Ухвала від 25.08.2025 по справі 334/5104/25

Дата документу 25.08.2025

Справа № 334/5104/25

Провадження № 2/334/2942/25

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 серпня 2025 року

Суддя Дніпровського районного суду міста Запоріжжя Ісаков Д.О., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ТОВ «Центр безпеки Таурус-34», ОСОБА_2 (ТОВ «Омега») про відшкодування моральної та матеріальної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

25 червня 2025 року до Дніпровського районного суду міста Запоріжжя надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ТОВ «Центр безпеки Таурус-34», ОСОБА_2 (ТОВ «Омега») про відшкодування моральної та матеріальної шкоди

В позовній заяві ОСОБА_1 посилається на те, що приблизно в липні-серпні 2018 року відбулося порушення її трудових прав, а саме в той час, коли вона як «шукач роботи» звернулась до магазину «Варус», який працює в Дніпровському районі по АДРЕСА_1 , з метою працевлаштування на літній період з можливим пролангуванням. Заповнивши анкету, пред'явивши документи, які посвідчують її особу - паспорт громадянки України представнику охорони магазину «Варус» - ОСОБА_2 . Позивачка нібито була влаштована на стажування за домовленістю з цією особою. Робочий графік складав з 7:00 год. до 22-23:00 год. Порушень «трудових правил» з її боку не було. Приблизно два тижні вона витратила на «працю». Трудову книжку за усною домовленістю з ОСОБА_2 позивач повинна була надати після офіційного працевлаштування. Після закінчення двох тижнів позивачка отримала запит на трудову книжку, натомість заробітної плати їй не виплатили, хоча всім працевлаштованим працівникам заробітну плату було виплачено. Звернувшись до ОСОБА_2 з пропозицією з приводу розрахунку за стажування з нею не розрахувалися. Вважає себе «потерпілою» від нахабства ОСОБА_2 з приводу власних трудових прав, у зв'язку з чим потребує морального та матеріального відшкодування, відповідно до ст. 232 КЗпП України та Конституції України. З цього приводу позивачка зверталась до Управління Держпраці за допомогою, але отримала відписку.

Дослідивши позовну заяву з додатками, суд дійшов до наступного висновку.

Відповідно до чинного законодавства позовна заява є процесуальним документом. Додержання процесуальної форми і змісту позовної заяви є однією з обов'язкових вимог процесуального законодавства, що забезпечує прийняття суддею заяви та порушення ним провадження у справі.

Таким чином, на цій стадії цивільного процесу позивач зобов'язаний виконувати вимоги щодо доведення певного кола фактів, що мають процесуальне значення, для підтвердження наявності права на пред'явлення позову та дотримання процесуального порядку його пред'явлення.

У відповідності до статті 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити:

1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти;

3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;

4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них;

5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;

6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язків досудовий порядок урегулювання спору;

7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;

8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;

9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи;

10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Проте, позовна заява не відповідає вимогам ст. 175 ЦПК України, а саме:

не зазначено прізвище, ім'я та по батькові відповідача, його місце проживання чи перебування, поштовий індекс, реєстраційний номер облікової картки платника податків, за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти;

не визначено ціну позову, обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;

не викладений зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні;

якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них;

не викладені обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;

не зазначені відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язків досудовий порядок урегулювання спору;

не вказані відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;

не наданий перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;

не наданий попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи;

Згідно з частинами 2, 4, 5 статті 95 ЦПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Статтею 177 ч.1 ЦПК України визначено, що позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.

Натомість подана позивачем позовна заява вищевказаним нормам ЦПК України не відповідає.

Разом з позовною заявою ОСОБА_1 подано клопотання про поновлення строку звернення до суду із позовом. Однак, причини пропуску такого строку не зазначені та не надані докази на підтвердження причин пропуску строку.

Прохальна частина позовної заяви є не зрозумілою, а тому потребує уточнення.

Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з ч.3 ст.6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Як вбачається із прохальної частини позовної заяви, позивачкою ОСОБА_1 заявлено дві вимоги, про відшкодування моральної та матеріальної шкоди.

Верховний суд у постанові від 28 листопада 2018 року у справі № 761/11472/15-ц зазначив, що позовна вимога про відшкодування моральної шкоди, визначена у грошовому вимірі, є майновою вимогою.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1211,20 гривень) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (15140, 00 гривень).

Втім, позивачем не сплачено судовий збір.

Клопотання про звільнення позивачки від сплати судового збору належними доказами не підтверджено.

Надана позивачкою довідка Пенсійного фонду України форми ОК-5 містить відомості за період з 2002 по 21.07.2022.

Разом з тим, відомості про матеріальний стан позивачки у 2024-2025 роках відсутні.

Вказані судом недоліки перешкоджають прийняттю позовної заяви до судового розгляду.

Ухвалою судді № 334/5104/25 від 30 червня 2025 року позовну заяву залишено без руху, позивачці наданий строк для усунення недоліків.

24 липня 2025 року позивачка отримала вищевказану ухвалу до електронного кабінету, що підтверджується довідкою про доставку електронного документу.

28 липня 2025 року позивачка подала уточнену позовну заяву, однак недоліки зазначені в ухвалі суду позивачеою не усунені.

Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

У зв'язку з тим, що позивачем недоліки, зазначені в ухвалі суду у встановлений строк не усунені позовна заява вважається неподаною і повертається позивачу.

Суддя вважає необхідним роз'яснити позивачу, що відповідно до ч.7 ст.185 ЦПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасник цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року та «Круз проти Польщі» від 19 червня 2001 року. У вказаних рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Керуючись статтею: 185, 353 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

позовну заяву ОСОБА_1 до ТОВ «Центр безпеки Таурус-34», ОСОБА_2 (ТОВ «Омега») про відшкодування моральної та матеріальної шкоди вважати неподаною та повернути позивачці.

Роз'яснити позивачу, що відповідно до частини сьомої статті 185 ЦПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Ісаков Д.О.

Попередній документ
129879890
Наступний документ
129879892
Інформація про рішення:
№ рішення: 129879891
№ справи: 334/5104/25
Дата рішення: 25.08.2025
Дата публікації: 03.09.2025
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Дніпровський районний суд міста Запоріжжя
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із трудових правовідносин, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто: рішення набрало законної сили (04.11.2025)
Дата надходження: 08.09.2025
Предмет позову: про стягнення моральної та матеріальної шкоди