Справа №295/9303/25
1-кс/295/4620/25
02.09.2025 року м. Житомир
Слідчий суддя Богунського районного суду м. Житомира ОСОБА_1
за участі :
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3
підозрюваного ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Житомирі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому ОСОБА_6 , погоджене прокурором Житомирської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_7 про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_4 , внесене в кримінальному провадженні за № 62025240020006178 від 07.07.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України, та додані до нього матеріали, -
Слідчий звернувся з клопотанням, в якому просить продовжити строк тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на 30 днів.
В ході досудового розслідування вказаного кримінального провадження встановлено, що ОСОБА_4 , обіймаючи посаду інспектора Прикордонної служби третьої категорії, відповідального виконавця другого відділу Прикордонної служби Прикордонної комендатури швидкого реагування Державної прикордонної служби України, являючись працівником правоохоронного органу, вчинив порушення правил безпеки дорожнього руху.
Так, 07 липня 2025 року близько 01 години 20 хвилин ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керуючи в стані алкогольного сп'яніння транспортним засобом - автомобілем марки «SKODA OCTAVIA» р.н. НОМЕР_1 , рухаючись зі швидкістю понад 50 км/год по правій смузі руху проїзної частини вулиці Корольова зі сторони вул. Космонавтів у напрямку до вул. Промислової, в межах населеного пункту - м. Житомирі, у темну пору доби, порушив вимоги п.п. 2.3. б, 2.9. а, 12.4., 12.9. б, 13.1. «Правил дорожнього руху України», затверджених постановою Кабінету міністрів України №1306 від 10.10.2001 року (в редакції від 01.04.2025) (далі- ПДР).
В порушення зазначених вимог ПДР ОСОБА_4 , керуючи в стані алкогольного сп'яніння автомобілем марки «SKODA OCTAVIA» р.н. НОМЕР_1 на своїй правій смузі руху по вул. Корольова, 126 у м.Житомирі, зі сторони вул. Космонавтів у напрямку до вул. Промислової, не забезпечивши безпеки дорожнього руху, проявивши неуважність, не дотримався безпечного інтервалу, перевищив максимальну допустиму швидкість руху у межах населеного пункту, внаслідок чого виїхав на правий тротуар, де здійснив наїзд керованим автомобілем на залізобетонну опору №15/05.
В результаті даної дорожньо-транспортної пригоди пасажир автомобіля марки «SKODA OCTAVIA» р.н. НОМЕР_1 ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 отримав тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому лівої плечової кістки в середній нижній третині зі зміщенням, а пасажир ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , госпіталізована у КНП «Житомирська обласна дитяча клінічна лікарня» де від отриманих внаслідок ДТП травм померла.
Такі необережні дії, які виразились в порушенні водієм ОСОБА_4 вимог пунктів п.п. 2.3. б, 2.9. а, 12.4., 12.9. б, 13.1. ПДР, перебувають у прямому причинному зв'язку із виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди та її наслідками у вигляді спричинення смерті потерпілої ОСОБА_10 .
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами:
- протоколом огляду місця ДТП, від 07.07.2025, яким зафіксовано слідову інформацію, положення транспортного засобу та пошкодження на транспортному засобу внаслідок ДТП;
- протоколом обшуку від 07.07.2025 у автомобілі марки «SKODA OCTAVIA» р.н. НОМЕР_1 під час якого вилучено змиви, спрацьовані подушки безпеки;
- протоколом допиту потерпілого ОСОБА_9 , який надав показання по суті обставин дорожньо-транспортної пригоди;
- висновком медичного огляду КНП «Обласний медичний спеціалізований центр» ЖОР від 07.07.2025, відповідно до якого о 02.40 год. у ОСОБА_4 констатовано перебування у стані алкогольного сп'яніння;
- протоколом огляду трупа потерпілої ОСОБА_10 від 07.07.2025;
- висновком експерта № СЕ-19/106-25/13320-ІТ від 14.08.2025 за результатами судової інженерно-транспортної експертизи технічного стану транспортного засобу;
- протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_4 ;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_11 ;
- протоколом огляду відеофайлу із назвою «2_5431806664934193349» наданому ОСОБА_11 , у якому наявний відеозапис, здійснений 07.07.2025 у салоні автомобіля марки «SKODA OCTAVIA» р.н. НОМЕР_1 безпосередньо перед дорожньо-транспортною пригодою;
- іншими матеріалами досудового розслідування у кримінальному провадженні в їх сукупності;
- іншими матеріалами кримінального провадження у своїй сукупності.
