Справа № 640/19484/22 Суддя (судді) першої інстанції: Щавінський В.Р.
29 серпня 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Судді-доповідача: Кузьмишиної О.М.,
суддів: Грибан І.О., Карпушової О.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у місті Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 21 березня 2024 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кривоозерський олійний завод органік» до Державної податкової служби України, Головного управління Державної податкової служби у місті Києві про визнання протиправним та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Кривоозерський олійний завод органік» звернулося до суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві, Державної податкової служби України, у якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 17.08.2022 №7221001/40504062, від 17.08.2022 №7220999/40504062, від 17.08.2022 №7220998/40504062, від 17.08.2022 №7221000/40504062, від 17.08.2022 №7221003/40504062, від 17.08.2022 №7220996/40504062, від 17.08.2022 №7221009/40504062, від 17.08.2022 №7221011/40504062, від 17.08.2022 №7221006/40504062, від 17.08.2022 №7221002/40504062, від 17.08.2022 №7220997/40504062, від 17.08.2022 №7221005/40504062, від 17.08.2022 №7221008/40504062, від 17.08.2022 №7221010/40504062, від 17.08.2022 №7221007/40504062, від 17.08.2022 №7221013/40504062, від 17.08.2022 №7221012/40504062, від 17.08.2022 №7221004/40504062, від 18.08.2022 №7223355/40504062, від 18.08.2022 №7223356/40504062;
- зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних складену Товариством з обмеженою відповідальністю «Кривоозерський олійний завод органік» податкову накладну від 04.02.2022 №1, від 05.02.2022 №2, від 06.02.2022 №3, від 07.02.2022 №4, від 08.02.2022 №5, від 09.02.2022 №6, від 10.02.2022 №7, від 12.02.20222 №8, від 14.02.2022 №9, від 15.02.2022 №10, від 16.02.2022 №11, від 17.02.2022 №12, від 18.02.2022 №13, від 20.02.20222 №14, від 21.02.2022 №15, від 22.02.2022 №16, від 23.02.2022 №17, від 24.02.2022 №18, від 24.05.2022 №2, від 25.05.2022 №3.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ним подані до контролюючого органу податкові накладні для їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, однак рішеннями Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у м. Києві відмовлено у реєстрації податкових накладних, не зважаючи на їх відповідність всім вимогам та критеріям, що встановлені Податковим кодексом України та відповідними підзаконними нормативно-правовими актами.
Позивач звернув увагу на те, що спірні рішення не містить конкретної інформації щодо причин та підстав для прийняття таких рішень, а лише містять посилання на те, що причиною їх прийняття є ненадання платником податку первинних документів. У той же час, як вказує позивач, відповідачем не зазначено, яких саме документів не вистачає для прийняття рішень про реєстрацію податкових накладних. Крім того, позивач зазначив, що після зупинення реєстрації податкових накладних ним подано до контролюючого органу усі необхідні для реєстрації первинні документи, які не мають жодних дефектів та підтверджують факт здійснення господарської операції, а тому спірні рішення прийняті протиправно та мають бути скасовані.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 21 березня 2024 року адміністративний позов задоволено повністю.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, представником ГУ ДПС у м. Києві подано апеляційну скаргу, в якій останній просить його скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції прийнято рішення з неправильним застосуванням норм матеріального права та з порушенням норм процесуального права, також в порушення чинного законодавства, не з'ясовані всі обставини справи, не досліджені та не враховані надані до суду докази, а тому наведені порушення призвели до необ'єктивного, неправильного та незаконного вирішення справи.
Зокрема, в апеляційній скарзі зазначається, що позивачем не надано первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів прийманняпередачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних та документів щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством. Додаткова інформація : видаткові накладні № 34 та № 35 із покупцем не містить підпису та печатки контрагента-покупця, відсутні документи щодо придбання насіння соняшника та/або наявності в залишку с/г продукції, відсутні акти приймання-передачі сировини в переробку, відсутні складські квитанції, відсутні документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності.
Апелянт стверджує, що відсутність вказаних документів не дала можливості підтвердити реальність здійснення господарської операції, згідно якої виписано податкові накладні.
Щодо позовних вимог про зобов'язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні, апелянт зазначає, що позовні вимоги про зобов'язання вчинити конкретні дії (зареєструвати податкові накладні в ЄРПН), хоча і знаходяться у взаємозв'язку із вимогами про скасування рішень, але мають самостійний характер і можуть бути задоволені, якщо судом перевірено виконання усіх умов, визначених законом, для прийняття такого рішення.
Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.05.2024 та від 27.05.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ГУ ДПС у м.Києві, призначено розгляд справи в порядку письмового провадження.
Від ТОВ «Кривоозерський олійний завод органік» 11.06.2025 до суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому представник просить суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Відповідно до частини першої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Дослідивши доводи апеляційної скарги та, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції слід залишити без змін з наступних підстав.
Відповідно до фактичних обставин справи, ТОВ «Кривоозерський олійний завод органік» зареєстровано 24.05.2016 в якості юридичної особи, що підтверджується інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, номер запису: 10741020000060125.
Основним видом його діяльності за кодом КВЕД є 10.41 виробництво олії та тваринних жирів.
Для здійснення своєї господарської діяльності між ТОВ «Кривоозерський олійний завод органік» та ТОВ «Дельта Вільмар Україна» укладено договір поставки №500009624 від 16.05.2022 щодо постачання позивачем олії соняшникової та договори поставки №500008964 від 06.01.2022, №500008230 від 31.01.2022 щодо постачання позивачем макухи соняшникової (далі - Договори поставки).
З матеріалів справи вбачається, що постачання позивачем олії та макухи соняшникової для ТОВ «Дельта Вільмар Україна» відбувалось на підставі договорів поставки (№500009624 від 16.05.2022 - олія, №500008964 від 06.01.2022, №500008230 від 31.01.2022 - макуха).
Виконання Договорів поставки підтверджується видатковими накладними: №158 від 24.05.2022, №159 від 25.05.2022 (олія соняшникова); №33 від 04.02.2022, №34 від 05.02.2022, №35 від 06.02.2022, №37 від 07.02.2022, №38 від 08.02.2022, №39 від 09.02.2022, №40 від 10.02.2022, №43 від 12.02.2022, №44 від 14.02.2022, №45 від 15.02.2022, №46 від 16.02.2022, №47 від 17.02.2022, №48 від 18.02.2022, №49 від 20.02.2022, №50 від 21.02.2022, №52 від 22.02.2022, №53 від 23.02.2022, №54 від 24.02.2022 (макуха соняшникова).
Також, з матеріалів справи вбачається, що олія та макуха соняшникова, яка постачалась на адресу ТОВ «Дельта Вільмар Україна», отримана позивачем в межах виконання Договору на переробку давальницькою сировини від 31.12.2020 №31/12/20-П (далі - Договір переробки), укладеного з ТОВ «Кривоозерський комбікормовий завод».
Виконання Договору переробки підтверджується актами здачі-приймання робіт (надання послуг) №КК275 від 31.01.2022, №КК289 від 28.02.2022, №КК2107 від 30.04.2022, №КК2108 від 31.05.2022.
Факт перевезення макухи соняшникової до визначеного умовами Договорів поставок місця поставки підтверджується товаро-транспортними накладними №17225068 від 19.05.2022; №17225070 від 19.05.2022; №17225071 від 19.05.2022; №17225072 від 20.05.2022; №30025536 від 03.02.2022; №30025535 від 03.02.2022; №30025537 від 04.02.2022; №30025538 від 05.02.2022; №30025540 від 05.02.2022; №30025542 від 06.02.2022; №30025541 від 06.02.2022; №30025545 від 07.02.2022; №30025543 від 07.02.2022; №30025549 від 08.02.2022; №30025544 від 07.02.2022; №30025548 від 08.02.2022; №30025554 від 12.02.2022; №30025546 від 11.02.2022; №30025553 від 11.02.2022; №30025547 від 12.02.2022; №30025555 від 12.02.2022; №30025556 від 14.02.2022; №30025557 від 15.02.2022; №30025558 від 16.02.2022; №30025559 від 16.02.2022; №30025560 від 17.02.2022; №30025577 від 20.02.2022; №30025578 від 20.02.2022; №30025580 від 21.02.2022; №30025583 від 21.02.2022; №30025582 від 21.02.2022; №30025585 від 22.02.2022; №30025584 від 22.02.2022; №30025586 від 23.02.2022.
Оплата по Договорам поставок та Договору переробки підтверджується банківськими виписками та платіжними дорученнями, які наявні в матеріалах справи.
Оплата за товар здійснена лише частково (без ПДВ), оскільки за умовами Договорів поставок повна оплата здійснюється лише після реєстрації податкових накладних щодо поставленого товару.
