ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
01.09.2025Справа № 910/7628/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Трофименко Т.Ю. розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бахмутська молочно-товарна ферма»
до Державного підприємства «Східноукраїнський екологічний інститут»
про стягнення 186 300,00 грн,
До Господарського суду міста Києва надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Бахмутська молочно-товарна ферма» до Державного підприємства «Східноукраїнський екологічний інститут» про стягнення 186 300,00 грн попередньої оплати, з яких: 119 880,00 грн за договором підряду № 001-2021 від 04.01.2021 та 66 420,00 грн за договором підряду № 020-2021 від 12.07.2020.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.06.2025 позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків позову.
27.06.2025 до суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.06.2025 прийнято вказаний позов до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/7628/25, постановлено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання). Встановлено сторонам строки для подання відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив, заперечень, заяв та клопотань.
15.07.2025 через систему Електронний Суд та 18.07.2025 засобами поштового зв'язку до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.
Позивач своїм правом на подання відповіді на відзив не скористався.
Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, суд вважає, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва встановив наступне.
12.07.2020 між Державним підприємством «Східноукраїнський екологічний інститут» (надалі - підрядник, відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Бахмутська молочно-товарна ферма» (надалі - замовник, позивач) укладено договір підряду № 020-2021 (надалі - Договір 020), згідно з умовами п. 1.1. якого відповідач взяв на себе зобов'язання щодо виконання за завданням позивача, а позивач щодо прийняття та оплати роботи зі створення технічної документації «Розробка матеріалів обґрунтування розмірів санітарно-захисної зони виробничих потужностей ТОВ «Бахмутська молочно-товарна ферма», розташованих за адресою: Донецька область, Бахмутський район, село Іванівське, вулиця Східна, будинок 20» (код ДК 021:2015 90711000-4), відповідно до вимог діючих інструкцій та законодавства України.
Водночас, 04.01.2021 між сторонами укладено договір підряду № 001-2021 (надалі - Договір 001), за умовами п. 1.1. якого відповідач взяв на себе зобов'язання щодо виконання за завданням позивача, а позивач щодо прийняття та оплати послуги з проведення процедури планованої діяльності з оцінки впливу на довкілля (ОВД) «Реконструкція нежитлових будівель, розташованих за адресою: Донецька область, Бахмутський район, село Іванівське, вулиця Східна, будинок 20 під молочно-товарну ферму» (код ДК 021:2015 90711000-4), відповідно до вимог діючих інструкцій та законодавства України.
Згідно з п. 1.2. вказаних договорів замовник надає підрядникові вихідні дані та необхідні характеристики, а також іншу інформацію відносно виконуваних робіт в строк не пізніше 10 (десяти) календарних днів з моменту підписання Договорів. Сторони визначили, що відповідно до ст. 851 Цивільного кодексу України підрядник має право не починати роботу, а почату роботу призупинити, якщо замовник не надав вихідні дані або додаткові відомості, необхідні для виконання робіт за цими договорами, і тим самим, створив неможливість виконання договорів підрядником. У такому разі термін виконання роботи збільшується відповідно на кількість днів затримки надання додаткової інформації.
Строк виконання робіт - впродовж п'яти місяців від дати зарахування на поточний рахунок підрядника грошових коштів у вигляді попередньої оплати в рахунок виконання підрядником робіт та надання вихідних даних та документів, обумовлених п. 1.1. цих договорів, відповідно до п.п. 1.2., 3.5. договорів (п. 1.3. Договорів 001, 020).
Вартість робіт за Договором 020 визначається на підставі Договірної ціни (Додаток № 1 до Договору) та складає 110 700,00 грн, окрім того ПДВ 20% - 22 140,00 грн, всього - 132 840,00 грн (п. 3.1. Договору 020).
Вартість робіт за Договором 001 визначається на підставі Договірної ціни (Додаток № 1 до Договору) та складає 199 800,00 грн, окрім того ПДВ 20% - 39 960,00 грн, всього - 239 760,00 грн та визначена Додатком № 3 - Кошторисом (п. 3.1. Договору 001).
