вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
про визнання / відхилення вимог кредитора
"28" серпня 2025 р. Справа № 911/998/25
Господарський суд Київської області у складі судді Гребенюк Т.Д., за участю секретаря судового засідання Шульги Т.С., розглянувши матеріали за заявою Головного управління ДПС у Київській області з грошовими вимогами (вх.№ 6627 від 18.07.2025р.)
у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “Квінтер Дія»
За участі: не з'явились
У провадженні Господарського суду Київської області перебуває справа про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “Квінтер Дія».
Ухвалою Суду від 02.05.2025, зокрема, відкрито провадження у справі № 911/998/25 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “Квінтер Дія»; введено та призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Сидорчука Івана Сергійовича.
Офіційне оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство здійснено 02.05.2025.
18.07.2025 до Суду від Головного управління ДПС у Київській області надійшла заява з грошовими вимогами до боржника на суму 1 625 292,31 грн.
Ухвалою суду від 21.07.2025 заяву прийнято до розгляду.
23.07.2025 до Суду від арбітражного керуючого надійшли повідомлення про розгляд вимог кредитора.
В судове засідання 28.08.2025 учасники у справі про банкрутство не прибули. Суд зазначає, що неявка учасників у справі про банкрутство не перешкоджає проведенню судового засідання.
Розглянувши матеріали справи, Суд зазначає наступне.
Заява з грошовими вимогами кредитора до боржника обґрунтована неналежним виконанням боржником податкових зобов'язань, у зв'язку з чим просить визнати грошові вимоги у сумі 1 625 292,31 грн пені.
Арбітражний керуючий частково не визнає грошові вимоги у сумі 270,00 грн, оскільки дійсний розмір грошових вимог складає 1 625 022,31 грн.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду у справі від 28.06.2022 у справі № 320/16066/21 адміністративний позов задоволено повністю та стягнуто з боржника 5 773 795,84 грн з рахунків у банках що обслуговують такого платника податків та за рахунок готівки, що належить такому платнику податків в рахунок погашення податкового боргу, у тому числі 3 143 631,77 грн з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) та 2 630 164,07 грн з податку на прибуток приватних підприємств.
Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ст. 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках установлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
У Рішенні суду від 28.06.2022 у справі № 320/16066/21 встановлено, що податковий борг виник внаслідок складення податкових повідомлень-рішень від 13.03.2019 № 0001821413 на суму 2 689437,50 грн, від 21.07.2021 № 15628/1812 на суму 340,00 грн, від 22.09.2021 № 22183/1812 на суму 1 020,00 грн від 13.03.2019 № 0001851413 на суму 2 243 284,98 грн.
Зазначені податкові повідомлення рішення були направлені з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення боржнику засобами поштового зв'язку.
Як убачається з матеріалів справи, контролюючим органом було сформовано та направлено на адресу боржника вимогу, яка відповідно до положень ПК України вважається врученою відповідачу належним чином.
Таким чином, обставини щодо наявності заборгованості боржника перед кредитором є встановленими та такими, що не потребують доказування відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України.
Кредитор просить визнати 1 625 292,31 грн. пені, яка нарахована на суми податкового боргу по 02.05.2025.
Згідно з пунктом 15.1 статті 15 ПК України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим кодексом.
Згідно до п.п.14.1.39 п. 14.1 ст.14 ПК України, грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України передбачено обов'язок платників податків сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, встановлених цим кодексом та законами з питань митної справи.
Норма п.п. 20.1.19 п. 20.1 ст. 20 ПК України передбачає, що органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб'єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України.
Так, відповідно до підпунктів 129.1.1, 129.1.3 пункту 129.1, підпункту 129.3.3 пункту 129.3 статті 129 ПКУ нарахування пені розпочинається:
при нарахуванні контролюючим органом податкового зобов'язання у встановлених цим Кодексом випадках, не пов'язаних з проведенням перевірки, або при нарахуванні контролюючим органом грошового зобов'язання, визначеного за результатами перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків такого зобов'язання, визначеного в податковому повідомленні-рішенні згідно із цим Кодексом;
при нарахуванні суми грошового зобов'язання, визначеного платником податків або податковим агентом, у тому числі у разі внесення змін до податкової звітності внаслідок самостійного виявлення платником податків помилок відповідно до статті 50 цього Кодексу, - після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання.
Нарахування пені закінчується (крім пені, передбаченої підпунктами 129.1.2, 129.1.4 пункту 129.1 цієї статті) у день запровадження мораторію на задоволення вимог кредиторів (при винесенні відповідної ухвали суду у справі про банкрутство або прийнятті відповідного рішення Національним банком України).
Як встановлено судом вище, у боржника наявний податковий борг, який виник внаслідок прийняття кредитором податкових повідомлень-рішень.
