ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
02.09.2025Справа № 910/10363/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Павленка Є.В., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлобуд-3" від 2 вересня 2025 року про вжиття заходів забезпечення позову в справі № 910/10363/25 за його позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Континент-Сталь" про стягнення 1 700 479,47 грн,
У серпні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Житлобуд-3" (далі - Товариство) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Континент-Сталь" (далі - Компанія) 1 700 479,47 грн, з яких: 767 423,73 грн - основна заборгованість, 166 306,77 грн - 10% за користування чужими грошовими коштами, 491 676,41 грн - пеня, 275 072,56 грн - інфляційні втрати.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за укладеним між сторонами договором поставки від 28 березня 2024 року № КС-28/583-1 в частині повної та своєчасної поставки обумовленого товару.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25 серпня 2025 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачеві строк для усунення її недоліків.
26 серпня 2025 року через систему "Електронний суд" позивач на виконання вимог вказаної ухвали подав документи для усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 1 вересня 2025 року відкрито провадження в справі № 910/10363/25, вирішено здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 9 жовтня 2025 року.
2 вересня 2025 року через систему "Електронний суд" від позивача надійшла заява про забезпечення позову від цієї ж дати. У вказаній заяві позивач просив суд вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, що належать Компанії, як в національній валюті (гривні), так і в іноземній валюті, які знаходяться на всіх рахунках останньої, в усіх банківських або інших фінансово-кредитних установах, у тому числі інших держав, а також на грошові кошти на рахунках Компанії, що будуть відкриті після винесення ухвали про забезпечення позову, а також на будь-яке інше майно, у тому числі рухоме майно, належне відповідачу, у межах суми 1 700 479,47 грн.
В обґрунтування цієї заяви Товариство посилалося на те, що непоставка оплаченого товару та неповернення відповідачем суми попередньої оплати за такий товар, вказує на недобросовісну поведінку Компанії. Також в обґрунтування своєї заяви позивач вказав, що відповідач не вживає заходів, спрямованих на добровільне погашення спірної заборгованості, а згідно даних Державного реєстру прав на нерухоме майно у власності Компанії відсутня будь-яка нерухомість. Крім того, з Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається наявність великої кількості судових справ, у яких Компанія є боржником, що додатково свідчить про несумлінність дій останньої. На думку заявника, існує реальна загроза того, що невжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти та майно відповідача може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист і поновлення порушених прав Товариства, утруднити чи зробити неможливим виконання рішення у цій справі.
Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
Пунктом 1 частини 1 статті 137 ГПК України встановлено, що позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Як було зазначено вище, обґрунтовуючи подану заяву, Товариство посилався на те, що невжиття заходів забезпечення позову, на його думку, суттєво ускладнить виконання рішення суду в даній справі (у разі задоволення позову).
У зв'язку з наведеним слід зазначити, що достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.
При цьому, обов'язок доказування покладається на особу, яка подала заяву про забезпечення позову. Доказування повинно здійснюватися за загальними правилами відповідно до статей 73, 74, 76-79 ГПК України, які передбачають обов'язковість подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
У той же час позивачем у встановленому законом порядку не було надано суду жодного доказу на підтвердження того, що невжиття вказаних ним заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити стягнення з відповідача спірної суми заборгованості. У свою чергу, лише посилання позивача на порушення відповідачем своїх договірних зобов'язань та наявність інших судових справ, у яких відповідачем є Компанія, не є достатніми підставами для задоволення відповідної заяви, оскільки такі заходи застосовуються не в залежності від наявності у відповідача заборгованості, а в залежності від наявності належних і допустимих доказів того, що невжиття відповідних заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.
Судом також враховано, що умовою застосування заходів забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (у тому числі грошові кошти), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду в складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 3 березня 2023 року в cправі № 905/448/22.
Однак, Товариство не надало жодних доказів на підтвердження наявності у відповідача станом на момент звернення до суду з даною заявою майна або грошових коштів на його банківських рахунках на загальну суму 1 700 479,47 грн, як і доказів на підтвердження вчинення відповідачем дій, спрямованих на відчуження такого майна або зняття коштів зі своїх рахунків саме з метою ухилення від виконання прийнятого в даній справі рішення.
Більш того, Товариство у своїй заяві зазначило, що будь-яке нерухоме майно, арешт на яке, зокрема, просить накласти позивач, у відповідача відсутнє взагалі.
Суд також зазначає, що обрані заходи забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного Компанії майна чи зниження його вартості.
Однак, у своїй заяві Товариство взагалі не вказало конкретного переліку майна, на яке воно просить накласти арешт. Водночас, застосування запропонованого позивачем заходу забезпечення позову в такій редакції може призвести до обмеження використання оборотних активів Компанії, що може потягнути за собою зупинення її господарської діяльності та, як наслідок, можливість здійснювати розрахунки по заборгованостям з контрагентами, у тому числі з позивачем.
Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Оскільки Товариство у своїй заяві про вжиття заходів забезпечення позову не навело достатніх обґрунтувань та не довело належними доказами того факту, що невжиття запропонованих заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду в разі задоволення позову, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні зазначеної заяви у зв'язку з її необґрунтованістю.
Відповідно до частини 6 статті 140 ГПК про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Зважаючи на викладене та керуючись статтями 136, 140, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлобуд-3" від 2 вересня 2025 року про вжиття заходів забезпечення позову в справі № 910/10363/25 відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку, передбаченому статтями 254-257 ГПК України.
Дата підписання: 2 вересня 2025 року.
Суддя Є.В. Павленко