За умовами п. 3.5. Договорів 001, 020 сторони визначили наступний порядок оплати робіт, передбачених п. 1.1. договорів: після підписання договору замовник перераховує на поточний рахунок підрядника грошові кошти у вигляді попередньої оплати у розмірі 50% від загальної вартості робіт, вказаних в п. 3.1. договорів, остаточний розрахунок за виконані роботи здійснюється впродовж 10-ти календарних днів з моменту підписання сторонами акту прийому-передачі виконаних робіт.
Пунктом 4.1. Договору 020 передбачено, що після виконання підрядником робіт, він інформує замовника про закінчення роботи і направляє для ознайомлення останньому копію позитивного висновку державної санітарно-екологічної експертизи щодо встановлення розмірів санітарно-захисної зони виробничих потужностей ТОВ «Бахмутська молочно-товарна ферма», що розташовані за адресою: Донецька область, Бахмутський район, село Іванівське, вулиця Східна, буд. 20.
Водночас, за п. 4.1. Договору 001 визначено, що після виконання підрядником робіт, він інформує замовника про закінчення роботи і направляє для ознайомлення останньому звіт з оцінки впливу на довкілля «Реконструкція нежитлових будівель, розташованих за адресою: Донецька область, Бахмутський район, село Іванівське, вулиця Східна, буд. 20 під молочно-товарну ферму» в електронному для викладення в реєстр ОВД Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України та в паперовому вигляді.
Виконані роботи вважаються прийнятими з моменту підписання замовником представленого акту прийому-передачі виконаних робіт (п. 4.2. Договорів 001, 020).
Оригінал технічної документації передається замовникові після здійснення 100% плати за виконані роботи (п. 4.3. Договорів 001, 020).
У випадку, якщо впродовж 30 робочих днів з моменту підписання договору підрядник за відсутності прострочення замовника, не приступив до виконання робіт, обумовлених в п. 1.1. договору, замовник має право розірвати договір, у зв'язку з чим підрядник повертає замовнику усі грошові кошти, отримані від замовника з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення (п. 5.4. Договорів 001, 020).
Договори набирають чинності з моменту підписання обома сторонами і діють до виконання сторонами своїх зобов'язань (п. 8.1. Договорів 001, 020).
Замовник має право розірвати договір у випадку затримки підрядником ходу виконання робіт з його вини, коли термін їх закінчення збільшується більш ніж на 20 робочих днів (п. 8.2. Договорів 001, 020).
Сторона, що ініціює розірвання договору, зобов'язана за 2 (два) дні до моменту розірвання договору направити письмове повідомлення іншій стороні з вказівкою підстав до розірвання (п. 8.4. Договорів 001, 020).
При достроковому розірванні договору виконані і незавершені роботи передаються замовникові, який оплачує підрядникові вартість виконаних робіт в об'ємі, прийнятому замовником (п. 8.5. Договорів 001, 020).
Судом встановлено, що на виконання п. 3.5. Договорів 001, 020 позивач 04.01.2021 сплатив на рахунок відповідача 119 880,00 грн за Договором 001 та 13.07.2021 сплатив 66 420,00 грн за Договором 020.
26.05.2025 позивач надіслав відповідачу повідомлення про розірвання Договорів підряду 001, 020 на підставі п. 8.2. цих договорів, у зв'язку із затримкою підрядником ходу виконання робіт з його вини, коли термін їх закінчення, встановлений у договорі, збільшується більш ніж на 20 (двадцять) робочих днів. Також у вказаних повідомленнях позивач просив повернути сплачені ним кошти попередньої оплати у розмірах 119 880,00 грн та 66 420,00 грн.
У зв'язку з невиконанням відповідачем вищевказаних вимог позивача щодо повернення коштів попередньої оплати, останній звернувся із даним позовом до суду, у якому просить стягнути з відповідача 119 880,00 грн попередньої оплати за Договором 001 та 66 420,00 грн за Договором 020.
Відповідач заперечив щодо задоволення позовних вимог, зазначаючи, що ним виконувались передбачені Договорами 001, 020 роботи, у зв'язку з чим відсутні підстави для повернення коштів сплаченого авансу.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов таких висновків.
За змістом ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно із ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до положень статей 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Суд встановив, що за своєю правовою природою укладені між сторонами правочини є договорами підряду.