У подальшому, за правилом першої події, що закріплене у п.п. 187.1 п. 187 ПК України, відповідно до приписів п. 201.10. ст. 201 Податкового кодексу України ТОВ «Кривоозерський олійний завод органік» складено податкові накладні від 04.02.2022 №1, від 05.02.2022 №2, від 06.02.2022 №3, від 07.02.2022 №4, від 08.02.2022 №5, від 09.02.2022 №6, від 10.02.2022 №7, від 12.02.20222 №8, від 14.02.2022 №9, від 15.02.2022 №10, від 16.02.2022 №11, від 17.02.2022 №12, від 18.02.2022 №13, від 20.02.20222 №14, від 21.02.2022 №15, від 22.02.2022 №16, від 23.02.2022 №17, від 24.02.2022 №18, від 24.05.2022 №2, від 25.05.2022 №3, які направлені для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Надалі, позивачем отримано квитанції, щодо зазначених податкових накладних, у яких вказано, що відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПК України реєстрація податкових накладних зупинена, оскільки платник податку, яким подано для реєстрації податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку. Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначених в податкових накладних для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Позивачем направлені повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних, реєстрацію яких зупинено, про підтвердження здійснення господарських операцій, в тому числі і щодо джерела походження олії та макухи соняшникової.
За результатом розгляду наданих позивачем пояснень та документів комісією ГУ ДПС у м. Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийняті рішення від 17.08.2022 №7221001/40504062, №7220999/40504062, №7220998/40504062, №7221000/40504062, №7221003/40504062, №7220996/40504062, №7221009/40504062, №7221011/40504062, №7221006/40504062, №7221002/40504062, №7220997/40504062, №7221005/40504062, №7221008/40504062, №7221010/40504062, №7221007/40504062, №7221013/40504062, №7221012/40504062, №7221004/40504062, від 18.08.2022 №7223355/40504062, №7223356/40504062, яким у реєстрації податкових накладних від 04.02.2022 №1, від 05.02.2022 №2, від 06.02.2022 №3, від 07.02.2022 №4, від 08.02.2022 №5, від 09.02.2022 №6, від 10.02.2022 №7, від 12.02.20222 №8, від 14.02.2022 №9, від 15.02.2022 №10, від 16.02.2022 №11, від 17.02.2022 №12, від 18.02.2022 №13, від 20.02.20222 №14, від 21.02.2022 №15, від 22.02.2022 №16, від 23.02.2022 №17, від 24.02.2022 №18, від 24.05.2022 №2, від 25.05.2022 №3 відмовлено.
В якості підстави для прийняття рішень від 18.08.2022 №7223355/40504062, від 18.08.2022 №7223356/40504062 зазначено про ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційних описів), у тому числі рахунків-фактур/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних; документів щодо підтвердження відповідності продуктів (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством. Додаткова інформація: відсутні документи щодо придбання насіння соняшника та/або наявності в залишку с/г продукції, відсутні акти приймання-передачі сировини в переробку, відсутні складські квитанції, відсутні документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності).
В якості підстави для прийняття рішень від 17.08.2022№7221001/40504062, від 17.08.2022 №7220999/40504062, від 17.08.2022 №7220998/40504062, від 17.08.2022 №7221000/40504062, від 17.08.2022 №7221003/40504062, від 17.08.2022 №7220996/40504062, від 17.08.2022 №7221009/40504062, від 17.08.2022 №7221011/40504062, від 17.08.2022 №7221006/40504062, від 17.08.2022 №7221002/40504062, від 17.08.2022 №7220997/40504062, від 17.08.2022 №7221005/40504062, від 17.08.2022 №7221008/40504062, від 17.08.2022 №7221010/40504062, від 17.08.2022 №7221007/40504062, від 17.08.2022 №7221013/40504062, від 17.08.2022 №7221012/40504062, від 17.08.2022 №7221004/40504062 про ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційних описів), у тому числі рахунків-фактур/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних; документів щодо підтвердження відповідності продуктів (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством. Додаткова інформація: видаткові накладні №34 та №35 із покупцем не містять підпису та печатки контрагента-покупця, відсутні документи щодо придбання насіння соняшника та/або наявності в залишку с/г продукції, відсутні акти приймання-передачі сировини в переробку, відсутні складські квитанції, відсутні документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності).
Не погоджуючись із вказаними рішеннями, позивачем подано до Державної податкової служби України скарги.
