справа № 462/5578/25
02 вересня 2025 року м. Львів
Суддя Залізничного районного суду м. Львова Гедз Б.М., у приміщенні суду у м. Львові, розглянувши матеріали заяви Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні послуги,
Представник ЛМКП «Львівтеплоенерго» - Білоган М.В. звернулась до суду із заявою про видачу судового наказу, у якій просить стягнути із ОСОБА_1 заборгованість за надані послуги з постачання теплової енергії за період з 01.12.2022 по 31.05.2025 у розмірі 6 080 (шість тисяч вісімдесят) грн 80 коп., інфляційні втрати у розмірі 382 (триста вісімдесят дві) грн 51 коп., 3% річних у розмірі 83 (вісімдесят три) грн 98 коп.; та пеню за надані послуги з постачання теплової енергії у розмірі 146 (сто сорок шість) грн 36 коп.
У відповідності до ч. 1 ст. 160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу.
Згідно до п. 4, 5 ч. 2 ст. 163 ЦПК України у заяві повинно бути зазначено вимоги заявника і обставини, на яких вони грунтуються та перелік доказів, якими заявник обгрунтовує обставини, на яких грунтуються його вимоги.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 161 ЦПК України, судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, телекомунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та 3 відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості.
Саме безспірність вимог є підставою для видачі судового наказу, в іншому випадку вирішення питання стягнення заборгованості вирішується судом в порядку позовного провадження (загального або спрощеного) з дотриманням принципів змагальності сторін, доведення учасниками справи обставин, що мають значення для справи і на які кожна сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам статті 161 цього Кодексу (п. 3 ч. 1 ст. 165 ЦПК України).
У разі якщо в заяві про видачу судового наказу містяться вимоги, частина з яких не підлягає розгляду в порядку наказного провадження, суд постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу лише в частині цих вимог. У разі якщо заявлені вимоги між собою взаємопов'язані і окремий їх розгляд неможливий, суд відмовляє у видачі судового наказу (ч. 3 ст. 165 ЦПК України).
Із наданої до суду заяви про видачу судового наказу вбачається, що частина заявлених вимог не підлягає розгляду в порядку наказного провадження.
Так, представник заявника у заяві, окрім передбачених вимогами п. 3 ч. 1 ст. 161 ЦПК України суми основної боргу, інфляційних втрат та 3% річних, також заявляє вимогу і про стягнення 146 грн 36 коп. нарахованої пені.
За наведеного, оскільки вказані вимоги між собою взаємопов'язані, тому, за нормами ЦПК України, окремий їх розгляд неможливий.
Згідно ч. 2 ст. 165 ЦПК України, про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу.
Керуючись ст.160, 163- 166, 258-261 ЦПК України, суд -
Відмовити у видачі судового наказу за заявою Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні послуги.
Роз'яснити, що у відповідності до ч. 2 ст. 166 ЦПК України, відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 частини першої статті 165 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя (підпис) Б.М. Гедз
З оригіналом згідно.
Оригінал ухвали знаходиться в матеріалах цивільної справи № 462/5578/25.
Суддя Б.М. Гедз