Справа № 594/815/25
Номер провадження №2/351/828/25
26 серпня 2025 року м.Снятин
Снятинський районний суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого-судді Сегіна І.Р.
за участі секретаря - Бабшинської К.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Снятині справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІДЖИ ФІНАНС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
ТОВ "ДІДЖИ ФІНАНС" звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовні вимоги мотивує тим, що 12.02.2024 року між ТзОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 укладено договір № 7574821 про надання споживчого кредиту за власного волевиявлення відповідача, з повним розумінням умов кредитування. В особистому кабінеті на офіційному веб-сайті ТзОВ «Авентус Україна» відповідачем подано заявку на отримання кредиту №7574821 від 12.02.2024р.
Відповідно до ч.1-2 ст. 9 ЗУ «Про споживче кредитування» Кредитодавець розміщує на своєму офіційному веб-сайті інформацію, необхідну для отримання споживчого кредиту споживачем. Така інформація повинна містити наявні та можливі схеми кредитування у кредитодавця. Споживач перед укладенням договору про споживчий кредит має самостійно ознайомитися з такою інформацією для прийняття усвідомленого рішення.
До укладення договору про споживчий кредит кредитодавець надає споживачу інформацію, необхідну для порівняння різних пропозицій кредитодавця з метою прийняття ним обґрунтованого рішення про укладення відповідного договору, в тому числі з урахуванням обрання певного типу кредиту. Зазначена інформація безоплатно надається кредитодавцем споживачу за спеціальною формою (паспорт споживчого кредиту), встановленою у Додатку 1 до цього Закону, у письмовій формі (у паперовому вигляді або в електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством) із зазначенням дати надання такої інформації та терміну її актуальності. У такому разі кредитодавець визнається таким, що виконав вимоги щодо надання споживачу інформації до укладення договору про споживчий кредит згідно з частиною третьою цієї статті.
Таким чином, відповідачем укладено договір № 7574821 від 12.02.2024р. із ТзОВ Авентус Україна» та на підставі платіжного доручення відповідачу перераховані кредитні кошти на картковий рахунок в сумі 8600 грн. Проте, ОСОБА_1 не виконала належним чином кредитні зобов'язання, щ є грубим порушення чинного законодавства України в частині виконання договірних відносин.
27.11.2024р. між ТОВ «Діджи Фінанс» та ТОВ «Авентус Україна» укладено договір факторингу № 27.11.24-Ф, відповідного до якого ТОВ «Діджи Фінанс» набуло права вимоги до відповідача. Згідно договору факторингу сума боргу перед новим кредитором (ТОВ «Діджи Фінанс») є обгрунтованою та документально підтвердженою, яка становить 16 649,58 грн., із яких: заборгованість за тілом кредиту - 4 618,72 грн.; заборгованість за відсотками - 12 030,86 грн.
На підставі вище на веденого просить стятнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Діджи Фінанс» заборгованість за кредитним договором № 7574821 від 12.02.2024р. у розмірі 16 649,58 грн., із яких: заборгованість за тілом кредиту - 4 618,72 грн.; заборгованість за відсотками - 12 030,86 грн., а також, судовий збір у розмірі 2420,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6000 грн.
Представник позивача, який належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи в судове засідання не з'явився, однак надіслав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності. Також представник позивача в заяві вказав, що не заперечує проти заочного розгляду справи, позов підтримує та просить його задовольнити.
Відповідач, який належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився повторно, а тому справу слід розглянути заочно у відсутності відповідача.
Ухвалою Снятинського районного суду Івано-Франківської області від 30.07.2025 року відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
На підставі ч.1 ст.280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Таким чином, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності учасників справи із ухваленням заочного рішення.
Виходячи з цього, суд вважає за можливе розглядати справу за наявними в справі доказами.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що 12.02.2024 року між ТзОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 укладено договір № 7574821 про надання споживчого кредиту за власного волевиявлення відповідача, з повним розумінням умов кредитування. В особистому кабінеті на офіційному веб-сайті ТзОВ «Авентус Україна» відповідачем подано заявку на отримання кредиту №7574821 від 12.02.2024р.
