Провадження № 2/484/1174/25
Справа № 484/2395/25
(заочне)
02.09.2025 Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області
в складі: головуючого судді - Шикері І.А.
за участю секретаря судових засідань - Туркалової І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат Ремський Євген Вікторовича до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики, в сумі 661241,77 грн.,-
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики та судових витрат.
Вимоги позовної заяви мотивовані тим, що 18.04.2016 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 був укладений договір позики, згідно якого ОСОБА_2 отримав від ОСОБА_1 грошові кошти, в сумі 257000 грн., які зобов'язався повернути за першою вимогою ОСОБА_1 . На підтвердження укладеного договору позики ОСОБА_2 видав ОСОБА_1 розписку. В той же час, свої зобов'язання не виконав і на неодноразові звернення ОСОБА_1 про поверення грошових коштів не реагував, в зв'язку з чим, ОСОБА_1 була вимушений звернутись до суду із вказаним позовом.
Позивачка та її представник - адвокат Ремський Є.В. в судове засідання не з'явились, проте від представника позивача до суду надійшла заява про розгляд справи у його відсутність та відсутність позивачки позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить їх задовольнити, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про день та час розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином, причини неявки суду невідомі. Відзиву на позов та доказів на спростування доводів позивача до суду не надав.
Відповідно до ч.1 ст.280 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату час і місце судового засідання, без поважних причин або без повідомлення причин та якщо відповідач не подав відзив, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Дослідивши матеріали справи, заяву представника позивача, який не заперечував проти заочного розгляду справи і вирішення справи на підставі наявних у справі доказів, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача обґрунтовані, ґрунтуються на законі і підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 18.04.2016 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 був укладений договір позики, згідно якого ОСОБА_2 отримав від ОСОБА_1 грошові кошти, в сумі 257000 грн., які зобов'язався повернути за першою вимогою ОСОБА_1 . На підтвердження укладеного договору позики ОСОБА_2 видав ОСОБА_1 розписку (а.с.36).
Відповідно до ст.1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Отже, за своїми правовими ознаками договір позики є реальним, одностороннім (оскільки, укладаючи договір, лише одна сторона - позичальник зобов'язується до здійснення дії (до повернення позики), а інша сторона - позикодавець стає кредитором, набуваючи тільки право вимоги), оплатним або диспозитивно безоплатним правочином.
Згідно до ст.1047 ЦК України, договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Таким чином, письмова форма договору позики внаслідок його реального характеру є доказом не тільки факту укладення правочину, а й передання грошової суми.
Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду України 24 лютого 2016 року у справі №6-50цс16.
Також, у постанові Верховного Суду від 31 березня 2023 року (справа № 191/2151/20) вказано, що за своєю суттю договір чи розписка про отримання у позику грошових коштів є документами, якими підтверджується як умови домовленості сторін та зміст зобов'язань, так і засвідчується отримання позичальником від позикодавця погодженої сторонами грошової суми. Досліджуючи боргові розписки чи договори позики, суди повинні виявляти справжню правову природу укладеного договору, а також надавати оцінку всім наявним доказам і залежно від установлених результатів - робити відповідні правові висновки. Схожі за змістом правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 464/3790/16-ц (провадження № 14-465цс18).
Таким чином, судом було встановлено, що між позивачкою та відповідачем було укладено договір позики, який підтверджує, зокрема, і передачу відповідних грошових коштів у сумі 257000 грн., що в еквіваленті 10000 доларів США позивачкою відповідачу.
Частиною першою статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
За змістом частини першої статті 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно з частиною першою статті 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Відповідно до частини другої статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
У частині першій статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що ОСОБА_2 взяті на себе зобов'язання за договором позики від 18.04.2016 не виконав, у зв'язку з чим залишилась непогашена сума позики, у розмірі 257000 грн., що в еквіваленті 10000 доларів США. Доказів на спростування цього суду надано не було.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги первісного позову слід задовольнити у повному обсязі.
На підставі ст.141 ЦПК України, з відповідача слід також стягнути понесені позивачем витрати по сплаті судового збору.
Також суд вважає за необхідне роз'яснити, що відповідно до ч.7 ст.158 ЦПК України, у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову, заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев'яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили, або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Керуючись ст.ст.4,12,81,263-265,268, 274-279 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат Ремський Євген Вікторовича до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики, в сумі 661241,77 грн. - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошові кошти за договором позики від 18.04.2016, в сумі 661247 (шістсот шістдесят одної тисячі двісті сорок сім) грн.77 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , витрати по сплаті судового збору, в розмірі 5773 (п'ять тисяч сімсот сімдесят три) грн 92 коп.
Роз'яснити, що відповідно до ч.7 ст. 158 ЦПК України, у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев'яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Заочне рішення може бути переглянуте Первомайським міськрайонним судом Миколаївської області за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом 30-ти днів з дня проголошення рішення.
Повний текст судового рішення складено 02.09.2025.
Відомості про сторін:
Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
Представник позивачки: адвокат Ремський Євген Вікторович, місцезнаходження: вул. І.Виговського, 16-Є, м.Первомайськ, Миколаївська область.
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 .
Суддя: І.А.ШИКЕРЯ