Справа № 761/9776/25
Провадження № 2/761/6773/2025
26 серпня 2025 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Фролова І.В., розглянувши заяву представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про відвід судді Фролової І.В. від розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про повернення безпідставно набутих коштів,-
В провадженні Шевченківського районного суду м. Києва під головуванням судді Фролової І.В. перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про повернення безпідставно набутих коштів.
26 серпня 2025 року на адресу суду через підсистему «Електронний суд» надійшла заява представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про відвід судді Фролової І.В. від розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про повернення безпідставно набутих коштів
Заява обґрунтувана тим, що ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 01 травня 2025 року позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_1 було роз'єднано в окремі самостійні провадження: за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про звільнення заборгованості по аліментах; за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про повернення безпідставно набутих коштів.
У справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про звільнення заборгованості по аліментах, головуючою суддею по справі Фроловою І.В. 05 червня 2025 року було прийнято рішення, яким позовні вимоги було задоволено в повному обсязі та звільнено ОСОБА_3 від сплати заборгованості по аліментам в розмірі 126 819, 45 грн
ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 16 червня 2025 року справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про повернення безпідставно набутих грошових коштів було прийнято до провадження, вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження та призначено проведення підготовчого засідання на 26 серпня 2024 року о 12 год 00 хв.
Представник заявника вважає, що позовні вимоги ОСОБА_3 про звільнення заборгованості по аліментах безпосередньо пов'язані з позовними вимогами про повернення безпідставно набутих коштів (не дивлячись не те, що судом дані вимоги були роз'єднані в окремі провадження), оскільки позивач вважає, що спірна сума коштів, котрі Позивач вважає безпідставно набутою, була передана саме для утримання дітей в якості аліментних зобов'язань, та беручи до уваги те, що суддею Фроловою Іриною Вікторівною у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про звільнення заборгованості по аліментах було винесено рішення, яким позовні вимоги були задоволені в повному обсязі, вважає, що подальший розгляд справи за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про повернення безпідставно набутих коштів головуючим суддею Фроловою Іриною Вікторівною є неможливим, оскільки у даного складу суду вже склалася певна суб'єктивна думка щодо обставин справи, відтак подальший розгляд справи за позовними вимогами про повернення безпідставно набутих коштів є неможливим суддею Фроловою Іриною Вікторівною.
На підставі ч. 8 ст. 40 ЦПК України, суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи.
Дослідивши заяву про відвід, матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до вимог п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Відповідно до ч.1 ст. 40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.
Згідно з ст.40 ЦПК України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
Питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.
Суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді.
Суд зауважує, що заяву представника позивача про відвід від 26.08.2025 року було розглянуто 26 червня 2025 року з дотриманням вимог цивільно-процесуального законодавства, а відтак до моменту розгляду справи (судового засідання) було менше, аніж три робочі дні.
Окремо заслуговує на увагу те, що ч. 8 ст. 40 ЦПК України передбачено те, що суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді.
Згідно ч. 7 ст. 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя зобов'язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства; дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів.
Пунктом 5 постанови Пленуму Верховного Суду України №8 від 13 червня 2007 року «Про незалежність судової влади» визначено, що відповідно до закону суддя не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він заінтересований у результаті розгляду справи або є інші обставини, які викликають сумнів в об'єктивності та неупередженості судді.
За приписами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод (далі - Конвенція) передбачено, що кожен має право на справедливий розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характер або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
У відповідності до практики Європейського суду з прав людини, при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб'єктивний та об'єктивний аспект. Так у справі «Гаусшильдт проти Данії», «Мироненко і Мартиненко проти України» зазначається, що наявність безсторонності, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. Щодо суб'єктивної складової даного поняття, то у справі «Гаусшильдт проти Данії» вказано, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. При чому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.
У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі «Мироненко і Мартиненко проти України»). Зазначену позицію Європейського суду підтримав і Верховний Суд України у справі №5-15п12 (ухвала Верховного Суду України від 01.03.2012 у справі №5-15п12).
Підстави та обставини для відводу судді чітко визначені ст. 36 ЦПК України.
У відповідності до вимог п.5 ч.1 ст.36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Статтею 36 ЦПК України визначено підстави для відводу (самовідводу) судді, а саме: він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Відповідно до ч.4 ст. 36 ЦПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
У висновку №3 Консультативної ради європейських суддів щодо принципів та правил, які регулюють професійну поведінку суддів, зокрема, питання етики, несумісної поведінки та безсторонності, зазначено, що за загальним принципом судді повинні персонально бути повністю звільненими від відповідальності стосовно претензій, що пред'являються їм у зв'язку з добросовісним здійсненням ними своїх функцій. Судові помилки щодо юрисдикції чи процедури судового розгляду і визначенні чи застосуванні закону, здійсненні оцінки свідчень повинні вирішуватися за допомогою апеляції.
Таким чином, обставини, на які посилається представник заявника не підтверджуються матеріалами справи та в силу приписів ч.4 ст. 36 ЦПК України, не можуть бути підставою для відводу головуючого.
Відтак, заява про відвід головуючому у справі судді є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 36, 40, 253, 352-355 ЦПК України, суд, -
У задоволенні заяви представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про відвід судді Фролової І.В. від розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про повернення безпідставно набутих коштів - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: