ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
02.09.2025Справа № 910/6908/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Пукшин Л.Г., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "АКУЛА ТРЕЙД"
про ухвалення додаткового рішення
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АКУЛА ТРЕЙД" (03191, м. Київ, вул. Кістяківських Родини, буд. 6, кв. 7-155, ідентифікаційний код 38810093)
до Приватного акціонерного товариства "ХОЛДИНГОВА КОМПАНІЯ "КИЇВМІСЬКБУД" (01010, м. Київ, вул. Михайла Омеляновича-Павленка, буд. 4/6, ідентифікаційний код 23527052)
про стягнення 998 789, 25 грн
Представники сторін: не викликались
Товариство з обмеженою відповідальністю "АКУЛА ТРЕЙД" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "ХОЛДИНГОВА КОМПАНІЯ "КИЇВМІСЬКБУД" про стягнення заборгованості у розмірі 998 789, 25 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між Приватним акціонерним товариством "ХОЛДИНГОВА КОМПАНІЯ "КИЇВМІСЬКБУД" (надалі - відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "САНПОЛ" (надалі - первісний кредитор) було укладено договір поставки № 923/з від 27.10.2021 (надалі - договір поставки). Однак, внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх грошових зобов'язань за договором поставки, а саме в частині повної та своєчасної оплати отриманого товару, у відповідача виникла заборгованість перед первісним кредитором у розмірі 631 019, 88 грн; 19.03.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю "САНСТОР" (попередня назва ТОВ "САНПОЛ") та Товариством з обмеженою відповідальністю "АКУЛА ТРЕЙД" (надалі - позивач, новий кредитор) укладено договір про відступлення права вимоги, відповідно до умов якого первісний кредитор відступає, а новий кредитор набуває право вимоги, що належить первісному кредитору до відповідача, згідно договору поставки № 723/з від 27.10.2020 та договору поставки № 923/з від 27.10.2021, укладені між первісним кредитором та відповідачем на загальну суму 1 265 292, 13 грн; 20.03.2024 позивач направив відповідачу претензію на суму 1 265 292, 13 грн, якою позивач повідомив відповідача про перехід прав вимог до нового кредитора, за договором поставки № 723/з від 27.10.2020 та договором поставки № 923/з від 27.10.2021 та про необхідність сплати вказаної заборгованості, у строк до 10 календарних днів. Однак така претензія з боку відповідача була залишена без розгляду та задоволення, що і стало підставою для звернення до суду з даним позовом про стягнення заборгованості у розмірі 631 019, 88 грн. Крім того, позивач нарахував до стягнення з відповідача інфляційні втрати у розмірі 306 530, 86 та 3% річних у розмірі 61 238, 51 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.06.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).
Рішенням Господарського суду міста Києва від 04.08.2025 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "АКУЛА ТРЕЙД" задоволено. Вирішено стягнути з Приватного акціонерного товариства "ХОЛДИНГОВА КОМПАНІЯ "КИЇВМІСЬКБУД" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АКУЛА ТРЕЙД" суму основного боргу у розмірі 631 019 грн 88 коп., інфляційні втрати у розмірі 306 530 грн 86 коп., 3% річних у розмірі 61 238 грн 51 коп. та витрати зі сплати судового збору в сумі 11 985 грн 48 коп. Вказано органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання рішення Господарського суду міста Києва від 04.08.2025 у справі №910/6908/25, в порядку частини десятої статті 238 Господарського процесуального кодексу України нараховувати 3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання починаючи з 31.05.2025 до повної його сплати за формулою: [Розмір 3% річних] = С x 3 x Д : 365 : 100, де С - сума неоплаченої основної заборгованості Д - кількість днів прострочення.
11.08.2025 через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" Товариством з обмеженою відповідальністю "АКУЛА ТРЕЙД" подано заяву про ухвалення додаткового рішення, у якій позивач просить суд стягнути на свою користь витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 40 000, 00 грн.
Поряд з цим, у зв'язку з перебуванням судді Пукшин Л.Г. у щорічній відпустці розгляд заяви про ухвалення додаткового рішення здійснюється після виходу судді з відпустки.
Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "АКУЛА ТРЕЙД" про ухвалення додаткового рішення, суд дійшов висновку про її часткове задоволення, з огляду на наступне.
Так, позивачем заявлено до стягнення з позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 40 000, 00 грн.
Відповідно до частин 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 цього Кодексу).
За змістом пункту 1 частини другої статті 126, частини восьмої статті 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 126 цього Кодексу).
Як встановлено судом, правова допомога надавалася позивачу на підставі договору №214 про надання правової допомоги (далі - договір), укладеним між Адвокатським об'єднанням "ЮРИДИЧНА ФІРМА "ГОЛДЕН ПАРТНЕРС" (далі - виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "АКУЛА ТРЕЙД" (далі - клієнт), за умовами пункту 1.1. якого виконавець зобов'язується надати, а клієнт зобов'язується приймати і оплачувати надану виконавцем правничу допомогу на умовах, передбачених цим договором та додатковими угодами до нього.
