29 серпня 2025 рокуЛьвівСправа № 300/8600/24 пров. № А/857/3821/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
головуючого судді: Запотічного І.І.,
суддів: Глушка І.В., Довгої О.І.
розглянувши у порядку письмового провадження в м.Львові апеляційну скаргу Івано-Франківської митниці на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2024 року (суддя- Чуприна О.В., ухвалене в м. Івано-Франківську) у справі № 300/8600/24 за позовом ОСОБА_1 до Івано-Франківської митниці Державної митної служби України про визнання протиправними та скасування картки відмови та рішення про коригування митної вартості товарів,-
11 листопада 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Івано-Франківської митниці про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів за №UA206000/2024/000127/1 від 07.11.2024; визнання протиправною та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення за №UA206060/2024/000161 від 07.11.2024.
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2024 року позов задоволено повністю.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, його оскаржила Івано-Франківська митниця, подавши апеляційну скаргу до Восьмого апеляційного адміністративного суду, та з наведених в ній підстав, покликаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняте нове про відмову в задоволенні позову.
Позивач у відзиві на апеляційну скаргу рішення суду першої інстанції вважає законним та просить залишити його без змін.
Оскільки апеляційна скарга подана на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, колегія суддів, керуючись п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, вирішила розглядати справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, відзив, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Як вірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, що позивач ОСОБА_1 30.05.2024 придбав у закритого акціонерного товариства "ІС ЛОГІСТИКС" (UAB"ICLOGISTICS") на території Литви (Kupiskiog. 23, 28136, Utena, Lietuva) причіп Hunwick, Reg.: С349746, синій, 2012 m., VIN: НОМЕР_1 , KPN: 87163980, вага: 14 500,00 кілограм. Вартість придбання становила 4 200,00 EUR.
На підтвердження вказаної обставини позивачем до митного оформлення представлено рахунок-фактуру (invoice) серії ІСР №3166 від 30.05.2024.
Відповідно до експертної довідки за №12/06 від 05.06.2024, виданої фізичною особою підприємцем ОСОБА_2 (надалі по тексту також - ФОП ОСОБА_2 ), ОСОБА_1 належить вживаний напівпричіп-автовоз: HUNWICK ENGINEERIN GLT/DT07RC205, ідентифікаційний номер (VINкод) - НОМЕР_1 , тип - напівпричіп-автовоз, дата виготовлення - 2012 рік, модельний рік виготовлення - 2012 рік, дата введення в експлуатацію - 01.08.2012, кількість осей - 3, власна маса - 14 500, 00 кілограм, повна маса - 22 300,00 кілограм, країна походження Велика Британія (а.с.9)
Даний напівпричіп імпортований з Литви, про що свідчить оформлена митна декларація країни відправлення (eksporto lydimasis dokumentas/супровідний експортний документ) MRN №24LTPR4000006641A2 від 30.05.2024.
Згідно повідомлення UAB "IC LOGISTICS" від 04.11.2024 адресованого начальнику Івано-Франківської митниці, за платформу для перевезення транспортних засобів марки С3459746, HUNWICK ENGINEERIN GLTD/DTO7RC205, 2012 року виготовлення, VIN: НОМЕР_1 , було оплачено ОСОБА_1 готівковими коштами в сумі 4 200,00 EUR, що підтверджується підписаним сторонами рахунком-фактурою за №3166 від 30.05.2024.
UAB "IC LOGISTICS" в зазначеному повідомлені вказано на пошкоджений стан передньої частини платформи, а також інформовано про те, що в Литовській Республіці при оплаті коштів за товар готівкою в сумі до 5 000,00 EUR оформлення будь-яких фінансових документів не є обов'язковим, а підставою оплати в такому випадку є підписання сторонами рахунку-фактури.
ФОП ОСОБА_3 10.09.2024, в інтересах ОСОБА_1 , подано до Івано-Франківської митниці Державної митної служби України електронну митну декларацію за №24UA206060005215U8, якою задекларовано для митного оформлення товар, що ввозиться на територію України, а саме: вантажний напівпричіп бувший у використанні марки "HUNWICK ENGINEERING", трьохосний, тип - платформа для перевезення автомобілів - 1 штука, модель - DT07RC205, призначений для перевезення автомобілів дорогами загального користування, номер шасі - НОМЕР_1 , календарний рік виготовлення - 2012, модельний рік виготовлення - 2012, маса у разі максимального завантаження - 22 300,00 кілограм, вантажопідйомність - 7 800,00 кілограм, країна виробник - GB (а.с.12- зворотній бік а.с.12).
