02.09.2025 року м.Дніпро Справа № 904/2203/24
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії
головуючого судді: Мороза В.Ф. (доповідач),
суддів: Паруснікова Ю.Б., Чередка А.Є.
розглянувши апеляційну скаргу Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпроенерго" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 05.08.2024 (суддя Татарчук В.О.)
у справі № 904/2203/24
За позовом Дніпропетровського обласного центру зайнятості (Дніпропетровська обл., м. Дніпро)
до Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпроенерго" (Запорізька обл., м. Запоріжжя)
про стягнення виплаченого забезпечення 40 471,18 грн.
Дніпропетровський обласний центр зайнятості звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпроенерго" про стягнення виплаченого забезпечення в розмірі 40 471,18 грн.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 05.08.2024 позовні вимоги задоволено. Стягнуто з Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпроенерго" на користь Дніпропетровського обласного центру зайнятості 40 471,18 грн. заборгованості та 3 028,00 грн. витрат по сплаті судового збору.
Не погодившись з вказаним рішенням Акціонерним товариством "ДТЕК Дніпроенерго" подано апеляційну скаргу, згідно якої просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 05.08.2024 у справі № 904/2203/24 та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування поданої апеляційної скарги зазначає, судом не з'ясовано обставини, що мають значення для справи з огляду на що, ухвалено оскаржуване рішення при неправильному застосуванні норм матеріального права та норм процесуального права. Судом не взято до уваги, що позивачем у справі №904/2203/24 не надано належних доказів щодо його правонаступництва всіх прав та обов'язків Нікопольського міськрайонного центру зайнятості та доказів нарахування і виплати ОСОБА_1 допомоги по безробіттю у розмірі 40471,18 грн. Скаржник наголошує, що належним доказом набуття Дніпропетровським обласним центром зайнятості майнових прав та обов'язків Нікопольського міськрайонного центру зайнятості є передавальний акт, який не був доданий позивачем в якості доказу до матеріалів справи №904/2203/24. Як доказ, у підтвердження суми виплаченого забезпечення у розмірі 40 471,18 грн., позивачем надано довідку від 08.05.2024 про суми нарахованої допомоги побезробіттю та Додаток 4 до Персональної картки №048321021800031, де містяться дані про призначення та виплату допомоги по безробіттю, які відрізняються. Жодного доказу, які саме суми та виходячи з якого розрахунку були виплачені ОСОБА_1 позивачем не надано.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 06.11.2024 апеляційну скаргу Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпроенерго" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 05.08.2024 у справі № 904/2203/24 залишено без руху. Скаржнику надано строк 10 днів з дня вручення ухвали усунути недоліки апеляційної скарги, а саме: подати до апеляційного суду докази сплати судового збору у сумі 3 633,6 грн.
Апелянтом усунено недоліки апеляційної скарги та ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 26.11.2024 було відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпроенерго" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 05.08.2024 у справі № 904/2203/24 у порядку письмового провадження, без повідомлення (виклику) учасників справи, враховуючи, що ціна позову у даній справі не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
29.11.2024 через систему «Електронний суд» від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено, що не має підстав для скасування рішення суду першої інстанції: судом повно і всебічно з'ясовані обставини по справі, вивчені докази, що їх підтверджують, надана оцінка аргументів сторін, на підставі яких судом було ухвалене рішення. ОСОБА_1 звернувся до відділу надання соціальних послуг Нікопольського міськрайонного центру зайнятості з метою отримання соціальних послуг та допомоги по безробіттю. На період перебування на обліку з 19.02.2021 по 07.10.2021 р. ОСОБА_1 виплачено допомоги по безробіттю у сумі 40471,18 грн. В підтвердження проведених виплат Криворізька філія долучила до позову довідку від 08.05.2024 про виплати та додаток № 4 до персональної картки про нарахування допомоги по безробіттю та платежі. Платіжні доручення, що передаються центром зайнятості до Державної казначейської служби України містять персональні дані інших осіб, яким нарахована виплата допомоги по безробіттю, тому долучити їх до матеріалів справи не можливо.
