номер провадження справи 26/87/24
26.08.2025 Справа № 908/2415/24(908/1773/25)
м.Запоріжжя Запорізької області
Суддя Юлдашев Олексій Олексійович, розглянувши матеріали позовної заяви
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЬДЕР" (ел. пошта: alder.box2@gmail.com, tovalder2010@gmail.com, адреса: вул. Космонавтів, буд. 3, кв. 32, м. Дніпро, 49127, ЄДРПОУ 36912064)
до відповідача Приватного акціонерного товариства "ЗАПОРІЖАВТОТРАНС" (ел. пошта: zpavtotrance@gmail.com, адреса: вул. Покровська, буд. 30, м. Запоріжжя, 69063, ЄДРПОУ 03116795)
про визнання права власності на об'єкт нерухомого майна
в межах справи № 908/2415/24
про банкрутство Приватного акціонерного товариства "ЗАПОРІЖАВТОТРАНС" (ел. пошта: zpavtotrance@gmail.com, адреса: вул. Покровська, буд. 30, м. Запоріжжя, 69063, ЄДРПОУ 03116795)
кредитори - 1/ Товариство з обмеженою відповідальністю "ТРЕЙДІНГ КОМЕРШІАЛ", код ЄДРПОУ 41654415 (01135 Україна, м. Київ, вул. В'ячеслава Чорновола, буд. 41, офіс 304).
2/ Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Альянскепітал"
3/ Комунальне підприємство "Водоканал"
4/ Товариство з обмеженою відповідальністю "Роджерс"
5/ Публічне акціонерне товариство "Запоріжжяобленерго"
6/ Товариство з обмеженою відповідальністю "ВЕЛЬТУМ-ЗАПОРІЖЖЯ"
7/ Комунальне підприємство "Облводоканал" Запорізької обласної ради
Представники сторін:
від позивача - Федорчук К.Ю.
від відповідача - Венська О.О.
У провадженні Господарського суду Запорізької області на стадії процедури ліквідації перебуває справа №908/2415/24 про банкрутство Приватного акціонерного товариства «ЗАПОРІЖАВТОТРАНС» (код ЄДРПОУ 03116795; адреса: 69063, м. Запоріжжя, вул. Покровська, 30).
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 10.10.2024 року у справі №908/2415/24 відкрито провадження у справі про банкрутство Приватного акціонерного товариства «ЗАПОРІЖАВТОТРАНС» (код ЄДРПОУ 03116795; адреса: 69063, м. Запоріжжя, вул. Покровська, 30). Введено процедуру розпорядження майном, розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Венську Оксану Олександрівну.
Постановою Господарського суду Запорізької області від 14.01.2025 року у справі №908/2415/24 припинено процедуру розпорядження майном Приватного акціонерного товариства «ЗАПОРІЖАВТОТРАНС» (код ЄДРПОУ 03116795; адреса: 69063, м. Запоріжжя, вул. Покровська, 30). Визнано Приватне акціонерне товариство «ЗАПОРІЖАВТОТРАНС» (код ЄДРПОУ 03116795; адреса: 69063, м. Запоріжжя, вул. Покровська, 30) банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру у справі строком на 12 місяців. Призначено ліквідатором ПрАТ «ЗАПОРІЖАВТОТРАНС» арбітражного керуючого Венську Оксану Олександрівну.
10.06.2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «АЛЬДЕР» звернулося до Господарського суду Запорізької області з заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви до відповідача - Приватного акціонерного товариства «ЗАПОРІЖАВТОТРАНС», в якій просить суд вжити заходи забезпечення до подання позовної заяви шляхом:
- накладення арешту на нерухоме майно, зазначене в заяві про забезпечення, що належить ПрАТ «ЗАПОРІЖАВТОТРАНС» на праві приватної власності;
- заборони державним реєстраторам прав на нерухоме майно та всім органам, уповноваженим на проведення державної реєстрації вчиняти реєстраційні дії щодо реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, державну реєстрацію обтяжень на нерухоме майно, а також вносити до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (в т. ч. до Реєстру прав власності на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та Державного реєстру іпотек) записи про державну реєстрацію права власності та інших речових прав та їх обтяжень, змін до таких записів щодо нерухомого майна.
Згідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду, відповідно по Положення про автоматизовану систему документообігу суду, частини 2 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства заяву про забезпечення позову до подання позовної заяви передано на розгляд судді Юлдашеву О.О. у провадженні якої перебуває справа №908/2415/24 про банкрутство Приватного акціонерного товариства «ЗАПОРІЖАВТОТРАНС» для її розгляду в межах цієї справи.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 11.06.2025 року у справі № 908/2415/24(908/1773/25) заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЬДЕР» про забезпечення позову до подання позовної заяви задоволено.
Накладено арешт на нерухоме майно, належне Приватному акціонерному товариству «ЗАПОРІЖАВТОТРАНС» (код ЄДРПОУ 03116795; адреса: 69063, м. Запоріжжя, вул. Покровська, 30) на праві приватної власності, а саме:
- Реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 162808623101;
- Об'єкт нерухомого майна: інв. №1; інв. №2, об'єкт житлової нерухомості: НІ
- Опис об'єкта: інв№1 площа 1295,1 кв.м., в літ. А-2 кімната 34 самочинно переулаштування віконного прорізу в двірний шляхом демонтажу частини капітальної стіни під вікном, інв№2 площа 114,9 кв.м.
- Адреса об'єкту: Запорізька область, місто Запоріжжя, вулиця Покровська (вулиця Свердлова), будинок 30.
- Номер об'єкта в РПВН: 9422354.
- Підстава виникнення права власності: Наказ, серія та номер: 1789, виданий 27.11.1997, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області.