В зазначеній митній декларації декларант самостійно визначив митну вартість товару за основним методом, тобто за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, а саме згідно рахунку-фактури (інвойс) від 30.05.2024 серії ІСР №3166, за ціною 4 200,00 EUR.
Державною митною службою України 19.09.2024 прийнято рішення щодо класифікації товарів за №24UA20600000018-KT, яким класифіковано напівпричіп як причіп для перевезення автомобілів марки "HUNWICK ENGINEERING", модель - DT07RC205, ідентифікаційний номер шасі - НОМЕР_1 , тривісний, з масою у разі максимального завантаження - 22 300,00 кілограм, бувший у використанні, рік виготовленні - 2012 рік, модельний рік виготовлення - 2012 рік, код УКТ ЗЕД - 8716398000 та кузов вантажного автомобіля-автовоза, код УКТ ЗЕД - 8716398000 (а.с.23).
За результатами розгляду поданої електронної митної декларації за №24UA206060005215U8 від 10.09.2024 та доданих до неї документів відповідачем відмовилено у митному оформленні (випуску) товарів у відповідності до картки відмови за №UA206630/2024/000138 від 14.10.2024.
Позивачем оскаржено до Івано-Франківського окружного адміністративного суду рішення від 19.09.2024 за №24UA20600000018-KT та картку відмови від 14.10.2024 за №UA206630/2024/000138.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 07.10.2024 відкрито провадження в адміністративній справі за №300/7413/24 за позовом ОСОБА_1 до Івано-Франківської митниці Державної митної служби України про визнання протиправним та скасування рішення.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 31.10.2024 зупинено провадження в справі за №300/7413/24 за позовом ОСОБА_1 до Івано-Франківської митниці Державної митної служби України про визнання протиправним та скасування рішення щодо класифікації товару за №24U20600000018-КТ від 19.09.2024 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення за №UA202060/2024/000138 від 14.10.2024 до отримання висновку судової транспортно-товарознавчої експертизи.
В подальшому,ФОП ОСОБА_3 29.10.2024, в інтересах ОСОБА_1 , подано до Івано-Франківської митниці Державної митної служби України електронну митну декларацію за №24UA206060006359U3, якою задекларовано для митного оформлення товар, що ввозиться на територію України, а саме: причіп для перевезення автомобілів марки "HUNWICKENG INEERING", модель -DT07RC205, ідентифікаційний номер шасі - НОМЕР_1 , тривісний, з масою у разі максимального завантаження - 22 300,00 кілограм, бувший у використанні, рік виготовленні - 2012 рік, модельний рік виготовлення - 2012 рік та кузов вантажного автомобіля-автовоза, марки "HUNWICKENGINEERING", модель -DT07RC205, являє собою металеву конструкцію з платформами для розміщення автомобілів, платформи розміщені та двох рівнях, кузов призначений для встановлення на шасі вантажного автомобіля, бувший у використанні, номер - НОМЕР_1 .
В зазначеній митній декларації декларант самостійно визначив митну вартість товару за основним методом, тобто за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, а саме згідно рахунку-фактури (інвойс) від 30.05.2024 серії ІСР №3166, причіп за ціною 3760,00 EUR та кузов вантажного автомобіля-автовоза за ціною 435,00 EUR, що разом становить 4 200,00 EUR.
Одночасно із митною декларацією декларантом надано відповідачу ряд документів для підтвердження митної вартості товару і обраний метод її визначення. Зокрема, представлено: рахунок-фактуру (інвойс) від 30.05.2024 серії ІСР №3166; митну декларацію про розмитнення вантажного напівпричепу бувшого у використанні марки "HUNWICKENGINEERING" від 10.09.2024 за №24UA206060005215U8; рішення Івано-Франківської митниці щодо класифікації товарів від 19.09.2024 за №24UA20600000018-KT; акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу від 11.09.2024 за №24UA206060005215U8; картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 14.10.2024 за №UA206060/2024/000138; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 01.08.2012 за № НОМЕР_2 ; банківський платіжний документ, що стосується передоплати за розмитнення товару від 05.06.2024 за №0.0.3684762614.1; банківський платіжний документ, який стосується доплати за розмитнення товару від 28.10.2024 за №0.0.3973568951.1; договір про надання послуг митного брокера від 05.06.2024; довідку експерта від 05.062024 за №12-06; паспорт громадянина України ОСОБА_1 від 01.10.2007;копія митної декларації країни відправлення від 30.05.2024 за №24LTPR4000006641A2; сертифікат відповідності від 10.06.2024 за №UA.017.029002-24; транспортні витрати від 10.09.2024.