Апеляційний господарський суд, дослідивши наявні у справі докази, оцінивши повноту та об'єктивність встановлених обставин та висновки місцевого господарського суду, перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, у відділі надання соціальних послуг Нікопольського міськрайонного центру зайнятості в період з 19.02.2021 по 07.10.2021 перебував на обліку, як безробітній, громадянин ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ), звільнений із відокремленого підрозділу "Криворізька теплова електрична станція" Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпроенерго" з 16.02.2021 за пунктом 2 частиною першою статті 40 Кодексу законів про працю України.
Наказом Нікопольського міськрайонного центру зайнятості №НТ210219 від 19.02.2021 ОСОБА_1 було надано статус безробітного з 19.02.2021 відповідно до частини першої статті 43 Закону України "Про зайнятість населення", наказу №НТ210219 від 19.02.2021, відповідно до частин першої, третьої, четвертої статті 22, частини першої статті 23 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", призначено допомогу по безробіттю, як застрахованій особі з урахуванням страхового стажу.
Наказом №НТ210219 від 19.02.2021 відкладено виплату допомоги по безробіттю з 19.02.2021 по 16.03.2021 у зв'язку із наданням особі вихідної допомоги або інших виплат при звільненні з ПОУ або закінченням строку повноважень за виборною посадою, що забезпечить часткову або тимчасову компенсацію втраченого заробітку.
Наказом №НТ210226 від 26.02.2021 (відмінено) скоротити виплату допомоги по безробіттю у зв'язку з недотриманням безробітним рекомендацій щодо сприяння працевлаштуванню на строк до 90 календарних днів з 17.03.2021 по 31.03.2021.
Наказом №НТ210301 від 01.03.2021 (затверджено) вважати недійсними прийняті рішення: наказ №НТ210301 від 01.03.2021.
Наказом від 17.03.2021 №НТ210219 розпочато (поновлено) виплату допомоги по безробіттю з 17.03.2021, відповідно до статті 22 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття".
Наказом №НТ211008 від 08.10.2021 (затверджено) припинено виплату допомоги по безробіттю пп.2 пункту 1 розділу V ПНДБ (у зв'язку з припиненням реєстрації безробітного відповідно до пункту 1 статті 45 Закону України "Про зайнятість населення" підпункти 1,2,3, пункту 30 Порядку №792 від 19.09.2018 у зв'язку з поновленням на роботі за рішенням суду, що набрало законної сили відповідно до підпункту 2 пункту 1 статті 45 Закону України "Про зайнятість населення", підпункту 2 пункту 1 статті 31 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" та підпункту 2 виплати для організації безробітними підприємницької діяльності з 08.10.2021).
Наказом №НТ211008 від 08.10.2021 (затверджено) припинено реєстрацію безробітних у зв'язку з виданням відповідно законодавства про працю наказу (розпорядження) про поновлення зареєстрованого безробітного на роботі відповідно до абзацу десятого підпункту 1 пункту 30 Порядку з 08.10.2021.
За період перебування на обліку з 17.03.2021 по 07.10.2021 безробітному ОСОБА_1 виплачено з бюджету Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття допомогу по безробіттю в розмірі 40471,18 грн.
02.05.2022 Нікопольським міськрайонним центром зайнятості було направлено претензію №127 до відокремленого підрозділу "Криворізька теплова електрична станція" Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпроенерго" з вимогою вирішити питання повернення коштів в досудовому порядку (а.с. 11 том 1).
18.10.2022 Наказом Міністерства економіки України №3910 "Про реорганізацію державних установ Державної служби зайнятості" Нікопольським міськрайонний центр зайнятості реорганізовано. Усі майнові і немайнові обов'язки перейшли до правонаступника, яким є Дніпропетровський обласний центр зайнятості.
Відокремлений підрозділ "Криворізька теплова електрична станція" Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпроенерго" не здійснив повернення виплаченої центром зайнятості ОСОБА_1 допомоги по безробіттю в розмірі 40471,18 грн., що і стало причиною виникнення спору.
Колегія погоджується з висновками господарського суду з огляду на наступне.
Відносини у сфері зайнятості населення регулюються Конституцією України, Кодексом законів про працю України, Господарським та Цивільним кодексами України, Законами України "Про зайнятість населення", "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", іншими актами законодавства.
Згідно зі статтею 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Правові, фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття визначаються Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття".
Відповідно до пункту 1 статті 1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" (тут і надалі - в редакції, чинній станом на 18.01.2021) загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття - система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає матеріальне забезпечення на випадок безробіття з незалежних від застрахованих осіб обставин та надання соціальних послуг за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.
За визначенням пункту 8 статті 1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" страховий випадок - це подія, через яку: застраховані особи втратили заробітну плату (грошове забезпечення) або інші передбачені законодавством України доходи внаслідок втрати роботи з незалежних від них обставин та зареєстровані в установленому порядку як безробітні, готові та здатні приступити до підходящої роботи і дійсно шукають роботу; застраховані особи опинилися в стані часткового безробіття.
Згідно зі статтею 7 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" допомога по безробіттю є видом забезпечення за цим Законом.
Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття створюється для управління страхуванням на випадок безробіття, акумуляції страхових внесків, контролю за використанням коштів, виплати забезпечення та надання соціальних послуг, здійснення інших функцій згідно із цим Законом і статутом Фонду. Фонд є цільовим централізованим страховим фондом, некомерційною самоврядною організацією. Держава є гарантом забезпечення застрахованих осіб та надання їм відповідних соціальних послуг Фондом (частини 1, 2 статті 8 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття").
Функції виконавчої дирекції Фонду виконує центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, та його територіальні органи, що здійснюють свою діяльність відповідно до Закону України "Про зайнятість населення" та цього Закону. Керівник центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, входить до складу правління Фонду (частина 6 статті 10 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття").
Відповідно до частини 2 статті 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.
Відповідно до пунктів 1, 2 частини 1 статті 1 Закону України "Про зайнятість населення" безробіття це соціально - економічне явище, за якого частина осіб не має змоги реалізувати своє право на працю та отримання заробітної плати (винагороди) як джерела існування. Безробітний - особа віком від 15 до 70 років, яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів як джерела існування, готова та здатна приступити до роботи.
За приписами частин 1, 2 статті 43 Закону України "Про зайнятість населення" статусу безробітного може набути, зокрема, особа працездатного віку до призначення пенсії (зокрема на пільгових умовах або за вислугу років), яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів, готова та здатна приступити до роботи. Статус безробітного надається зазначеним у частині першій цієї статті особам за їх особистою заявою (у тому числі поданою засобами електронної ідентифікації) у разі відсутності підходящої роботи з першого дня реєстрації у територіальних органах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, незалежно від зареєстрованого місця проживання чи місця перебування.
У силу приписів пункту 2 частини 1 статті 44 Закону України "Про зайнятість населення" зареєстровані безробітні мають право на матеріальне забезпечення на випадок безробіття та соціальні послуги відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" та цього Закону.
Так, нормами Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" закріплено право застрахованих осіб на матеріальне забезпечення на випадок безробіття, визначено види забезпечення, зокрема, допомогу по безробіттю (стаття 7 названого Закону).
Допомога по безробіттю здійснюється за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.
Матеріалами справи встановлено, що у відділі надання соціальних послуг Нікопольського міськрайонного центру зайнятості в період з 19.02.2021 по 07.10.2021 перебував на обліку, як безробітній, громадянин ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ), звільнений із відокремленого підрозділу "Криворізька теплова електрична станція" Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпроенерго" з 16.02.2021 за пунктом 2 частиною першою статті 40 Кодексу законів про працю України. За період перебування на обліку з 17.03.2021 по 07.10.2021 безробітному ОСОБА_1 виплачено з бюджету Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття допомогу по безробіттю в розмірі 40471,18 грн.
Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 31 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі поновлення безробітного на роботі за рішенням суду.
Пунктом 2 частини 1 статті 45 Закону України "Про зайнятість населення" визначено, що реєстрація безробітного в територіальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, припиняється у разі поновлення на роботі за рішенням суду, що набрало законної сили.
