з 01.07.2024, окрім частини щодо розрахунків, що діє до повного виконання Орендарем своїх зобов'язань.
Актом приймання-передачі об'єкта оренди від 01.07.2024, орендар повернув, а Орендодавець прийняв, відповідно до умов Договору № 04/23/О від 07.06.2023, Об'єкт оренди, що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Шевченка, 317, приміщення в одноповерховій будівлі в Головному корпусі: виробничі приміщення загальною площею 860 кв. м.
07 червня 2023 між Позивачем та ТОВ «ЄВРО-СТАЛЬ-БУД» було укладено Договір № 42/44 про компенсацію витрат за користування електроенергією, відповідно до якого Користувач (ТОВ «ЄВРО-СТАЛЬ-БУД») зобов'язується здійснювати компенсацію понесених Споживачем (Позивачем) витрат, пов'язаних із наданням йому доступу до локальної електричної мережі.
07 червня 2023 між Позивачем та ТОВ «ЄВРО-СТАЛЬ-БУД» було укладено Договір № 42/КПС та у спрощений спосіб (шляхом направлення рахунків на оплату) Договір про користування біотуалетом.
Станом на 31 березня 2024 року заборгованість ТОВ «ЄВРО-СТАЛЬ-БУД» перед Приватним акціонерним товариством “Конвеєр» становила 113 884,05 грн.
31 березня 2024 року між Позивачем, ТОВ «ЄВРО-СТАЛЬ-БУД» та фізичною особою-підприємцем Левицьким Ігорем Васильовичем (Відповідач у справі) укладено Договір про переведення боргу, відповідно до умов якого Первісний боржник (ТОВ «ЄВРО-СТАЛЬ-БУД») підтверджує обсяг, підстави Заборгованості та переводить Заборгованість на Нового боржника (Відповідача).
Відповідно до п. 1.1. Договору про переведення боргу, Первісний боржник ТОВ «ЄВРО-СТАЛЬ-БУД» має заборгованість перед Кредитором (Позивачем) на загальну суму 113 884,05 грн. в т.ч. ПДВ 20% 18 980,68 грн., зокрема заборгованість виникла на підставі: Договору № 04/23/О від 07.06.2023р. на суму 89 341,75 грн., в т. ч. ПДВ 20% - 14 890,29 грн.; Договору № 42/44 від 07.06.2023p. на суму 18 870,80 грн., в т. ч. ПДВ 20% - 3 145,13 грн.; Договору № 42/КПС від 07.06.2023р. на суму 4951,50 грн., в т. ч. ПДВ 20% - 825,25 грн.; Договору за користування біотуалетом на суму 720,00 грн., в т. ч. ПДВ 20% - 120,00 грн.
Відповідно до п. 1.2. Договору про переведення боргу, Первісний боржник підтверджує обсяг, підстави заборгованості та переводить заборгованість на нового боржника (Відповідача) в повному обсязі.
Відповідно до п. 2.1. Договору про переведення боргу, Заборгованість Нового боржника в сумі 113 884,05 грн. повинна бути погашена Кредитору - ПрАТ “Конвеєр» не пізніше 30 квітня 2024 року.
Згідно п. 4.1. Договору про переведення боргу, Новий боржник зобов'язується належним чином виконати грошові зобов'язання, визначені п. 2.1. цього Договору.
Пунктом 5.1. Договору про переведення боргу передбачено, що за невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань за цим Договором Сторони несуть одна перед одною майнову відповідальність згідно з чинним законодавством України.
Відповідач взятих на себе зобов'язань з оплати за Договором про переведення боргу від 31.03.2024 не виконав, внаслідок чого, як станом на момент подання позовної заяви так і станом на момент ухвалення рішення суду у даній справі, у відповідача утворилась заборгованість зі сплати основного боргу в сумі 113 884,05 грн.
У зв'язку з наведеним, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою, та просить суд стягнути з відповідача на його користь 113 884,05 грн. основної заборгованості та понесені судові витрати.
Оцінка суду.
Згідно статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Згідно частини 1 статті 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно зі статтею 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно статті 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 638 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
За умовами статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).
Як встановлено судом, підставою виникнення правовідносин між сторонами є Договір про переведення боргу від 31.03.2024.
Як вбачається з матеріалів справи, 07.06.2023 між Приватним акціонерним товариством “Конвеєр» (Позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЄВРО СТАЛЬ-БУД» (за договором орендар) було укладено Договір оренди № 04/23/О.
