Справа № 761/1538/25
Провадження № 3/761/875/2025
22 серпня 2025 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Мєлєшак О.В., розглянувши матеріали, що надійшли з УПП в м. Києві про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, раніше до адміністративної відповідальності не притягувався, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
ОСОБА_1 14.12.2024 о 15 год. 28 хв. по вул. Рейтарська, 16 в м. Києві керував автомобілем «KIA» д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками наркотичного сп'яніння. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився. Таким чином, ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
В судовому засіданні представник ОСОБА_1 - адвокат Волков П.О. заперечував винуватість свого довірителя у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Зазначив, що останній безпідставно був зупинений працівниками поліції, а також вказував на незаконність вимоги поліцейського про необхідність проходження огляду на стан сп'яніння при відсутності фактичного відсторонення від керування транспортним засобом.
Також наголошував, що ОСОБА_1 був позбавлений права на захист, а отже не може бути притягнутим до відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, у зв'язку з чим уважав, що справа підлягає закриттю на підставі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.
ОСОБА_1 заперечував свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, зазначив, що того дня їхав на роботу, де за планом мав проводити операцію, а тому не міг перебувати у стані наркотичного сп'яніння. Уважав, що вимога інспектора поліції щодо зупинки та проходження огляду на стан сп'яніння була незаконною. Також вказував, що має намір підтвердити зазначені обставини, шляхом надання відповідної довідки з місця роботи про проведення ряду складних хірургічних втручань, які заздалегідь були ним заплановані.
Допитаний в судовому засіданні інспектор УПП ОСОБА_2 показав суду, що дійсно 14.12.2024 о 15 год. 28 хв. по вул. Рейтарська, 16 в м. Києві під час патрулювання був зупинений автомобіль «KIA» д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 , підставою для зупинки був пошкоджений передній бампер вказаного автомобіля. Після спілкування з водієм в останнього було виявлено ознаки наркотичного сп'яніння та запропоновано останньому пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння. Після чого водій ОСОБА_1 наполягав на присутності свого представника, якого вони прочекали майже півтори години, однак за цей час ніхто так і не прибув, після чого відносно вказаного водія було складено даний протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП.
Суд, вивчивши матеріали адміністративної справи, заслухавши особисті пояснення особи щодо якої складено протокол, його представника, інспектора УПП яким було складено протокол, дослідивши відеозапис з нагрудної камери інспектора УПП, вважає, що вина ОСОБА_1 у скоєнні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, є доведеною та підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення, відеозаписом з нагрудної камери інспектора поліції на якому зафіксований факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння та іншими матеріалами адміністративної справи.
Так, у відповідності до п. 1.9 Правил дорожнього руху особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до п. 2.5 ПДР водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Отже, проходження в установленому порядку медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, за наявності до того підстав, є обов'язком водія.
Так, ч.1 ст.130 КУпАП передбачає відповідальність як за керування транспортним засобом в стані сп'яніння так і за відмову від проходження огляду на стан сп'яніння.
При цьому, судом встановлено факт пасивної відмови ОСОБА_1 на вимогу інспектора поліції проходження огляду на стан сп'яніння, що також підтверджується відеозаписом, що долучений до матеріалів справи, тобто порушення останнім п.2.5 Правил дорожнього руху.
Згідно дослідженого в судовому засіданні відеозапису з нагрудної камери працівників поліції вбачається, що після зупинки автомобіля під керуванням ОСОБА_1 , працівниками поліції виявлено у останнього ознаки наркотичного сп'яніння, після чого працівниками поліції було запропоновано ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп'яніння у відповідному медичному закладі, на що він нібито погоджувався, про що також вказав і в протоколі про адміністративне правопорушення, втім тривалий час не вчиняв активних дій з метою виконання законної вимоги поліцейських, аргументуючи відсутністю захисника.
Між тим, на відео зафіксовано тривале спілкування телефонним зв'язком ОСОБА_1 та інспекторів патрульної поліції з адвокатом, який консультував свого довірителя, висловлював свої вимоги інспекторам, наполягав на незаконності їх дій в частині зупинки ОСОБА_1 без законних на це підстав, вказував на незаконність дій інспекторів в частині вимоги останніх про необхідність проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння.
