вул. В'ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25006,
тел. (0522) 30-10-22, 30-10-23, код ЄДРПОУ 03499951,
e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua
28 серпня 2025 рокуСправа № 912/1680/25
Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Тимошевської В.В. за участі секретаря судового засідання Проскурні О.О. розглянув у відкритому судовому засіданні справу №912/1680/25
за позовом: Керівника Кропивницької окружної прокуратури Кіровоградської області, вул. Є.Чикаленка, 11, м. Кропивницький, 25002 в інтересах держави в особі:
Східного офісу Держаудитслужби, вул. Володимира Антоновича, 22, корп. 2, м. Дніпро, 49101 в особі Управління Східного офісу Держаудитслужби в Кіровоградській області, вул. Архітектора Паученка, 64/53, м. Кропивницький, 25006
та Кіровоградської обласної ради, пл. Героїв Майдану, 1, м. Кропивницький, 25022
до відповідачів: Товариства з обмеженою відповідальністю "Кіровоградська обласна енергопостачальна компанія", вул. Велика Перспективна, 78, м. Кропивницький, 25006
та: Комунального закладу "Кіровоградська обласна спеціалізована дитячо-юнацька спортивна школа олімпійського резерву "Надія", проспект Європейський 1, м. Кропивницький, 25006
про визнання недійсними додаткових угод та стягнення 69 832,77 грн
Представники:
від прокуратури - Топонар Н.С., службове посвідчення № 075395 від 01.03.2023;
від позивача 1 - Тодорова О.Л., виписка ЄДР, самопредставництво;
від позивача 2 - участі не брали;
від відповідача 1 - Лисенко С.В., виписка ЄДР, самопредставництво.
від відповідача 2 - участі не брали.
В засіданні суду оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.
Керівник Кропивницької окружної прокуратури Кіровоградської області (далі - Прокурор) звернувся до господарського суду з позовною заявою в інтересах держави в особі Східного офісу Держаудитслужби в особі Управління Східного офісу Держаудитслужби в Кіровоградській області (далі - Держаудитслужба, позивач 1) та Кіровоградської обласної ради (позивач 2), яка містить вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кіровоградська обласна енергопостачальна компанія" (далі - ТОВ "КОЕК", відповідач 1) та до Комунального закладу "Кіровоградська обласна спеціалізована дитячо-юнацька спортивна школа олімпійського резерву "Надія" (відповідач 2) про таке:
- визнати недійсною додаткову угоду № 1 від 01.07.2024 до Договору № 2024065-КЦ від 16.01.2024 про постачання електричної енергії споживачу, укладену між ТОВ "Кіровоградська обласна енергопостачальна компанія" та Комунальним закладом "Кіровоградська обласна спеціалізована дитячо-юнацька спортивна школа олімпійського резерву "Надія";
- визнати недійсною додаткову угоду № 2 від 02.07.2024 до Договору № 2024065-КЦ від 16.01.2024 про постачання електричної енергії споживачу, укладену між ТОВ "Кіровоградська обласна енергопостачальна компанія" та Комунальним закладом "Кіровоградська обласна спеціалізована дитячо-юнацька спортивна школа олімпійського резерву "Надія";
- стягнути з ТОВ "Кіровоградська обласна енергопостачальна компанія" на користь загального фонду обласного бюджету надмірно отримані кошти за договором №2024065-КЦ від 16.01.2024 у розмірі 69 832,77 грн.
В обґрунтування підстав позову зазначено, що сторонами договору всупереч інтересам держави та в порушення вимог п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" збільшено ціну за одиницю товару за відсутності підтверджуючих документів щодо наявності коливання ціни на ринку у відповідний період та з порушенням вимог щодо пропорційності збільшення ціни.
Ухвалою суду від 25.06.2025 за поданим позовом відкрито провадження у справі №912/1680/25 за правилами загального позовного провадження. У справі призначено підготовче засідання, сторонам встановлено строк для подання заяв по суті справи.
Позивачі подали заяви про підтримання позовних вимог повністю .
Відповідач 1 ТОВ "КОЕК" позовні вимоги заперечив повністю, про що подав відзив на позов, вказуючи на таке: позивач безпідставно посилається на дані сайту ДП "Оператор ринку", ігноруючи при цьому умови договору; документальним підтвердженням коливання ціни є експертний висновок торгово-промислової палати і такий висновок був наявний при укладенні додаткової угоди і вказаний висновок не оспорюється; прокурор не ставить у позові питання про застосування наслідків недійсності правочину до обох сторін договору, чим порушуються принципи справедливості та рівності; додаткові угоди вже виконані і правові інструменти аби відкоригувати умови укладених правочинів, зокрема, шляхом розірвання договору, відсутні; докази факту порушення договірних умов зі сторони відповідача відсутні і такі обставини не наведено; обставини, якими обґрунтовано позовні вимоги, лежать у площині припущень та власних міркувань позивача; прокурор, застосовуючи засоби "загального" нагляду, здійснив витребування і перевірку документів, тим самим підмінивши органи контролю; вказане не відповідає принципу рівності і справедливого балансу між сторонами господарського зобов'язання (а.с. 155-160).
Також відповідач 1 подав заяву про зупинення провадження у справі до вирішення Великою Палатою Верховного Суду справи № 920/19/24 (а.с. 144-146).
Відповідач 2 Комунальний заклад "Кіровоградська обласна спеціалізована дитячо-юнацька спортивна школа олімпійського резерву "Надія" згідно поданої до суду заяви від 27.06.2025 заперечує проти стягнення судового збору з підстав повної фінансової залежності закладу від держави в особі Кіровоградської обласної ради (а.с. 140-141).
Прокурор у відповіді на відзив навів такі аргументи з приводу заперечень ТОВ "КОЕК": експертні висновки сформовані саме на підставі інформації, розміщеної на офіційному сайті ДП "Оператор ринку"; механізм збільшення ціни сторони узгодили в договорі, однак він не дотриманий щодо передбаченого періоду для порівняння цін; виходячи з визначеного в договорі механізму зміни ціни та даних сайту ДП "Оператор ринку", наявне коливання ціни є непропорційним коливанню ціни згідно додаткових угод; до позову долучено докази на підтвердження викладених обставин; кошти стягуються на підставі ст. 1212 ЦК України, що узгоджується з відповідною практикою Верховного Суду; прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить суб'єкту; прокурор звернувся з позовом у справі на законних підставах з наявністю для вказаного відповідних підстав (а.с. 179-183).
У запереченнях на відповідь Прокурора на відзив відповідач 1 зазначив, що у позові не доводиться порушення інтересів держави, а мотивування зводиться лише до цитування норм законодавства; прокуратурою порушено вимоги законодавства та фактично проведено моніторинг відкритих торгів (а.с. 196-200).
22.07.2025 суд розпочав підготовче засідання, в якому відмовив у задоволенні заяви відповідача 1 про зупинення провадження у справі, про що постановив ухвалу.
У підготовчому засіданні суд закрив підготовче засідання та призначив справу до судового розгляду по суті на 14.08.2025.
14.08.2025 суд відкрив судове засідання з розгляду справи по суті, в якому оголосив перерву до 28.08.2025.
28.08.2025 суд продовжив судове засідання з розгляду справи по суті.
В судовому засіданні Прокурор та представник Держаудитслужби позовні вимоги підтримали повністю, представник ТОВ "КОЕК" заперечив проти задоволення позову.
Кіровоградська обласна рада і 2 Комунальний заклад "Кіровоградська обласна спеціалізована дитячо-юнацька спортивна школа олімпійського резерву "Надія" участі в засіданнях суду не брали та є такими, що належним чином повідомлені про розгляд справи.
Кіровоградська обласна рада у заяві до суду від 25.06.2025 просить розглядати справу за відсутності її представника.
Відповідач 2 відзиву на позов не подав, будь-яких заяв щодо справи не заявив.
Враховуючи викладене, суд на підставі ч. 2 ст. 178, п.п. 1, 2 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за відсутності позивача 2 і відповідача 2 та за наявними у справі матеріалами.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення присутніх в засіданні суду Прокурора, позивача 1 і відповідача 1, дослідивши в судовому засіданні докази у справі, суд встановив такі обставини, які є предметом доказування.
Відповідно до інформації, розміщеної в системі публічних закупівель "ProZorro", Комунальним закладом "Кіровоградська обласна спеціалізована дитячо-юнацька спортивна школа олімпійського резерву "Надія" оприлюднено 28.12.2023 оголошення № UA-2023-12-28-003739-a про проведення процедури "Відкриті торги з особливостями» щодо закупівлі за предметом "Електрична енергія (без послуг з розподілу) (ДК 021:2015 "Єдиний закупівельний словник" 09310000-5 - Електрична енергія)" обсягом 100 000 кіловат-година з терміном постачання до 31.12.2024 з очікуваною вартістю 700 000,00 грн (а.с. 15-19).
За результатами закупівлі між Комунальним закладом "Кіровоградська обласна спеціалізована дитячо-юнацька спортивна школа олімпійського резерву "Надія" (Споживач) та переможцем закупівлі ТОВ "КОЕК" (Постачальник) укладено договір № 2024065-КЦ від 16.01.2024 про постачання електричної енергії споживачу з додатками (далі - Договір) на постачання у 2024 році електричної енергії в кількості 100 000 кВт*год (а.с. 25-29).
Згідно Договору, ціна за одиницю товару складає 5,41677 грн/кВт*год без ПДВ та 6,500124 грн/кВт*год з ПДВ. Загальна ціна Договору - 650 012,40 грн, у тому числі ПДВ.
Пунктом 13.6. Договору передбачено, що істотні умови Договору не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема:
- Погодження зміни ціни за одиницю товару в договорі про закупівлю у разі коливання ціни такого товару на ринку, що відбулося з моменту укладення договору про закупівлю або останнього внесення змін до договору про закупівлю в частині зміни ціни за одиницю товару. Зміна ціни за одиницю товару здійснюється пропорційно коливанню ціни такого товару на ринку (відсоток збільшення ціни за одиницю товару не може перевищувати відсоток коливання (збільшення) ціни такого товару на ринку) за умови документального підтвердження такого коливання та не повинна призвести до збільшення суми, визначеної в Договорі на момент його укладення. (підпункт 13.6.2.).
За підпунктом 13.6.2.1. Договору механізм збільшення ціни з підстав, визначених п. 13.6.2. Договору здійснюється виходячи з таких критеріїв:
Законом України "Про ринок електроенергії" визначено, що ДП "Оператор ринку" оприлюднює інформацію щодо середньозваженої ціни електричної енергії, у тому числі "за місяць". Під середньозваженою ціною РДН ОЕС України "за місяць" на певну дату сторони розуміють середньозважену ціну, що склалась на РДН ОЕС України (кількість днів) з 01 числа місяця включно до даної дати, відповідно середньозважена ціна РДН ОЕС України "за місяць" станом на останнє число місяця відображає ціну на ринку, що склалась за увесь календарний місяць.
Оскільки, розрахунковим періодом за даним Договором є календарний місяць, факт збільшення ціни за одиницю товар) на ринку засвідчується виходячи з середньозваженої ціни електричної енергії на РДН ОЕС України "за місяць" шляхом порівняння ціни на дату укладання договору та на останнє число місяця, в якому відбулось підвищення ціни.
Сторони погоджуються та допускають, що документальним підтвердженням коливання ціни товару на ринку для даного Договору є експертні висновки уповноважених органів, в тому числі Торгово-промислових палат, сформовані на підставі інформації, розміщеної на офіційному вебсайті ДП "Оператор ринку".
У підпункту 13.6.2.2. Договору погоджено, що у разі настання обставин визначених пунктом 13.6.2. Постачальник письмово звертається до Споживача, та направляє проект додаткової угоди щодо внесення змін до Договору, з відповідним обґрунтуванням. Якщо зміна ціни за одиницю товару в договорі вже проводилась, то наступна зміна здійснюється на підставі інформації щодо середньозваженої ціни товару на РДН ОЕС України "за місяць" на дату, що відповідає останній зміні ціни даного Договору, та на останнє число місяця, в якому відбулось підвищення ціни.
Розрахунок відсотків зміни ціни і кількості товару здійснюється у додатковій угоді виходячи з ціни підписаного договору, а у наступних додаткових угодах - від останньої зміни ціни даного Договору та кількості товарної продукції.
За підпунктом 13.6.2.3. Договору Споживач розглядає проект додаткової угоди до Договору та протягом 3 робочих днів з дня отримання підписує та направляє Постачальнику підписану додаткову угоду з боку Споживача. Зміна ціни відбувається з дати зазначеної сторонами в такій додатковій угоді.
Згідно підпункту 13.1.2.3. Договору, у разі, якщо Споживач не погоджується з обґрунтованими змінами він, протягом 3 робочих днів з дня отримання додаткової угоди, направляє Постачальнику письмове повідомлення про незгоду/неприйняття змін.
01.07.2024 між сторонами Договору укладено Додаткову угоду № 1 за якою внесено зміни до Договору та збільшено ціну за одиницю товару до 7,4981 грн за 1 кВт*год, без ПДВ та 8,99722 грн за 1 кВт*год з ПДВ (а.с. 30).
Додаткова угода № 1 від 01.07.2024 укладена з урахування експертного висновку Кіровоградської регіональної торгово-промислової палати №В-287/8 від 01.07.2024 та застосовується з 01.07.2024 (а..с 31).
02.07.2025 між сторонами укладено Додаткову угоду № 2, за якою внесено зміни до Договору щодо зменшення обсягу електричної енергії, яка підлягає постачанню за Договором, до 81 410,957 кВт*год. Також зафіксовано ціну по обсягам, з урахування зміни згідно Додаткової угоди № 1 від 01.07.2024. (а.с. 32).
В подальшому між сторонами Договору укладались Додаткові угоди № 3 від 09.10.2024, № 4 від 29.11.2024, № 5 від 23.12.2024, згідно яких змінювалась сума Договору (а.с. 33-35).
На виконання Договору та згідно підписаних Актів прийняття-передавання товарної продукції ТОВ "КОЕК" поставлено Комунальному закладу "Кіровоградська обласна спеціалізована дитячо-юнацька спортивна школа олімпійського резерву "Надія" електричну енергію в загальному обсязі 60 992 кВт*год, вартість якої повністю оплачена в сумі 466 288,33 грн (а.с. 36-57, 127-128).
Розрахунок здійснено з урахуванням зміни ціни згідно Додаткових угод до Договору.