В даному випадку, Рішенням Апостолівського районного суду Дніпропетровської області №171/477/21 від 13.12.2021 було:
- визнано незаконним та скасовано наказ Відокремленого підрозділу "Криворізька теплова електрична станція" Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпроенерго" №50-к від 16.02.2021 про звільнення ОСОБА_1 за пунктом 2 статті 40 Кодексу законів про працю України;
- поновлено ОСОБА_1 на роботі на посаді машиніста енергоблоку котлотурбінного цеху Відокремленого підрозділу "Криворізька теплова електрична станція" Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпроенерго";
- стягнуто з Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпроенерго" на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 173513,61грн, з утриманням з указаної суми податків та інших обов'язкових платежів;
- допущено до негайного виконання рішення суду в частині поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за один місяць в розмірі 6705,84грн;
- стягнуто з Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпроенерго" на користь держави судовий збір у розмірі 908,00грн.
Постановою Дніпропетровського апеляційного суду від 26.04.2022 у справі №171/477/21 апеляційну скаргу Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпроенерго" залишено без задоволення, рішення Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 13.12.2021 залишено без змін.
При цьому відповідно до частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Водночас, частиною 1 статті 34 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" визначено, що Фонд має право, зокрема, стягувати з роботодавця суму страхових коштів та вартість соціальних послуг, наданих безробітному в разі поновлення його на роботі за рішенням суду, а також незаконно виплачені безробітному суми матеріального забезпечення в разі неповідомлення роботодавцем Фонду про прийняття його на роботу.
Частиною 4 статті 35 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" визначено, що із роботодавця утримуються:
- сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду;
- незаконно виплачена безробітному сума забезпечення у разі неповідомлення про його прийняття на роботу;
- незаконно отримана сума допомоги по частковому безробіттю.
Таким чином, положеннями статей 34, 35 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" передбачено право Фонду стягувати з роботодавця суму страхових коштів та вартість соціальних послуг, наданих безробітному в разі поновлення його на роботі за рішенням суду та обов'язок роботодавця відшкодувати суму виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду.
Частиною 1 статті 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" також визначено, що роботодавці - це підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.
Верховний Суд у постановах від 12.06.2018 у справі №914/2087/17, від 06.07.2018 у справі №921/220/17-г/16, від 09.07.2018 у справі №914/1875/17 зазначив, що за положеннями ч. 4 ст. 35 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" саме судове рішення про поновлення на роботі може бути правовою підставою для стягнення з працедавця суми виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному.
У постанові від 06.07.2018 у справі №921/220/17-г/16 Верховний Суд зробив висновок, що обов'язок роботодавця відшкодувати Фонду загальнообов'язкового державного страхування України на випадок безробіття вартість соціальних послуг, наданих безробітному, в разі поновлення його на роботі за рішенням суду виникає у тому випадку, якщо невиконання власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю потягло за собою незаконне звільнення з роботи застрахованої особи і саме через цю подію така особа втратила заробітну плату і була вимушена стати на облік як безробітна та отримувати страхові виплати.
Матеріалами справи підтверджується, що відповідач - Акціонерне товариство "ДТЕК Дніпроенерго" є роботодавцем по відношенню до ОСОБА_1 , у розумінні частини 4 статті 35 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття".
З огляду на викладене, саме на Акціонерне товариство "ДТЕК Дніпроенерго" покладено обов'язок з відшкодування Дніпропетровському обласному центру зайнятості суми виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг ОСОБА_1 , у зв'язку з поновленням його на роботі за рішенням суду.
Центр зайнятості є органом Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, що діє від імені Фонду відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття".
Отже, з урахуванням положень наведених норм, вищезазначених фактичних обставин справи та наявних у матеріалах справи доказів, враховуючи встановлений факт незаконності звільнення ОСОБА_1 з займаної посади та поновлення останнього на посаді за судовим рішенням, місцевим господарським судом зроблено правильний висновок, що позовні вимоги про стягнення з відповідача, як роботодавця, грошових коштів у розмірі 40 471,18 грн., які виплачені позивачем ОСОБА_1 за період незаконного звільнення як допомога по безробіттю є обґрунтованими.
