ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
02.09.2025Справа № 910/6775/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Пукшин Л.Г., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАЗОЙЛТЕХНОПАЙП" про ухвалення додаткового рішення
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАЗОЙЛТЕХНОПАЙП" (03150, м. Київ, вул. Тютюнника Василя, буд. 53, офіс 1133, ідентифікаційний код 40228402)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОПЕРАТОР ГАЗОТРАНСПОРТНОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ" (03065, м. Київ, просп. Гузара Любомира, буд. 44, ідентифікаційний код 42795490)
про стягнення 488 443,82 грн,
Представники сторін: не викликались
Товариство з обмеженою відповідальністю "ГАЗОЙЛТЕХНОПАЙП" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОПЕРАТОР ГАЗОТРАНСПОРТНОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ" про стягнення 488 443, 82 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що внаслідок безпідставно набутих коштів у розмірі 2 670 600, 00 грн відповідачем, що підтверджується постановою Північного апеляційного господарського суду міста Києва від 08.10.2024 по справі №910/19591/23, позивач нарахував до стягнення з відповідача, в якості відповідальності за порушення грошового зобов'язання, відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, інфляційні втрати у розмірі 253 260,41 грн та 3% річних у розмірі 89 057,08 грн. Крім того, позивач просить стягнути збитки, які поніс останній у зв'язку з утриманням майна відповідачем у розмірі 146 126, 33 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.06.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).
Рішенням Господарського суду міста Києва від 05.08.2025 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАЗОЙЛТЕХНОПАЙП" задоволено частково. Вирішено стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ОПЕРАТОР ГАЗОТРАНСПОРТНОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАЗОЙЛТЕХНОПАЙП" інфляційні втрати в сумі 253 260 грн 41 коп., 3% річних в сумі 89 057 грн 08 коп. та витрати зі сплати судового збору в сумі 4 107 грн 81 коп.
11.08.2025 через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" Товариством з обмеженою відповідальністю "ГАЗОЙЛТЕХНОПАЙП" подано заяву про ухвалення додаткового рішення, у якій позивач просить суд стягнути на свою користь витрати на професійну правничу допомогу.
18.08.2025 через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" Товариством з обмеженою відповідальністю "ОПЕРАТОР ГАЗОТРАНСПОРТНОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ" подано заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення, у яких відповідач просить суд вказану заяву залишити без задоволення, а у разі ухвалення додаткового рішення зменшити розмір витрат позивача на правничу допомогу на 99% у зв'язку з їх не співмірністю та безпідставністю, оскільки позивач в ході судового розгляду не заявляв про неможливість подання повного обсягу доказів, якими підтверджуються судові витрати, до ухвалення рішення по суті справи, та позивачем не подано детального опису робіт (наданих послуг).
Поряд з цим, у зв'язку з перебуванням судді Пукшин Л.Г. у щорічній відпустці розгляд заяви про ухвалення додаткового рішення здійснюється після виходу судді з відпустки.
Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАЗОЙЛТЕХНОПАЙП" про ухвалення додаткового рішення, суд дійшов висновку про її часткове задоволення, з огляду на наступне.
Так, позивачем заявлено до стягнення з позивача витрати на професійну правничу допомогу, виходячи з погодженого розміру 40 000, 00 грн, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до частин 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 цього Кодексу).
За змістом пункту 1 частини другої статті 126, частини восьмої статті 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 126 цього Кодексу).
Як встановлено судом, правова допомога надавалася позивачу на підставі договору про надання правової допомоги №17.10-1 від 17.10.2023 (далі - договір), укладеним між Адвокатським об'єднанням "СИНЕГОР" (далі - об'єднання) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ГАЗОЙЛТЕХНОПАЙП" (далі - клієнт), за умовами пункту 1.1. якого об'єднання зобов'язується надати клієнту правову (професійну правничу) допомогу, а клієнт зобов'язується прийняти надану правову (професійну правничу) допомогу і оплатити її на погоджених сторонами умовах.
