Справа № 347/343/25
Провадження № 1-і/347/1/25
(про продовження запобіжного заходу )
02.09.2025 м.Косів
Косівський районний суд, Івано-Франківської області у складі:
Головуючої судді: ОСОБА_1 ,
секретаря: ОСОБА_2 ,
прокурора: ОСОБА_3 ,
захисника: ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Косів клопотання прокурора у кримінальному провадженні - прокурора Косівської окружної прокуратури ОСОБА_3 про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_5 за матеріалами кримінального провадження відомості про яке внесено в ЄРДР за №12024091190000432 від 24.12.2024 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.121 КК України, -
В провадженні судді Косівського районного суду Івано-Франківської області ОСОБА_6 перебуває кримінальне провадження внесене в ЄРДР за №12024091190000432 від 24.12.2024 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.121 КК України про обвинувачення ОСОБА_5 .
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.02.2025 року автоматизованою системою документообігу суду визначено суддю ОСОБА_6 для розгляду даного судового провадження.
01.09.2025 року через канцелярію Косівського районного суду прокурор подала клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
У зв"язку із перебуванням головуючої в кримінальному провадженні судді ОСОБА_6 на підставі наказу №02-06/67 від 27.08.2025 року у додатковій оплачуваній відпустці за вислугуроків за 2025 рік тривалістю 5 календарних днів з 01 вересня по 05 вересня 2025 року, протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.09.2025 року автоматизованою системою документообігу суду визначено суддю ОСОБА_1 для розгляду поданого прокурором клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_5 .
Клопотання обґрунтувано тим, що розгляд справи ще не завершений, а термін тримання під вартою закінчується 11.09.2025 року, і ризики передбачені п. п. 1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України не відпали. А саме: можливість переховуватися від суду, оскільки обвинувачений усвідомлюючи неминучість та тяжкість покарання за вчинений ним злочин, який відповідно до ст.12 КК України є тяжким злочином, може переховуватись від суду; незаконно впливати на свідків, які ще залишились недопитаними у цьому ж кримінальному провадженні, оскільки перебуваючи на волі та маючи можливість вільного пересування і необмежну можливість спілкування з свідками які ще не допитані по даному кримінальному проваджені, більшість з яких проживають на території Косівського району Івано-Франківської області, а анкетні дані цих осіб обвинуваченому відомі ; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, чи вчинити інше кримінальне правопорушення, так як дане правопорушення у вчиненні якого він підозрюється, вчинене ним під час непогашеної судимості через короткий проміжок часу після звільнення з місць позбавлення волі.
Прокурор вважає, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Враховуючи вищенаведене, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_5 , дані про особу обвинуваченого, з метою забезпечення виконання ним процесуальних обов?язків та запобіганням наведеним у клопотанні ризикам, просить клопотання задовольнити та продовжити запобіжний захід у виді тримання під вартою, строком на 60 діб без визначення розміру застави.
В судовому засіданні прокурор підтримала подане клопотання, та просила клопотання задовольнити з наведених у ньому підстав.
Обвинувачений ОСОБА_5 та його захисник ОСОБА_4 в судовому засіданні не заперечували щодо задоволення клопотання.
Перевіривши доводи клопотання прокурора, заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали клопотання, суд доходить наступного висновку.
Відповідно до змісту вимог ч. 1, 3 ст.331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув'язнення.
Згідно вимог ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватись від слідства та суду, - незаконно впливати на свідків, які ще не допитувались у кримінальному провадженні, та інших учасників судового процесу та інше. Вимогами ст.178 КПК України передбачені обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу, зокрема тяжкість покарання, яке загрожує відповідній особі, вік та стан здоров'я обвинуваченого, міцність соціальних зв'язків, в тому числі наявність родини та утриманців, наявність постійного місця роботи, наявність судимостей та інші обставини.
Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Ухвалою Косівського районного суду від 14.07.2025 року головуючою в кримінальному провадженні суддею ОСОБА_6 обвинуваченому ОСОБА_5 було продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк до 11.09.2025 року включно без визначення розміру застави.
Вирішуючи клопотання прокурора від 01.09.2025р про продовження запобіжного заходу обвинуваченому, суд враховує наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим тяжкого злочину, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, при цьому вважає доведеним існування ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, на які посилається прокурор, та які на теперішній час залишаються дійсними, а саме, що ОСОБА_5 може переховуватися від суду, оскільки розуміє неминучість покарання за вчинений злочин, а також те, що кримінальне провадження перебуває лише на стадії судового розгляду, оскільки було постановлено порядок дослідження доказів, в даному кримінальному провадження ще не допитані всі свідки, зокрема свідок ОСОБА_7 .
Суд також звертає увагу, що обвинувачений являється особою молодого віку, здоровий за станом здоров'я, ніде офіційно не працює, отже не має постійного джерела доходу, не одружений, жодних утриманців немає, раніше судимий.
Вказані обставини на переконання суду свідчать про відсутність міцних соціальних зв'язків, що давало б підставу для застосування більш м'якого запобіжного заходу, не пов?язаного з триманням під вартою.
Оцінюючи в сукупності відносно обвинуваченого всі обставини, зазначені в ч. 1.ст. 178 КПК України, суд вважає за необхідне задовольнити клопотання прокурора і продовжити обвинуваченому строк тримання під вартою.
Виходячи з цілей п. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, принципу правової визначеності, суд вважає необхідним з урахуванням часу, необхідного для судового розгляду кримінального провадження в розумні строки, продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_5 , згідно ст. 197 КПК України строком на 60 днів.
Відповідно до вимог ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою зобов?язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Відповідно до п. 5 ч. 4 ст. 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: щодо злочину, який спричинив загибель людини.
Суд бере до уваги, той факт, що інкриміноване обвинуваченому кримінальне правопорушення належить до категорії тяжких злочинів, та спричинив загибель людини, тому суд доходить переконання, що в даному конкретному випадку відсутні підстави для визначення застави, оскільки її внесення у випадку визначення, та відповідно звільнення обвинуваченого з під варти, не зможе гарантувати належним чином виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків, не зможе нівелювати наявні на даний час ризики та забезпечити дієвість даного провадження.
Враховуючи вищенаведене, зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, що відповідає правовим позиціям Європейського суду з прав людини, суд вважає обґрунтованим клопотання про продовження обвинуваченому такого виняткового запобіжного заходу, як тримання під вартою, без визначення розміру застави.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.176-178, 182, 183, 184, 193-198, 331, 350, 372 КПК України, суд, -
Клопотання прокурора задовольнити.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст. 121 КК України продовжити на строк 60 (шістдесят) днів, тобто до 31 жовтня 2025 року включно, без визначення розміру застави.
Тримання під вартою здійснювати в Державній установі «Івано-Франківська установа виконання покарань (№ 12)».
Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору, захиснику та направити начальнику Державної установи «Івано-Франківська установа виконання покарань (№ 12)» для виконання а також направити для відома головуючій в кримінальному провадженні судді Косівського районного суду ОСОБА_6 .
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора у даному кримінальному провадженні.
Ухвала може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Суддя : ОСОБА_1