Доводи скаржника про те, що позивачем належним чином не доведено нарахування і виплати ОСОБА_1 допомоги по безробіттю саме у розмірі 40 471,18 грн., не знайшли підтвердження під час апеляційного перегляду та спростовуються матеріалами справи.
Як вбачається з матеріалів справи, в підтвердження проведених виплат позивачем було долучено до позову довідку Апостолівського управління Криворізької філії від 08.05.2024 про виплати та додаток № 4 до персональної картки про нарахування допомоги по безробіттю та платежі.
Позивачем у відзиві на апеляційну скаргу зазначено, що платіжні доручення, що передаються центром зайнятості до Державної казначейської служби України містять персональні дані інших осіб, яким нарахована виплата допомоги по безробіттю, тому долучити їх до матеріалів справи не можливо. В додатку № 4 зазначена дата подання платіжних доручень до Казначейства та дата перерахування коштів до банку відносно безробітного.
У додатку 4 до персональної картки ОСОБА_1 зазначена дата розрахунку 27.05.2021 та відображені всі призначення до розрахунку.
Колегією суддів було перевірено довідку від 08.05.2024 про виплати та додаток 4 до персональної картки ОСОБА_1 про нарахування допомоги по безробіттю та встановлено, що наданий позивачем розрахунок є вірним. Суми зазначені в колонці "до виплат" в загальному підсумку і мають суму виплаченої допомоги по безробіттю яка підлягає поверненню.
Крім того, апеляційний суд враховує, що обов'язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об'єктивності з'ясування обставин справи та оцінки доказів.
З'ясування відповідних обставин має здійснюватися із застосуванням критеріїв оцінки доказів, передбачених статтею 86 Господарського процесуального кодексу України щодо відсутності у жодного доказу заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного доказу окремо, а також вірогідності і взаємного зв'язку доказів у їх сукупності.
У пунктах 1 - 3 частини 1 статті 237 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при ухваленні рішення суд вирішує, зокрема питання чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин.
У даному випадку, доводи апеляційної скарги, у тому числі, полягають у непогодженні скаржника з оцінкою судом наявних у матеріалах справи доказів, між тим, сама лише його незгода з наданою судом оцінкою відповідного доказу не вказує на те, що вона була проведена з порушенням певного стандарту доказування.
За приписами частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Скаржником на підтвердження своєї позиції будь-яких доказів, власних контррозрахунків тощо, не надано. Наведена у довідці від 08.05.2024 та додатку 4 до персональної картки ОСОБА_1 про нарахування допомоги по безробіттю інформація щодо нарахованих сум не спростована. Відсутність підстав для стягнення з нього виплачених позивачем ОСОБА_1 за період незаконного звільнення як допомоги по безробіттю сум також не доведена апелянтом. Слід зазначити, що саме наявність таких підстав і не заперечуються останнім.
Доводи апеляційної скарги щодо недоведення факту правонаступництва позивача у зв'язку з ненаданням позивачем як доказу цієї обставини передавального акту, відхиляються колегією суддів, оскільки ґрунтуються на помилковому тлумаченні скаржником норм чинного законодавства України.
У даному випадку, йдеться про публічне правонаступництво державного органу, яке є окремим, особливим видом правонаступництва. Під таким терміном розуміється перехід в установлених законом випадках прав та обов'язків одного суб'єкта права іншому. При цьому обов'язок щодо відновлення порушених прав особи покладається на орган, компетентний відновити такі права. Такий підхід про перехід до правонаступника обов'язку відновити порушене право відповідає принципу верховенства права, оскільки метою правосуддя є ефективне поновлення порушених прав, свобод і законних інтересів.
Правонаступництво у сфері управлінської діяльності органів державної влади (публічне правонаступництво) передбачає повне або часткове передання (набуття) адміністративної компетенції одного суб'єкта владних повноважень (суб'єкта публічної адміністрації) іншому або внаслідок припинення первісного суб'єкта, або внаслідок повного чи часткового припинення його адміністративної компетенції (аналогічну правову позицію висловив Верховний Суд у постанові від 12.06.2018 у справі № 2а-23895/09/1270).
