СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
ун. № 759/19554/25
пр. № 1-кп/759/1810/25
02 вересня 2025 року м. Київ
Святошинський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025100080001844 від 30.05.2025, щодо
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, неодруженого, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ; такого, що судимості не має,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 308 КК України;
учасники судового провадження:
прокурор ОСОБА_4 ,
захисник ОСОБА_5 ,
обвинувачений ОСОБА_3 ,
26.05.2022 ОСОБА_3 , страждаючи на наркоманію, розпочав проходження замісної підтримуючої терапії в КНП «KMHKЛ «Соціотерапія» (код ЄДРПОУ 05496862), яке розташоване за адресою: м. Київ, вул. Відпочинку, 18, під час якої за призначенням лікаря почав отримувати для прийому лікарський засіб «Tab.Metafini IC», що містить наркотичний засіб, обіг якого обмежено - метадон, відповідно до Порядку проведення замісної підтримувальної терапії осіб з психічними та поведінковими розладами внаслідок вживання опіоїдів, затвердженого Наказом Міністерства охорони здоров'я України від 27.03.2012 № 200.
У подальшому, ОСОБА_3 , дізнавшись про спрощений порядок функціонування програми замісної підтримуючої терапії та відсутність єдиної бази даних пацієнтів, які на ній перебувають, вирішив незаконно заволодіти наркотичними засобами шляхом шахрайства, з метою їх подальшого неконтрольованого використання.
Так, 07.09.2023 ОСОБА_3 , продовжуючи перебувати на замісній підтримуючій терапії в КНП «KMHKЛ «Соціотерапія», діючи умисно, всупереч вимог Закону України від 15.02.1995 № 60/95-ВР «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» та Закону України від 15.02.1995 № 62/95-ВР «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживання ними», прибув до іншого суб'єкта господарської діяльності - TOB «Медичний центр «Медвін» (ідентифікаційний код 44595394), розташованого за адресою: м. Київ, вул. Гната Юри, 3А, де подав заяву про отримання наркотичних засобів, а також уклав угоду про надання медичних послуг, приховавши від працівників медичної установи інформацію про перебування на лікуванні в іншому медичному закладі - в КНП «KMHKЛ «Соціотерапія», де він вже отримував для прийому лікарський засіб, що містить наркотичний засіб, обіг якого обмежено.
Надалі, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на придбання наркотичного засобу шляхом шахрайства, у період часу з 07.09.2023 по 30.05.2025, ОСОБА_3 , перебуваючи у приміщенні TOB «Медичний центр «Медвін», розташованому за адресою: м. Київ, вул. Гната Юри, 3А, шляхом обману лікаря, який не володів повною та достовірною інформацією про пацієнта, а також довіряв ОСОБА_3 , який при зверненні за медичними послугами повідомив письмово під особистий підпис, що він не перебуває на лікуванні в інших медичних закладах, де йому вже призначені наркотичні засоби, отримував у кабінеті замісної підтримуючої терапії таблетки «Tab. Methadoni 0,025» для його прийому в домашніх умовах згідно з рекомендаціями лікаря, тим самим заволодів вказаними наркотичними засобами незаконно шляхом шахрайства.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав у повному обсязі, щиро розкаявся та дав показання, які за своїм змістом відповідають викладеним вище обставинам вчинення кримінального правопорушення.
Метадон (фенадон), відповідно до Списку № 1 «Наркотичні засоби та рослини, обіг яких обмежено» в Таблиці ІІ «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 №770, є наркотичним засобом, обіг якого обмежено.
Враховуючи те, що обвинувачений та інші учасники процесу не оспорюють всі обставини, які підлягають доказуванню у даному кримінальному провадженні та викладені в обвинувальному акті, судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності їх позиції, суд, роз'яснивши учасникам судового провадження положення ст. 349 КПК України та наслідки, передбачені ч. 2 ст. 394 КПК України, провів судовий розгляд даного провадження щодо всіх його обставин із застосуванням правил ч. 3 ст. 349 КПК України, визнавши недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
Таким чином, допитавши обвинуваченого ОСОБА_3 та дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують його особу, суд визнає доведеним, що своїми умисними діями, які виразилися у заволодінні наркотичним засобом шляхом шахрайства, ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 308 КК України.
Даючи оцінку даним обвинувального акту про те, що ОСОБА_3 має судимість за вироком Святошинського районного суду міста Києва від 23.01.2024 за ч. 4 ст. 185 КК України, яким ОСОБА_3 призначене покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік, судом береться до уваги, що ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 19.03.2025 у справі № 759/18732/23, провадження № 1-в/759/150/25, ОСОБА_3 звільнено від призначеного покарання за вироком Святошинського районного суду міста Києва від 23.01.2024 у зв'язку з закінченням іспитового строку.
За приписами п. 1 ч. 1 ст. 89 КК України такими, що не мають судимості, визнаються особи, засуджені відповідно до статті 75 цього Кодексу, якщо протягом іспитового строку вони не вчинять нового кримінального правопорушення і якщо протягом зазначеного строку рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням не буде скасоване з інших підстав, передбачених законом.
Відтак в силу положень ч п. 1 ч. 1 ст. 89 КК України ОСОБА_3 вважається таким, що не має судимості за вироком Святошинського районного суду міста Києва від 23.01.2024.
Згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Вирішуючи питання про призначення покарання ОСОБА_3 , суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України, враховує, що кримінальне правопорушення за ч. 1 ст. 308 КК України відноситься до тяжких злочинів, бере до уваги дані про особу ОСОБА_3 , який не має судимості, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, а також обставини, які пом'якшують та обтяжують його покарання.
Так, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України обставинами, які пом'якшують покарання ОСОБА_3 , є щире каяття, яке виразилося в дачі правдивих показань, жалю про вчинене, готовності понести заслужене покарання.
Обставини, що відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання ОСОБА_3 , судом не встановлені.
Беручи до уваги наведене, суд дійшов висновку про необхідність призначення ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі на мінімальний строк, передбачений санкцією ч. 1 ст. 308 КК України, що буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.
Разом з тим, з огляду на фактичні обставини справи та характер протиправних діянь, наявність обставин, які пом'якшують покарання обвинуваченого, його вік та відсутність судимості, приймаючи до уваги відношення обвинуваченого до вчиненого, який засуджує свою протиправну поведінку, суд вважає, що виправлення ОСОБА_3 можливе без ізоляції від суспільства, у зв'язку з чим на підставі статті 75 КК України звільняє його від покарання з випробуванням та покладає на обвинуваченого обов'язки, визначені у статті 76 КК України.
Речові докази та процесуальні витрати відсутні, цивільний позов у кримінальному провадженні не подавався.
Оскільки обвинувачений належним чином виконував свої процесуальні обов'язки, суд не вбачає підстав для застосування до нього запобіжного заходу до набрання вироком законної сили.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 349, 369-371, 373, 374, 394 КПК України, суд,
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 308 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_3 звільнити від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 (один) рік.
Відповідно до статті 76 КК України покласти на ОСОБА_3 такі обов'язки:
1)періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
2)повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_3 до набрання вироком суду законної сили не обирати.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Святошинський районний суд міста Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1