вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"19" серпня 2025 р. Справа № 910/2736/25
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Демидової А.М.
суддів: Ходаківської І.П.
Владимиренко С.В.
за участю секретаря судового засідання: Мельничука О.С.
за участю представників учасників справи:
від АТ "Укртранснафта": Голованьов М.Р.
від ТОВ "МБС-Інжиніринг": не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Укртранснафта"
на рішення Господарського суду міста Києва від 01.07.2025 (повний текст рішення складено 14.07.2025) (суддя Маринченко Я.В.)
у справі № 910/2736/25 Господарського суду міста Києва
за первісним позовом Акціонерного товариства "Укртранснафта"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "МБС-Інжиніринг"
про стягнення 928 238,27 грн
та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МБС-Інжиніринг"
до Акціонерного товариства "Укртранснафта"
про стягнення 40 839,88 грн
Короткий зміст і підстави позовних вимог
У березні 2025 року Акціонерне товариство "Уктранснафта" (позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "МБС-Інжиніринг" (відповідач) про стягнення 928 238,27 грн, з яких 635 982,60 грн пені та 292 255,67 грн штрафу.
Позовні вимоги обґрунтовано порушенням відповідачем своїх зобов'язань за договором від 23.08.2023 № 2023-70 на надання послуг з поточного ремонту об'єкта з використанням власних матеріально-технічних засобів підрядника та частково матеріально-технічних засобів замовника (з авансом проти надання банківської гарантії повернення авансового платежу) в частині своєчасного надання (виконання) послуг (далі - Договір).
Товариство з обмеженою відповідальністю "МБС-Інжиніринг" подало до суду зустрічну позовну заяву про стягнення з Акціонерного товариства "Уктранснафта" пені в розмірі 40 839,88 грн у зв'язку з порушенням встановлених Договором строків сплати авансу та оплати робіт.
Акціонерним товариством "Уктранснафта" у відзиві на зустрічну позовну заяву заявлено клопотання про зменшення суми штрафних санкцій, що підлягають стягненню з Акціонерного товариства "Уктранснафта".
Товариством з обмеженою відповідальністю "МБС-Інжиніринг" подано клопотання про зменшення суми штрафних санкцій на 95 % від розміру, заявленого позивачем, а саме до 46 411,91 грн.
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його ухвалення
Рішенням Господарського суду міста Києва від 01.07.2025 у справі № 910/2736/25 первісний позов задоволено частково та стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "МБС-Інжиніринг" на користь Акціонерного товариства "Укртранснафта" пеню у розмірі 320 000,00 грн та штраф у розмірі 140 000,00 грн, а також витрати зі сплати судового збору у розмірі 11 138,86 грн. В іншій частині первісного позову відмовлено. Зустрічний позов задоволено частково та стягнуто з Акціонерного товариства "Укртранснафта" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МБС-Інжиніринг" пеню у розмірі 21 045,96 грн, а також витрати зі сплати судового збору 1 248,33 грн. В іншій частині зустрічного позову відмовлено.
Рішення суду мотивовано тим, що надання послуг відповідачем здійснювалось із порушенням встановленого Договором строку, що підтверджується належними письмовими доказами. При цьому судом взято до уваги, що заявлені позивачем до стягнення з відповідача штрафні санкції становлять 22,44 % від загальної суми виконаних відповідачем та прийнятих позивачем робіт, ступінь виконання зобов'язання - в повному обсязі, відсутність у матеріалах справи доказів понесення позивачем збитків та погіршення його фінансового становища, у зв'язку із чим суд дійшов висновку частково задовольнити заявлене відповідачем клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій, зменшивши розмір присуджених до стягнення з відповідача пені до суми 320 000,00 грн та штрафу до суми 140 000,00 грн.
У той же час, судом встановлено, що позивачем у порушенням умов Договору внесення авансу, а також оплату вартості виконаних відповідачем робіт за серпень 2024 року та за червень 2024 року здійснено з порушенням встановленого Договором строку. Щодо заявленого відповідачем за зустрічним позовом клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій, суд зазначив, що розмір присудженої до стягнення пені не є надмірним.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погодившись із рішенням Господарського суду міста Києва від 01.07.2025 у справі № 910/2736/25, Акціонерне товариство "Уктранснафта" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати в частині відмови у задоволенні первісних вимог щодо стягнення пені в розмірі 315 982,60 грн та штрафу в розмірі 152 255,67 грн як таке, що ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст. 549, 551, 611, 612, 626, 627, 628 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), ст. 216, 218, 230, 231, 233 Господарського кодексу України (далі - ГК України), ст. 236 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), та прийняти нове рішення в цій частині, яким позовні вимоги Акціонерного товариства "Уктранснафта" щодо стягнення пені в розмірі 315 982,00 грн та штрафу в розмірі 152 255,67 грн, у стягненні яких було відмовлено, задовольнити.
Зокрема, скаржник зазначає, що відповідач не надав жодного доказу на підтвердження свого майнового стану. Під час розгляду справи не було враховано інтересів позивача за первісним позовом.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.08.2025 (колегія суддів у складі: Демидової А.М. - головуючого, Ходаківської І.П., Владимиренко С.В.) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Укртранснафта" на рішення Господарського суду міста Києва від 01.07.2025 у справі № 910/2736/25; розгляд апеляційної скарги призначено на 19.08.2025 о 10:40; встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, пояснень, клопотань, заперечень - до 15.08.2025.
Позиції учасників справи
Товариство з обмеженою відповідальністю "МБС-Інжиніринг" у відзиві на апеляційну скаргу проти апеляційної скарги заперечує і просить суд відмовити в її задоволенні, а оскаржуване рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Явка представників учасників справи
У судове засідання 19.08.2025 з'явився представник Акціонерного товариства "Уктранснафта".
Представник Товариства з обмеженою відповідальністю "МБС-Інжиніринг" у судове засідання не з'явився.
Усі учасники справи належним чином повідомлені судом про дату, час та місце судового засідання.
Враховуючи, що явка представників сторін у судове засідання обов'язковою не визнавалась, а неявка в судове засідання представника відповідача (позивача за зустрічним позовом) не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, враховуючи аргументи апеляційної скарги і доказове наповнення матеріалів справи, колегія суддів вважає за можливе здійснити перегляд оскаржуваного судового акта в апеляційному порядку без участі в судовому засіданні представника відповідача (позивача за зустрічним позовом).
У судовому засіданні представник позивача (відповідача за зустрічним позовом, скаржника) вимоги апеляційної скарги підтримав і просив суд її задовольнити.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
Як встановлено судом першої інстанції та перевірено судом апеляційної інстанції, відповідно до умов договору від 23.08.2023 № 2023-70/230823, укладеного між Акціонерним товариством "Укртранснафта" як замовником та Товариством з обмеженою відповідальністю "МБС-Інжиніринг" як підрядником (Договір), підрядник взяв на себе зобов'язання за дорученням замовника забезпечити, відповідно до дефектного акта і умов цього Договору, надання послуг з поточного ремонту АСУ ТП КП Дрогобич ЛВДС "Дрогобич" (заміна кабельних коробів) м. Дрогобич, Львівська область (ДБН А.2.2-3:2014) (код 45220000-5 за ДК 021:2015, інженерні та будівельні роботи) з додатковою характеристикою розділу будівництва - IA23-5 "Капітальний і поточний ремонт" (надалі - роботи) (п. 1.1 Договору).
Згідно з п. 1.2 Договору підрядник зобов'язується своїми силами та з використанням власних матеріально-технічних засобів та частково матеріально-технічних засобів замовника (додаток № 6 до Договору) виконати роботи, що обумовлені в Договорі та визначені дефектним актом (додаток № 2.2 до Договору). Підрядник має право залучати до виконання Договору третіх осіб - субпідрядників.
Пунктом 2.1 Договору погоджено, що договірна ціна є твердою та визначається на основі твердого кошторису, що є невід'ємною частиною Договору (додаток № 1) і становить: без ПДВ - 3 498 333,33 грн, ПДВ - 699 666,67 грн. Разом з ПДВ - 4 198 000 грн.
У п. 2.4 Договору встановлено, що платежі за обсяги виконаних робіт здійснюються замовником шляхом перерахування безготівкових грошових коштів на поточний рахунок підрядника, протягом 10 (десяти) календарних днів з дати підписання сторонами актів приймання виконаних будівельних робіт (додаток № 3 до Договору) та довідки про вартість виконаних робіт та витрати (додаток № 4 до Договору) на підставі отриманого рахунку (ів) (рахунку(ів)-фактури).
Згідно з п. 2.6 Договору замовник сплачує підряднику аванс на придбання необхідних для виконання робіт матеріалів, виробів, конструкцій та обладнання у розмірі 50 % (п'ятдесят) відсотків договірної ціни проти надання банківської гарантії повернення авансового платежу, протягом 10 (десяти) календарних днів з дати надання підрядником зазначеної банківської гарантії, на підставі отриманого належним чином оформленого рахунку (рахунку-фактури) підрядника.
За положеннями п. 3.1, 3.2 Договору строк виконання робіт, передбачених п. 1.1 Договору, становить 160 (сто шістдесят) календарних днів з дати початку виконання робіт. Строки виконання робіт визначаються на підставі календарного графіка (додаток № 5), що додається до цього Договору та є невід'ємною його частиною. Датою початку виконання підрядником робіт вважається дата, зазначена замовником у письмовій заявці про готовність до виконання Договору (далі - "заявка").
Датою закінчення виконаних робіт підрядником вважається дата їх прийняття замовником в порядку передбаченому розділом 4 цього Договору. Виконання робіт може бути закінчено підрядником достроково за умови письмової згоди замовника (п. 3.4 Договору).
Відповідно до п. 9.1 Договору за невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань за цим Договором, в тому числі порушення строків виконання підрядних робіт, встановлених календарним графіком, підрядник сплачує замовнику пеню у розмірі 0,1 % вартості робіт, з яких допущено прострочення виконання, за кожний день прострочення. Нарахування пені здійснюється протягом всього строку порушення зобов'язання. Якщо прострочення виконання зобов'язання перевищує 30 календарних днів, підрядник додатково сплачує штраф у розмірі 7,0 % від ціни невиконаних зобов'язань.
Строк дії Договору - з моменту його укладання та до 05.03.2024 включно, а в частині розрахунків - до повного їх виконання (п. 14.1 Договору в редакції додаткової угоди № 1).
На виконання умов Договору позивачем направлено відповідачу заявку № 41-02/25/6960-23 від 26.09.2023 про готовність до виконання Договору, в якій визначено дату початку надання послуг - 27.09.2023.
Відповідачем було виконано (надано), а позивачем - прийнято роботи (послуги) за Договором, що підтверджується наявними в матеріалах справи документами, зокрема, за листопад 2023 року: акт приймання виконаних будівельних робіт № 1 від 08.11.2023, довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрат від 08.11.2023 на суму 22 918,97 грн; за червень 2024 року: акт приймання виконаних будівельних робіт № 2 від 20.06.2024, довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрат від 20.06.2024 на суму 355 495,43 грн; за липень 2024 року: акт приймання виконаних будівельних робіт № 3 від 15.07.2024, довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрат від 15.07.2024 на суму 1 398 513,43 грн; за серпень 2024 року: акт приймання виконаних будівельних робіт № 4 від 01.08.2024, довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрат від 01.08.2024 на суму 1 186 808,20 грн; за вересень 2024 року: акт приймання виконаних будівельних робіт № 5 від 16.09.2024, довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрат від 16.09.2024 на суму 1 173 447,06 грн.
Звертаючись із позовом у даній справі, Акціонерне товариство "Уктранснафта" послалось на те, що відповідачем порушено встановлений Договором строк надання послуг, зокрема, враховуючи визначену в заявці дату початку надання послуг, з урахуванням пунктів 3.1, 3.2 Договору.
Відповідач подав до суду клопотання про зменшення штрафних санкцій, обґрунтоване тим, що вони становлять 22,4 % від усієї вартості виконаних робіт, що свідчить про їх надмірну величину, а також тим, що безперервні атаки Російської Федерації на енергетичну інфраструктуру України, які призвели до відключень електропостачання, порушили роботу систем водопостачання й опалення, що також мало суттєвий негативний вплив на строки виконання робіт за Договором.
Зустрічний позов обґрунтовано порушенням Акціонерним товариством "Уктранснафта" встановлених договором строків внесення авансу та оплати робіт.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при ухваленні постанови
Згідно зі ст. 509 ЦК України та ст. 173 ГК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Пунктом 1 частини другої статті 11 ЦК України визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Згідно із частиною першою статті 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно зі ст. 525, 526 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або зміна його умов не допускається.
Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Частиною першою статті 837 ЦК України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові (ч. 2 ст. 837 ЦК України).
У ч. 1 ст. 853 ЦК України встановлено, що замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.
У ч. 1 ст. 854 ЦК України визначено, що якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.
Відповідно до частини першої статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).
Відповідно до ст. 611 ЦК України уразі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Матеріалами справи підтверджено, що відповідачем було виконано обумовлені укладеним Договором послуги (роботи) з порушенням погодженого строку, що підтверджується відповідними актами приймання виконаних будівельних робіт та довідками про вартість виконаних будівельних робіт та витрат.
З огляду на викладене, правомірним є висновок господарського суду першої інстанції про наявність правових підстав для стягнення з відповідача пені та штрафу, передбачених пунктом 9.1 Договору.
У частині зменшення неустойки судом правильно враховано, що відповідно до ч. 1 ст. 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Частиною третьою статті 551 ЦК України встановлено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Зменшення неустойки є протидією необґрунтованому збагаченню однією із сторін за рахунок іншої; відповідає цивільно-правовим принципам рівності і балансу інтересів сторін; право на зменшення неустойки направлене на захист слабшої сторони договору, яка в силу зацікавленості в укладенні договору, монополістичного положення контрагента на ринку, відсутності часу чи інших причин не має можливості оскаржити включення в договір завищених санкцій.
З урахуванням вищевикладеного, на підставі ч. 3 ст. 551 ЦК України, ч. 1 ст. 233 ГК України, а також виходячи з принципів добросовісності, розумності, справедливості та пропорційності, суд, у тому числі і з власної ініціативи, може зменшити розмір неустойки (штрафу, пені) до її розумного розміру.
Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд повинен оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеня виконання зобов'язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.
Аналіз зазначених норм права дозволяє дійти висновку, що право суду зменшити заявлені до стягнення суми штрафних санкцій пов'язане з наявністю виняткових обставин, встановлення яких вимагає надання оцінки як поданим учасниками справи доказам та обставинам, якими учасники справи обґрунтовують наявність підстав для зменшення штрафних санкцій, так і запереченням інших учасників щодо такого зменшення. Обов'язок доведення існування обставин, які можуть бути підставою для зменшення розміру заявленої до стягнення суми неустойки, покладається на особу, яка заявляє відповідне клопотання.
Зменшення розміру неустойки є правом суду, а за відсутності в законі як переліку виняткових обставин, так і врегульованого розміру (відсоткового співвідношення) можливого зменшення штрафних санкцій, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи, враховуючи загальні засади цивільного законодавства, передбачені ст. 3 ЦК України (справедливість, добросовісність, розумність) та з дотриманням правил ст. 86 ГПК України на власний розсуд, за внутрішнім переконанням, вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе таке зменшення, та конкретний розмір зменшення неустойки.
Отже, питання щодо зменшення розміру штрафних санкцій суд вирішує відповідно до ст. 86 ГПК України за наслідками аналізу, оцінки та дослідження конкретних обставин справи з огляду на фактично-доказову базу, встановлені судом фактичні обставини, що формують зміст правовідносин, умов конкретних правовідносин з урахуванням наданих сторонами доказів, тобто у сукупності з'ясованих ним обставин, що свідчать про наявність/відсутність підстав для вчинення зазначеної дії.
Подібний за змістом висновок щодо застосування норм права, а саме ст. 551 ЦК України та ст. 233 ГК України, неодноразово викладався Верховним Судом у постановах, зокрема від 23.10.2019 у справі № 917/101/19, від 06.11.2019 у справі № 917/1638/18, від 17.12.2019 у справі № 916/545/19, від 13.01.2020 у справі № 902/855/18, від 14.01.2020 у справі № 911/873/19, від 10.02.2020 у справі № 910/1175/19, від 19.02.2020 у справі № 910/1303/19, від 26.02.2020 у справі № 925/605/18, від 17.03.2020 № 925/597/19, від 18.06.2020 у справі № 904/3491/19, від 14.04.2021 у справі № 922/1716/20.
