Справа №465/4102/25
02 вересня 2025 року Галицький районний суд м. Львова у складі головуючої судді Павлюк О. В., з участю секретаря судового засідання Гнаткович В. С. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу у порядку спрощеного провадження без повідомлення/виклику сторін за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
Короткий виклад позицій сторін у справі.
Позивач ТОВ «Брайт Інвестмент» через систему Електронний Суд звернувся до Галицького районного суду м. Львова з позовною заявою, у якій просить ухвалити рішення про стягнення з відповідача ОСОБА_1 на свою користь заборгованості за кредитним договором № 2015012496 від 15.03.2017 у загальному розмірі 41'196,05 грн. та судові витрати у справі.
В обґрунтування позовних вимог позивач покликається на те, що 15.03.2017 між АТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 2015012496. Первісний кредитор свої зобов'язання за договором виконав у повному обсязі, а саме надав відповідачеві кредит у розмірі відповідно до умов договору. У свою чергу відповідач, ОСОБА_1 , свої зобов'язання за договором у повному обсязі не виконав, зокрема останній платіж відповідач вніс 16.11.2020, що призвело до виникнення заборгованості. У зв'язку з чим, станом на 23.03.2023, утворилась заборгованість у розмірі 41'196,05 грн, що складається зі заборгованості по тілу кредиту у розмірі 23'288,55 грн, заборгованості за відсотками у розмірі 17'907,50 грн. Поміж тим, 24.03.2023 між АТ «ОТП Банк» та ТОВ «Брайт інвестмент» був укладений договір факторингу №24/03/23. Відповідно до умов вказаного договору позивач прийняв право грошової вимоги і став кредитором за кредитними договорами, укладеними між банком та боржниками, у тому числі і за договором № 2015012496, боржником у якому є відповідач ОСОБА_1 . У зв'язку з наведеним, позивач просить позовну заяву задовольнити та стягнути на його користь з відповідача суму заборгованості за кредитним договором № 2015012496.
Відповідач у запропонований строк відзив на позовну заяву не подав, свою позицію у справі із обґрунтуванням її відповідними доказами не навів.
Заяви та клопотання сторін у справі.
Представник позивача, скориставшись системою «Електронний суд», скерував заяву у якій, просить проводити розгляд справи проводити за відсутності представника ТОВ «Брайт інвестмент», не заперечує проти проведення судом заочного розгляду справи.
Інших заяв по суті справи, виключно в яких у силу вимог ч. 1ст. 174 ЦПК України викладаються вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору, не надходило.
Вчинені судом процесуальні дії у справі та постановлені ухвали.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Галицького районного суду м. Львова від 22.07.2025, головуючою суддею щодо розгляду вищевказаної позовної заяви визначена суддя Павлюк О. В.
Ухвалою від 23.07.2025 суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Сторони у справі належно та завчасно повідомлялись судом про місце, дату та час призначеного судового засідання по їх справі щодо її розгляду по суті, про що у справі наявні відповідні письмові підтвердження, проте такі з у судове засідання не з'явилися та не забезпечили явку уповноважених представників.
Суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше (ч. 5 ст. 279 ЦПК України).
Вказана вимога ЦПК України роз'яснена судом учасникам справи в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Сторони у справі не подавали клопотань про розгляд зазначеної справи з повідомленням сторін, а суд не вбачав підстав для розгляду справи з повідомленням сторін з власної ініціативи.
З дотриманням вимог цивільного процесуального законодавства суд направив Відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення ухвалу про відкриття провадження у справі за зареєстрованим місцем проживання, отриманим за відомостями з Єдиного державного демографічного реєстру у порядку ст.187 ЦПК України.
Окрім цього, суд також повідомив Відповідача про розгляд справи через оголошення на сайті на офіційному веб-порталі Судової влади України (через веб-сайт Галицького районного суду м. Львова).
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право у порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
У частинах 1 та 3 статті 13 ЦПК встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, у межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності. При цьому, виходячи з положень ст. 16 ЦК України, особа звертається до суду за захистом свого порушеного права.
Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду.
Суд вжив передбачених цивільним процесуальним законодавством заходів для повідомлення Відповідача та створив умови для реалізації принципу змагальності сторін.
Відповідач відзив на позов у встановлений судом строк не подав, а тому суд, на підставі ч. 8 ст. 178 ЦПК України, вирішує справу за наявними матеріалами.
Суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, а тому суд приходить до переконання про наявність законних підстав для вирішення спору по суті з ухваленням заочного рішення. При цьому суд наголошує, що основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні сторони, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Усі заяви та клопотання були вирішені судом у встановленому порядку.
Інші процесуальні дії у цій справі судом не вчинялись, а ухвали не постановлялись.
Розгляд справи по суті відбувся 02.09.2025.
Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.
Встановленні судом фактичні обставини справи.
Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, що мають істотне значення для її розгляду і вирішення по суті, дійшов до такого висновку.