У такому разі також відбувається вибуття суб'єкта владних повноважень із публічних правовідносин.
За відсутності правонаступників суд повинен залучити до участі у справі орган, до компетенції якого належить ухвалення рішення про усунення порушень прав, свобод чи інтересів позивача. У випадку зменшення обсягу компетенції суб'єкта владних повноважень, не пов'язаного з припиненням його діяльності, до участі у справі як другого відповідача суд залучає іншого суб'єкта владних повноважень, до компетенції якого передані або належать функції чи повноваження щодо вирішення питання про відновлення порушених прав, свобод чи інтересів позивача.
Отже, підставою для переходу адміністративної компетенції від одного суб'єкта владних повноважень до іншого (набуття адміністративної компетенції) є події, що відбулися із даним суб'єктом (аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.12.2021 у справі № 901/348/19).
Враховуючи, що відповідно до наказу Міністерства економіки України № 3910 від 18.10.2022 "Про реорганізацію державних установ Державної служби зайнятості" вирішено реорганізувати базові центри зайнятості - Дніпровський міський центр зайнятості (код згідно з ЄДРПОУ 40991299), Кам'янський міський центр зайнятості (код згідно з ЄДРПОУ 20299857), Криворізький міськрайонний центр зайнятості (код згідно з ЄДРПОУ 2190S407), Нікопольський міськрайонний центр зайнятості (код згідно з ЄДРПОУ 21910812), Новомосковський міськрайонний центр зайнятості (код згідно з ЄДРПОУ 20306617) та Павлоградський міськрайонний центр зайнятості (код згідно з ЄДРПОУ 20267001) (далі - базовий центр зайнятості) шляхом їх приєднання до Дніпропетровського обласного центру зайнятості. Усі майнові і немайнові права та обов'язки перейшли до правонаступника яким є Дніпропетровський обласний центр зайнятості.
Таким чином, відбулося функціональне правонаступництво позивача у публічно-правових відносинах, тобто перехід прав та обов'язків Нікопольського міськрайонного центру зайнятості до Дніпропетровського обласного центру зайнятості.
З огляду на вищевикладене, функції держави не зникають із ліквідацією юридичної особи, а тому, у будь-якому випадку, враховуючи принцип безперервності влади, має місце "функціональне" правонаступництво.
Також, за наказом № 319 від 23.12.2022 "Про утворення філій Дніпропетровського обласного центру зайнятості" утворено, у тому числі, відокремлені підрозділи - Нікопольську філію Дніпропетровського обласного центру зайнятості та Криворізьку філію Дніпропетровського обласного центру зайнятості. У свою чергу, до складу Криворізької філії Дніпропетровського обласного центру зайнятості входить Апостолівське управління, яке й видало довідку про виплачену допомогу по безробіттю ОСОБА_1 .
При цьому вказані філії та управління підпорядковуються Дніпропетровському обласному центру зайнятості.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Згідно із статтею 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Скаржник, звертаючись з апеляційною скаргою, не довів неправильного застосування судом норм матеріального і процесуального права як необхідної передумови для скасування прийнятого у справі рішення.
Порушень або неправильного застосування судом норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, апеляційним судом не встановлено.
Враховуючи зазначене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що доводи скаржника, наведені ним в апеляційній скарзі, свого підтвердження не знайшли, не спростовують мотивів та висновків господарського суду першої інстанції, викладених в оскаржуваному рішенні, у зв'язку з чим, відхиляються судом апеляційної інстанції, а тому відсутні підстави для зміни чи скасування рішення суду.
Судові витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги на підставі положень ст. 129 ГПК України покладаються на її заявника.
Керуючись статтями 123, 124, 126, 129, 244, 269, 275, 276, 282 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпроенерго" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 05.08.2024 у справі № 908/2203/24 залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 05.08.2024 у справі № 908/2203/24 залишити без змін.
Судові витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Акціонерне товариство "ДТЕК Дніпроенерго" .
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, порядок і строки оскарження визначені ст.ст. 286-289 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя В.Ф.Мороз
Суддя А.Є.Чередко
Суддя Ю.Б.Парусніков