Справа № 359/5446/25
Провадження № 3/359/2552/2025
26 серпня 2025 року м. Бориспіль
Суддя Бориспільського міськрайонного суду Київської області Ткаченко Д.В.,
розглянувши справу про адміністративне правопорушення за матеріалами, які надійшли з Бориспільського районного управління поліції ГУНП в Київській області НП України про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер в матеріалах справи відсутній, до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП,
25 квітня 2025 року о 01 год. 41 хв., а/д Н-08, поворот на с. Рогозів, 15 км., Бориспільського району, Київської області, водій ОСОБА_1 керував мотоциклом «ІЖ Юпітер 5» без д.н.з. з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає дійсності, не чітка мова. Від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння він відмовився, що зафіксовано на нагрудну боді камеру поліцейського, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України.
В судове засідання особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, не з'явилась, хоча про дату, час та місце судового розгляду повідомлялася під підпис в момент складення протоколу про адміністративне правопорушення. Крім того, особі направлялася судова повістка в електронному вигляді за допомогою SMS-повідомлення на мобільний телефон, номер якого вказала особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, під час складення протоколу.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. У рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України" Європейський суд з прав людини зробив, зокрема, висновок про те, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. Передбачене ч. 1 ст. 6 Конвенції право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії"(Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989). Відтак, особа, яка добросовісно користується наданими законом процесуальними правами, зобов'язана слідкувати за перебігом розгляду справи, учасником якої вона є (Аналогічний висновок з цього приводу викладений в Постанові ВС від 25 травня 2018 року у справі № 925/125/14).
Відомості про те, що ОСОБА_1 в розумні інтервали часу вживав заходи, щоб дізнатись про стан відомого йому судового провадження матеріали справи не містять. Дані про поважність причин його неявок до суду також відсутні. Приймаючи до уваги, що відповідно до ст. 268 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення, передбаченої ст. 130 КУпАП присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є обов'язковою, враховуючи те, що судом використано усі процесуальні можливості щодо повідомлення особи про розгляд справи, однак ОСОБА_1 , будучи обізнаним про судове провадження, в судове засідання не з'явився без поважних причин, судом розглянуто справу без його участі.
Дослідивши докази, які містяться в матеріалах справи, суд дійшов до таких висновків.
Суд звертає увагу на те, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні правопорушення, яке полягає у його відмові від проходження огляду на стан сп'яніння.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення підтверджується даними направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 25.04.2025 року, даними довідки про відсутність повторності вчинення адміністративного правопорушення, даними акту огляду та тимчасового затримання транспортного засобу від 25.04.2025 року, письмовими поясненнями свідка ОСОБА_2 від 25.04.2025 року, а також копією постанови про накладення адміністративного стягнення серія ББА № 703075 від 25.04.2025 року.
Окремо суд звертає увагу на досліджений в судовому засіданні відеозапис, долученого до матеріалів справи на ДВД-диску з якого вбачається, що працівники поліції запропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп'яніння в закладі охорони здоров'я у лікаря - нарколога, від чого ОСОБА_1 категорично відмовився (02 год. 14 хв.). Крім того з відеозапису вбачається, що працівники поліції пояснили ОСОБА_1 наслідки, які виникають в результаті відмови від проходження огляду на стан сп'яніння.
Отже, суд приходить до висновку про те, що у справі зібрана достатня кількість достовірних, належних та допустимих доказів, які вказують на доведеність вини особи, яка притягується до адміністративної відповідальності у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
З матеріалів справи вбачається, що згідно довідки заступника начальника управління поліції з превентивної діяльності ОСОБА_3 , ОСОБА_1 не отримував посвідчення водія на право керування транспортними засобами.
Вирішуючи питання про накладення додаткового адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобом, суд враховує положення ст.. 30 КУпАП, а також правовий висновок Верховного Суду від 04.09.2023 року №702/301/20, відповідно до якого особі, яку визнано винуватою у вчиненні правопорушення суд може призначити додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами незалежно від того, чи мала така особа на момент вчинення кримінального правопорушення отримане у передбаченому законом порядку посвідчення на право керування транспортними засобами.
Суд наголошує на тому, що внаслідок порушення особою, незалежно від наявності чи відсутності у неї посвідчення подія, правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту створюється реальна небезпека для життя і здоров'я інших осіб та спричиняється відповідна шкода, а тому додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами в окремих випадках є необхідним з метою попередження спричинення такою особою шкоди здоров'ю чи навіть смерті іншим особам через порушення нею правил дорожнього руху в майбутньому, а також для дієвого впливу на сприйняття суспільством, у тому числі іншими водіями. При цьому, слід звернути увагу на підвищену суспільну небезпечність дій осіб, які керують транспортними засобами, не маючи достатніх теоретичних і практичних знань та не отримавши у передбаченому законом порядку посвідчення водія, оскільки вірогідність настання дорожньо-транспортної пригоди у такому випаду є значно вищою, а тому попереджувальна мета додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами у такому випадку набуває особливого значення.
Каральна мета такого додаткового покарання досягається як безпосередньою забороною керувати транспортними засобами (позбавлення суб'єктивного права), так і покладенням на особу у зв'язку з цим уповноваженим органом з питань пробації певних обов'язків, а також роз'яснення особі наслідків невиконання покладених обов'язків та ухилення від відбування додаткового покарання. Підхід щодо неможливості призначення додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами особі, яка не отримувала посвідчення водія на право керування транспортними засобами, не відповідає засаді справедливості та принципу рівності всіх перед законом, а також нівелює попереджувальну мету покарання (аналогічна думка викладена в постанові Верховного Суду від 04.09.2023 року №702/301/20).
З огляду на викладене, враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, доцільно накласти стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами. Крім того, транспортний засіб «ІЖ Юпітер 5» без д.н.з.,слід повернути володільцю.
Керуючись ст. ст. 23, 33, 40-1, ч. 1 ст. 130, ст. 283-285 КУпАП,
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн. 00 коп. (одержувач: ГУК у Київ. обл./м. Київ/21081300; банк: Казначейство України (ЕАП); ЄДРПОУ: 37955989; МФО: 899998; номер рахунку:UA488999980313030149000010001; код класифікації доходів бюджету 21081300)та позбавити права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер в матеріалах справи відсутній, на користь державного бюджету України судовий збір в розмірі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп. (отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783; банк отримувача Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету 22030106).
Тимчасово вилучений транспортний засіб «ІЖ Юпітер 5» без д.н.з.- повернути ОСОБА_1 .
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Бориспільський міськрайонний суд протягом 10 днів з дня її винесення і підлягає виконанню протягом 3-х місяців з дня набрання нею чинності.
Постанова суду набрала законної сили ___________________
Суддя Д.В. Ткаченко