Заборонено державним реєстраторам прав на нерухоме майно та всім органам, уповноваженим на проведення державної реєстрації (в тому числі територіальним органам Міністерства юстиції України, виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, акредитованим суб'єктам, нотаріусам, іншим особам та органам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень") вчиняти реєстраційні дії щодо реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, державну реєстрацію обтяжень на нерухоме майно, а також вносити до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (в т. ч. до Реєстру прав власності на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та Державного реєстру іпотек) записи про державну реєстрацію права власності та інших речових прав та їх обтяжень, змін до таких записів щодо нерухомого майна:
- Реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 162808623101;
- Об'єкт нерухомого майна: інв. №1; інв. №2, об'єкт житлової нерухомості: НІ
- Опис об'єкта: інв№1 площа 1295,1 кв.м., в літ. А-2 кімната 34 самочинно переулаштування віконного прорізу в двірний шляхом демонтажу частини капітальної стіни під вікном, інв№2 площа 114,9 кв.м.
- Адреса об'єкту: Запорізька область, місто Запоріжжя, вулиця Покровська (вулиця Свердлова), будинок 30.
- Номер об'єкта в РПВН: 9422354.
- Підстава виникнення права власності: Наказ, серія та номер: 1789, виданий 27.11.1997, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області.
23.06.2025 року до Господарського суду Запорізької області через систему «Електронний суд» надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЬДЕР" (ел. пошта: alder.box2@gmail.com, tovalder2010@gmail.com, адреса: вул. Космонавтів, буд. 3, кв. 32, м. Дніпро, 49127, ЄДРПОУ 36912064) до Приватного акціонерного товариства "ЗАПОРІЖАВТОТРАНС" (ел. пошта: zpavtotrance@gmail.com, адреса: вул. Покровська, буд. 30, м. Запоріжжя, 69063, ЄДРПОУ 03116795) про визнання права власності на об'єкт нерухомого майна.
Згідно з протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 23.06.2025 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЬДЕР" передано на розгляд судді Юлдашеву О.О. у провадженні якої перебуває справа №908/2415/24 про банкрутство Приватного акціонерного товариства «ЗАПОРІЖАВТОТРАНС» для її розгляду в межах цієї справи.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 02.07.2025 в цій справі, серед іншого, прийнято позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЬДЕР", для розгляду в межах справи № 908/2415/24 про банкрутство Відповідача, відстрочено Позивачу сплату судового збору в розмірі 296 640, 00 грн до ухвалення судового рішення у даній справі, відкрито провадження з розгляду позовної заяви; ухвалено розглядати позовну заяву за правилами загального позовного провадження з урахуванням особливостей, визначених Кодексом України з процедур банкрутства; підготовче засідання призначено на 07.08.2025 р. о 12-00 год.
В обґрунтування позовних вимог Позивач вказує таке.
14 травня 2019 року між Приватним акціонерним товариством «ЗАПОРІЖАВТОТРАНС», як замовником, та Товариством з обмеженою відповідальністю «АЛЬДЕР», як виконавцем, був укладений Договір про надання послуг б/н.
Згідно умов вказаного вище Договору Виконавець зобов'язувався надати Замовнику послуги ним визначені, а Приватне акціонерне товариство «ЗАПОРІЖАВТОТРАНС» прийняти їх у встановленому порядку та оплатити.
Відповідно до п. 3.2 Договору про надання послуг від 14.05.2019 року б/н підставою для здійснення розрахунків за цим Договором є Акт прийому-передачі наданих послуг (далі - Акт), в якому Виконавцем зазначається загальна вартість наданих послуг у розрізі маршрутів, зазначених у п. 1 цього Договору у звітному періоді, який надається на погодження Замовнику до 10 числа місяця, наступного за звітним періодом. Якщо інше не зазначено в Акті, за домовленістю Сторін звітним періодом вважається календарний квартал, у якому надавались послуги. Замовник зобов'язаний протягом 2 днів підписати Акт, або в цей же термін надати мотивовані заперечення. У разі порушення Замовником вищезазначеного строку, Акт вважається прийнятим та підписаним без зауважень.
Якщо інше не передбачено Сторонами, розрахунок Замовника з Виконавцем здійснюється у безготівковій формі до 15 числа місяця, наступного за звітним періодом. (п. 3.3 Договору про надання послуг від 14.05.2019 року б/н).
За період з 14.05.2019 року по 30.04.2021 року Товариством з обмеженою відповідальністю «АЛЬДЕР» Приватному акціонерному товариству «ЗАПОРІЖАВТОТРАНС» за Договором про надання послуг від 14.05.2019 року б/н (далі - Договір про надання послуг) було надано послуг на загальну суму 24 720 000,00 гривень, що підтверджується:
- Актом приймання-передачі наданих послуг до Договору про надання послуг від 14.05.2019 року б/н від 05.07.2019 №1 на суму 2 924 600,00 грн;
- Актом приймання-передачі наданих послуг до Договору про надання послуг від 14.05.2019 року б/н від 04.10.2019 №2 на суму 7 605 300,00 грн;
- Актом приймання-передачі наданих послуг до Договору про надання послуг від 14.05.2019 року б/н від 08.11.2019 №3 на суму 1 487 000,00 грн;
- Актом приймання-передачі наданих послуг до Договору про надання послуг від 14.05.2019 року б/н від 06.07.2020 №4 на суму 3 418 900,00 грн;
- Актом приймання-передачі наданих послуг до Договору про надання послуг від 14.05.2019 року б/н від 08.10.2020 №5 на суму 7 932 300,00 грн;
- Актом приймання-передачі наданих послуг до Договору про надання послуг від 14.05.2019 року б/н від 06.11.2020 №6 на суму 1 351 900,00 грн, копії яких додаються.