Як стверджує Прокурор, додаткові угоди № 1 від 01.07.2024 та № 2 від 02.07.2024 (оспорювані угоди) є такими, що не відповідають вимогам п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" та погодженому в Договору механізму зміни ціни, оскільки укладені за відсутності підтверджуючих документів щодо наявності коливання ціни на ринку у відповідний період та з порушенням вимог щодо пропорційності збільшення ціни.
Крім того, Прокурор вважає, що відповідачем 1 не дотримано вимог щодо надання обґрунтування необхідності внесення змін до Договору, а саме чому таке підвищення ціни на ринку зумовлює неможливість виконання договору по ціні запропонованій замовнику на тендері, не навів причини, через які виконання укладеного договору стало для постачальника вочевидь невигідним. Крім того, постачальник не довів, що підвищення ціни є непрогнозованим (його неможливо було передбачити і закласти в ціну товару на момент подання постачальником тендерної пропозиції).
Норми права застосовані судом та мотивована оцінка доводів сторін і поданих доказів.
1. Щодо обґрунтованості представництва інтересів держави Прокурором.
Стаття 131-1 Конституції України передбачає, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано у ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", частиною першої якої визначено, що представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом.
Згідно з абзацами першим та другим частини третьої ст. 23 вказаного Закону прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.
За правилами ч. 4 ст. 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає 4) орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
У відповідності до п. 4 мотивувальної частини рішення Конституційного суду України №3-рп/99 у справі № 1-1/99 від 08.04.1999 прокурор або його заступник самостійно визначає з посиланням на чинне законодавство в чому полягає порушення інтересів держави, обґрунтовуючи в позовній заяві необхідність їх захисту, та визначає орган, який уповноважений державою виконувати відповідні функції в спірних правовідносинах.
У зазначеному рішенні вказано, що оскільки "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносин. Під поняттям "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах" потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.
Предметом спору згідно поданого Прокурором позову є визнання недійсними додаткових угод до договору поставки, розрахунок за яким здійснюється комунальним підприємством за рахунок бюджетних коштів. Прокурор вказує на незаконне підвищення ціни за оспорюваними угодами, що призводить до безпідставного, додаткового витрачання коштів з бюджету та свідчить про нераціональне і неефективне використання бюджетних коштів, що створює загрозу порушення інтересів держави.
Вказано, що підставою реалізації Прокурором представницьких повноважень є бездіяльність органів, уповноважених на виконання відповідних функцій у спірних правовідносинах, в особі визначених Прокурором позивачів.
Виходячи із зазначеного та з урахуванням обґрунтувань Прокурора щодо підстав звернення, суд дійшов таких висновків.
Є слушним твердження Прокурора, що правовідносини, пов'язані з використанням бюджетних коштів, становлять суспільний інтерес, а незаконність (якщо така буде встановлена) договору, на підставі якого ці кошти витрачаються, такому суспільному інтересу не відповідає.
Так, використання коштів з порушенням встановлених норм підриває матеріальну і фінансову основу системи бюджетного фінансування, що, у свою чергу, завдає шкоди інтересам держави. Подання позову у таких справах спрямоване на забезпечення правопорядку у сфері публічних закупівель, захисту економічної конкуренції та дотримання всіма учасниками цих правовідносин принципу законності.
Натомість, надмірна формалізація "інтересів держави" може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист інтересів держави там, де це дійсно потрібно.
Суд встановив, що засновником Комунального закладу "Кіровоградська обласна спеціалізована дитячо-юнацька спортивна школа олімпійського резерву "Надія" є Кіровоградська обласна рада.
Згідно затвердженого за розпорядженням Голови Кіровоградської обласної ради статуту вказаного закладу, його власником є територіальна громада сіл, селищ і міст області (а.с. 58-67).
За статутом, майно закладу є спільною власністю і закріплюється за закладом на праві оперативного управління. Контроль за фінансовою діяльністю закладу здійснюють уповноважені на те державні органи. Фінансування закладу здійснюється в установленому порядку за рахунок коштів відповідного бюджету, фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, інших джерел.
Суд зазначає, що за ст. 13 Конституції України власність зобов'язує. Це положення відображає соціальну функцію власності, підкреслюючи, що право власності передбачає не лише можливість володіння, користування та розпорядження майном, але й відповідальність власника перед суспільством.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", обласні та районні ради є органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст, у межах повноважень, визначених Конституцією України, цим та іншими законами, а також повноважень, переданих їм сільськими, селищними, міськими радами.
Статтею 18-1 вказаного Закону передбачено, що орган місцевого самоврядування може бути позивачем та відповідачем у судах загальної юрисдикції, зокрема, звертатися до суду, якщо це необхідно для реалізації його повноважень і забезпечення виконання функцій місцевого самоврядування.
Суд констатує, що рада наділена обов'язком забезпечувати ефективне та раціональне використання бюджетних коштів, а також вживати заходи для запобігання порушенням інтересів держави у бюджетній сфері та у сфері публічних закупівель. Відповідно, на неї покладено відповідальність за здійснення контролю за правомірністю укладених правочинів, їх відповідністю вимогам законодавства та принципам публічних закупівель.