Згідно з п. 1.1. Договору № 04/23/О, Орендодавець (Позивач) передає, а Орендар (ТОВ «ЄВРО-СТАЛЬ-БУД») приймає в строкове платне користування: виробничі приміщення в одноповерховій будівлі в Головному корпусі загальною площею 860 кв. м. за адресою: м. Львів, вул. Шевченка, 317 (Об'єкт оренди).
Відповідно п. 2.1. Договору № 04/23/О, Орендар вступає у строкове платне користування Об'єктами оренди після підписання цього Договору та Акту приймання-передачі Об'єкта оренди.
Актом приймання-передачі об'єкта оренди від 12 червня 2023 року Орендодавцем було передано, а Орендарем прийнято відповідно до умов договору № 04/23/О від 07.06.2023 Об'єкт оренди, що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Шевченка, 317, приміщення в одноповерховій будівлі в Головному корпусі: виробничі приміщення загальною площею 860 кв. м.
29 грудня 2023 року між Позивачем та ТОВ «ЄВРО-СТАЛЬ-БУД» було укладено Договір №1 про внесення змін і доповнень до Договору № 04/23/О . Зокрема, було внесено зміни та викладено у новій редакції абз. 1 п. 8.1. Договору № 04/23/О, а саме: «Договір діє з дати укладання до 31.12.2024 р.».
28 червня 2024 року між Позивачем та ТОВ «ЄВРО-СТАЛЬ-БУД» було укладено Договір № 2 про припинення Договору № 04/23/О , в якому передбачено, що Договір № 04/23/О припиняє свою дію з 01.07.2024, окрім частини щодо розрахунків, що діє до повного виконання Орендарем своїх зобов'язань.
Актом приймання-передачі об'єкта оренди від 01.07.2024, орендар повернув, а Орендодавець прийняв, відповідно до умов Договору № 04/23/О від 07.06.2023, Об'єкт оренди, що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Шевченка, 317, приміщення в одноповерховій будівлі в Головному корпусі: виробничі приміщення загальною площею 860 кв. м.
07 червня 2023 між Позивачем та ТОВ «ЄВРО-СТАЛЬ-БУД» було укладено Договір № 42/44 про компенсацію витрат за користування електроенергією, відповідно до якого Користувач (ТОВ «ЄВРО-СТАЛЬ-БУД») зобов'язується здійснювати компенсацію понесених Споживачем (Позивачем) витрат, пов'язаних із наданням йому доступу до локальної електричної мережі.
07 червня 2023 між Позивачем та ТОВ «ЄВРО-СТАЛЬ-БУД» було укладено Договір № 42/КПС та у спрощений спосіб (шляхом направлення рахунків на оплату) Договір про користування біотуалетом.
Станом на 31 березня 2024 року заборгованість ТОВ «ЄВРО-СТАЛЬ-БУД» перед Приватним акціонерним товариством “Конвеєр» становила 113 884,05 грн.
Ця заборгованість підтверджується також долученими позивачем до матеріалів справи доказами за вх. № 19450/25 від 22.07.2025, а саме актами рахунками: акт № 205 від 31.03.2024, акт № 206 від 31.03.2024, акт № 81 від 29.02.2024, акт № 137 від 29.02.2024, акт № 143 від 29.02.2024, акт № 192 від 29.02.2024, акт № 193 від 29.02.2024, акт № 53 від 31.03.2024, акт № 108 від 31.03.2024, акт № 204 від 31.03.2024. Вказані акти рахунки та акти підписані повноважним представником позивача з однієї сторони та представником ТОВ «ЄВРО-СТАЛЬ-БУД» з другої сторони, підписи яких засвідчені печатками юридичних осіб.
31 березня 2024 року між Позивачем, ТОВ «ЄВРО-СТАЛЬ-БУД» та фізичною особою-підприємцем Левицьким Ігорем Васильовичем (Відповідач у справі) укладено Договір про переведення боргу, відповідно до умов якого Первісний боржник (ТОВ «ЄВРО-СТАЛЬ-БУД») підтверджує обсяг, підстави Заборгованості та переводить Заборгованість на Нового боржника (Відповідача).
Відповідно до п. 1.1. Договору про переведення боргу, Первісний боржник ТОВ «ЄВРО-СТАЛЬ-БУД» має заборгованість перед Кредитором (Позивачем) на загальну суму 113 884,05 грн. в т.ч. ПДВ 20% 18 980,68 грн., зокрема заборгованість виникла на підставі: Договору № 04/23/О від 07.06.2023р. в сумі 89 341,75 грн., в т. ч. ПДВ 20% - 14 890,29 грн.; Договору № 42/44 від 07.06.2023p. в сумі 18 870,80 грн., в т. ч. ПДВ 20% - 3 145,13 грн.; Договору № 42/КПС від 07.06.2023р. в сумі 4951,50 грн., в т. ч. ПДВ 20% - 825,25 грн.; Договору за користування біотуалетом в сумі 720,00 грн., в т. ч. ПДВ 20% - 120,00 грн.