Вищезазначена сума Приватним акціонерним товариством «ЗАПОРІЖАВТОТРАНС» у строки, обумовлені Договором про надання послуг, на розрахунковий рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЬДЕР» сплачена не була.
В подальшому, 30.04.2021 року між Приватним акціонерним товариством «ЗАПОРІЖАВТОТРАНС» (БОРЖНИК) та Товариством з обмеженою відповідальністю «АЛЬДЕР» (КРЕДИТОР) для виконання зобов'язання передбаченого Договором про надання послуг від 14.05.2019 року б/н, був укладений Договір про припинення зобов'язання переданням відступного.
Відповідно до п. 1. Договору про припинення зобов'язання переданням відступного від 30.04.2021 року КРЕДИТОР згоден на передачу йому БОРЖНИКОМ наступного майна (далі - майно):
1.1. Нерухоме майно, яким є:
Реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 162808623101;
Об'єкт нерухомого майна: інв. №1; інв. №2, об'єкт житлової нерухомості: НІ
Опис об'єкта: інв№1 площа 1295,1 кв.м., в літ. А-2 кімната 34 самочинно переулаштування віконного прорізу в двірний шляхом демонтажу частини капітальної стіни під вікном, інв№2 площа 114,9 кв.м.
Адреса об'єкту: Запорізька область, місто Запоріжжя, вулиця Покровська (вулиця Свердлова), будинок 30.
Номер об'єкта в РПВН: 9422354.
Підстава виникнення права власності: Наказ, серія та номер: 1789, виданий 27.11.1997, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області.
Згідно із п. 2. Договору про припинення зобов'язання переданням відступного від 30.04.2021 року майно передається взамін сплати боргу у сумі 24 720 000,00 грн (двадцять чотири мільйона сімсот двадцять тисяч гривень) 00 копійок, що наявний на момент укладення цього Договору за Договором про надання послуг від 14.05.2019 року, укладеного між ПрАТ «ЗАПОРІЖАВТОТРАНС» (код ЄДРПОУ - 03116795, місцезнаходження юридичної особи: Україна, 69063, Запорізька обл., місто Запоріжжя, вулиця Покровська, будинок 30) (БОРЖНИК) та ТОВ «АЛЬДЕР» (Код за ЄДРПОУ: 36912064, місцезнаходження юридичної особи Україна, 69013, Запорізька обл., місто Запоріжжя, вулиця Базова, будинок 2) (КРЕДИТОР). Сторони підписом на цьому Договорі підтверджують наявність беззаперечного боргу за Договором про надання послуг від 14.05.2019 року.
Сторони погодили, що у разі несплати БОРЖНИКОМ грошових коштів у сумі 24 720 000,00 грн (двадцять чотири мільйона сімсот двадцять тисяч гривень) 00 копійок в строк до 01 березня 2023 року, право власності на нерухоме майно, зазначене у пункті 1.1. цього Договору переходить у власність КРЕДИТОРА без підписання будь-яких додаткових документів. В разі настання обставин зазначеного у пункті 8 цього Договору БОРЖНИК зобов'язаний передати КРЕДИТОРУ у строк, що не перевищує 5 (п'яти) календарних днів з 01 березня 2023 року всі документи, що підтверджують право власності БОРЖНИКА на нерухоме майно, зазначене у пункті 1.1. цього Договору. (п. 8 Договору про припинення зобов'язання переданням відступного від 30.04.2021 року).
Станом на дату подання позовної заяви (23.06.2025) сума заборгованості за Договором про надання послуг від 14.05.2019 року б/н у розмірі 24 720 000,00 грн ПрАТ «ЗАПОРІЖАВТОТРАНС» у строки, встановлені п. 8 Договору про припинення зобов'язання переданням відступного від 30.04.2021 року, на розрахунковий рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЬДЕР» сплачена не була.
Позивач вважає, що ПрАТ «ЗАПОРІЖАВТОТРАНС» зі своєї сторони свідомо ухиляється від виконання умов укладеного Договору про припинення зобов'язання переданням відступного від 30.04.2021 року.
Окрім цього, ТОВ «АЛЬДЕР» зазначає, що постановою Господарського суду Запорізької області від 14.01.2025 року у справі №908/2415/24, серед іншого, припинено процедуру розпорядження майном ПрАТ «ЗАПОРІЖАВТОТРАНС», визнано ПрАТ «ЗАПОРІЖАВТОТРАНС» банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру в цій справі, що може мати наслідком включення вищезазначеного нерухомого майна до ліквідаційної маси банкрута з наступним продажем задля задоволення вимог кредиторів.
На переконання ТОВ «АЛЬДЕР», наведене свідчить про свідомий намір ПрАТ «ЗАПОРІЖАВТОТРАНС» ухилитися від виконання своїх зобов'язань з передачі ТОВ «АЛЬДЕР» майна, яке воно мало отримати від ПрАТ «ЗАПОРІЖАВТОТРАНС» за Договором про припинення зобов'язання переданням відступного від 30.04.2021 року.
З огляду на вищенаведене, користуючись наданим положеннями чинного законодавства України правом, ТОВ «АЛЬДЕР» звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою про визнання права власності на об'єкт нерухомого майна:
Реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 162808623101;
Об'єкт нерухомого майна: інв. №1; інв. №2, об'єкт житлової нерухомості: НІ
Опис об'єкта: інв№1 площа 1295,1 кв.м., в літ. А-2 кімната 34 самочинно переулаштування віконного прорізу в двірний шляхом демонтажу частини капітальної стіни під вікном, інв№2 площа 114,9 кв.м.
Адреса об'єкту: Запорізька область, місто Запоріжжя, вулиця Покровська (вулиця Свердлова), будинок 30.