З огляду на викладене та оскільки засновником і власником майна Комунального закладу "Кіровоградська обласна спеціалізована дитячо-юнацька спортивна школа олімпійського резерву "Надія" є Кіровоградська обласна рада, то вказана рада наділена повноваженнями щодо здійснення контролю за належним функціонуванням підпорядкованого комунального закладу, дотриманням ним вимог законодавства у сфері фінансово-господарської діяльності, а також забезпеченням ефективного та правомірного витрачання ним коштів відповідно до встановлених процедур.
Контрольні функції ради поширюються на правомірність укладених правочинів та їх відповідність принципам ефективного використання бюджетних ресурсів, що зумовлює її правову зацікавленість у вирішенні спору.
Вказаний висновок відповідає висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 21.06.2023 у справі № 905/1907/21.
У межах справи №924/564/22 (постанова від 22.08.2023) Верховний Суд досліджував питання належного позивача та дійшов висновку, що використання коштів місцевого бюджету становить суспільний інтерес і стосується прав та інтересів широкого кола осіб - мешканців відповідної області. Орган місцевого самоврядування, відповідно до своїх повноважень, зобов'язаний забезпечувати раціональне використання комунального майна та інших ресурсів. Укладення підконтрольним такому органу комунальним закладом правочинів, що суперечать законодавству, може призводити до неефективного витрачання бюджетних коштів і порушення економічних інтересів територіальної громади.
Суд також враховує, що чинне законодавство прямо не визначає кола осіб, які можуть бути позивачами у справах, пов'язаних із визнанням правочинів недійсними, а тому, виходячи з вимог ст. 16 Цивільного кодексу України, ст.4 Господарського процесуального кодексу України, крім учасників правочину (сторін за договором), позивачем у такій справі може бути будь-яка особа, чиї права та охоронювані законом інтереси порушує цей правочин.
З урахуванням вищевикладеного суд встановив, що Кіровоградська обласна рада є заінтересованою особою у питанні оспорення спірних угод оскільки має повноваження щодо контролю за діяльністю підзвітної установи, у тому числі забезпечення законності фінансових операцій і цільового використання коштів. Окрім того, фінансування закупівлі у даному випадку здійснювалось за рахунок коштів обласного бюджету, а тому повернення грошових коштів за пред'явленою вимогою здійснюється на користь відповідного бюджету.
Отже, Прокурор обґрунтовано визначив позивачем за поданим позовом Кіровоградську обласні раду.
Крім того, за ст. 8 Закону України "Про публічні закупівлі" моніторинг закупівель проводить центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його органи на місцях.
Таким органом є Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба), діяльність якої спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
Відповідно до Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі (ст. 2).
У пункті 8 ст. 10 вказаного Закону встановлено право органу державного фінансового контролю порушувати перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених із порушенням законодавства, у судовому порядку, стягувати у дохід держави кошти, отримані підконтрольними установами за незаконними договорами, без установлених законом підстав та з порушенням законодавства.
Постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 №43 затверджено Положення про державну аудиторську службу України, згідно з яким Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань здійснює контроль за цільовим, ефективним використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме: вимагає від керівників та інших осіб підприємств, установ та організацій, що контролюються, усунення виявлених порушень законодавства; здійснює контроль за виконанням таких вимог; звертається до суду в інтересах держави у разі незабезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів (пп. 4, 9 п. 4 Положення).
Відповідно до п.1 Положення у складі Східного офісу утворені як структурні підрозділи управління в Донецькій, Запорізькій та Кіровоградській областях. Ці управління здійснюють свої повноваження на території адміністративно-територіальної одиниці за їх місцезнаходженням відповідно.
З урахуванням наведеного, Східний офіс Держаудислужби в особі Управління Східного офісу Держаудитслужби в Кіровоградській області є належним органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції щодо реалізації державної політики у сфері закупівель.
З аналізу положень частин 4, 5 ст. 53 ГПК України та частини 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" слідує, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі, зокрема, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 18.01.2023 у справі № 488/2807/17 виснувала, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Останній не повинен вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може та бажає захищати інтереси держави.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 зазначила, що, звертаючись до компетентного органу перед пред'явленням позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
Таким чином, за наявності органу, до компетенції якого віднесено повноваження здійснювати захист інтересів держави саме у спірних правовідносинах, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо цей компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого не звернення, він повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.
Згідно матеріалів справи, Кропивницька окружна прокуратура зверталась до Управління Східного офісу Держаудитслужби в Кіровоградській області, Кіровоградської обласної ради з листами, в яких повідомляла про виявлені порушення та запитувала про вжитті заходи (а.с. 75-77).
У відповідь на зазначені звернення вказані органи повідомили про відсутність проведення відповідних заходів (а.с. 70-72).