Відповідач підтвердив обставину подання всіх вказаних документів у відзиві на позов, долучивши їх засвідчені копії, перелік яких визначений у графі 44 електронної митної декларації за №24UA206060006359U3 від 04.10.2023 та доповненні за №1 до зазначеної електронної митної декларації (а.с.129-130).
Митним органом розпочато процедуру митної консультацій із декларантом шляхом формування електронних повідомлень від 29.10.2024, 01.11.2024 та 05.11.2024, про необхідність надання відповідно до частини 3 статті 53 Митного кодексу України додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, а саме: якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; договір (угода, контракт) із третіми особами, пов'язаний із договором про поставку товарів митна вартість яких визначається; рахунок від експерта розбитий по товарах; висновок про якісні та вартісні характеристики підготовлені спеціальними експертними організаціями.
Івано-Франківська митниця Державної митної служби України, за результатами розгляду поданої електронної митної декларації за №24UA206060006359U3 від 29.10.2024 та доданих до неї документів, відмовила у митному оформленні (випуску) товарів у відповідності до картки відмови за №UA206060/202/000161.
Згідно даних картки "Митна вартість імпортованого товару не може бути визнана у зв'язку з невідповідністю обраного декларантом методу визначення митної вартості. Відповідно до статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. При цьому митний орган має право упевнитися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості. Відповідно до частини другої статті 52 МК України декларант який заявляє митну вартість товару частини зобов'язаний подавати достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 54 МКУ здійснено контроль наявності в поданих декларантом документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари. Декларантом не надано: - банківські платіжні документи; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації товару; експертний висновок про вартість автомобіля підготовлений спеціалізованою експертною організацією. Таким чином, митницею не встановлено та не підтверджено додатковими документами належних відомостей в документах, що підтверджують всі складові митної вартості. Відповідно до вимог ч. 6 ст. 54 МКУ, неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 МКУ, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, є підставою для відмови у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю. Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала МД від 20.10.2023 за №23UA40102005664201, за якою здійснено митне оформлення подібного (аналогічного) товару "Причіп автовоз 1 шт. бувший у використанні, обладнаний похилими двоярусними платформами та підйомним механізмом, призначений для перевезення транспортних засобів та вантажів на дорогах загального користування, трьохосний марка: TRANSPORTER ENG; модель: DT07RC205, номер шасі: 120808867; календарний рік виготовлення: 2012; - дата першої реєстрації: 01/09/2012; - вантажопідйомність 22 300 кг; фірма-виробник: TRANSPORTER ENG; країна виробництва: GB" Визначена митна вартість 14000 євро." (а.с.145-зворотній бік а.с.145).
Івано-Франківською митницею Державної митної служби України прийнято рішення про коригування митної вартості товарів за №UA206000/2024/000127/1 від 07.11.2024, в графі 33 якого в розділі "обставини прийняття рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості" зазначені ті ж причини, що й в картці відмови.
Митним органом, за резервним методом скориговано задекларовану митну вартість товару з 4 200,00 EUR на 14 000,00 EUR (а.с.143).
Позивач не погоджуючись із такою відмовою відповідача у прийнятті митної декларації та коригування митної вартості товару, звернувся до суду.
Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України за №4495-VІ від 13.03.2012.
Митне оформлення за правилами регулювання положень частини 1 статті 248 коментованого Кодексу розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.
Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи (частина 1 статті 257 МК України).
Згідно статті 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначено як вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до частини 2 статті 51 МК України митна вартість товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.
Згідно частини 1 статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, відповідно до частини 2 статті 52 МК України, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.
Відповідно до ст. 53 МК України визначає перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості.
Частиною 1 статті 53 МК України визначено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Згідно частини 2 статті 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Відповідно до частини 5 статті 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Згідно частин 1 та 2 статті 53 Кодексу слідує, що Митним кодексом України передбачено вичерпний перелік документів, який подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.
Відповідно до частини 3 статті 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:
1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);
4) виписку з бухгалтерської документації;
5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;
6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
7) копію митної декларації країни відправлення;
8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Згідно частини 1 статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:
1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);
2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Відповідно до частини 1 статті 58 МК України визначено умови, за яких застосовується метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту. В частині другій цієї статті передбачено, коли такий метод не застосовується. А саме: метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Згідно частинами 4, 5 і 10 статті 58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
При визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті витрати, понесені покупцем, зокрема, такі як витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.
Відповідно до частини 2 статті 55 Митного кодексу України, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити зокрема: обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною 3 статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Отже, витрати на транспортування додаються як одна із складових митної вартості до ціни товару, що була фактично сплачена.
Порядок визначення митної вартості за резервним методом регламентований положеннями статті 64 МК України.
Статтею 64 МК України передбачено, що у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ).
Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях. Митна вартість імпортних товарів не визначається згідно із положеннями цієї статті на підставі:
1) ціни товарів українського походження на внутрішньому ринку України;
2) системи, яка передбачає прийняття для митних цілей вищої з двох альтернативних вартостей;
3) ціни товарів на внутрішньому ринку країни-експортера;
4) вартості виробництва, іншої, ніж обчислена вартість, визначена для ідентичних або подібних (аналогічних) товарів відповідно до положень статті 63 цього Кодексу;
5) ціни товарів, що поставляються з країни-експортера до третіх країн;
6) мінімальної митної вартості;
7) довільної чи фіктивної вартості.
Враховуючи наведене суд першої інстанції вірно вказав, що митний орган досліджує документи стосовно усіх товарів, які переміщуються через митний кордон, на предмет перевірки правильності визначення митної вартості, у тому числі якщо декларант самостійно визначає митну вартість за резервним методом. Виключно висновки, що ґрунтуються на дослідженні документів, доданих до митної декларації, можуть бути підставою для витребування додаткових документів. При цьому лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині 3 статті 53 МК України, є підставою для витребування додаткових документів, перелік яких наведений у цій нормі.
Колегія суддів зазначає, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. З цією метою вони наділені повноваження витребувати додаткові документи для перевірки достовірності зазначеної митної вартості товарів у разі наявності підстав для сумніву в правильності митної оцінки товару, що переміщується через митний кордон України.
Митниця може вимагати, а суб'єкт господарювання має надати лише належні документи для перевірки та підтвердження правильності заявленої митної вартості товару.
Надання неналежних документів не може вважатися виконанням вимог митниці щодо підтвердження митної вартості товарів.
Приписи вказаних статей зобов'язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності.
На підтвердження обґрунтованості заявленої у митній декларації за №24UA206060006359U3 від 29.10.2024 митної вартості товару та обраного методу її визначення (за ціною договору), разом з декларацією декларант надав митному органу, серед інших, документи, які посвідчують підстави придбання товару, його кількісні та якісні характеристики, цінове та вартісне обґрунтування, а саме: рахунок-фактуру (інвойс) від 30.05.2024 серії ІСР №3166; копія митної декларації країни відправлення (eksporto lydimasis dokumentas/супровідний експортний документ) від 30.05.2024 за №24LTPR4000006641A2;інформацію щодо транспортних витрат від 10.09.2024.
Рахунок-фактура (invoice) від 30.05.2024 серії ІСР №3166 містить всі необхідні реквізити сторін: продавця закритого акціонерного товариства "ІС ЛОГІСТИКС" (UAB "ICLOGISTICS") (Kupiskiog. 23, 28136,Utena, Lietuva) та покупця, особисті підписи сторін, а також відтиск печатки підприємства продавця. Крім того, вказаний рахунок-фактура містить відомості про ціну транспортного засобу, а саме 4 200,00 EUR (а.с.21-22).
До митної декларації за №24UA206060006359U3 від 29.10.2024 позивач долучив митну декларація країни відправлення (eksporto lydimasis dokumentas/супровідний експортний документ) MRN №24LTPR4000006641A2 від 30.05.2024, що містить графи наступного змісту:
-загальна сума зазначена в рахунку-фактурі [14 06] - 4 200,00;
-статистична вартість [99 06] - 4 200,00
Митним органом розпочато процедуру митної консультацій із декларантом шляхом формування електронних повідомлень від 29.10.2024, 01.11.2024 та 05.11.2024, про необхідність надання відповідно до частини 3 статті 53 Митного кодексу України додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, а саме:
-якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
-за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
-договір (угода, контракт) із третіми особами, пов'язаний із договором про поставку товарів митна вартість яких визначається;
-рахунок від експерта розбитий по товарах;
-висновок по якісні та вартісні характеристики підготовлені спеціальними експертними організаціями.
UAB "IC LOGISTICS" 04.11.2024 надіслало на електронну адресу Івано-Франківської митниці Державної митної служби України "if.post@customs.gov.ua" повідомлення адресоване начальнику Івано-Франківської митниці, згідно якого платформа для перевезення транспортних засобів марки С3459746, HUNWICK ENGINEERING LTD/DTO7RC20, 2012 року виготовлення, VIN: НОМЕР_1 , була оплачена ОСОБА_1 готівковими коштами в сумі 4 200,00 EUR, що підтверджується підписаним сторонами рахунком-фактурою за №3166 від 30.05.2024.
Також, UAB "IC LOGISTICS" в коментованому повідомлені зазначило, що в Литовській Республіці при оплаті коштів за товар готівкою в сумі до 5 000,00 EUR оформлення будь-яких фінансових документів не є обов'язковим, а підставою оплати в такому випадку є підписання сторонами рахунку-фактури.
Згідно частини 1 статті 4 Закону Литовської республіки "Обмеження розрахунків готівкою" від 23.06.2022 за №ХІV-1165 (https://e-seimas.lrs.lt/portal/legalAct/lt/TAD/4a6af840f87111ecbfe9c72e552dd5bd?fbclid=IwAR0AHiVvBSYI2nG4xSdg2UpdEUeXK63UwuDX2UVyEVL4D5LX6awB9kKE5HY) перекладеної на українську мову, "розрахунки, як і будь-які інші платежі за операціями, можуть здійснюватися готівкою, якщо вони не перевищують п'яти тисяч євро або суми, що відповідає цій сумі в іноземній валюті. Загальна сума платежів готівкою, а також будь-яких інших платежів готівкою за угодою не може перевищувати п'яти тисяч євро або еквівалентну суму в іноземній валюті. Якщо часткові розрахунки, а також будь-які інші платежі пов'язані з періодичними платежами за довгостроковою або безстроковою операцією, а загальна сума розрахунків, а також будь-яких інших платежів на даний момент точно невідома, після укладення правочину розрахунки, а також будь-які інші платежі за правочином можуть здійснюватися готівкою до досягнення їх загальною сумою суми, зазначеної в цьому розділі. Подальші розрахунки, а також будь-які інші платежі за цією операцією, незалежно від суми, повинні здійснюватися в безготівковій формі. Сторони правочину не мають права розділити правочин, якщо це могло б уникнути застосування обмеження розрахунків готівкою, а також будь-яких інших розрахунків готівкою, встановлених цією статтею" (переклад з литовської мови на українську мову здійснено за допомогою сервісу компанії "Google" - "Google Translate").
Відтак колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про безпідставність витребування банківських платіжних або інших платіжних документів, які свідчать про здійснення оплати за товар, так як сплата здійснена готівкою, про що зазначено в листі UAB "IC LOGISTICS" від 04.11.2024.
Лист UAB "IC LOGISTICS" від 04.11.2024 про придбання ОСОБА_1 платформи для перевезення транспортних засобів марки С3459746, HUNWICK ENGINEERINGLTD/DTO7RC20, 2012 року виготовлення, VIN: НОМЕР_1 , за ціною 4 200,00 EUR разом із рахунком-фактурою (інвойс) від 30.05.2024 серії ІСР №3166 в своїй сукупності, на переконання суду, в розумінні пункту 5 частини 2 статті 53 Митного кодексу України є іншим платіжним документом, що підтверджує вартість товару.
Отже, надані позивачем документи кореспондуються між собою та містять чітку, недвозначну і зрозумілу інформацію про товар та його ціну, а отже у сукупності ті відомості, які підтверджують числові значення митної вартості (її складових) й не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом.
Апеляційний суд вважає необґрунтованими доводи відповідача про сумніви у правильності визначення декларантом митної вартості товару через відсутність банківських платіжних документів, оскільки відповідно до статті 53 МК України надання до митного органу банківських платіжних документів та/або бухгалтерських документів, що підтверджують вартість товару не є обов'язковою.
Банківський платіжний документ повинен надаватися в обов'язковому порядку в тому випадку, коли мало місце оплата чи перерахування коштів за товар із використанням платіжних систем, які обслуговуються банківськими чи прирівняними до них фінансовими установами.
В даному випадку позивач оплатив за товар готівкою, без використання банківської платіжної системи, а відтак, ОСОБА_1 об'єктивно і правомірно не подав і не повинен був подавати банківський платіжний документ.
Надаючи оцінку твердженням відповідача про те, що в довідці "ТРАНСПОРТНІ ВИТРАТИ" по перевезенні напівпричепа марки "HUNWICK ENGINEERING" в розмірі 625,00 EUR, відсутні відомості щодо пункту відправлення, перетину кордону, кілометражу, а також про те, що згадана довідка не підписана декларантом, варто виходити із наступних аргументів.
В матеріалах справи, наявна довідка "ТРАНСПОРТНІ ВИТРАТИ" від 10.09.2024 по перевезенні напівпричепа марки "HUNWICKENGINEERING", моделі LTD/DT07RC205, VIN код - НОМЕР_1 в розмірі 625,00 EUR.
Так, зазначена довідка не підписана ОСОБА_1 , не містить інформацію про пункту відправлення, перетину кордону та кілометраж.
Колегія суддів зазначає, що в електронні митній декларації від 29.10.2024 за №24UA206060006359U3 в графі 29 вказано митницю виїзду/в'їзду - "Львівська митниця" (а.с.129), а у рахунку-фактурі (інвойсі) від 30.05.2024 серії ІСР №3166 (а.с.21-22) вказана адреса продавця UAB "IC LOGISTICS" (Kupisksio g. 23, 28136, Utena, ). На переконання суду, із зазначеної інформації можливо встановити "приблизний/орієнтовний" кілометраж перевезення, і спів ставити такі дані із типовими розцінками на транспортування/перевезення відповідного товару.
Разом з тим, відповідач не надав суду жодних пояснень чи доказів, які б свідчили, про те що вартість транспортування напівпричепа марки "HUNWICK ENGINEERING" становить більше аніж вартість зазначена позивачем - 625,00 EUR.
Стосовно доводів митного органу про те, що частина документів пов'язаних з купівлею напівпричепа марки "HUNWICK ENGINEERING", які подані до митного органу та суду складені литовською мовою, та не містять офіційного перекладу на українську мову, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 1 статті 254 МК України документи, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України при здійсненні зовнішньоекономічних операцій, подаються митному органу українською мовою, офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування. Митні органи вимагають переклад українською мовою документів, складених іншою мовою, ніж офіційна мова митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, тільки у разі, якщо дані, які містяться в них, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації. У такому разі декларант забезпечує переклад зазначених документів за власний рахунок.
Матеріали справи засвідчують такі обставини: рахунок-фактуру (інвойс) від 30.05.2024 серії ІСР №3166 (а.с.21-22) складений на двох мовах: англійській та литовській; лист UAB "ICLOGISTICS" від 04.11.2024 (а.с133) складений на двох мовах: литовській та українській; митна декларація країни відправлення від 30.05.2024 за №24LTPR4000006641A2 (а.с.10) та свідоцтво про тимчасову реєстрацію транспортного засобу (transport priemones lakinos registracijos liudijimas) від 30.05.2024 за №21950510 складені литовською мовою.
Офіційними мовами Світової організації торгівлі (СОТ), до якої приєдналася Україна 16.05.2008 є англійська, французька та іспанська.
Окрім цього англійська мова є іноземною мовою міжнародного спілкування.
Проте, відповідач не надав суду жодних доказів, які б свідчили про те, що Митниця вимагала у позивача надати переклад українською мовою документів, які були долучені до електронної митної декларації.
Відповідач не довід перед судом, що відсутність перекладу українською мовою документів долучених до електронної митної декларації позивача не дали змоги Митниці перевірити або підтвердити відомості, зазначені у митній декларації.
Досліджуючи доводи Митниці щодо неподання декларантом додаткових документів відповідно до частини 3 статтею 53 МК України суд, в першу чергу, перевіряє, чи мало місце проведення консультації, та які саме документи посадова особа відповідача витребовувала у позивача.
Згідно частинами 1 та 2 статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, зокрема, є: декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок - фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено-банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.
Митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов'язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 МК України (у разі визначення декларантом митної вартості імпортованого товару за першим методом).
Митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов'язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи лише у тому випадку, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або ці документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, або ж у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість.
Разом з тим, приписи вказаних статей зобов'язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності.
Відповідач під час митної консультації зазначив, що товар №1 має ознаки зношеності та в товарно-супровідних документах не має розбивки по цінах товару.
На переконання суду, надані позивачем документи кореспондуються між собою та містять чітку, недвозначну і зрозумілу інформацію про товар та його ціну, а отже у сукупності ті відомості, які підтверджують числові значення митної вартості (її складових) й не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом.
Отже, витребуванню підлягають лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а визначення митної вартості не за першим методом можливе тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Витребування додаткових документів можливе лише у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, які підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. При цьому, сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Також апеляційний суд не бере до уваги доводи відповідача на неподання декларантом додаткових документів, оскільки в даному випадку їх відсутність не впливає на правильність визначення декларантом митної вартості товарів за основним методом, що підтверджується наданими до митного оформлення документами. Неподання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не є достатнім для висновку щодо наявності підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.
Відтак, декларантом було надано необхідні документи для визначення митної вартості імпортованого товару, які містять складові вартості товару, які піддаються обчисленню, підтверджують задекларовану ціну товару, і у митниці не було об'єктивних підстав витребувати додаткові документи.
В спірному рішенні, у ході коригування митної вартості товарів застосовано резервний метод визначення митної вартості.
З приводу застосування відповідачем у спірному випадку резервного методу (стаття 64 Митного кодексу України) та відсутності можливості послідовного використання методів визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних та подібних (аналогічних) товарів за статтями 59 і 60 Митного кодексу України, суд виходить із наступних аргументів та мотивів.