Номер об'єкта в РПВН: 9422354.
Підстава виникнення права власності: Наказ, серія та номер: 1789, виданий 27.11.1997, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області.
У якості нормативно-правового обґрунтування позовних вимог ТОВ «АЛЬДЕР» посилається на положення ст. 392 ЦК України, відповідно до змісту якої власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
До суду 17.07.2025 року надійшов відзив Відповідача на позовну заяву. За змістом поданої Відповідачем заяви по суті цієї справи, ПрАТ «ЗАПОРІЖАВТОТРАНС» фактично не заперечуючи проти факту укладання між сторонами у справі Договору про припинення зобов'язання переданням відступного від 30.04.2021 року та Договору про надання послуг від 14.05.2019 року б/н, невиконання своїх зобов'язань за ними, вказує, що ТОВ «АЛЬДЕР» заявивши позовну вимогу про визнання права власності на об'єкт нерухомого майна, замість віндикації на підставі ст. 387 Цивільного кодексу України, обрано неефективний спосіб захисту, що є окремою та самостійною підставою у відмови в її задоволенні.
23.07.2025 року надійшла відповідь Позивача на відзив Відповідача, за змістом ТОВ «АЛЬДЕР» наполягає на задоволенні позовних вимог.
28.07.2025 року надійшли заперечення Відповідача на відповідь Позивача, за змістом яких ПрАТ «ЗАПОРІЖАВТОТРАНС» просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі, наголошує на вірності висловленої ним правової позиції у поданих до господарського суду заяв по суті справи.
Зазначені документи долучені судом до матеріалів справи.
У підготовчому засіданні 07.08.2025 року судом були вчинені дії, передбачені ст. 182 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 07.08.2025 року у справі № 908/2415/24(908/1773/25) закрито підготовче провадження у справі № 908/2415/24(908/1773/25) з розгляду позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЬДЕР" до Приватного акціонерного товариства "ЗАПОРІЖАВТОТРАНС" про визнання права власності на об'єкт нерухомого майна, призначено справу до розгляду по суті на 26.08.2025 р. о 13:30 год.
У судовому засіданні 26.08.2025 року представник Позивача підтримав вимоги, викладені в позовній заяві. Представник Відповідача проти задоволення позову заперечував.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Судом встановлено такі фактичні обставини, що підтверджені матеріалами судової справи.
14 травня 2019 року між Приватним акціонерним товариством «ЗАПОРІЖАВТОТРАНС», як замовником, та Товариством з обмеженою відповідальністю «АЛЬДЕР», як виконавцем, укладений Договір про надання послуг б/н.
Згідно умов вказаного вище Договору Виконавець зобов'язувався надати Замовнику послуги ним визначені, а Приватне акціонерне товариство «ЗАПОРІЖАВТОТРАНС» прийняти їх у встановленому порядку та оплатити.
Відповідно до п. 3.2 Договору про надання послуг від 14.05.2019 року б/н підставою для здійснення розрахунків за цим Договором є Акт прийому-передачі наданих послуг (далі - Акт), в якому Виконавцем зазначається загальна вартість наданих послуг у розрізі маршрутів, зазначених у п. 1 цього Договору у звітному періоді, який надається на погодження Замовнику до 10 числа місяця, наступного за звітним періодом. Якщо інше не зазначено в Акті, за домовленістю Сторін звітним періодом вважається календарний квартал, у якому надавались послуги. Замовник зобов'язаний протягом 2 днів підписати Акт, або в цей же термін надати мотивовані заперечення. У разі порушення Замовником вищезазначеного строку, Акт вважається прийнятим та підписаним без зауважень.
Якщо інше не передбачено Сторонами, розрахунок Замовника з Виконавцем здійснюється у безготівковій формі до 15 числа місяця, наступного за звітним періодом. (п. 3.3 Договору про надання послуг від 14.05.2019 року б/н).
За період з 14.05.2019 року по 30.04.2021 року Товариством з обмеженою відповідальністю «АЛЬДЕР» Приватному акціонерному товариству «ЗАПОРІЖАВТОТРАНС» за Договором про надання послуг від 14.05.2019 року б/н (далі - Договір про надання послуг) було надано послуг на загальну суму 24 720 000,00 гривень, що підтверджується:
- Актом приймання-передачі наданих послуг до Договору про надання послуг від 14.05.2019 року б/н від 05.07.2019 №1 на суму 2 924 600,00 грн;
- Актом приймання-передачі наданих послуг до Договору про надання послуг від 14.05.2019 року б/н від 04.10.2019 №2 на суму 7 605 300,00 грн;
- Актом приймання-передачі наданих послуг до Договору про надання послуг від 14.05.2019 року б/н від 08.11.2019 №3 на суму 1 487 000,00 грн;
- Актом приймання-передачі наданих послуг до Договору про надання послуг від 14.05.2019 року б/н від 06.07.2020 №4 на суму 3 418 900,00 грн;
- Актом приймання-передачі наданих послуг до Договору про надання послуг від 14.05.2019 року б/н від 08.10.2020 №5 на суму 7 932 300,00 грн;
- Актом приймання-передачі наданих послуг до Договору про надання послуг від 14.05.2019 року б/н від 06.11.2020 №6 на суму 1 351 900,00 грн, копії яких додаються.
Судом встановлено, що сума грошових коштів за надані послуги у розмірі 24 720 000,00 гривень Приватним акціонерним товариством «ЗАПОРІЖАВТОТРАНС» у строки, обумовлені Договором про надання послуг, на розрахунковий рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЬДЕР» сплачена не була.
Відповідачем належних та допустимих доказів на спростування наведено до матеріалів справи не долучено, на розгляд суду не надано.
30.04.2021 року між Приватним акціонерним товариством «ЗАПОРІЖАВТОТРАНС» (БОРЖНИК) та Товариством з обмеженою відповідальністю «АЛЬДЕР» (КРЕДИТОР) для виконання зобов'язання передбаченого Договором про надання послуг від 14.05.2019 року б/н, укладений Договір про припинення зобов'язання переданням відступного.
Відповідно до п. 1. Договору про припинення зобов'язання переданням відступного від 30.04.2021 року КРЕДИТОР згоден на передачу йому БОРЖНИКОМ наступного майна (далі - майно):
1.1. Нерухоме майно, яким є:
Реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 162808623101;
Об'єкт нерухомого майна: інв. №1; інв. №2, об'єкт житлової нерухомості: НІ
Опис об'єкта: інв№1 площа 1295,1 кв.м., в літ. А-2 кімната 34 самочинно переулаштування віконного прорізу в двірний шляхом демонтажу частини капітальної стіни під вікном, інв№2 площа 114,9 кв.м.
Адреса об'єкту: Запорізька область, місто Запоріжжя, вулиця Покровська (вулиця Свердлова), будинок 30.
Номер об'єкта в РПВН: 9422354.
Підстава виникнення права власності: Наказ, серія та номер: 1789, виданий 27.11.1997, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області.
Згідно із п. 2. Договору про припинення зобов'язання переданням відступного від 30.04.2021 року майно передається взамін сплати боргу у сумі 24 720 000,00 грн (двадцять чотири мільйона сімсот двадцять тисяч гривень) 00 копійок, що наявний на момент укладення цього Договору за Договором про надання послуг від 14.05.2019 року, укладеного між ПрАТ «ЗАПОРІЖАВТОТРАНС» (код ЄДРПОУ - 03116795, місцезнаходження юридичної особи: Україна, 69063, Запорізька обл., місто Запоріжжя, вулиця Покровська, будинок 30) (БОРЖНИК) та ТОВ «АЛЬДЕР» (Код за ЄДРПОУ: 36912064, місцезнаходження юридичної особи Україна, 69013, Запорізька обл., місто Запоріжжя, вулиця Базова, будинок 2) (КРЕДИТОР). Сторони підписом на цьому Договорі підтверджують наявність беззаперечного боргу за Договором про надання послуг від 14.05.2019 року.
Сторони погодили, що у разі несплати БОРЖНИКОМ грошових коштів у сумі 24 720 000,00 грн (двадцять чотири мільйона сімсот двадцять тисяч гривень) 00 копійок в строк до 01 березня 2023 року, право власності на нерухоме майно, зазначене у пункті 1.1. цього Договору переходить у власність КРЕДИТОРА без підписання будь-яких додаткових документів. В разі настання обставин зазначеного у пункті 8 цього Договору БОРЖНИК зобов'язаний передати КРЕДИТОРУ у строк, що не перевищує 5 (п'яти) календарних днів з 01 березня 2023 року всі документи, що підтверджують право власності БОРЖНИКА на нерухоме майно, зазначене у пункті 1.1. цього Договору. (п. 8 Договору про припинення зобов'язання переданням відступного від 30.04.2021 року).
Судом під час розгляду справи встановлено, що сума заборгованості за Договором про надання послуг від 14.05.2019 року б/н у розмірі 24 720 000,00 грн ПрАТ «ЗАПОРІЖАВТОТРАНС» у строки, встановлені п. 8 Договору про припинення зобов'язання переданням відступного від 30.04.2021 року, на розрахунковий рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЬДЕР» сплачена не була. Матеріали справи доказів зворотного не містять.
Поряд з цим, відсутні також в матеріалах судової справи й докази передачі Відповідачем Позивачу документів, що підтверджують право власності ПрАТ «ЗАПОРІЖАВТОТРАНС» на нерухоме майно, як того передбачають умови Договору про припинення зобов'язання переданням відступного від 30.04.2021 року, що, в свою чергу, унеможливлює проведення ТОВ «АЛЬДЕР» державної реєстрації права власності на об'єкт нерухомого майна.
Наведене, на переконання суду, свідчить про свідоме ухилення ПрАТ «ЗАПОРІЖАВТОТРАНС» зі своєї сторони від виконання умов укладеного Договору про припинення зобов'язання переданням відступного від 30.04.2021 року.
Суд враховує також, що постановою Господарського суду Запорізької області від 14.01.2025 року у справі №908/2415/24, серед іншого, припинено процедуру розпорядження майном ПрАТ «ЗАПОРІЖАВТОТРАНС», визнано ПрАТ «ЗАПОРІЖАВТОТРАНС» банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру в цій справі, що може мати наслідком включення вищезазначеного нерухомого майна до ліквідаційної маси банкрута з наступним продажом задля задоволення вимог кредиторів.
Дослідивши наявні в матеріалах справи копії наданих документів, з огляду на вищевикладене, суд погоджується з доводами Позивача про свідомий намір ПрАТ «ЗАПОРІЖАВТОТРАНС» ухилитися від виконання своїх зобов'язань з передачі ТОВ «АЛЬДЕР» майна, яке воно мало отримати від ПрАТ «ЗАПОРІЖАВТОТРАНС» за Договором про припинення зобов'язання переданням відступного від 30.04.2021 року.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованою Верховною Радою України (Закон України від 17.07.1997 року № 475/97 - ВР), кожній особі гарантовано право на справедливий і відкритий розгляд при визначенні її громадських прав і обов'язків впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, створеним відповідно до закону.
Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р., ратифікованою законом від 17.07.97 №475/97-ВР, зокрема ст.1 Першого протоколу до неї (1952 р.), передбачено право кожної фізичної чи юридичної особи безперешкодно користуватися своїм майном, не допускається позбавлення особи її власності інакше як в інтересах суспільства й на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права, визнано право держави на здійснення контролю за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.
Гарантії здійснення права власності та його захисту закріплено й у вітчизняному законодавстві. Так, відповідно до ч. 4 ст. 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Відповідно до статті 316 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном (ч. 1 ст. 317 Цивільного кодексу України).
Правомочність володіння розуміють як передбачену законом (тобто юридично забезпечену) можливість мати (утримувати) в себе певне майно (фактично панувати над ним, зараховувати на свій баланс тощо).
Правомочність користування означає передбачену законом можливість використовувати, експлуатувати майно, отримувати від нього корисні властивості, його споживання.
Правомочність розпорядження означає юридично забезпечену можливість визначення і вирішення юридичної долі майна шляхом зміни його належності, стану або призначення (відчуження за договором, передача у спадщину, знищення, переробка і т.ін.).
Статтею 319 Цивільного кодексу України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
Положеннями ст. 320 Цивільного кодексу України встановлено, що власник має право використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності, крім випадків, встановлених законом. Законом можуть бути встановлені умови використання власником свого майна для здійснення підприємницької діяльності.
Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема, із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (стаття 328 Цивільного кодексу України).
Відповідно ч. 1 ст. 321 Цивільного кодексу України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Відповідно до ч. 1 ст. 386 Цивільного кодексу України, держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності.
Згідно з приписами ст. 391 Цивільного кодексу України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Відповідно до статті 334 Цивільного кодексу України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.
Пункт 1 ч. 1 ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначає, що державна реєстрація права власності та інших речових прав, крім державної реєстрації права власності на об'єкт незавершеного будівництва, проводиться на підставі укладеного в установленому законом порядку договору, предметом якого є нерухоме майно, речові права на яке підлягають державній реєстрації, чи його дубліката.
Згідно зі ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (державна реєстрація прав) - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
За змістом наведеної норми державна реєстрація прав не є підставою набуття права власності, а є лише засвідченням державою вже набутого особою права власності, що унеможливлює ототожнення факту набуття права власності з фактом його державної реєстрації. При дослідженні судом обставин існування в особи права власності, необхідним є перш за все встановлення підстави, на якій особа набула таке право, оскільки сама по собі державна реєстрація прав не є підставою виникнення права власності, такої підстави закон не передбачає.
Подібний висновок викладений в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2019 у справі N 911/3594/17, а також у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.02.2018 у справі N 925/1121/17, від 17.04.2019 у справі N 916/675/15.
Відповідно до ч. 2 ст. 12 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (в редакції, чинній станом на дату підписання Договору про припинення зобов'язання переданням відступного від 30.04.2021 року) записи, що містяться у Державному реєстрі прав, повинні відповідати відомостям, що містяться в документах, на підставі яких проведені реєстраційні дії. У разі їх невідповідності пріоритет мають відомості, що містяться в документах, на підставі яких проведені реєстраційні дії.
Наведеною нормою законодавець врегулював правову ситуацію, коли відомості, що містяться у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, не відповідають наявним чинним та нескасованим правовстановлюючим документам, на підставі яких проведені реєстраційні дії та які мають пріоритет над записами, що містяться у Державному реєстрі.
Правові висновки щодо статусу відомостей в Державному реєстрі речових прав на нерухоме та необхідності застосування ч. 2 ст. 12 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у вирішенні питань, пов'язаних з правом власності на майно, викладені в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.02.2018 у справі N 917/553/17, від 03.04.2018 у справі N 922/1645/18.
Відповідно до ст. 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
У наведеній нормі закріплена презумпція правомірності правочину, яка означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована. Презумпція може бути спростована у двох випадках: якщо правочини за своїм змістом, формою чи іншими елементами в імперативній формі визнаються недійсними законом з моменту їх вчинення (нікчемні правочини) або недійсність яких встановлюється судом на вимогу заінтересованої особи у встановлених законом випадках (оспорювані правочини).
Частиною першою ст. 11 Цивільного кодексу України передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (п. 2 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 Цивільного кодексу України).
Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно з частинами 1 - 4 ст. 202 Цивільного кодексу України, правочин - це дія особи, яка спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Одностороннім правочином є дія однієї сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами. Односторонній правочин може створювати обов'язки лише для особи, яка його вчинила. Односторонній правочин може створювати обов'язки для інших осіб лише у випадках, встановлених законом, або за домовленістю з цими особами. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.
Метою будь-якого правочину є досягнення певних юридичних наслідків, що мають істотне значення для сторін правочину.
Отже, правочин - це вольові, правомірні дії, безпосередньо спрямовані на досягнення правового результату, а саме на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Як встановлено судом під час розгляду справи, 30.04.2021 року між ПрАТ «ЗАПОРІЖАВТОТРАНС» та ТОВ «АЛЬДЕР» для виконання зобов'язання передбаченого Договором про надання послуг від 14.05.2019 року б/н, був укладений Договір про припинення зобов'язання переданням відступного, проте, через свідоме ухилення Відповідача від його виконання, з його сторони Договір про припинення зобов'язання переданням відступного від 30.04.2021 року станом на час розгляду справи залишається невиконаним.
Разом з цим, зміст зазначеного Договору про припинення зобов'язання переданням відступного від 30.04.2021 року свідчить про те, що, він є правочином, який підтверджує волевиявлення сторін, має юридичні наслідки - набуття та припинення права власності на нерухоме майно.
Отже, на ґрунтовне переконання суду, вищевказаний Договір у даних правовідносинах свідчить про погоджену дію шляхом волевиявлення обох сторін цього двостороннього правочину на набуття певних цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Також наголошено про необхідність виконання зобов'язання належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).
У ч. 1 ст. 527 ЦК України передбачено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Згідно зі ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За положеннями ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Визнання права як універсальний спосіб захисту абсолютних та виключних прав і охоронюваних законом інтересів передбачене у статті 16 ЦК України.
У ст. 392 ЦК України вказано, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Зі змісту ст. 392 ЦК України вбачається, що вона містить дві диспозиції, за яких власник майна може звернутися з позовом про визнання права власності: 1) якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою; 2) у разі втрати власником документа, який засвідчує право власності.
Суб'єктом вимог про визнання права власності може будь-яка особа, яка вважає себе власником певного майна, однак не може належним чином реалізувати свої правомочності у зв'язку з наявністю щодо цього права сумнівів у третіх осіб або претензіями третіх осіб чи необхідністю отримати правовстановлюючі документи.
Позов про визнання права власності на майно подається власником тоді, коли в інших осіб виникають сумніви щодо належності йому цього майна, коли створюється неможливість реалізації позивачем свого права власності через наявність таких сумнівів чи внаслідок втрати правовстановлюючих документів. Позивачем у позові про визнання права власності може бути будь-який учасник цивільних відносин, який вважає себе власником певного майна, однак не може належним чином реалізувати свої правомочності у зв'язку з наявністю щодо цього права сумнівів або претензій з боку третіх осіб. Відповідачем у позові про визнання права власності виступає будь-яка особа, яка сумнівається в належності майна позивачеві, або не визнає за ним права здійснювати правомочності володіння, користування і розпорядження таким майном, або має власний інтерес у межах існуючих правовідносин.
Спосіб захисту, передбачений статтею 392 ЦК України є різновидом загального способу захисту - визнання права, а тому його може бути використано в зобов'язальних відносинах за відсутності іншого, окрім судового, шляху відновлення порушеного права.
Тобто зазначений спосіб захисту як різновид загального способу захисту - визнання права може бути використаний не тільки в речово-правових відносинах, але й у зобов'язально-правових, так як сам по собі факт перебування осіб у тих чи інших відносинах, у тому числі договірних, не може перешкоджати застосуванню до цих відносин норм інститутів загальної частини цивільного права.
У відповідності ж до змісту наведених вище норм цивільного законодавства набуття права власності це певний юридичний склад, з яким закон пов'язує виникнення в особи суб'єктивного права власності на певні об'єкти, зокрема на нерухоме майно (будівлі, квартири, земельні ділянки тощо). Можливість виникнення права власності безпосередньо на підставі рішення суду передбачено лише у статтях 335 (набуття права власності на безхазяйну річ) та 376 (самочинне будівництво) ЦК України, в усіх інших випадках право власності набувається з незаборонених законом підстав, зокрема із правочинів (ст.328 ЦК України). В свою чергу, рішення суду про визнання права власності на підставі ст.392 ЦК України не породжує, а підтверджує наявне в позивача право власності, набуте раніше на законних підставах (тобто позивач вже став власником спірного майна, а не намагається ним стати через пред'явлення позову), у тому випадку, якщо відповідач не визнає, заперечує або оспорює наявне в позивача право власності, а також у разі втрати позивачем документа, який посвідчує його право власності. Умовами задоволення позову про визнання права власності на майно на підставі ст. 392 ЦК України є наявність у позивача доказів на підтвердження в судовому порядку факту приналежності йому спірного майна на праві власності. Такими доказами можуть бути правовстановлюючі документи, а також будь-які інші докази, що підтверджують приналежність позивачеві спірного майна. Тобто метою подання такого позову згідно ст. 392 ЦК України є усунення невизначеності у суб'єктивному праві, належному особі, а також створення сприятливих умов для здійснення суб'єктивного права особою.
Зазначена абзацом вище правова позиція повністю узгоджується із правовими позиціями Верховного Суду України, викладеними в постановах від 18 лютого 2015 року у справі №6-244цс14, від 24 червня 2015 року №6-318цс15, від 18 листопада 2015 року по справі №6-1858цс15, від 10 лютого 2016 року по справі №6-2124цс15, від 20 квітня 2016 року у справі №6-2994цс15, від 07 вересня 2016 року по справі №6-727цс16, висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 25 вересня 2019 року по справі №308/8390/15-ц, від 02 жовтня 2019 року по справі №2-388/10, від 07 жовтня 2019 року по справі №528/219/17, від 23 жовтня 2019 року по справі №344/11473/13-ц, від 31 жовтня 2019 року по справі №447/2434/16-ц, від 25 листопада 2019 року по справі №592/767/19, від 27 листопада 2019 року по справі №752/18609/16-ц, від 17 грудня 2019 року по справі №405/142/17, від 17 грудня 2019 року по справі №522/3738/13-ц, від 18 грудня 2019 року по справі №127/9250/14-ц, від 21 грудня 2019 року по справі №143/1426/17, від 27 грудня 2019 року по справі №607/14107/17, від 22 січня 2020 року по справі №442/873/18, від 29 січня 2020 року по справі №296/12849/15-ц, від 03 лютого 2020 року по справі №522/14207/14-ц, висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними в постановах від 21 березня 2018 року по справі №760/14438/15-ц, від 07 листопада 2018 року по справі №520/6819/14-ц.
ПрАТ «ЗАПОРІЖАВТОТРАНС» у відзиві на позов стверджувало, що ТОВ «АЛЬДЕР» заявивши позовну вимогу про визнання права власності на об'єкт нерухомого майна, замість віндикації, обрано неефективний спосіб захисту, що є окремою та самостійною підставою для відмови в її задоволенні.
Суд не приймає такі твердженням Позивача з огляду на наступне.
Віндикаційний позов - це вимога про витребування власником свого майна із чужого незаконного володіння, метою якого є повернення об'єкта права власності у володіння власника.
Поряд з цим, віндикаційний позов - це вид речового позову, який, відповідно до усталеної судової практики, пред'являється у разі якщо між сторонами спору існують абсолютні (речові) відносини, тобто між позивачем і відповідачем відсутній будь-який договір або недоговірне зобов'язання.
«…Так, однією з ключових умов звернення з віндикаційним позовом є відсутність між позивачем і відповідачем договірних відносин, оскільки у такому випадку здійснюється захист порушеного права власності за допомогою зобов'язально-правових засобів…» (п. 62 постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06 жовтня 2022 року у cправі № 911/1528/15 (911/1463/21)).
В даному випадку, між ТОВ «АЛЬДЕР» та ПрАТ «ЗАПОРІЖАВТОТРАНС» виник інший вид відносин, а саме: відносні (зобов'язальні) відносини, де права та обов'язки виникли між конкретними суб'єктами - Позивачем та Відповідачем на підставі укладених між ними Договору про надання послуг від 14.05.2019 року б/н і Договору про припинення зобов'язання переданням відступного від 30.04.2021 року.
ТОВ «АЛЬДЕР» звернулось з позовом до господарського суду як особа, до якої перейшло право власності на об'єкт нерухомого майна за умовами Договору про припинення зобов'язання переданням відступного від 30.04.2021 року. Відтак, правові підстави для застосування до спірних правовідносин приписів ст. 387 Цивільного кодексу України відсутні, що унеможливлює можливість віндикації майна через наведене вище за текстом.
З огляду на викладене, доводи ПрАТ «ЗАПОРІЖАВТОТРАНС» про неправильно обраний ТОВ «АЛЬДЕР» спосіб захисту є неспроможними, а посилання Відповідача на наведені у відзиві на позов постанови Верховного Суду є нерелевантними під час розгляду цієї справи.
За результатами розгляду справи суд дійшов до висновку, що через несплату Відповідачем заборгованості за Договором про надання послуг від 14.05.2019 року б/н в строк до 01.03.2023, як то передбачене абз.1 п. 8 Договору про припинення зобов'язання переданням відступного від 30.04.2021 року, з 02.03.2023 ПрАТ «ЗАПОРІЖАВТОТРАНС» фактично є особою, яка втратила права користування, володіння та розпорядження об'єктом нерухомості:
- Реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 162808623101;
- Об'єкт нерухомого майна: інв. №1; інв. №2, об'єкт житлової нерухомості: НІ
- Опис об'єкта: інв№1 площа 1295,1 кв.м., в літ. А-2 кімната 34 самочинно переулаштування віконного прорізу в двірний шляхом демонтажу частини капітальної стіни під вікном, інв№2 площа 114,9 кв.м.
- Адреса об'єкту: Запорізька область, місто Запоріжжя, вулиця Покровська (вулиця Свердлова), будинок 30.
- Номер об'єкта в РПВН: 9422354.
- Підстава виникнення права власності: Наказ, серія та номер: 1789, виданий 27.11.1997, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області,
у зв'язку із переходом права власності на зазначений вище об'єкт нерухомого майна у власність Позивача з 02.03.2023.
В силу вимог ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідачем не надано належних доказів, які б спростовували вказаний висновок суду.
Зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
За змістом статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Крім того, статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
У відповідності до пункту 4 частини 2 статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.
Згідно із ч. 2-3 ст. 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994р. Європейського суду з прав людини у справі «Руїс Торіха проти Іспанії»). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006р. у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
У рішенні Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» (SERYAVINOTHERS v. UKRAINE) вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruizv. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).
Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 13.03.2018 Верховного Суду по справі № 910/13407/17.
Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.
Слід скасувати заходи забезпечення позову, накладені ухвалою Господарського суду Запорізької області від 11.06.2025 у зв'язку із винесенням судового рішення.
Керуючись ст.ст. 7, 9 Кодексу України з процедур банкрутств, ст. ст. 46, 74, 80, 129, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЬДЕР» - задовольнити.
2. Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю «АЛЬДЕР» (Код ЄДРПОУ 36912064; адреса: вул. Космонавтів, буд. 3, кв. 32, м. Дніпро) право власності, починаючи з 02 березня 2023 року, на нерухоме майно:
- Реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 162808623101;
- Об'єкт нерухомого майна: інв. №1; інв. №2, об'єкт житлової нерухомості: НІ
- Опис об'єкта: інв№1 площа 1295,1 кв.м., в літ. А-2 кімната 34 самочинно переулаштування віконного прорізу в двірний шляхом демонтажу частини капітальної стіни під вікном, інв№2 площа 114,9 кв.м.
- Адреса об'єкту: Запорізька область, місто Запоріжжя, вулиця Покровська (вулиця Свердлова), будинок 30.
- Номер об'єкта в РПВН: 9422354.
- Підстава виникнення права власності: Наказ, серія та номер: 1789, виданий 27.11.1997, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області.
3. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "ЗАПОРІЖАВТОТРАНС" (ел. пошта: zpavtotrance@gmail.com, адреса: вул. Покровська, буд. 30, м. Запоріжжя, 69063, ЄДРПОУ 03116795) в дохід Державного бюджету України (отримувач: ГУК у Зап.обл/м.Зап.Вознес./22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37941997, Банк отримувача: Казначейство України (ел.адм.подат.), код банку отримувача (МФО) 899998, рахунок отримувача UA768999980313131206083008513) 296 640 (двісті дев'яносто шість тисяч шістсот сорок) грн 00 коп.
4. Видати наказ.
5. Скасувати заходи забезпечення позову, накладені ухвалою Господарського суду Запорізької області від 11.06.2025.
Повний текст рішення складено та підписано-02.09.25.
Суддя О.О. Юлдашев
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.