ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
01.09.2025Справа № 910/10833/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Ягічевої Н.І., розглянувши заяву
про забезпечення позову у справі
За позовом Першого заступника керівника Дніпровської окружної прокуратури міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради (01001, вул. Хрещатик, буд. 36, м. Київ, код ЄДРПОУ 22883141)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Легіон Сервіс" (02092, вул.Алма-Атинська, буд.66, кв.43, м. Київ, код ЄДРПОУ 37847562)
про усунення перешкод у володінні та розпорядженні земельною ділянкою
без виклику сторін
Перший заступник керівника Дніпровської окружної прокуратури міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Легіон Сервіс" про усунення перешкод у володінні та розпорядженні земельною ділянкою.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Київською міською радою, як розпорядником майна територіальної громади міста Києва, земельна ділянка за кадастровим номером 8000000000:90:140:0041 площею 0,16717 га по вул.Березняківський, 31 у Дніпровському районі міста Києва, жодній юридичній чи фізичній особі не відводилася та в оренду не передавалася, отже збудована на ній нежитлова будівля є самочинним будівництвом.
Одночасно з позовною заявою прокурором подано заяву про вжиття заходів забезпечення позову в якій просить:
- до набрання рішенням законної сили накласти арешт на нежитлову будівлю загальною площею 586,4 кв.м (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 458381580000) по вул. Березняківській, 31 у Дніпровському районі міста Києва.
- до набрання рішенням законної сили заборонити товариству з обмеженою відповідальністю «Лігон Сервіс» (вул. Алма-Атинська, 66, кв.43, м. Київ, 02092, ЄДРПОУ: 37847562) та будь-яким іншим особам вчиняти будь-які дії щодо об'єкту нерухомого майна - нежитлової будівлі загальною площею 586,4 кв.м (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 458381580000) по вул. Березняківській, 31 у Дніпровському районі міста Києва, в тому числі укладати договори купівлі-продажу або іншим способом відчужувати права на вказаний об'єкт нерухомості, здійснювати заходи щодо поділу, об'єднання, збільшення площі, виділення частини вказаного нерухомого майна.
- до набрання рішенням законної сили заборонити державним реєстраторам прав на нерухоме майно в розумінні Закону України «Про державну реєстрацій) речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», а також будь-яким іншим особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, будь-яким суб'єктам державної реєстрації прав та нотаріусам вчиняти будь-які дії, пов'язані з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно - нежитлову будівлю загальною площею 586,4 кв.м (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 458381580000) по вул. Березняківській, 31 у Дніпровському районі міста Києва, в тому числі приймати рішення про державну реєстрацію, здійснювати будь-яку державну реєстрацію змін стосовно вказаного нерухомого майна та вносити будь-які записи про такі зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.
Обґрунтовуючи необхідність вжиття заходів забезпечення позову, заявник наполягає на накладенні арешту виключно на спірне майно, що є предметом розгляду поданого позову з метою запобігання зміні його власника або будь-яким іншим діям, які можуть спричинити неможливість реального виконання судового рішення у разі задоволення позовних вимог.
Розглянувши заяву Першого заступника керівника Дніпровської окружної прокуратури міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради про забезпечення позову, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно з пунктами 1, 2, 4 частини першої статті 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання.
За приписами частин 1, 6 статті 140 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Суд зазначає, що особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених процесуальним законом, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу.
Забезпечення позову - це по суті обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача (відповідачів) з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача.
Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при його виконанні у випадку задоволення позову.
При розгляді заяви про забезпечення позову суд має з урахуванням доказів, наданих заявником на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.
Суд звертає увагу, що саме лише посилання заявника на те, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до порушення його прав і охоронюваних законом інтересів, без обґрунтування підстав для вжиття таких заходів з посиланням на відповідні докази та без обґрунтування необхідності термінового вжиття заходів забезпечення позову не може бути підставою для постановлення ухвали про забезпечення позову.
Зазначені вище норми процесуального закону пов'язують вирішення питання про забезпечення позову з обґрунтуванням необхідності такого забезпечення у контексті положень статті 73 Господарського процесуального кодексу України, яке застосовується як гарантія задоволення вимог позивача.
При цьому, достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.
Згідно з ч. 4 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він просить накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу або іншим особам здійснювати певні дії.
При зверненні до суду із заявою про забезпечення позову до його пред'явлення заявником не було враховано висновків Верховного Суду щодо застосування п. 1 ч. 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України, зазначених у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.01.2019 у справі №915/870/18, від 05.09.2019 у справі №911/527/19, від 16.10.2019 у справі №911/1530/19 та від 25.09.2020 у справі № 925/77/20, в яких викладено правову позицію про те, що під час розгляду заяви про застосування такого заходу забезпечення позову як накладення арешту на майно або грошові кошти суд має виходити із того, що цей захід забезпечення обмежує право особи користуватися та розпоряджатися грошовими коштами або майном, тому може застосуватись у справі, в якій заявлено майнову вимогу, а спір вирішується про визнання права (інше речове право) на майно, витребування (передачу) майна, грошових коштів або про стягнення грошових коштів. При цьому піддані арешту грошові кошти обмежуються розміром позову та можливими судовими витратами, а арешт майна має стосуватися майна, що належить до предмета спору.
Заходи щодо забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав та законних інтересів інших сторін. Під час вирішення питання про вжиття заходів забезпечення позову слід враховувати, що такими заходами не повинні блокуватися господарська діяльність юридичної особи, порушуватися права осіб, що не є учасниками судового процесу, застосовуватися обмеження, не пов'язані з предметом спору.
Заявником не обґрунтовано необхідності вжиття обраних ним заходів забезпечення позову, з урахуванням збалансованості інтересів сторін та інших осіб, що не є учасниками судового процесу.
Відтак, заявником у встановленому процесуальним законом порядку не доведено суду, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів Київської міської ради, за захистом яких він звернувся до суду.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про необхідність відмови в задоволенні заяви Першого заступника керівника Дніпровської окружної прокуратури міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради про забезпечення позову.
Керуючись статтями 136 - 140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. У задоволенні заяви Першого заступника керівника Дніпровської окружної прокуратури міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради про забезпечення позову, відмовити.
2. Відповідно до статті 235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання (02.09.2025 року) та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її складання.
Суддя Наталія ЯГІЧЕВА