вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
про залишення позовної заяви без руху
02.09.2025м. ДніпроСправа № 904/4850/25
Суддя Юзіков С.Г. , розглянувши матеріали
за позовом Приватного підприємства "НЬЮТОН"
до Приватного підприємства "МЕДЕКСПЕРТ-ГРУП"
про витребування майна з чужого незаконного володіння
ПП "Ньютон" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до ПП "МЕДЕКСПЕРТ-ГРУП" про витребування на користь позивача з чужого незаконного володіння нерухомого майна, а саме: нежитлових приміщень поз. 101-105,114,115, 205-210, площею 407,9 кв.м за адресою: м. Дніпро, вул. Воскресенська (колишня назва - вул. Леніна), б.18, реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна 259156512101 на користь ПП "Ньютон" (код за ЄДРПОУ 32781785).
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Частиною 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до п.1, п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотки ціни позову, але не менше 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Позивач не надав докази сплати судового збору у встановленому законом порядку та розмірі.
Майновий позов (позовна заява майнового характеру) це вимога про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці. Тобто будь-який майновий спір має ціну, а категорію майнових спорів складають, зокрема, спори, пов'язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми його використання. Під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці (аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 12.09.2018 у справі № 922/3655/16).
Відповідно до висновку, викладеного в постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 серпня 2020 року у справі №910/13737/19, судовий збір за подання до суду позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначаються з урахуванням вартості спірного майна, як у спорі майнового характеру.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.163 ГПК України ціна позову у позовах про визнання права власності на майно або його витребування визначається вартістю майна.
Виходячи зі змісту вказаної статті, ціна позову повинна визначатися, виходячи з дійсної вартості витребуваного майна.
Згідно з ч.1 ст.3 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", оцінка майна, майнових прав (далі - оцінка майна) - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону (далі - нормативно-правові акти з оцінки майна), і є результатом практичної діяльності суб'єкта оціночної діяльності.
Якщо законами або нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України, договором на проведення оцінки майна або ухвалою суду не зазначено вид вартості, який повинен бути визначений в результаті оцінки, визначається ринкова вартість (ч.5 ст.9 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні").
Ринкова вартість - вартість, за яку можливе відчуження об'єкта оцінки на ринку подібного майна на дату оцінки за угодою, укладеною між покупцем та продавцем, після проведення відповідного маркетингу за умови, що кожна із сторін діяла із знанням справи, розсудливо і без примусу (п.3 "Національного стандарту №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав", що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 №1440).
Відповідно до ч.1 ст. 12 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні": звіт про оцінку майна є документом складеним, зокрема, в електронному вигляді з дотриманням законодавства про електронні довірчі послуги, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності.
Зміст, форма, порядок складання, затвердження та строк дії акта оцінки майна встановлюються Кабінетом Міністрів України (ч.4 ст.12 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні").
Відповідно до п.п.1, 2 розд. І "Порядку ведення єдиної бази даних звітів про оцінку", затвердженого наказом Фонду державного майна України від 17.05.2018 №658 (далі Порядок №658), цей Порядок визначає механізм ведення Фондом державного майна України (далі - Фонд) Єдиної бази даних звітів про оцінку, формування електронних довідок про оціночну вартість об'єкта нерухомості та реєстрації звітів про оцінку майна, складених суб'єктами оціночної діяльності (оцінювачами) для цілей обчислення доходу платника податку - фізичної особи від продажу (обміну) нерухомого майна, а також доходу, отриманого платником податку в результаті прийняття ним у спадщину чи дарунок майна (крім випадків успадкування та/або отримання у дарунок майна, вартість якого оподатковується за нульовою ставкою), доходу, отриманого за іншими правочинами, за якими здійснюється перехід права власності на нерухомість, дохід за якими підлягає оподаткуванню у випадках, передбачених Податковим кодексом України; для цілей цього Порядку об'єктом оцінки є нерухоме майно (житловий будинок, квартира або їх частини, кімнати, садовий (дачний) будинок (включаючи земельну ділянку), земельні ділянки з поліпшеннями або вільні від поліпшень (з урахуванням норм безоплатного передавання земельних ділянок громадянам, визначених статтею 121 Земельного кодексу України), об'єкти нежитлового фонду, іншого майна, що відповідно до статті 181 Цивільного кодексу України належить до нерухомого майна (нерухомості)), що належить платнику податку - фізичній особі, та вартість яких підлягає визначенню відповідно до Податкового кодексу України (крім випадків успадкування та/або отримання у дарунок майна, вартість якого оподатковується за нульовою ставкою) (далі - об'єкт оцінки).
Як визначено в п.6 розд. І Порядку №658, електрона довідка про оціночну вартість об'єкта нерухомості - документ, сформований на запит фізичної або юридичної особи на підставі даних про об'єкт нерухомості, внесених до Єдиної бази даних звітів про оцінку за допомогою мережі Інтернет, та містить оціночну вартість такого об'єкта, розраховану модулем електронного визначення оціночної вартості.
Відповідно до п.1 розд. ІІІ Порядку №658, у випадках, визначених Податковим кодексом України, на запити фізичних або юридичних осіб здійснюється електронне визначення оціночної вартості об'єкта нерухомості, розраховане Модулем Єдиної бази.
Зі змісту п.п.2, 4-5 розд. ІІІ Порядку №658: з метою електронного визначення оціночної вартості об'єкта нерухомості фізична або юридична особа повинна зареєструватися, авторизуватися (ідентифікуватися) та внести до сервісу електронного визначення оціночної вартості дані про об'єкт нерухомості; доступ, внесення даних про об'єкт нерухомості, перевірка інформації до/з Єдиної бази здійснюється безоплатно; на підставі даних про об'єкт нерухомості Модуль Єдиної бази розраховує оціночну вартість такого об'єкта нерухомості; за результатом визначення оціночної вартості об'єкта нерухомості Модулем формується довідка про оціночну вартість об'єкта нерухомості відповідно до додатка 2 цього Порядку, з автоматичним присвоєнням кожній довідці унікального реєстраційного номера.
Частиною 2 ст.163 ГПК України визначено, що якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред'явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при розгляді справи.
Проте, Позивачем не надано жодних доказів вартості майна, що витребовується, в тому числі станом на момент подання позову. У зв'язку з цим, суд не має можливості самостійно встановити суму судового збору, яку Позивач повинен сплатити за дану заявлену майнову вимогу.
Отже, позивачеві необхідно сплатити судовий збір: вартість майна х 1,5%. х коефіцієнт 0,8.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Позивачем не надано доказів направлення Відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Відтак, позовна заява подана без додержання вимог, викладених у статтях 164, 172 ГПК України.
Відповідно до абз. 1, 2 ч. 1 ст. 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху також у разі, якщо позовну заяву подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його.
З урахуванням викладеного, керуючись ст. 164, 174, 234 ГПК України, господарський суд
1. Залишити позовну заяву без руху.
2. Зобов'язати Позивача протягом десяти днів з дня отримання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху, усунути недоліки позовної заяви, а саме:
- надати докази направлення Відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів;
- надати докази вартості майна, що витребовується, станом на момент подання позову;
- надати докази сплати судового збору В розмірі вартість майна х 1,5%. х коефіцієнт 0,8.
Роз'яснити, що у випадку невиконання позивачем вимог суду про усунення недоліків позовної заяви у встановлений судом строк, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення та оскарженню не підлягає.
Суддя С.Г. Юзіков