Справа № 939/2314/25
Іменем України
01 вересня 2025 рокуселище Бородянка
Бородянський районний суд Київської області в складі головуючого - судді Стасенка Г.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Київській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі,
Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, який обґрунтовував тим, що 26 липня 2025 року інспектор відділення поліції № 2 (сел. Бородянка) Бучанського районного управління поліції ГУНП в Київській області Яценко С.С. склав постанову про накладення на нього адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА № 5322974 за ч. 2 ст. 122 КУпАП, з накладенням стягнення у виді штрафу в розмірі 510 гривень за те, що він, 26 липня 2025 року, о 20:37:28, в с. Нова Гребля, дорога С100507/ 26 липня 2025 року, о 19:37, керував транспортним засобом "Renault Koleos", державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , без увімкненого ближнього світла фар, поза населеним пунктом, чим порушив п. 9.8 Правил дорожнього руху - поза населеним пунктом повинні бути увімкнені денні ходові вогні або ближнє світло фар.
Вважав, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню, оскільки вказана подія відбулась в межах населеного пункту, а саме, як зазначено в постанові, в с. Нова Гребля, у зоні дії дорожнього знаку 5.51 "Початок населеного пункту", що не є порушенням вимог п. 9.8 Правил дорожнього руху.
Тому просив визнати протиправною та скасувати зазначену постанову про накладення адміністративного стягнення, а провадження у справі закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
06 серпня 2025 року відкрито провадження у справі за вказаним позовом та ухвалено провести розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, за наявними у справі матеріалами. Сторонам роз'яснено право подати до суду заяви по суті справи та встановлені строки для їх подання.
14 серпня 2025 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач зазначив, що проти позовних вимог заперечує в повному обсязі, оскільки підстави, які б вказували на те, що інспектором при розгляді справи про адміністративне правопорушення допущені порушення, які б ставили під сумнів законність оскаржуваної постанови відсутні, а невизнання ОСОБА_1 своєї вини у вчиненому правопорушенні слід розцінювати як спосіб уникнення ним адміністративної відповідальності при накладенні адміністративного стягнення. Тому, оскільки інспектор при винесенні постанови діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України, КУпАП та іншими нормативно-правовими актами, просив у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити в повному обсязі.
19 серпня 2025 року до суду надійшла відповідь на відзив, в якому представник позивача - адвокат Хуторненко І.М. зазначив, що притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами. В розумінні статті 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Відповідно до частини першої статті 73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Частиною другою статті 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин. З наведеної норми слідує, що при прийнятті суб'єктом владних повноважень відповідного рішення таке рішення повинно містити інформацію про докази, які підтверджують викладені в ньому факти. У випадку ж відсутності посилань на певні докази, що підтверджують факт викладеного порушення, суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення. Відтак відповідач в особі працівника патрульної поліції, який розглянув справу, не виконав вимоги щодо посилання у постанові про накладення стягнення на докази, які в повній мірі підтверджують факт скоєння адміністративного правопорушення позивачем.
Дослідивши письмові докази по справі, суд приходить до такого висновку.
Судом встановлено, що 26 липня 2025 року інспектор відділення поліції № 2 (сел. Бородянка) Бучанського районного управління поліції ГУНП в Київській області Яценко С.С. виніс постанову про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА № 5322974 від 26 липня 2025 року за ч. 2 ст. 122 КУпАП, за те, що ОСОБА_1 26 липня 2025 року, о 20:37:28, в с. Нова Гребля, дорога С100507/ 26 липня 2025 року, о 19:37, керував транспортним засобом "Renault Koleos", державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , без увімкненого ближнього світла фар, поза населеним пунктом, чим порушив п. 9.8 Правил дорожнього руху - поза населеним пунктом повинні бути увімкнені денні ходові вогні або ближнє світло фар, з накладенням штрафу в розмірі 510 гривень. (а.с. 13-14)
Частина друга статті 122 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди.
Пунктом 9.8 Правил дорожнього руху визначено, що під час руху механічних транспортних засобів у світлу пору доби з метою позначення транспортного засобу, що рухається, ближнє світло фар повинно бути увімкнене: а) у колоні; б) на маршрутних транспортних засобах, що рухаються по смузі, позначеній дорожнім знаком 5.8 назустріч загальному потоку транспортних засобів; в) на автобусах (мікроавтобусах), що здійснюють перевезення організованих груп дітей; г) на великовагових, великогабаритних транспортних засобах, сільськогосподарській техніці, ширина якої перевищує 2,6 м, та транспортних засобах, що здійснюють дорожнє перевезення небезпечних вантажів; ґ) на транспортному засобі, що буксирує; д) у тунелях.
На всіх механічних транспортних засобах поза населеними пунктами повинні бути увімкнені денні ходові вогні, а в разі їх відсутності в конструкції транспортного засобу - ближнє світло фар.
Відповідно до частини першої статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до статті 73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Згідно з частиною другою статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Позивач обґрунтовує свої вимоги тим, що подія, з приводу якої на нього накладено адміністративне стягнення, мала місце в населеному пункті - в с. Нова Гребля Бучанського району Київської області, як це зазначено в оскаржуваній постанові, а тому на нього не поширювались вимоги п. 9.8 Правил дорожнього руху щодо обов'язкового увімкнення в автомобілі денних ходових вогнів або ближнього світла фар.
Будь-яких належних доказів на спростування цієї обставини і на підтвердження правомірності накладення на позивача адміністративного стягнення за ч. 2 ст. 122 КУпАП відповідач суду не надав.
Статтею 293 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень: 1) залишає постанову без зміни, а скаргу без задоволення; 2) скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд; 3) скасовує постанову і закриває справу; 4) змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
За таких обставин, оскільки відповідачем не надано належних доказів, що підтверджують вину позивача у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, то оскаржувану постанову необхідно скасувати і провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП, відносно ОСОБА_1 закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до ст. 139 КАС України, з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань необхідно стягнути на корись позивача на відшкодування його витрат по сплаті судового збору 605 гривень 60 копійок.
На підставі ст. 121, 251, 254, 287 КУпАП, керуючись ст. 286 КАС України, суд
Позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Київській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення задовольнити.
Скасувати постанову серії ЕНА № 5322974, винесену інспектором відділення поліції № 2 (селище Бородянка) Бучанського районного управління поліції ГУНП в Київській області Яценком С.С. 26 липня 2025 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП, відносно ОСОБА_1 закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Київській області (Код ЄДРПОУ 40108616, 01601, м. Київ, вулиця Володимирська, 15) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , який проживає по АДРЕСА_1 , на відшкодування витрат по сплаті судового збору 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня складення повного рішення до Шостого апеляційного адміністративного суду.
Повне рішення суду складено 01 вересня 2025 року.
Головуючий - суддяГеннадій СТАСЕНКО