Таким чином вбачається, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років.
У клопотанні слідчий послався на ризики, передбачені п.п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України.
В обґрунтування ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 ЦПК України слідчий зазначив, що на сьогодні продовжують мати місце обставини, які вказують на наявність переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та/або суду усвідомлюючи можливу міру і строк покарання за скоєне, ОСОБА_4 , маючи право як військовослужбовець на виїзд за межі України, задля уникнення від кримінальної відповідальності, матиме реальну можливість переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, а також залишити межі України.
В обґрунтування ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 ЦПК України слідчий зазначив, що під час проведення досудового розслідування ОСОБА_4 , будучи працівником правоохоронного органу, шляхом прохань, умовлянь, погроз, може вплинути на свідків та потерпілих у кримінальному провадженні, а також, з метою, серед іншого, зміни показань про обставини вчинення кримінального правопорушення, як на стадії досудового розслідування, так і під час судового розгляду.
Сторона обвинувачення вважає, що запобігання наведеним ризикам та забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_4 можливе винятково у разі застосування запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою.
В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання та просив задовольнити з підстав, викладених у ньому.
Підозрюваний просив застосувати більш м"який запобіжний захід, надати можливість спілкувати з сім"єю, вину визнав.
Захисник в судовому засіданні зазначила, що при розгляді клопотання покладається на розсуд суду. Просила врахувати, що ризик впливу на свідків прокурором не доведений, останні подитані та попереджені про кримінальну відповідальність. Просила врахувати, що військові не мають можливості виїзду за кордон, тому посилання прокурора на вказану обставину є безпідставними.
Заслухавши прокурора, слідчого, підозрюваного, захисника, дослідивши матеріали справи, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
В провадженні другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Житомирі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому перебувають матеріали кримінального провадження № 62025240020006178 від 07.07.2025 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України.
07.07.2025 о 14 год. 45 хв. ОСОБА_4 затримано в порядку ст.ст. 207-208 КПК України за підозрою у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України.
07.07.2025 ОСОБА_4 вручено письмове повідомлення про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України.
09.07.2025 підозрюваному ОСОБА_4 ухвалою слідчого судді Богунського районного суду м. Житомира застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою до 04.09.2025 включно.
Строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_4 закінчується 04.09.2025, але для прийняття остаточного рішення у кримінальному проваджені необхідно здійснити наступні слідчі (розшукові) та процесуальні дії, прийняти наступні процесуальні рішення.
Так, у кримінальному провадженні призначено судово-медичні експертизи ОСОБА_12 та ОСОБА_9 та проведення яких доручено експертам ДУ «Житомирське обласне бюро судово-медичної експертизи», висновки за результатами яких одержано відповідно 20.08.2025 та 25.08.2025.
Водночас провести зазначені експертизи раніше не було можливим у зв'язку із перебуванням ОСОБА_9 на стаціонарному лікуванні у КНП «Лікарня №2 ім. В.П. Павлусенка» Житомирської міської ради до 14.08.2025 включно та неможливістю у зв'язку із цим вилучити медичну документацію про його стаціонарне лікування у зазначеному медичному закладі, яка надається експерту.
Аналогічним чином у зв'язку із перебуванням ОСОБА_12 на стаціонарному лікуванні у НДСЛ «Охматдит» м. Київ до 01.08.2025, одержати медичну документації про її лікування раніше та надати її експертам для проведення судово-медичної експертизи на являлось за можливе.
Також у кримінальному провадженні призначено 19.08.2025 комплексну судову фототехнічну експертизу та експертизу обставин і механізму дорожньо-транспортної пригоди, проведення якої доручено експертам Житомирського НДЕКЦ МВС України.
Провести зазначену експертизу раніше не являлось за можливе у зв'язку із завершенням 14.08.2025 Житомирським НДЕКЦ МВС України судової інженерно транспортної експертизи технічного стану транспортного засобу, відомості якої мають значення для проведення комплексної судової фототехнічної експертизи та експертизи обставин і механізму дорожньо-транспортної пригоди.