Отже доводи представника ОСОБА_1 - адвоката Волкова П.О. з приводу порушення права на захист є неспроможними та такими, що не відповідають фактичним обставинам справи. З огляду на те, що ОСОБА_1 було реалізоване право на захист.
При цьому суд констатує, що інспектори патрульної поліції пропонували адвокату прибути до місця зупинки ОСОБА_1 , загалом 1 годину 20 хвилин чекали прибуття адвоката, що зафіксовано на відео, яке переглянуте в судовому засіданні. Втім останній так і не з'явився, хоча попередньо інформував поліцейських про свої наміри прибути спочатку через 20 хвилин, а потім вказував що він їде, втім не вказував приблизний час свого прибуття. Такі дії суд розцінює як умисне затягування часу та штучне створення на майбутнє підстави нібито порушення прав на захист з метою уникнення адміністративної відповідальності.
ОСОБА_1 хоча і не відмовлявся від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, втім активних дій для забезпечення виконання законних дій інспекторів поліції не вчиняв, аргументуючи відсутністю адвоката, хоча інспектори пропонували останньому, щоб адвокат прибув безпосередньо за адресою місця знаходження найближчого лікувального закладу. Вказані дії суд розцінює як умисне затягування часу і уважає такі дії ОСОБА_1 фактично як пасивна відмова від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння.
Слід зазначити, що останній не був позбавлений права самостійно звернутися до кваліфікованого медичного закладу та пройти відповідно огляд на стан сп'яніння з метою спростування висновків зазначених у протоколі. І хоча в судовому засіданні ОСОБА_1 вказував, що надасть суду підтверджуючи документи, втім в наступному перестав з'являтись у судові засідання без поважних причин.
З огляду на зазначене судом не приймаються до уваги доводи представника про відсутність у діях його довірителя складу адміністративного правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки сукупність доказів, що були досліджені під час судового засідання підтверджують вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Доводи представника ОСОБА_1 з приводу незаконності дій інспекторів в частині безпідставної зупинки транспортного засобу не впливають на доведеність факту вчинення ОСОБА_1 як водієм відповідного правопорушення, а оцінка діям поліцейських на предмет належного виконання своїх службових повноважень, не належить до повноважень суду у даному провадженні, натомість може бути надана повноважним органом у випадку ініціювання відповідного питання стороною захисту у встановленому законом порядку.
Між тим в судовому засіданні було встановлено, що ОСОБА_1 зі скаргами на дії інспекторів не звертався, перевірки законності їх дій не ініціював.
Доводи захисника про те, що працівниками поліції під час складання протоколу не було роз'яснено ОСОБА_1 прав, передбачених ст. 268 КУпАП та ст. 63 Конституції України, судом залишаються поза увагою, оскільки реалізацію своїх прав останньому було забезпечено шляхом надання змоги консультування зі своїм представником якому він зателефонував, та який у подальшому за понад півтори години очікування на місце події так і не прибув.
Згідно ст. 33 Кодексу України про адміністративні правопорушення, при накладені стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Враховуючи особу, що вчинив правопорушення, суддя дійшов висновку, що ОСОБА_1 необхідно визнати винуватим у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Враховуючи наведене, керуючись ст. 33, ст. 34, ст. 40-1, ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя,
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та застосувати відносно нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави у розмірі 1000 (одна тисяча) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп.
Штраф має бути сплачений правопорушником не пізніше, як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому копії постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови або внесення подання прокурором, не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги або подання без задоволення. У разі не сплати правопорушником штрафу у зазначений строк, постанова про накладення штрафу буде надіслана для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання правопорушника, роботи або місцем знаходження його майна.
Строк пред'явлення постанови до примусового виконання протягом трьох місяців з дня її винесення.
Зобов'язати відділ державної виконавчої служби повідомити про виконання постанови шляхом повернення останньої на адресу суду з відміткою про її виконання.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого ст. 32 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 10 днів з дня її винесення шляхом подачі апеляційної скарги через Шевченківський районний суду м. Києва.
Суддя: