Справа № 761/28530/25
Провадження № 1-в/761/317/2025
14 серпня 2025 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участі:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
засудженої ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання захисника ОСОБА_5 відносно засудженої
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Пасічне Броварського району Київської області, громадянки України, з середньою освітою, офіційно не працевлаштованої, яка перебуває у зареєстрованому шлюбі, має дитину 2018 року народження, засудженої 22.08.2023 вироком Голосіївського районного суду м. Києва за ч. 4 ст. 185 КК України до покарання у виді п'яти років позбавлення волі,
про звільнення від покаранняу зв'язку з втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння,
До Шевченківського районного суду м. Києва надійшло клопотання захисника ОСОБА_5 , який діє в інтересах засудженої ОСОБА_4 , про звільнення останньої від покарання, призначеного вироком Голосіївського районного суду м. Києва від 22.08.2023.
На обґрунтування клопотання захисник зазначив, що ОСОБА_4 засуджена 22.08.2023 вироком Голосіївського районного суду м. Києва за ч. 4 ст. 185 КК України до покарання у виді п'яти років позбавлення волі.
Ініціатор клопотання, посилаючись на те, що 09.08.2024 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів», просив у зв'язку з втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, звільнити ОСОБА_4 від покарання, призначеного вироком Голосіївського районного суду м. Києва від 22.08.2023.
У судовому засіданні захисник ОСОБА_5 підтримав клопотання, просив його задовольнити з підстав, у ньому наведених.
Засуджена ОСОБА_4 підтримала захисника, зазначила, що не заперечує проти звільнення її від покарання з вказаних підстав.
Прокурор при вирішенні вказаного питання поклався на розсуд суду.
Суд, заслухавши думки сторін, дослідивши клопотання та долучені до нього документи, матеріали особової справи засудженої, дійшов висновку про таке.
Відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 537 КПК України під час виконання вироків суд має право вирішувати питання про звільнення від покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3 статті 74 Кримінального кодексу України.
На день вчинення діянь, за які ОСОБА_4 22.08.2023 засуджена вироком Голосіївського районного суду м. Києва, положення ч. 1 ст. 51 КУпАП діяли у редакції Закону № 1449-VI від 04.06.2009, згідно з якими встановлювалася адміністративна відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати.
Викрадення чужого майна вважалося дрібним, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищувала 0,2 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.
Згідно з п. 5 підрозділу 1 розділу ХХ Податкового кодексу України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума у розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства у частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної Податковим кодексом України для відповідного року.
Відповідно до пп. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 розділу IV Податкового кодексу України податкова соціальна пільга дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року.
Згідно із Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб на 01.01.2023 становив 2684,00 грн.
Отже, податкова соціальна пільга у 2023 становила 1 342,00 грн.
Водночас, 09.08.2024 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18.07.2024 № 3886-IX.
Згідно з чинною редакцією ч. 1 ст. 51 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.
Відповідно до ч. 2 ст. 51 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність за дії, передбачені частиною першою цієї статті, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Кримінальна протиправність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння.
Згідно зі ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти, що пом'якшують або скасовують відповідальність, мають зворотну дію у часі.
Відповідно до ст. 5 КК закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання.
Отже, наведені норми законодавства, які пом'якшують кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшують становище особи, мають зворотну дію у часі.
Згідно з ч. 2 ст. 74 КК особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.
Вироком Голосіївського районного суду м. Києва від 22.08.2023 ОСОБА_4 засуджена за ч. 4 ст. 185 КК України до покарання у виді 5 років позбавлення волі, оскільки 08.02.2023 вчинила крадіжку майна на суму 1599 грн.
Отже, з урахуванням Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18.07.2024, завдана ОСОБА_4 матеріальна шкода у розмірі 1599 грн. не перевищує розмір двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становив 2684,00 грн. у 2023 році.
Відтак, суд дійшов висновку, що втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, за яким ОСОБА_4 засуджена вироком Голосіївського районного суду м. Києва від 22.08.2023.
Враховуючи вищевикладене, наявні підстави для задоволення клопотання захисника ОСОБА_5 про звільнення ОСОБА_4 від покарання, призначеного вироком Голосіївського районного суду м. Києва від 22.08.2023.
Керуючись ст. 2-5, 70, 74, 185, 309 КК України, ст. 284, 369-372, 376, 479-2 КПК України, суд
Клопотання захисника ОСОБА_5 задовольнити.
ОСОБА_4 звільнити від покарання, призначеного вироком Голосіївського районного суду м. Києва від 22.08.2023 за ч. 4 ст. 185 КК України (справа № 752/7615/23), на підставі ч. 41 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв'язку з втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
На ухвалу прокурором, засудженою, її захисником упродовж семи днів з дня її проголошення може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Києва.
Головуючий суддя ОСОБА_1