Додатковою угодою №06/05-1 від 06.05.2025 до договору (далі - додаткова угода №06/05-1) сторони погодили надання клієнту правової (професійної правничої) допомоги в наступному обсязі: - представництво інтересів клієнта у Господарському суді міста Києва, Північному апеляційному господарському суді з метою подачі позову до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОПЕРАТОР ГТС УКРАЇНИ" про стягнення інфляційних нарахувань, 3% річних та збитків (у разі доцільності), за утримання безпідставно набутого майна (грошових коштів) або коли підстава для утримання майна відпала. Нарахування здійснюється на грошові кошти у розмірі 2 670 600,00 грн, які отримані клієнтом на підставі постанови Північного апеляційного господарського суду від 08.10.2024 по справі №910/19591/23 (пункт 1 додаткової угоди №06/05-1).
Вартість правової допомоги та її розрахунок в суді першої інстанції: вироблення та узгодження правової позиції по справі, підбір актуальної судової практики, кваліфікація спірних правовідносин. Вивчення документів по суті спору. Написання позовної заяви та відповіді на відзив. Представництво інтересів Клієнта у Господарському суді міста Києва під час здійснення господарського судочинства - 40 000, 00 грн (пункт 2 додаткової угоди №06/05-1).
За актом приймання-передачі №07/08 до додаткової угоди №06/05-1, який підписаний з сторонами без зауважень, Адвокатське об'єднання "СИНЕГОР" надало, а клієнт прийняв належним чином надану правову допомогу згідно умов додаткової угоди №06/05-1 від 06.05.2025 року до договору про надання правової допомоги 17.10-1 від 17.10.2023 в частині підпункту 1 пункту другого додаткової угоди, а саме: вироблення та узгодження правової позиції по справі, підбір актуальної судової практики, кваліфікація спірних правовідносин. Вивчення документів по суті спору. Написання позовної заяви та відповіді на відзив. Представництво інтересів Клієнта у Господарському суді міста Києва під час здійснення господарського судочинства. Правова (професійна правнича) допомога надана у відповідності із додатковою угодою №06/05-1 від 06.05.2025 до договору про надання правової допомоги 17.10-1 від 17.10.2023.
Загальна вартість наданої правової (професійної правничої допомоги) становить 40 000,00 грн.
Судом встановлено, що Пушинський Микола Васильович, є адвокатом в розумінні Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", що підтверджується інформацією, розміщеною на офіційному веб-сайті Національної асоціації адвокатів України, та свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльністю ЛВ №002510.
Частиною 4-5 ст. 126 ГПК України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Суд зазначає, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Зокрема, відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу.
Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони. При цьому, обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини 5-6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
Суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Тобто, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Так, відповідно до статті 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Згідно зі статтею 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Приймаючи до уваги наведене вище в сукупності та з огляду на спірні правовідносини, беручи до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг підготовлених і поданих до суду позивачем документів, їх значення для вирішення спору, з урахуванням критеріїв реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) і розумності їхнього розміру, суд дійшов висновку, що заявлений до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу не є обґрунтованим та пропорційним до предмета спору та складності даної справи, з урахуванням обсягу наданих послуг (п. 2 ч. 5 ст. 129 ГПК України).
Суд враховує, що справа розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання), даний спір є спором незначної складності - про стягнення сум відповідальності боржника за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання, а тому дана справа є звичайним розрахунковим спором, при цьому всі обставини щодо безпідставності отримання відповідачем коштів в сумі 2 670 600, 00 грн за банківською гарантією №BGV/UA/03-2-07053 від 15.06.2021 були встановлені у справі №910/19591/23, а відтак не підлягали доказуванню під час розгляду даної справи.
За таких обставин, виходячи з критеріїв складності справи, ціни позову, обсягу матеріалів, кількості підготовлених документів, враховуючи результати розгляду даної справи - задоволення позовних вимог частково, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для зменшення такого розміру з огляду на розумну необхідність судових витрат в даній справі та необхідність покладення на відповідача витрат позивача на правову допомогу у загальному розмірі 7 000, 00 грн.
Керуючись ст. 129, 234, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАЗОЙЛТЕХНОПАЙП" про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ОПЕРАТОР ГАЗОТРАНСПОРТНОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ" (03065, м. Київ, просп. Гузара Любомира, буд. 44, ідентифікаційний код 42795490) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАЗОЙЛТЕХНОПАЙП" (03150, м. Київ, вул. Тютюнника Василя, буд. 53, офіс 1133, ідентифікаційний код 40228402) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7 000 грн 00 коп.
3. В іншій частині заяви відмовити.
4. Після набрання додатковим рішенням законної сили видати наказ.
Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст складено 02.09.2025.
Суддя Л.Г. Пукшин