Справа № 344/14817/25
Провадження № 2-о/344/401/25
29 серпня 2025 року місто Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області Мелещенко Л.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Івано-Франківську Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про встановлення факту смерті особи,-
25 серпня 2025 року представник заявника ОСОБА_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , - адвокат Руднєва Інна Сергіївна звернулася до Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області через систему «Електронний суд» з заявою, заінтересована особа Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Івано-Франківську Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, місцезнаходження: вул. Галицька, буд.25, м. Івано-Франківськ, про встановлення факту смерті особи.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25 серпня 2025 року дану справу розподілено головуючому судді Мелещенко Л.В.
Суддя, розглянувши матеріали заяви, виходить з наступного.
Відповідно до частини першої статті 2 Цивільного процесуального кодексу України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. (стаття 4 Цивільного процесуального кодексу України)
Частиною першою статті 5 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до частини першої статті 19 Цивільного процесуального кодексу України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими Цивільним процесуальним кодексом України, у порядку, зокрема, окремого провадження.
Чинний Цивільний процесуальний кодекс України містить чотири процедури, наслідком якої є ухвалення судового рішення, на підставі якого органами ДРАЦСу може бути видано свідоцтво про смерть:
1) встановлення факту смерті особи в певний час в разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті (пункт 8 частини першої статті 315 Цивільного процесуального кодексу України);
2) встановлення факту смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою внаслідок нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру (пункт 9 частини першої 315 Цивільного процесуального кодексу України);
3) встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України або на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан (стаття 317 Цивільного процесуального кодексу України);
4) визнання фізичної особи померлою (статті 305, 309 Цивільного процесуального кодексу України).
У поданій заяві заявник просить встановити факт того, що громадянин України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , який народився у місті Артемівськ Донецької області Україна, помер в певний час - ІНФОРМАЦІЯ_2 у місті Бахмут Бахмутського району Донецької області Україна, у віці 36 років, причина смерті: загинув в результаті кульового поранення, не сумісного з життям.
У заяві заявник посилається на статтю 317 Цивільного процесуального кодексу України.
Суд зазначає, що для розгляду заяв про встановлення фактів народження або смерті на тимчасово окупованій території України законодавством визначено спеціальний порядок, урегульований статтею 317 Цивільного процесуального кодексу України.
Частиною першою статті 317 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що заява про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана родичами померлого або їхніми представниками до суду за межами такої території України.
Статтею 318 Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що у заяві повинно бути зазначено: 1) який факт заявник просить встановити та з якою метою; 2) причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт; 3) докази, що підтверджують факт. До заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, і довідка про неможливість відновлення втрачених документів.
Встановлення факту народження або смерті особи має значення для реалізації майнових та особистих немайнових прав заявника, рішення суду в такій категорії справ повинне ґрунтуватися на дотриманні вимог процесуального закону щодо повного та всебічного з'ясування обставин справи на підставі всіх поданих особами, які беруть участь у справі, доказів у сукупності, у тому числі з урахуванням документів, виданих органами та установами самопроголошених утворень, розташованими на окупованій території України.
Для встановлення цього факту суду треба мати сукупність доказів, які достовірно підтверджують факт смерті особи в певний час за певних обставин.
Враховуючи норми статей 2, 4, 13 Цивільного процесуального кодексу України заявники мають право на звернення до суду із заявою про оголошення особи померлою як за загальною підставою, так і в порядку статті 317 Цивільного процесуального кодексу України. Критерієм розмежування є наявність (стаття 317 Цивільного процесуального кодексу України) чи відсутність (статті 305-309, 315 Цивільного процесуального кодексу України) достовірної, належної доказової бази, що підтверджують смерть особи.
Заявником до заяви не додано доказів, які б достовірно підтверджували факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в певний час за певних обставин, як то документи, видані органами та установами самопроголошених утворень, розташованими на окупованій території України, або інші докази.
Отже, враховуючи відсутність достовірної, належної доказової бази, що підтверджують смерть особи, відповідно дана заява не підлягає розгляду за правилами статті 317 Цивільного процесуального кодексу України.
Згідно частини першої статті 316 Цивільного процесуального кодексу України, заява фізичної особи про встановлення факту, що має юридичне значення, подається до суду за місцем її проживання.
Так заява фізичної особи про встановлення факту, що має юридичне значення, подається до суду за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її перебування.
З поданої заяви та матеріалів до заяви вбачається, що заявник ОСОБА_1 зареєстрована та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Жодних доказів про фактичне місце проживання заявника саме у місті Івано-Франківську до матеріалів заяви не надано.
Відтак, беручи до уваги, що зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання заявника не є місто Івано-Франківськ, то вищевказана заява не підсудна Івано-Франківському міському суду Івано-Франківської області.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 31 Цивільного процесуального кодексу України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Приймаючи таке рішення, суд враховує, що відповідно до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, Закону України «Про виконання рішень, застосування практики Європейського суду з прав людини», інститут підсудності безпосередньо пов'язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, який закріплений у пункті 1 статті 6 Конвенції, оскільки за його допомогою визначається «належний суд», тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу.
При цьому недотримання правил територіальної юрисдикції (підсудності) є порушенням процесуального закону, який є підставою для скасування рішення з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю (частина перша статті 378 Цивільного процесуального кодексу України).
Ураховуючи те, що зареєстрованим місцем проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є наступна адреса: АДРЕСА_1 , тому справа, відповідно до вимог статті 31 Цивільного процесуального кодексу України, підлягає передачі на розгляд до Покровського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області, до територіальної юрисдикції (підсудності) якого належить дана справа.
У відповідності до положень статті 32 Цивільного процесуального кодексу України, спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.
На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 27, 31, 187, 258-261, 353 Цивільного процесуального кодексу України, суддя -
Цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Івано-Франківську Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про встановлення факту смерті особи передати на розгляд за територіальною юрисдикцією (підсудністю) до Покровського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення до Івано-Франківського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Мелещенко Л.В.