16.06.2025 Прокурор направив Східному офісу Держаудитслужи, Управлінню Східного офісу Держаудитслужби в Кіровоградській області та Кіровоградській обласній раді повідомлення в порядку ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" ( а.с. 81-83).
Таким чином, Прокурор дотриматися порядку, передбаченого ч. 4 ст. 23 Закону "Про прокуратуру", завчасно повідомив компетентні органи про порушення і такі органи не вжили жодних заходів задля усунення порушень, що свідчить про їх бездіяльність та є достатньою підставою для звернення Прокурора з позовом до суду.
Заперечення відповідача 1 щодо відсутності підстав представництва спростовуються викладеним вище.
Суд зауважує, що звернення Прокурора з позовом у даній справі, враховуючи встановлену бездіяльність компетентних органів, спрямоване передусім на відновлення порушених інтересів держави в частині надмірної сплати бюджетних коштів, у зв'язку із чим наявні виключні підстави для представництва прокурором інтересів держави в особі визначених Прокурором державних органів
Заявлені Прокурором, позивачі є належними, оскільки кожен з них разом та окремо наділений повноваженнями захищати інтереси держави у спірних відносинах як зацікавлені особи в розумінні ч. 2 ст. 4 ГПК України.
Більш того, питання правомірності визначення позивачем Держаудитслужби за подібним спором неодноразово було предметом дослідження Верховного Суду, зокрема у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18.
2. Щодо вимоги про визнання недійсними оспорюваних угод.
Відповідно до ст. ст. 11, 509, 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), договір є підставою виникнення зобов'язань, які мають виконуватись належним чином відповідно до договору та закону.
В ст. 627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Абзацом другим ч. 3 ст. 6 ЦК України встановлено, що сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.
Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, визначені ст. 203 ЦК України, частиною 1 якої встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Згідно ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Закон України "Про публічні закупівлі" встановлює, що договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом (ч. 1 ст. 41).
Відповідно до ч. 4 ст. 41 Закону умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов'язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.
Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадку збільшення ціни за одиницю товару до 10 % пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 №1178 затверджено Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування (далі - Особливості).
Підпункт 2 пункту 19 Особливостей передбачає, що істотні умови договору про закупівлю, укладеного відповідно до пунктів 10 і 13 (крім підпунктів 13 та 15 пункту 13) цих особливостей, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема: погодження зміни ціни за одиницю товару в договорі про закупівлю у разі коливання ціни такого товару на ринку, що відбулося з моменту укладення договору про закупівлю або останнього внесення змін до договору про закупівлю в частині зміни ціни за одиницю товару. Зміна ціни за одиницю товару здійснюється пропорційно коливанню ціни такого товару на ринку (відсоток збільшення ціни за одиницю товару не може перевищувати відсоток коливання (збільшення) ціни такого товару на ринку) за умови документального підтвердження такого коливання та не повинна призвести до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю на момент його укладення.
Як встановлено, у підпункті 13.6.2. пункту 13.6. Договору сторони погодили зміну ціни за одиницю товару у разі коливання ціни такого товару на ринку, що відбулося з моменту укладення Договору або останнього внесення змін до Договору.
Механізм реалізації зазначеного збільшення ціни визначено в підпунктах 13.6.2.1. - 13.6.2.6., за яким погоджено, що документальним підтвердженням коливання ціни товару на ринку є експертні висновки, у тому числі, Торгово-промислових палат.
Як встановлено, підставою для збільшення ціни за оспорюваною Додатковою угодою №1 від 01.07.2024 став експертний висновок Кіровоградської регіональної торгово-промислової палати № 287/8 від 01.07.2024.
Згідно вказаного висновку, зазначено відсоток коливання середньозваженої ціни РДН по ОЕС, а саме:
- середньозважена ціна РДН по ОЕС за 16 днів січня 2024 станом на 16.01.2024 становить 3788,99 грн;
- середньозважена ціна РДН по ОЕС за 30 днів червня 2024 станом на 30.06.2024 становить 5403,38 грн;
- відсоток коливання 42,607.
Тобто, згідно вказаного висновку для порівняння ціни взято період з 01 по 16 січня 2024 року з періодом за місяць червень 2024 року.
Однак, як вже зазначено, згідно приписів п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" та підпункту 2 п. 19 Особливостей, законодавчо визначеною підставою для зміни ціни за договором є коливання ціни товару, що відбулося саме з моменту укладення договору або останнього внесення змін до нього.
Зазначеним приписам законодавства також відповідає редакція абзацу першого пункту 13.6.2. Договору. У будь-якому разі в силу вимог ч. 3 ст. 6 ЦК України сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.
За вказаних обставин, є неправомірним використання періоду, що передував даті укладення Договору у даному випадку, а саме з 01 по 16.01.2024.