Послуги, що надаються виконавцем за цим договором, клієнт оплачує в гривнях, шляхом переказу на банківський рахунок виконавця суми, яка підлягає сплаті за надані послуги. Суми, які вказані в цьому пункті підлягають оплаті клієнтом протягом 5-х днів з моменту отримання клієнтом рахунку-фактури (пункт 4.1. договору).
Розрахунок за надані послуги здійснюється шляхом множення кількості витрачених виконавцем годин з надання послуг клієнту на вартість однієї години роботи виконавця, узгоджена у цьому договору або додаткових угодах. Яка узгоджена у цьому договору або додаткових угодах (пункт 4.2. договору).
Розрахунок за надані послуги здійснюється шляхом множення кількості витрачених виконавцем годин з надання послуг клієнту на вартість однієї години роботи виконавця, узгоджена у цьому договору або додаткових угодах. Яка узгоджена у цьому договору або додаткових угодах (пункт 4.3. договору).
Додатковою угодою №1 до договору №214 про надання правничої допомоги від 20.03.2024 клієнт доручив виконавцю, а виконавець прийняв на себе зобов'язання надати клієнту професійну правничу допомогу, зокрема, у судовій справі за позовом клієнта до Приватного акціонерного товариства "ХОЛДИНГОВА КОМПАНІЯ "КИЇВМІСЬКБУД" №923 від 27.10.2021 та договором про відступлення права вимоги від 19.03.2024.
За актами виконаних робіт №001419 від 31.05.2025 на суму 32 000, 00 грн та №001443 від 20.06.2025 на суму 8 000, 00 грн, які підписані з боку виконавця та клієнта, Адвокатським об'єднанням "ЮРИДИЧНА ФІРМА "ГОЛДЕН ПАРТНЕРС" надано послуги з: підготовки позову від ТОВ "АКУЛА ТРЕЙД" до ПрАТ "ХК "КИЇВМІСЬКБУД" про стягнення коштів за договором поставки №923/з від 27.10.2021 та договором про відступлення права вимоги від 19.03.2024; підготовки процесуального документу: підготовка та направлення відповіді на відзив у справі №910/6908/25.
Судом встановлено, що Мазур Ірина Олександрівна, є адвокатом в розумінні Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", що підтверджується інформацією, розміщеною на офіційному веб-сайті Національної асоціації адвокатів України.
Частиною 4-5 ст. 126 ГПК України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Судом враховано, що відповідачем не було подано до суду жодних належних та допустимих доказів на підтвердження неспівмірності витрат на правничу допомогу в заявленому відповідачем розмірі. Клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, які підлягають розподілу між сторонами, відповідачем не подавалось.
Суд зазначає, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Зокрема, відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу.
Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони. При цьому, обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини 5-6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
Суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Тобто, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Так, відповідно до статті 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Згідно зі статтею 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Приймаючи до уваги наведене вище в сукупності та з огляду на спірні правовідносини, беручи до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг підготовлених і поданих до суду позивачем документів, їх значення для вирішення спору, з урахуванням критеріїв реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) і розумності їхнього розміру, суд дійшов висновку, що заявлений до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу не є обґрунтованим та пропорційним до предмета спору та складності даної справи, з урахуванням обсягу наданих послуг (п. 2 ч. 5 ст. 129 ГПК України).
Суд враховує, що справа розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання), даний спір є спором незначної складності - про стягнення заборгованості за підписаними сторонами видатковими накладними та сум відповідальності боржника за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання, а тому дана справа є звичайним розрахунковим спором.
За таких обставин, виходячи з критеріїв складності справи, ціни позову, обсягу матеріалів, кількості підготовлених документів, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для зменшення такого розміру з огляду на розумну необхідність судових витрат в даній справі та необхідність покладення на відповідача витрат позивача на правову допомогу у загальному розмірі 10 000, 00 грн.
Керуючись ст. 129, 234, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "АКУЛА ТРЕЙД" про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "ХОЛДИНГОВА КОМПАНІЯ "КИЇВМІСЬКБУД" (01010, м. Київ, вул. Михайла Омеляновича-Павленка, буд. 4/6, ідентифікаційний код 23527052) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АКУЛА ТРЕЙД" (03191, м. Київ, вул. Кістяківських Родини, буд. 6, кв. 7-155, ідентифікаційний код 38810093) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000 грн 00 коп.
3. В іншій частині заяви відмовити.
4. Після набрання додатковим рішенням законної сили видати наказ.
Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст складено 02.09.2025.
Суддя Л.Г. Пукшин