Відповідно до ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду (ч. 1 ст. 846 Цивільного кодексу України).
Згідно з ч. 1 ст. 854 Цивільного кодексу України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.
Частиною 4 ст. 882 Цивільного кодексу України встановлено, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 Цивільного кодексу України).
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).
Положеннями ст. 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Згідно зі статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Судом з матеріалів справи встановлено, що позивачем 04.01.2021 було здійснено передоплату у розмірі 119 880,00 грн за Договором 001 та 13.07.2021 здійснено передоплату у розмірі 66 420,00 грн за Договором 020.
З урахуванням зазначеного та умов п. 1.3. Договорів 001 та 020, строк виконання відповідачем робіт за Договором 001 тривав до 04.06.2021 включно, а за Договором 020 - до 13.12.2021 включно.
Належних доказів, які б підтверджували виконання відповідачем у встановлені Договорами 001, 020 строки взятих на себе зобов'язань та прийняття таких робіт (їх частини) позивачем (підписаних сторонами актів прийому-передачі виконаних робіт) в матеріали справи сторонами не надано.
Жодних доказів виконання відповідачем умов п. 4.1. Договорів 001, 020, а саме інформування позивача про виконані роботи та надсилання останньому результатів таких робіт також не надано.
Водночас, суд враховує, що виходячи із умов п. 4.2. Договорів 001, 020, обов'язок зі складання актів приймання-передачі виконаних робіт покладається саме на відповідача, як підрядника. Втім, відповідачем не надано навіть підписаних ним в односторонньому порядку таких актів та доказів їх надсилання позивачу. Надана відповідачем роздруківка з електронної пошти не може бути прийнята судом, оскільки з неї не вбачається за можливе встановити ані змісту вкладених файлів, ані дати їх надсилання.
Щодо наданих відповідачем актів звірки взаєморозрахунків, то суд також не приймає їх в якості належного підтвердження виконання відповідних робіт відповідачем, оскільки вони не містять підпису з боку позивача, тоді як відповідачем підпис та печатку проставлено із застосуванням факсиміле.
Згідно з ч. 3 ст. 207 Цивільного кодексу України використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.
Отже, для застосування факсимільного підпису, зокрема, для вчинення господарських операцій необхідна письмова згода сторін, яка може виражатись, зокрема, в укладеній між сторонами письмовій угоді, в якій погоджується використання факсиміле і зразки справжнього та факсимільного підписів посадових осіб або представників сторін договору чи іншого документу. Саме таким способом закріплюється юридична сила факсиміле як особистого підпису і засвідчені ним документи вважатимуться укладеними відповідно до вимог законодавства. Вказана правова позиція булла зазначена в постановах Верховного Суду від 19.04.2018 у справі №910/4050/17 та від 28.04.2020 у справі №902/452/19.
Однак, у даному випадку суд не встановив, що сторонами було погоджено використання факсимільних підписів/печаток.
Суд також враховує подання відповідачем в матеріали справи Звіту оцінки впливу на довкілля та Матеріалів по обґрунтуванню встановлення санітарно-захисної зони виробництва ТОВ «Бахмутська молочно-товарна ферма» за адресою: Донецька область, Бахмутський район, с. Іванівське, однак доказів їх виготовлення та передання позивачу у встановлені Договорами 001, 020 строки (зокрема, до моменту надсилання позивачем листів про розірвання договорів) матеріали справи не містять.
Будь-яких доказів про передачу позивачу для узгодження чи затвердження тих чи інших робіт, найменування яких визначено умовами Договорів 001, 020, відповідачем надано не було.
При цьому, відповідач, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, не вказував про порушення позивачем своїх зобов'язань (зокрема, визначених п. 1.2. договорів), які призвели до невиконання відповідачем робіт. Жодних вимог відповідача до позивача щодо передання необхідних вихідних даних для виконання робіт суду не представлено.
Разом з тим, суд враховує, що позивачем було надано в матеріали справи акти звірки взаєморозрахунків, у яких відповідач підтвердив, що станом на 01.04.2024 у нього наявна заборгованість перед позивачем на суму 119 880,00 грн за Договором 001 та на суму 66 420,00 грн за Договором 020.
Частиною 1 ст. 611 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.