Згідно статті 520 Цивільного кодексу України, боржник у зобов'язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом.
Відповідно до статті 521 Цивільного кодексу України, форма правочину щодо заміни боржника у зобов'язанні визначається відповідно до положень статті 513 цього Кодексу.
Згідно частини 1 статті 513 Цивільного кодексу України, правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
Договір про переведення боргу передбачає заміну боржника в зобов'язанні. При цьому ані саме зобов'язання, ані кредитор у ньому не змінюється.
З укладанням договору про переведення боргу зобов'язання в первісного боржника припиняється, а новий боржник набуває обов'язку виконати певні зобов'язання перед кредитором.
Природа договору про переведення боргу полягає в тому, що первісний боржник переводить свій борг (покладає обов'язки з погашення свого боргу) на третю особу - нового боржника. До останнього в повному обсязі й на тих самих умовах, що були на момент переведення боргу, переходять права й обов'язки первісного боржника.
Переведення боргу передбачає перехід від первинного боржника до нового як обов'язків, так і відповідальності за їх невиконання. Новий боржник у зобов'язанні має право висунути проти вимоги кредитора всі заперечення, що ґрунтуються на відносинах між кредитором та первинним боржником.
Згідно зі статтею 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Стаття 599 Цивільного кодексу України вказує на те, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до п. 1.2. Договору про переведення боргу, Первісний боржник підтверджує обсяг, підстави заборгованості та переводить заборгованість на нового боржника (Відповідача) в повному обсязі.
Згідно п. 2.1. Договору про переведення боргу, Заборгованість Нового боржника в сумі 113 884,05 грн. повинна бути погашена Кредитору не пізніше 30 квітня 2024 року.
Пунктом 4.1. Договору про переведення боргу визначено, що Новий боржник зобов'язується належним чином виконати грошові зобов'язання, визначені п. 2.1. цього Договору.
Пунктом 5.1. Договору про переведення боргу передбачено, що за невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань за цим Договором Сторони несуть одна перед одною майнову відповідальність згідно з чинним законодавством України.
Відповідач порушив свої зобов'язання, оплату за договором про переведення боргу від 31.03.2023 не провів, відтак, станом на дату ухвалення рішення суду у даній справі, у відповідача існує заборгованість зі сплати основного боргу на загальну суму 113 884,05 грн.
Оскільки доказів повної чи часткової сплати вказаної суми заборгованості відповідачем до суду подано не було, суд доходить висновку, що вимога позивача про стягнення із відповідача 113 884,05 грн. основного боргу є законною, обґрунтованою та підлягає задоволенню у повному обсязі.
Станом на день прийняття рішення суду, доказів в спростування вищенаведених обставин не поступало, доказів щодо оплати заборгованості відповідачем суду не представлено, протилежного суду не доведено, а відтак основна заборгованість відповідача перед позивачем на час ухвалення рішення у даній справі становить 113 884,05 грн., яка підлягає до стягнення на користь позивача з відповідача.
Відповідно до вимог ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У відповідності до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
За таких обставин, відповідачем не спростовано доводів позовної заяви, а судом не виявлено на підставі наявних документів у справі інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору.
У зв'язку з викладеним, враховуючи вищенаведені положення норм чинного законодавства України, приймаючи до уваги встановлені фактичні обставини справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними належними, допустимими, достовірними, вірогідними доказами, не спростовані відповідачем і позовні вимоги підлягають до задоволення.
Судові витрати.
Згідно з п. 2 ч.1 ст.129 ГПК України, судовий збір у справі покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позовні вимоги підлягають до задоволення в повному обсязі, відтак, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 2, 13, 43, 46, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 120, 122, 123, 129, ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178, ч. 1 ст. 202, п. 1 ч. 3 ст. 202, ст.ст. 236-241, 242, 327 ГПК України, суд -
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з відповідача: Фізичної особи-підприємця Левицького Ігора Васильовича ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь позивача: Приватного акціонерного товариства “Конвеєр» (79069, м. Львів, вул. Шевченка, 317; код ЄДРПОУ 05763754) 113 884,05 грн. заборгованості та 3 028,00 грн. понесених витрат на сплату судового збору.
3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили відповідно до ст. 327 ГПК України.
4. Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст. 256, 257 ГПК України.
Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/.
Повне рішення складено 01.09.2025.
Суддя Долінська О.З.