Згідно частин 2, 3 статті 57 МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Частинами 1 статті 59 МК України передбачено, що у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статті 58 цього Кодексу, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
Згідно частин 2, 3 статті 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи.
Відповідно до частин 4, 5 статті 58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.
Як свідчать зміст графи 33 оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів №UA206000/2024/000127/2 від 07.11.2024, в ній є посилання про визначення митної вартості за резервним методом (стаття 64 Митного кодексу України), із зазначенням відомостей митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваного товару, а саме інша митна декларація від 20.10.2023 за №23UА401020056642U1, за якою здійснено митне оформлення подібного (аналогічного) товару.
Митна декларація від 20.10.2023 за №23UА401020056642U1 стосується товару з іншими технічними характеристиками, які, на переконання суду, об'єктивно можуть безпосередньо впливати на його ціну, зокрема.
Згідно електронної митної декларації від 20.10.2023 за №23UА401020056642U1 для митного оформлення визначено один товар - причеп автовоз, бувший у використанні, обладнаний похилими двоярусними платформами та підйомним механізмом, призначений для перевезення транспортних засобів та вантажів на дорогах загального користування, трьохосний марка: "TRANSPORTER ENG"; модель: "DT07RC205", номер шасі: НОМЕР_3 ; календарний рік виготовлення: 2012; - дата першої реєстрації: 01/09/2012; - вантажопідйомність 22300,00 кілограм; фірма-виробник: "TRANSPORTER ENG"; країна виробництва: GB".
В свою чергу, позивачем подано електронну митну декларацію за №24UA206060006359U3 від 29.10.2024 стосовно двох товарів, а саме: товар №1 - причіп для перевезення автомобілів марки "HUNWICKENG INEERING", модель - DT07RC205, ідентифікаційний номер шасі - НОМЕР_1 , тривісний, з масою у разі максимального завантаження - 22 300,00 кілограм, бувший у використанні, рік виготовленні - 2012 рік, модельний рік виготовлення - 2012 рік та товар №2 - кузов вантажного автомобіля-автовоза, марки "HUNWICKENG INEERING", модель - DT07RC205, являє собою металеву конструкцію з платформами для розміщення автомобілів, платформи розміщені та двох рівнях, кузов призначений для встановлення на шасі вантажного автомобіля, бувший у використанні, номер - 120809249. Причеп для перевезення автомобілів та кузов вантажного автомобіля-автовоза, згідно електронної митної декларації позивача та відповідних документів виготовлені виробником/марки "HUNWICK ENGINEERING", в той час як причеп автовоз згідно графи 31 електронної митної декларації від 20.10.2023 за №23UА401020056642U1, виготовлений виробником/марки "TRANSPORTER ENG".
Для суду є очевидним, що в окремих випадках ціна товару залежить від виробника чи торгової марки, під брендом якої чи від імені якої має місце виготовлення чи складання такого товару, продукції, обладнання тощо, навіть за умови, що останній за своїми властивостями і ознаками є одним і тим же предметом використання/застосування.
Відповідач не довів, що відмінність у виробниках (марках) товарів, поряд із співпадінням щодо року випуску та інших ознак, які характеризують спірний товар, не впливає на ціну останнього та може розцінюватися як "подібний (аналогічний) товар".
Згідно знімку екрану "screenshot" програмно-інформаційного комплексу ЄАІС під час здійснення пошуку аналогічно чи подібного товару, в тому числі за фактичними обставинами, відповідачем обрано умови пошуку "100 найдешевших за кг".
Однак із зазначеного знімку екрану "screenshot" не можливо встановити чи окрім електронної митної декларації від 20.10.2023 за №23UА401020056642U1 програмно-інформаційний комплекс ЄАІС не знайшов/ідентифікував інших аналогічних чи подібних товарів.
Відповідач не надав суду жодних доказів, які б свідчили про відсутність ідентичних/подібних товарів, виготовлених виробником/марки "HUNWICKENGINEERING" в програмно-інформаційному комплексі ЄАІС.
Причеп для перевезення автомобілів та кузов вантажного автомобіля-автовоза марки "HUNWICKENGINEERING" та причеп автовоз марки "TRANSPORTER ENG" мають однаковий рік виготовленні - 2012 рік.
Колегія суддів зазначає, що суттєве значення має час митного оформлення товарів, оскільки митне оформлення причепа згідно електронної митної декларації від 20.10.2023 за №23UА401020056642U1 не є максимально наближеним до часу подання позивачем електронної митної декларації від 29.10.2024 за №24UA206060006359U3 та становить майже 1 календарний рік, протягом якого причеп для перевезення автомобілів та кузов вантажного автомобіля-автовоза марки "HUNWICKENG INEERING" використовувалися, а відтак об'єктивно втрачали свої якісні характеристики, що безумовно впливає на ціну такого товару.