Судом з'ясовано, що у Рішенні суду від 28.06.2022 у справі № 320/16066/21 встановлено, що вимога про сплату податкового боргу вважається врученою боржнику належним чином.
Водночас, доказів оскарження податкових повідомлень-рішень та вимоги про сплату боргу боржником не надано.
Відтак, суд доходить до висновку про правомірність дій кредитора щодо нарахування пені на невиконанні податкові зобов'язання.
Поруч з цим, відповідно до розрахунків боргу з податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств у боржника наявний борг у сумі 907 548,62 грн та 717 473,69 грн відповідно.
Отже, обставина наявності боргу у сумі 1 625 022,31 грн пені (907 548,62 грн + 717 473,69 грн) підтверджується належними доказами, в той же час кредитором не надано суду доказів наявності заборгованості у сумі 270,00 грн пені.
Станом на день судового розгляду пеня не сплачена, доказів на підтвердження її оплати боржником не надано.
Враховуючи викладене, вимоги кредитора про визнання грошових вимог пені у сумі 1 625 022,31 грн є обґрунтованими, а відтак, підлягають частковому визнанню у вказаному розмірі.
В той же час, суд відхиляє грошові вимоги кредитора у сумі 270,00 грн, у зв'язку з їх недоведеністю.
Відповідно до положень частини 2 статті 47 КУзПБ, у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого частиною першою статті 45 цього Кодексу, у тому числі щодо яких були заперечення боржника або розпорядника майна.
Відповідно до абз. 2 ч.2 ст.47 КУзПБ, за результатами розгляду вимог окремого кредитора господарський суд постановляє ухвалу про їх визнання чи відхилення (повністю або частково).
За змістом ч. 1 ст. 64 КУзПБ у першу чергу задовольняються витрати, пов'язані з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді, які понесені і не сплачені до відкриття ліквідаційної процедури.У шосту чергу задовольняються інші вимоги.
З огляду на наведене, вимоги кредитора до боржника, які виникли з договірних правовідносин між ними у розмірі 1 625 022,31 грн., будучи правомірними, підлягають визнанню Судом, з віднесенням 1 625 022,31 грн. пені до шостої черги задоволення,
Щодо сплачених 4844,80 грн. судового збору за подачу заяви кредиторів, які звертаються з грошовими вимогами до боржника після оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство, Суд зазначає таке.
Відповідно до ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно зі ст. 64 КУзПБ, витрати, пов'язані з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді, які понесені і не сплачені до відкриття ліквідаційної процедури, задовольняються у першу чергу.
Таким чином, понесені кредитором витрати на оплату судового збору у розмірі 4844,80 грн. пов'язані з провадженням у справі про банкрутство підлягають визнанню Судом з віднесенням до першої черги задоволення вимог.
Конкурсні кредитори, заінтересовані стосовно боржника, не мають права вирішального голосу на зборах (комітеті) кредиторів (абз. 13 ч. 2 ст. 47 КУзПБ)
Так, кредитор у заяві з грошовими вимогами повідомив, що не є заінтересованою особою щодо боржника.
Згідно з ч. 2 ст. 47 КУзПБ, у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого частиною першою статті 45 цього Кодексу, у тому числі щодо яких були заперечення боржника або розпорядника майна.
За змістом ст. 45 КУзПБ конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Оскільки офіційне оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника здійснено 02.05.2025, граничним строком для подання відповідних заяв є 01.06.2025 (включно).
Отже, оскільки кредитор звернувся до суду з заявою з грошовими вимогами до боржника 18.07.2025 такі вимоги кредитора є конкурсними, однак не мають права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів, відповідно до абз. 3 ч. 4 ст. 45 КУзПБ.
Конкурсні кредитори, заінтересовані стосовно боржника, не мають права вирішального голосу на зборах (комітеті) кредиторів (абз. 13 ч. 2 ст. 47 КУзПБ)
Так, кредитор у заяві з грошовими вимогами повідомив, що не є заінтересованою особою щодо боржника.
Керуючись статтями 1, 45, 47, 67 Кодексу України з процедур банкрутства та статтями 73-79, 86, 234 Господарського процесуального кодексу України, Суд -
1. Визнати кредиторські вимоги Головного управління ДПС у Київській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Квінтер Дія" у розмірі 1 625 022,31 грн. штрафних санкцій, шоста черга задоволення вимог кредиторів.
2. Включити до витрат, пов'язаних з провадженням у справі про банкрутство понесені витрати Головного управління ДПС у Київській області на оплату судового збору у розмірі 4844,80 грн., перша черга задоволення вимог кредиторів.
3. Грошові вимоги Головного управління ДПС у Київській області у сумі 270,00 грн - відхилити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в порядку, передбаченому статтями 255-257 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням особливостей, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства.
Повний текст ухвали складено 02.09.2025 року.
Суддя Т.Д. Гребенюк