У постановах від 12.06.2019 у справі № 904/4085/18 та від 09.10.2019 у справі № 904/4083/18 Верховний Суд також зазначив, що зменшення розміру пені є правом суду, яке може бути реалізоване ним у кожному конкретному випадку за наслідками оцінки обставин справи, наведених учасниками справи обґрунтувань та дослідження доказів.
Необхідно зауважити, що у вирішенні питання про можливість зменшення неустойки суд бере до уваги майновий стан сторін і оцінює співвідношення розміру заявлених штрафних санкцій, зокрема, з розміром збитків кредитора, враховує інтереси обох сторін. Майновий стан сторін та соціальна значущість підприємства мають значення для вирішення питання про зменшення розміру неустойки.
Разом із тим, приймаючи рішення про зменшення неустойки, суд також повинен виходити з того, що одним із завдань неустойки є стимулювання належного виконання договірних зобов'язань, при цьому надмірне зменшення розміру неустойки фактично нівелює мету існування неустойки як цивільної відповідальності за порушення зобов'язання, що, в свою чергу, може розцінюватися як спосіб уникнення відповідальності та призведе до порушення балансу інтересів сторін.
Як було роз'яснено Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 18.03.2020 у справі № 902/417/18, якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов'язку щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів (штрафу, пені, річних відсотків), то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення. Він може бути несправедливим щодо боржника, а також щодо третіх осіб, оскільки майновий тягар відповідних виплат може унеможливити виконання боржником певних зобов'язань, зокрема з виплати заробітної плати своїм працівникам та іншим кредиторам, тобто цей тягар може бути невиправдано обтяжливим чи навіть непосильним. У таких випадках невизнання за судом права на зменшення розміру відповідальності може призводити до явно нерозумних і несправедливих наслідків. Тобто має бути дотриманий розумний баланс між інтересами боржника та кредитора.
Апеляційний господарський суд зважає на те, що свої зобов'язання за Договором, хоча і з простроченням, але було виконано відповідачем, обставин необґрунтованого зволікання відповідача з виконанням робіт, а також фактів неякісного їх виконання не встановлено.
З огляду на викладене, а також зважаючи на відсутність доказів завдання позивачу збитків внаслідок порушення відповідачем строків виконання робіт, компенсаційний характер неустойки, ураховуючи майновий стан відповідача, виходячи із засад справедливості, добросовісності, розумності, пропорційності та співмірності, судом першої інстанції правомірно зменшено пеню до 320 000,00 грн та штраф до 140 000,00 грн.
Відповідно до ч. 1, 4 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Як вбачається зі змісту апеляційної скарги, в частині зустрічного позову рішення суду в даній справі не оскаржується, відтак, відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України в цій частині рішення місцевого господарського суду в апеляційному порядку не переглядається. При цьому, підстав для виходу за межі доводів та вимог апеляційної скарги судом апеляційної інстанції не встановлено.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
У справі "Трофимчук проти України" (№ 4241/03, § 54, ЄСПЛ, 28 жовтня 2010 року) Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
Колегія суддів апеляційної інстанції з огляду на викладене зазначає, що в даній справі надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Нормою ст. 276 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За результатами перегляду даної справи колегія суддів дійшла висновку про те, що місцевим господарським судом було повно, всебічно та об'єктивно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також правильно застосовано норми матеріального і процесуального права, у зв'язку із чим правові підстави для зміни чи скасування оскаржуваного у даній справі судового рішення відсутні.
За таких обставин, відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги.
Судові витрати
У зв'язку з відсутністю підстав для задоволення апеляційної скарги судові витрати за її розгляд відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на скаржника.
Керуючись ст. 74, 129, 269, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Укртранснафта" залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 01.07.2025 у справі № 910/2736/25 залишити без змін.
3. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на скаржника.
4. Матеріали даної справи повернути до місцевого господарського суду.
5. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строк, передбачені ст. 287-289 Господарського процесуального кодексу України.
У зв'язку з перебуванням суддів Демидової А.М., Ходаківської І.П., Владимиренко С.В. з 25.08.2025 по 28.08.2025 (включно) у відпустці, повна постанова складена та підписана у перший робочий день після їх виходу з відпустки - 29.08.2025.
Головуючий суддя А.М. Демидова
Судді І.П. Ходаківська
С.В. Владимиренко