Отже, є обґрунтованим твердження Прокурора про те, що збільшення ціни товару за Договором згідно Додаткової угоди №1 від 01.07.2024 здійснено за відсутності підтверджуючих документів щодо наявності коливання ціни на ринку у відповідний період, оскільки наданий експертний висновок Кіровоградської регіональної торгово-промислової палати № 287/8 від 01.07.2024 не містить інформацію про зміну ціни за період з моменту укладення Договору.
Одночасно, є слушними доводи Прокурора, що застосувавши механізм зміни ціни згідно абз. 4 підпункту 13.6.2.1. Договору (порівняння середньозваженої ціни РДН по ОЕС на дату укладення Договору та на останнє число місяця, в якому відбулось підвищення ціни (за місяць) за даними ДП "Оператор ринку"), коливання відбулось на 12,45 % (станом на 16.01.2024 - 4805,32 грн/МВт.год, станом на 30.06.2024 з 1 по 30.06.2024 - 5 403,38 грн/МВт.год).
Поряд з цим, згідно Додаткової угоди № 1 від 01.07.2024 відсоток коливання становить 38,42, що НЕ є пропорційним наведеному вище відсотку та що порушує наведені вище приписи законодавства щодо дотримання принципу пропорційності коливання ціни.
У будь-якому разі використання періоду для порівняння ціни до дати укладення Договору (з 01 по 16.01.2024) є таким, що не відповідає п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" та підпункту 2 п. 19 Особливостей, тоді як відповідач під час розгляду справи не доводить фактичне збільшення ціни у законодавчо визначений період, в межах якого коливання ціни буде пропорційним відсотку збільшення згідно Додаткової угоди № 1 від 01.07.2024.
Наведене є достатньою підставою для визнання Додаткової угоди №1 від 01.07.2024 недійсною згідно ч. 1 ст. 215 ЦК України.
Додаткова угода №2 від 02.07.2024 дублює положення Додаткової угоди №1 від 01.07.2024, а тому теж є такою, що суперечить п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" та підпункту 2 п. 19 Особливостей, що є підставою для визнання недійсною згідно ч. 1 ст. 215 ЦК України.
При цьому, Додаткова угода №2 від 02.07.2024 підлягає визнанню недійсною повністю, оскільки зменшення обсягу постачання електричної енергії є, у тому числі, наслідком збільшення ціни за одиницю товару, оскільки законодавство забороняє в таких випадках збільшення загальної ціни за договором. Окрім того, фактично поставлена електрична енергія (60 992 кВт*год) є меншою від передбаченої в Додатковій угоді № 2 від 02.07.2024 (81410,957 кВт*год).
Заперечення відповідача 1 спростовуються наведеним вище. Також суд враховує такі обставини.
Згідно підстав позову Прокурор не заперечує використання висновку Торгово-промислової палати як такого та лише зазначає, що наданий висновок у даному конкретному випадку не є належним доказом коливання ціни, у зв'язку з тим, що застосовано період для порівняння до укладення Договору, що не відповідає вимогам законодавства.
У позовній заяві Прокурор обґрунтовано посилається на дані сайту ДП "Оператора ринку", оскільки саме на підставі інформації зазначеного сайту було сформовано висновок Торгово-промислової палати.
За правилами ст. 216 ЦК України правовими наслідками недійсності правочину є повернення сторін у попередній стан. Однак у даному випадку оспорюються правочини про підвищення ціни. Тобто, законність поставки не є предметом оспорення згідно позовних вимог, а тому наслідком недійсності оспорюваних угод не є повернення поставленого товару.
Відповідно до ст. 236 ЦК України правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення. Таким чином, закінчення строку дії договору, як і його виконання в повному обсязі, не позбавляє права вимагати визнання його недійсним, оскільки підстави, з яким закон пов'язує визнання договору недійсним, встановлюються саме на момент укладення такого договору.
У даному випадку суд вважає ефективним застосований Прокурором спосіб захисту, так як ставиться вимога не лише про визнання недійсними угод, а й про повернення надмірно сплачених грошових коштів за такими угодами.
3. Щодо вимоги про стягнення коштів.
Відповідно до ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні в натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає в користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
За приписами ч. 1 ст. 236 ЦК України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.
Відповідно до ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 1212 ЦК України положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22, за подібних обставин, дійшла висновку, що кошти одержані відповідачем безпідставно, оскільки підстава внаслідок визнання додаткових угод недійсними відпала, тому останній зобов'язаний їх повернути в силу статей 216, 1212 ЦК України.
Недійсність Додаткових угод № 1 від 01.07.2024 та № 2 від 02.07.2024 означає, що зобов'язання сторін регулюються виключно Договором, а отже розрахунок за Договором має здійснюватися сторонами відповідно до умов саме Договору за ціною 6,500124 грн/кВт*год з ПДВ.
Відповідно до наданих Актів прийняття-передавання товарної продукції всього за Договором поставлено 60992 кВт*год електричної енергії, вартість якої повністю оплачена Комунальним закладом "Кіровоградська обласна спеціалізована дитячо-юнацька спортивна школа олімпійського резерву "Надія" в загальній сумі 466 288,33 грн. Однак, правильною вартістю вказаного об'єма електричної енергії є сума 396 455,56 грн (60992кВт х 6,500124 грн з ПДВ).