Суд встановив, що позивач скористався своїх правом, передбаченим умовами п. 8.2. Договорів 001, 020, та відповідними листами від 26.05.2025 № 260525-1 та № 260525-2 повідомив відповідача про розірвання Договорів 001, 020. Так, вказані листи були отримані відповідачем за адресою його місцезнаходження 28.05.2025, однак жодних відповідей на них чи заперечень з боку відповідача щодо вимог позивача про повернення коштів авансу, не було надано.
Суд зауважує, що за загальним правилом, закріпленим у ч. 1 ст. 651 Цивільного кодексу України розірвання договору допускається лише за згодою сторін. Виключенням з цього загального правила є випадки, якщо право на односторонню відмову від договору передбачене договором або законом.
Відповідно до ч. 3 ст. 651 Цивільного кодексу України у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
Якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків (ч. 2 ст. 849 Цивільного кодексу України).
У ст. 653 Цивільного кодексу України визначені правові наслідки розірвання договору: зобов'язання сторін припиняються з моменту досягнення домовленості про розірвання договору, якщо інше не встановлено договором. Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов'язанням до моменту розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо договір змінений або розірваний у зв'язку з істотним порушенням договору однією із сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору.
Тобто одним із наслідків розірвання договору є припинення зобов'язань сторін, що виникли у сторін такого договору відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 та ст. 509 Цивільного кодексу України. Відтак за змістом зазначених норм розірвано може бути лише чинний договір.
Оскільки умовами п. 8.1. Договорів 001, 020 встановлено їх дію до виконання сторонами своїх зобов'язань, тоді як свої зобов'язання відповідач у встановлені строки не виконав, суд дійшов висновку про те, що вказані договори є розірваними з 29.05.2025 у зв'язку з невиконанням відповідачем своїх зобов'язань.
Враховуючи, що у зв'язку із розірванням Договорів 001, 020, у відповідача припинився обов'язок з виконання робіт, підстава для утримання останнім сплачених позивачем коштів передоплати у розмірі 119 880,00 грн за Договором 001 та у розмірі 66 420,00 грн за Договором 2, відпала, а відтак відповідач зобов'язаний повернути позивачу вказану суму грошових коштів відповідно до 5.4. Договорів 001, 020.
Доказів сплати (повернення) відповідачем грошових коштів у загальному розмірі 186 300,00 грн матеріали справи не містять, у зв'язку з чим, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
Частинами 1-2 статті 74 Господарського процесуального кодексу України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Відповідно до ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до частин 1-3 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Враховуючи встановлені судом обставини на підставі наданих позивачем доказів, суд дійшов висновку про задоволення позову.
При цьому, суд відзначає, що усі інші доводи та заперечення сторін не спростовують зроблених судом висновків та не можуть впливати на законність судового рішення. Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа «Серявін проти України», § 58, рішення від 10 лютого 2010 року).
Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на відповідача.
Водночас, суд зазначає, що відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі, - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Відтак, за чинним законодавством позивач мав сплатити за подання через систему Електронний суд до суду цієї позовної заяви судовий збір у розмірі 2422,40 грн (3028,00 грн* 0,8).
Таким чином, суд звертає увагу позивача, що з відповідача на його користь підлягатиме стягненню судовий збір у розмірі 2422,40 грн, тоді як позивач не позбавлений права на звернення до суду із відповідним клопотанням про повернення надмірно сплаченої суми судового збору при зверненні із даним позовом до суду.
На підставі викладеного, керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. Позовні вимоги задовольнити.
2. Стягнути з Державного підприємства «Східноукраїнський екологічний інститут» (вул. Митрополита Василя Липківського, 35, м. Київ, 03035; ідентифікаційний код 38034481) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бахмутська молочно-товарна ферма» (вул. Східна, 20, с. Іванівське, Бахмутський район, Донецька область, 84557; ідентифікаційний код 43600790) 119 880,00 грн попередньої оплати за Договором підряду № 001-2021 від 04.01.2021, 66 420,00 грн попередньої оплати за Договором підряду № 020-2021 від 12.07.2020 та судовий збір у розмірі 2422,40 грн.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Дата складання та підписання повного рішення: 01.09.2025.
Суддя Т. Ю. Трофименко