Справа № 761/35930/25
Провадження № 1-кс/761/23417/2025
27 серпня 2025 року місто Київ
Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1
за участю секретаря ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
підозрюваної ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві клопотання старшого слідчого СВ ВП №3 Шевченківського УП ГУНП у м.Києві ОСОБА_6 , за погодження з прокурором Шевченківської окружної прокуратури м.Києва ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м.Горлівка, Донецька обл., громадянки України, не працюючої, маючої на утриманні 4х малолітніх дітей, не заміжньої, з середньою освітою, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст.89 КК України раніше не судимої
підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.190 КК України у кримінальному провадженні №12025100100002865, відомості відносно якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 15.08.2025,-
27 серпня 2025 року до Шевченківського районного суду м.Києва надійшло клопотання старшого слідчого СВ ВП №3 Шевченківського УП ГУНП у м.Києві ОСОБА_6 , за погодження з прокурором Шевченківської окружної прокуратури м.Києва ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.190 КК України у кримінальному провадженні №12025100100002865, відомості відносно якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 15.08.2025.
В обґрунтування клопотання слідчий зазначає, що слідчим відділенням ВП № 3 Шевченківського УП ГУНП у м. Києві проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025100100002865 від 15 серпня 2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, у ОСОБА_4 виник злочинний корисливий умисел направлений на заволодіння чужим майном, шляхом обману, в умовах воєнного стану. Реалізуючи свій злочинний корисливий умисел, направлений на заволодіння чужим майном, шляхом обману, в період дії воєнного стану введеного Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» на території України ведено воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб, який у подальшому продовжено та який діє на даний час згідно Указу Президента України від 14 липня 2025 року № 478/2025 з 05 години 30 хвилин 07 серпня 2025 року строком на 90 діб, 15 серпня 2025 року, приблизно о 11 годині 30 хвилин, ОСОБА_4 прибула до квартири АДРЕСА_2 , у якій проживає ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та повідомляючи заздалегідь неправдиву інформацію, представляючись донькою працівника АТ «Укрпошта», повідомила про необхідність заміни старих грошових купюр на нові. Нічого не підозрюючи, та сприймаючи злочинний намір останньої за дійсність, ОСОБА_7 зібрала всі наявні грошові кошти у сумі 267 500 гривень та передала ОСОБА_4 . В подальшому ОСОБА_4 , реалізуючи свій заздалегідь виниклий злочинний намір, переслідуючи корисливий мотив та мету незаконного збагачення, зловживаючи довірою потерпілої, під приводом необхідності заміни старих грошових купюр на нові, взяла до рук грошові кошти у розмірі 267 500 гривень, взамін передавши ОСОБА_7 пустий конверт білого кольору з надписом «УКРПОШТА», в середині якого знаходились пусті аркуші паперу, запевняючи потерпілу, що в ньому знаходяться нові грошові купюри. Після чого, ОСОБА_4 , обернувши викрадене майно на свою користь, із місцявчинення кримінального правопорушення зникла, спричинивши потерпілій ОСОБА_7 майнової шкоди на загальну суму 267 500 гривень.
25 серпня 2025 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 затримано в порядку ст. 208 КПК України.
25 серпня 2025 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України.
На даний час у органів досудового розслідування є обґрунтовані підстави вважати, що ОСОБА_4 , може переховуватися від органу досудового розслідування та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
З огляду на вищевикладене, орган досудового розслідування звернувся до Шевченківського районного суду м.Києва з клопотанням про застосування відносно підозрюваної ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні клопотання про застосування відносно підозрюваної ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підтримала та просила задовольнити з підстав, зазначених у ньому.
Захисник ОСОБА_5 у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваної ОСОБА_4 . Крім того, вказав, що клопотання не обґрунтоване, а ризики, передбачені ст.177 КПК України прокурором не доведені. Просив застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Підозрювана ОСОБА_4 у судовому засіданні думку захисника підтримала та просила відмовити у задоволенні клопотання про застосування відносно неї запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Заслухавши позиції прокурора, захисника, підозрюваної, дослідивши наявні у матеріалах клопотання докази, слідчий суддя приходить до такого висновку.
У судовому засіданні встановлено, що слідчим відділенням ВП № 3 Шевченківського УП ГУНП у м. Києві проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025100100002865 від 15 серпня 2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України.
25 серпня 2025 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 затримано в порядку ст. 208 КПК України.
25 серпня 2025 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України.
Частиною 2 статті 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.
Відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно зі ст. 7 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на засадах, в тому числі, верховенства права, згідно якої людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, законності, згідно якої під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства, а також забезпечення права на свободу та особисту недоторканність, згідно якої ніхто не може триматися під вартою, бути затриманим або обмеженим у здійсненні права на вільне пересування в інший спосіб через підозру або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення інакше як на підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом.
Так, відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до вимог ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
У відповідності до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про, зокрема, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення.
Поняття «обґрунтована підозра» не визначене в національному законодавстві, а отже в оцінці цього питання кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням сталої практики ЄСПЛ, про що прямо вказує ч. 5 ст. 9 КПК України.
При цьому факти, що підтверджують обґрунтовану підозру, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що необхідні для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення особі. Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред'явлення особі обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов'язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав осіб.
Не вдаючись до детального аналізу, оцінки дій, винуватості особи та не порушуючи презумпції невинуватості на цій стадії кримінального провадження, слідчий суддя повинен пересвідчитись, що повідомлена підозра є обґрунтованою, тобто такою, що передбачає наявність достатніх даних, які б могли переконати об'єктивного та стороннього спостерігача у тому, що особа могла вчинити правопорушення у якому її підозрюють.
З урахуванням письмових доказів, що додані до клопотання та досліджені в судовому засіданні, здійснюючи їх оцінку за своїм внутрішнім переконанням, слідчий суддя, приходить до висновку, що повідомлена ОСОБА_4 підозра у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.190 КК України, не може вважатись не обґрунтованою, а докази, надані органом досудового розслідування, є, на даний час, досить вагомими, щоб свідчити про причетність останньої, до кримінального правопорушення, що їй інкримінуються.
При цьому, слідчий суддя зазначає, що на стадії досудового розслідування кримінального провадження останній не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування відносно неї запобіжного заходу.
Питання доведеності вини підозрюваного ОСОБА_4 у скоєнні інкримінованих кримінальних правопорушень і правильності кваліфікації його дій є предметом дослідження досудового розслідування і судового розгляду справи по суті.
Водночас, обов'язковою умовою для застосування запобіжного заходу має бути доведеність сукупності обставин, визначених ч. 1 ст.194 КПК України, яка вимагає від прокурора довести не лише наявність обґрунтованої підозри, а надати докази на підтвердження підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, на які посилається слідчий у клопотанні та обґрунтувати недостатність застосування більш м'якого запобіжного заходу для запобігання ризикам, визначеним у клопотанні.
Суд оцінює наявність ризику можливості переховування підозрюваної ОСОБА_4 , оскільки враховуючи тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, санкція якого передбачає максимальне покарання до 5 років позбавлення волі, усвідомлюючи міру покарання за вчинене нею кримінальне правопорушення може ухилятися від кримінальної відповідальності та переховуватися від органів досудового слідства, суду.
Крім того, слідчий суддя вважає, що підозрювана ОСОБА_4 може вчинити інше кримінальне правопорушення чи перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, оскільки остання усвідомлює тяжкість можливого покарання.
Слідчий суддя враховує, що покази свідків у вказаному кримінальному провадженні мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження та можуть суттєво вплинути на становище ОСОБА_4 як підозрюваної, а тому наявні обґрунтовані підстави вважати, що останній наділений потенційною можливістю впливати на свідків, потерпілих у кримінальному провадженні з метою схилити їх не давати правдиві, послідовні показання у ході досудового розслідування та/або змінити свої показання у подальшому в суді, для уникнення або мінімізації кримінальної відповідальності.
За таких обставин, з урахуванням характеру вчиненого кримінального правопорушення та особи підозрюваного, наявністю ризиків, передбачених ст.177 КПК України, що повністю підтверджується матеріалами кримінального провадження, а тому слідчий суддя вважає що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваної ОСОБА_4 забезпечить виконання останнім покладених на неї процесуальних обов'язків та надасть можливість досягти органу досудового розслідування завдань, передбачених ст. 2 КПК України, а саме: захист особи від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування з тим, щоб кожний хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини.
Характеризуючі дані підозрюваної ОСОБА_4 , а саме те, що вона має визначене місце проживання, маючого на утриманні 4 неповнолітніх дітей, не спростовує наявність можливих ризиків неправомірної поведінки підозрюваної.
Слідчий суддя вважає доведеним прокурором те, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти названим вище ризикам, оскільки на даному етапі особисте зобов'язання, застава, особиста порука чи домашній арешт не є достатніми для гарантування поведінки підозрюваної, виходячи із встановлених судом ризиків та тяжкості кримінального правопорушення.
Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: 1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; 2) щодо злочину, який спричинив загибель людини; 3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею; 4) щодо злочину, передбаченого статтями 255-255-3 Кримінального кодексу України; 5) щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.
Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Отже, з одного боку, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов'язки, а з іншого - не має бути таким, що є завідомо непомірним для цієї особи та призводить до неможливості виконання застави.
Так, слідчим суддею враховано і обставини вчинення кримінального правопорушення, спосіб вчинення. На підставі викладеного слідчий суддя приходить до висновку, що застава має бути визначена у вигляді 20 (двадцять) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 60 560 (шістдесят тисяч п'ятсот шістдесят) гривень 00 копійок, оскільки визначення застави саме в такому розмірі буде пропорційно помірною для підозрюваної та може гарантувати належну процесуальну поведінку останньої та виконання нею покладених на неї обов'язків, також враховуючи вагомість ризику переховування підозрюваної від органів досудового розслідування та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, впливу на свідків
Окрім цього, застосовуючи щодо підозрюваної альтернативний запобіжний захід у виді застави, необхідно покласти на підозрювану ОСОБА_4 наступні обов'язки: прибувати по першому виклику до слідчого, прокурора або суду у визначений час, залежно від стадії кримінального провадження; не відлучатися із м.Кам'янське Дніпропетровська обл., без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування з свідками, потерпілими у даному кримінальному провадженні.
Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України, підозрюваний, обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного, обвинуваченого під вартою.
При цьому слідчий суддя звертає увагу на те, що у судовому засіданні не було встановлено обставин, які б свідчили, що підозрювана ОСОБА_4 за станом здоров'я не може утримуватися в умовах слідчого ізолятора.
З урахуванням вимог частин 3 та 5 статті 115 КПК України слідчий суддя вважає за необхідне визначити строк дії ухвали про тримання під вартою підозрюваної ОСОБА_4 на 60 днів, який обраховувати з урахуванням часу фактичного затримання особи, а саме з 25 серпня 2025 року до 23 жовтня 2025 року включно.
Керуючись статтями 2, 7, 8, 177, 178, 180, 183, 193, 194, 196, 197, 202, 206, 372, частиною другою статті 376 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя, -
Клопотання старшого слідчого СВ ВП №3 Шевченківського УП ГУНП у м.Києві ОСОБА_6 , за погодження з прокурором Шевченківської окружної прокуратури м.Києва ОСОБА_3 - задовольнити.
Застосувати до підозрюваної ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Строк дії ухвали про тримання підозрюваної ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під вартою визначити на 60 діб в межах строку досудового розслідування, з урахуванням часу фактичного затримання особи, а саме з 25 серпня 2025 року до 23 жовтня 2025 року включно та утримувати в ДУ «Київський слідчий ізолятор».
Визначити для ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , розмір застави, у вигляді 20 (двадцять) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 60 560 (шістдесят тисяч п'ятсот шістдесят) гривень 00 копійок достатньої для забезпечення виконання підозрюваною обов'язків, передбачених КПК України, яка може бути внесена як самою підозрюваною, так і іншими фізичними або юридичними особами (заставодавцем) на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації в м. Києві для внесення застави (отримувач - ТУ ДСА України в місті Києві, ЄДРПОУ 26268059, МФО 820172, банк - Державна казначейська служба України м. Київ, р/р № UA128201720355259002001012089, призначення платежу: застава за… (П.І.Б., дата народження особи, за яку вноситься застава), згідно ухвали… (назва суду) від… (дата ухвали) по справі № …, внесені (П.І.Б. особи, що вносить заставу).
Підозрювана або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, протягом дії ухвали.
Покласти на підозрювану, у випадку внесення застави обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме:
-прибувати по першому виклику до слідчого, прокурора або суду у визначений час, залежно від стадії кримінального провадження;
-не відлучатися із м.Кам'янське Дніпропетровська обл., без дозволу слідчого, прокурора або суду;
-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
-утримуватися від спілкування з свідками, потерпілими у даному кримінальному провадженні.
Визначити строк дії обов'язків, визначених для підозрюваної ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в межах терміну досудового розслідування, однак не більше 2 (двох) місяців з моменту внесення застави в розмірі, визначеному судом.
Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого у кримінальному провадженні.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду прокурором, підозрюваною, її захисником, протягом п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга.
Слідчий суддя ОСОБА_1