Окрім того, не завершено проведення призначеної 08.08.2025 судової фототехнічної експертизи відеозапису у відеофайлі із назвою «2_5431806664934193349» наданому ОСОБА_11 , у якому наявний відеозапис, здійснений у салоні автомобіля марки «SKODA OCTAVIA» р.н. НОМЕР_1 безпосередньо перед дорожньо-транспортною пригодою, оскільки про зазначений відеозапис органу досудового розслідування стало відомо 08.08.2025 під час допиту свідка ОСОБА_11 .
Перелічені висновки експертів мають важливе значення для проведення досудового розслідування та являються доказами у кримінальному провадженні.
27.08.2025 керівником Житомирської окружної прокуратури строк досудового розслідування у кримінальному провадженні продовжений до трьох місяців, тобто до 07.10.2025.
Після одержання висновків експертів може виникнути необхідність у додатковому допиті свідків, підозрюваного, проведенні інших процесуальних дій, а також у порядку, передбаченому КПК України визначитися щодо повідомлення про нову підозру або зміни раніше повідомленої підозри, після чого виконати вимоги ст.ст. 290-291 КПК України.
Відповідно до ч. 3 ст. 197 КПК України строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування у порядку, передбаченому цим Кодексом.
У відповідності до п. 5 ч. 1 ст. 3 КПК України досудове розслідування - стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності.
Згідно ч. 3 ст. 219 КПК України строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому ст. 290 цього Кодексу, не включаються у строки досудового розслідування.
Відповідно до частин 2, 5 ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити:
1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою;
2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Слідчий суддя зобов'язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.
Згідно ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Слідчий суддя має обрати такий запобіжний захід, що забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного, обвинуваченого та виконання ним процесуальних обов'язків.
Вирішуючи питання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, а також те, що метою продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від суду, вчинити інші кримінальні правопорушення.
Поняття «обґрунтована підозра» визначена в рішенні Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 року у справі "Нечипорук і Йонкало проти України", відповідно до якої цей термін означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі "Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства" від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, № 182).
Викладене в сукупності з наявною обґрунтованою підозрою, з урахуванням тяжкості покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, переконує слідчого суддю у продовженні існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Посилання захисника щодо відсутності ризику щодо впливу на свідків, то на переконання слідчого судді при встановленні наявності даного ризику слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, крім порядку отримання показань, визначеного статтею 615 цього Кодексу (частина 4 статті 95 КПК України). В свою чергу, частиною 11 ст. 615 КПК України визначено, що показання, отримані під час допиту свідка, потерпілого, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану, можуть бути використані як докази в суді виключно у випадку, якщо хід і результати такого допиту фіксувалися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації. Показання, отримані під час допиту підозрюваного, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану, можуть бути використані як докази в суді виключно у випадку, якщо у такому допиті брав участь захисник, а хід і результати проведення допиту фіксувалися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації. Так, відповідно до п. 16 ч. 1 ст. 7 КПК України, безпосередність дослідження показань є загальною засадою кримінального провадження та повинна застосовуватися за загальним правилом, можливість використання показань, зафіксованих за допомогою технічних засобів відеофіксації, передбачена ч. 11 ст. 615 КПК України, застосовується лише як виключення. При цьому, показання свідків, безпосередньо досліджені в суді, мають пріоритет над показаннями, отриманими у порядку ч. 11 ст. 615 КПК України.
За таких обставин, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом. Наведені обставини можуть свідчити про те, що підозрюваний може незаконно впливати на свідків з метою уникнення кримінальної відповідальності.
У силу ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою не визначає розмір застави у зв'язку з підозрою вчинення ОСОБА_4 злочину, внаслідок якого спричинено загибель однієї людини та заподіяно тілесні ушкодження двом іншим потерпілим.
Таким чином, враховуючи обґрунтованість клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про доцільність продовження до підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою, з метою забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваним, а тому задовольняє подане клопотання.
Керуючись ст. ст. 176, 177, 178, 183, 194, 196, 197, 200, 309 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання про продовження дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою -задовольнити.
Продовжити в кримінальному провадженні №62025240020006178 від 07.07.2025 строк застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до 01.10.2025 включно.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1