Відповідач не довів перед судом, що різниця в датах декларування описаних вище товарів та їх використання/не використання в період між такими датами, не впливає у спірному випадку на ціну товару взагалі.
Крім цього, UAB "IC LOGISTICS" у листі від 04.11.2024, адресованого начальнику Івано-Франківської митниці, зазначило, що передня частина платформи для перевезення транспортних засобів марки С3459746, HUNWICK ENGINEERIN GLTD/DTO7RC205, 2012 року виготовлення, VIN: НОМЕР_1 , була в пошкодженому стані (а.с.20).
Отже, при коригуванні митної вартості задекларованого позивачем товару митницею безпідставно використано як джерело інформації митну декларацію від 20.10.2023 за №23UА401020056642U1, оскільки товар, згідно такої декларації іншої марки, виготовлений іншим виробником, а отже без відповідного порівняння на підставі об'єктивних даних не можна вважати їх ідентичними або подібними (аналогічними) товарами.
Також слід зазначити, що в графі 42 "ціна товару" електронної митної декларації від 20.10.2023 за №23UА401020056642U1 а.с.144), долученої відповідачем до відзиву на позов, що слугувала джерелом інформації для коригування митної вартості товарів позивача, вказано - 13 500,00 EUR, в той час, як в рішенні про коригування митної вартості товарів від 07.11.2024 за №UA206000/2024/000127/1 в графі 33 вказана митна вартість товару згідно електронної митної декларації від 20.10.2023 за №23UА401020056642U1- 14 000,00 EUR та відповідно скоригована митна вартість товарів позивача зазначена в графі 30 - 14 000,00 EUR.
Відповідач не розкрив зміст спірного коригування в сторону збільшення митної вартості із урахуванням вказаних вище обставин.
Згідно пункту 2.1. Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України за №598 від 24.05.2012, за змістом яких у рішенні про коригування орган доходів і зборів:
- поряд з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо;
- у випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.
Відповідач визначений обрахунок скоригованої вартості грубо порушує правила, встановлені для складання рішень про коригування митної вартості, адже, митний орган знівелював різницю в якісних, кількісних показника та виду товару, що завозився позивачем, від тих випадків, які використані у оскаржуваних рішеннях
З урахуванням вказаного, на переконання суду, позивачем подано до Митниці належний та достатній пакет документів на підтвердження повноти і достовірності заявленої митної вартості товару за основним методом.
Правильність визначення митної вартості позивачем відповідачем не спростована, наявність належних підстав для коригування митної вартості відповідачем не доведена.
Протиправність рішень Митниці, на переконання суду, обґрунтовується наданням декларантом документів, які є достатніми для визначення митної вартості товару за основним методом та в повній мірі підтверджують заявлену декларантом митну вартість товару.
Відповідач, реалізовуючи своє право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, регламентованого статтею 64 МК України, не довів перед судом про наявність обґрунтованих застережень щодо застосування у спірних відносинах шостого методу, в тому числі в частині: не підтвердження позивачем документально відповідних відомостей про митну вартість товару, чи будь-якої іншої її складової, яка є обов'язковою при відповідному обчисленні митної вартості; наявності достатніх умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості товару.
Відповідач не зміг аргументовано довести, що заявлені позивачем відомості про митну вартість товару є неповними та/або недостовірними, у тому числі обґрунтувати невірне визначення митної вартості товару.
Відповідач ні під час здійснення митного контролю спірного товару, ні у відзиві на позов не вказав на документи, зазначені у частині 2 статті 53 МК України, і які подані декларантом при митному оформленні товару, в яких наявні розбіжності, ознаки підробки, зміни і підтирання окремих/усіх числових значень нанесених машинописним чи рукописним способом, або не містять всіх відомостей на підтвердження числових значень складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена позивачем за такий товар.
Відповідно до пункту 4 частини другої статті 55 Митного кодексу України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів №UA206000/2024/000127/1 від 07.11.2024 не містить обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Відтак, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що картки відмови №UA206060/2024/000161 і рішення про коригування митної вартості товарів №UA206000/2024/000127/1 від 07.11.2024, є протиправними та підлягають до скасування.
Згідно ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи викладене, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду з наведених вище мотивів, а тому колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду першої інстанції.
За правилами статті 139 КАС України, судом не вирішується питання про розподіл судових витрат.
Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 328 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Івано-Франківської митниці залишити без задоволення, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2024 року у справі №300/8600/24 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя І. І. Запотічний
судді І. В. Глушко
О. І. Довга