За вказаних обставин різниця зайво сплачених Комунальним закладом "Кіровоградська обласна спеціалізована дитячо-юнацька спортивна школа олімпійського резерву "Надія" коштів складає 69 832,77 грн (466 288,33 грн - 396 455,56 грн), які підлягають стягненню з ТОВ "КОЕК".
Суд враховує, що закупівля електричної енергії за Договором здійснювалась за кошти місцевого бюджету.
Згідно з п. 2.4 Порядку бухгалтерського обліку окремих активів та зобов'язань бюджетних установ та внесення змін до деяких нормативно-правових актів з бухгалтерського обліку бюджетних установ, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 02.04.2014 № 372, суми коштів, які надходять у поточному бюджетному періоді на реєстраційні, спеціальні реєстраційні рахунки, відкриті в органах Казначейства, або поточні рахунки, відкриті в установах банків (крім власних надходжень), як повернення дебіторської заборгованості, яка виникла у попередніх бюджетних періодах перераховуються до доходів загального фонду відповідного бюджету.
На підставі вищевикладеного, позовні вимоги Прокурора у справі підлягають задоволенню повністю.
Судові витрати.
Відповідно до ч. 1 ст. 129 ГПК України сплачений Прокурором судовий збір покладається на обох відповідачів та розподіляється між ними наступним чином:
за вимогою про визнання недійсними додаткових угод - порівну на обох відповідачів, до яких пред'явлено такі вимоги, як до сторін договору;
за вимогою про стягнення грошових коштів - на відповідача ТОВ "КОЕК", до якого пред'явлено таку вимогу та з якого стягуються відповідні кошти.
Фінансова залежність Комунального закладу "Кіровоградська обласна спеціалізована дитячо-юнацька спортивна школа олімпійського резерву "Надія" від його засновника Кіровоградської обласної ради, як вказує зазначений відповідач, не звільняє від відшкодування сплаченого Прокурором судового збору.
Інших судових витрат Прокурор та сторони не заявляють.
Керуючись ст. ст. 74, 76, 77, 129, 233, 236-241, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Визнати недійсною додаткову угоду № 1 від 01.07.2024 до Договору № 2024065-КЦ від 16.01.2024 про постачання електричної енергії споживачу, укладену між Товариством з обмеженою відповідальністю "Кіровоградська обласна енергопостачальна компанія" та Комунальним закладом "Кіровоградська обласна спеціалізована дитячо-юнацька спортивна школа олімпійського резерву "Надія".
Визнати недійсною додаткову угоду № 2 від 02.07.2024 до Договору № 2024065-КЦ від 16.01.2024 про постачання електричної енергії споживачу, укладену між Товариством з обмеженою відповідальністю "Кіровоградська обласна енергопостачальна компанія" та Комунальним закладом "Кіровоградська обласна спеціалізована дитячо-юнацька спортивна школа олімпійського резерву "Надія".
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кіровоградська обласна енергопостачальна компанія" (код ЄДРПОУ 42132581, вулиця Велика Перспективна, буд. 78, м. Кропивницький, 25006) на користь загального фонду обласного бюджету Кіровоградської обласної ради (код ЄДРПОУ 22223982, пл. Героїв Майдану, 1, м. Кропивницький, 25022) надмірно отримані кошти за договором № 2024065-КЦ від 16.01.2024 у розмірі 69 832,77 грн
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кіровоградська обласна енергопостачальна компанія" (код ЄДРПОУ 42132581, вулиця Велика Перспективна, буд. 78, м. Кропивницький, 25006) на користь Кіровоградської обласної прокуратури (код ЄДРПОУ 02910025, просп. Європейський, 4, м. Кропивницький, 25006) 4 844,80 грн судового збору.
Стягнути з Комунального закладу "Кіровоградська обласна спеціалізована дитячо-юнацька спортивна школа олімпійського резерву "Надія" (код ЄДРПОУ 13762088, проспект Європейський 1, м. Кропивницький, 25006) на користь Кіровоградської обласної прокуратури (код ЄДРПОУ 02910025, просп. Європейський, 4, м. Кропивницький, 25006) 2 422,40 грн судового збору.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Копії рішення направити Керівнику Кропивницької окружної прокуратури Кіровоградської області, Кіровоградській обласній прокуратурі, Східному офісу Держаудитслужби в особі Управління Східного офісу Держаудитслужби в Кіровоградській області, Кіровоградській обласній раді, Товариству з обмеженою відповідальністю "Кіровоградська обласна енергопостачальна компанія" та Комунальному закладу "Кіровоградська обласна спеціалізована дитячо-юнацька спортивна школа олімпійського резерву "Надія" до електронних кабінетів.
Повне рішення складено 02.09.2025.
Суддя В.В.Тимошевська