Таким чином, відповідачем укладено договір № 7574821 від 12.02.2024р. із ТзОВ Авентус Україна» та на підставі платіжного доручення відповідачу перераховані кредитні кошти на картковий рахунок в сумі 8600 грн. Проте, ОСОБА_1 не виконала належним чином кредитні зобов'язання, що є грубим порушення чинного законодавства України в частині виконання договірних відносин.
27.11.2024р. між ТОВ «Діджи Фінанс» та ТОВ «Авентус Україна» укладено договір факторингу № 27.11.24-Ф, відповідного до якого ТОВ «Діджи Фінанс» набуло права вимоги до відповідача. Згідно договору факторингу сума боргу перед новим кредитором (ТОВ «Діджи Фінанс») є обгрунтованою та документально підтвердженою, яка становить 16 649,58 грн., із яких: заборгованість за тілом кредиту становить - 4 618,72 грн.; заборгованість за відсотками становить - 12 030,86 грн.
Відповідно до ч.1 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
За змістом ст.ст.626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч.1 ст.638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У ст.526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч.1 ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Згідно зі ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Враховуючи, що відповідач взяті на себе зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконує, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги про стягнення заборгованості з відповідача на користь позивача підлягають задоволенню.
Згідно ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на відповідача у разі задоволення позовних вимог.
Позивачем сплачений судовий збір в розмірі 2422,40 грн., який він просить стягнути з відповідача.
Позивач у позовній заяві просить стягнути з відповідача витрати на правову допомогу у розмірі 6000 грн. .
На підтвердження понесених позивачем витрат на правову допомогу до матеріалів справи долучено копію договору про надання правової допомоги № 42649746 від 01.01.2025р., додаткову угоду до Договору про надання правової допомоги від 02.04.2025р.; Акт №7574821 від 31.03.2025р. про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги адвокатом (виконання робіт, надання послуг); детальний опис робіт, виконаних адвокатом Білецьким Б.М., необхідних для правничої (правової) допомоги за позовом ТОВ "ДІДЖИ ФІНАНС" щодо стягнення кредитної заборгованості.
Суд вважає пред'явлену позивачем до стягнення з відповідача суму витрат на правову допомогу в розмірі 6 000 гривень, необгрунтованою та завищеною.
Згідно зі ч.ч.1-6 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Так, Верховний Суд у справах №905/1795/18 та №922/2685/19 неодноразово зауважував, що суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.11.2022 року в справі №922/1964/21 також дійшла висновку, що учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.
При визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
У додатковій постанові Верховного Суду від 08.09.2021 року в справі №206/6537/19 (провадження № 61-5486св21) зазначено, що попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених частиною четвертою статті 137 ЦПК України.
Таким чином враховуючи предмет та складність справи, час, необхідний для вчинення дій і надання послуг, зазначених в Акті №7574821 від 31.03.2025р. про надання правової допомоги на підставі договору про надання правової допомоги № 42649746 від 01.01.2025р. та додаткової угоди до Договору про надання правової допомоги від 02.04.2025р., а також засад пропорційності, розумності, справедливості та співмірності, суд приходить до висновку про стягнення на користь ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» з ОСОБА_1 4000 грн. судових витрат на професійну правничу допомогу.
Керуючись ст.ст.4, 12, 76-81, 89, 141, 258-259, 263-268, 274, 280 ЦПК України, суд,-
Позов задоволити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС», код ЄДРПОУ 42649746, р/р НОМЕР_2 , адреса місцезнаходження: 07406, Київська обл., м.Бровари, вул.Симона Петлюри,21/1, заборгованість у розмірі 16649,58 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС», код ЄДРПОУ 42649746, р/р НОМЕР_2 , адреса місцезнаходження: 07406, Київська обл., м.Бровари, вул.Симона Петлюри,21/1, судовий збір у розмірі 2422,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4000 грн.
В решті позову відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду з дня його проголошення. У разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Головуючий Ігор СЕГІН