Суд встановив, що 15.03.2017 між АТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 2015012496.
Серед основних умов кредитування з урахуванням побажань споживача встановлено: тип кредиту - споживчий кредит; сума кредиту - 22'838,90 гривень; строк, на який надається кредит - 20 місяців; розмір процентної ставки - 0,01%.
На виконання умов кредитного договору позичальнику наданий кредит у загальному розмірі 22'838,90 грн, що, зокрема, підтверджується випискою по особовому рахунку відповідача. Тобто первісний кредитор АТ «ОТП Банк» свої зобов'язання за договором виконав у повному обсязі.
У свою чергу відповідач ОСОБА_1 кредитні кошти отрималв та деякий час здійснювала погашення кредитної заборгованості. Так, останній платіж відповідач вніс 16.11.2020. Однак, у порушення умов кредитного договору останній свої зобов?язання не виконав, що призвело до виникнення заборгованості.
Відтак, у відповідача ОСОБА_1 , відповідно до розрахунку заборгованості станом на 23.03.2023, утворилась заборгованість у розмірі 41'196,05 грн, що складається зі заборгованості по тілу кредиту у розмірі 23'288,55 грн, заборгованості за відсотками у розмірі 17'907,50 грн.
Поміж тим, 24.03.2023 між АТ «ОТП Банк» та ТОВ «Брайт інвестмент» був укладений договір факторингу №24/03/23. Відповідно до умов вказаного договору позивач прийняв право грошової вимоги і став кредитором за кредитними договорами, укладеними між банком та боржниками, у тому числі і за договором № 2015012496, боржником у якому є відповідач ОСОБА_1 .
Так, позивач 31.03.2025 направив вимогу про погашення кредитної заборгованості, однак така вимога не була отримана відповідачем, а повернулась за закінченням терміну зберігання.
Отже, на теперішній час відповідач продовжує ухилятись від виконання зобов'язання і заборгованість за договором не погашає, що є порушенням законних прав ТОВ «Брайт Інвестмент».
Норми права, які застосовує суд при вирішенні спірних правовідносин.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно з ч. 1 ст.4, ч. 1 ст.5 ЦПК України кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
У силу положень ч. 1ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (ч. 1 ст. 12 ЦПК України). Вказаний принцип полягає у прояві в змагальній формі ініціативи та активності осіб, які беруть участь у справі.
Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин даної справи. Сторони зобов'язані визначити коло фактів, на які вони можуть посилатися як на підставу своїх вимог і заперечень, і довести обставини, якими вони обґрунтовують ці вимоги й заперечення (ч. 1 ст. 81 ЦПК України), крім випадків, встановлених цим Кодексом, зокрема, статтею 82 ЦПК України, яка закріплює підстави звільнення від доказування.
Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам у цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
У свою чергу, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому(ч. 1 ст. 634 ЦК України).
У частині першій статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до частини 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Згідно зі ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Згідно зі ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом, або якщо він не визнаний судом недійсним.
Разом з тим, стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.
У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.
Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 в справі № 2-383/2010.
Окрім того, згідно з ч. 1 ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
У свою чергу ч.1 ст. 1078 ЦК України, закріплює положення про предмет договору факторингу, яким може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Висновки суду.
Суд встановив, що відповідач належно не виконував зобов'язання по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом, доказів погашення заборгованості матеріали справи не містять та відповідачем не надано.
Таким чином, враховуючи, що розмір заборгованості підтверджується долученими до справи доказами, у свою чергу відповідач не скористався процесуальним правом висловити свої заперечення на позов та надати докази для підтвердження належного виконання договірних зобов'язань, суд дійшов до висновку що позовні вимоги ТОВ «Брайт Інвестмент» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості підлягають до задоволення у повному обсязі. Відтак, з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача ТОВ «Брайт Інвестмент» підлягає до стягнення заборгованість у загальному розмірі 41'196,05 гривень.
Щодо розподілу судових витрат.
Відповідно, до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
А тому, у зв'язку зі задоволенням заявлених позовних вимог, слід стягнути з відповідачки на користь позивача судовий збір у розмірі 2'422,40 грн., який підтверджений платіжною інструкцією № 449 від 14.05.2025.
Керуючись ст. 10, 12, 76-81, 89, 141, 258, 259, 263, 265, 280-283, 284 ЦПК України, суд -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути зі ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» (ЄДРПОУ 43115064; місцезнаходження юридичної особи: м. Дніпро, вул. Січових Стрільців, 9) заборгованість за Кредитним договором у розмірі 41'196 (сорок одна тисяча сто дев'яносто шість) грн. 05 коп.
3. Стягнути зі ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» (ЄДРПОУ 43115064; місцезнаходження юридичної особи: м. Дніпро, вул. Січових Стрільців, 9) суму сплаченого судового збору у розмірі 2'422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Львівського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Ольга ПАВЛЮК