За результатами розгляду скарг щодо вказаних вище рішень про відмову у реєстрації податкових накладних коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, Державною податковою службою України прийняті рішення, якими скарги позивача залишено без задоволення, а рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних - без змін.
Такі обставини зумовили звернення позивача до суду з цим адміністративним позовом, за результатами розгляду якого судом першої інстанції ухвалено рішення від 21 березня 2024 року.
Переглядаючи рішення суду першої інстанції та оцінюючи відповідні висновки, викладені у рішенні, колегія суддів враховує, що відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до вимог частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з частинами першою та другою статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Вимогами статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (частина друга статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України).
Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
За змістом пункту 201.10 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. Якщо надіслані податкові накладні / розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Пунктом 201.16 Податкового кодексу України передбачено, що реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №1165).
За приписами Порядку№1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку, показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.
Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій.
У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.
Так, зі змісту квитанцій про зупинення реєстрації спірної податкової накладної вбачається, що контролюючим органом сформовано висновок про те, що платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.
Проте, матеріали справи не містять жодних мотивів, підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку.
Колегія суддів зазначає, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної на зазначеній підставі, контролюючий орган має запропонувати платнику податків надати документи та пояснення на спростування наявних у органу ДПС сумнівів, пов'язаних з легальністю діяльності юридичної особи, вказавши які саме аспекти належить висвітлити платнику податків у своїх поясненнях та які саме документи необхідно надати.
Звертаючись до фактів цієї справи колегія суддів зазначає, що квитанції про зупинення реєстрації податкових накладних не містять ні інформації, яка стала підставою для висновку про ризиковість платника податку, ні переліку документів, необхідних для розгляду питання щодо прийняття рішення про реєстрацію спірної податкової накладної.
Водночас позивачем до контролюючого органу надані повідомлення про надання пояснень та копій документів щодо податкових накладних, реєстрацію яких зупинено з копіями документів на підтвердження інформації, зазначеної в податкових накладних.
Не містить посилання на відсутність конкретних документів і рішення Комісії про відмову в реєстрації податкових накладних від 17.08.2022 №7221001/40504062, від 17.08.2022 №7220999/40504062, від 17.08.2022 №7220998/40504062, від 17.08.2022 №7221000/40504062, від 17.08.2022 №7221003/40504062, від 17.08.2022 №7220996/40504062, від 17.08.2022 №7221009/40504062, від 17.08.2022 №7221011/40504062, від 17.08.2022 №7221006/40504062, від 17.08.2022 №7221002/40504062, від 17.08.2022 №7220997/40504062, від 17.08.2022 №7221005/40504062, від 17.08.2022 №7221008/40504062, від 17.08.2022 №7221010/40504062, від 17.08.2022 №7221007/40504062, від 17.08.2022 №7221013/40504062, від 17.08.2022 №7221012/40504062, від 17.08.2022 №7221004/40504062, від 18.08.2022 №7223355/40504062, від 18.08.2022 №7223356/40504062.
В оскаржуваних рішеннях Комісії ГУ ДПС у м. Києві в якості підстави для відмови в реєстрації податкових накладних від 04.02.2022 №1, від 05.02.2022 №2, від 06.02.2022 №3, від 07.02.2022 №4, від 08.02.2022 №5, від 09.02.2022 №6, від 10.02.2022 №7, від 12.02.20222 №8, від 14.02.2022 №9, від 15.02.2022 №10, від 16.02.2022 №11, від 17.02.2022 №12, від 18.02.2022 №13, від 20.02.20222 №14, від 21.02.2022 №15, від 22.02.2022 №16, від 23.02.2022 №17, від 24.02.2022 №18, від 24.05.2022 №2, від 25.05.2022 №3 вказано про ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційних описів), у тому числі рахунків-фактур/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних; документів щодо підтвердження відповідності продуктів (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством, не було надано платником.
Натомість, з огляду на докази, надані позивачем до податкового органу після зупинення реєстрації податкових накладних, які надані до матеріалів справи, що повністю розкривають зміст господарських операцій, останнім підтверджено реальність здійснення господарських операцій, надані пояснення, якими підтверджується законність та реальність таких операцій.
При цьому, можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків з зазначенням необхідності надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не довільно, на власний розсуд.
Необґрунтоване обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, а не будь-яких на власний розсуд, призводить до правової невизначеності, що не відповідає критерію обґрунтованості та пропорційності акта індивідуальної дії.
Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.
У постанові від 16.02.2023 по справі № 380/7648/22 Верховний Суд вказав, що у випадку загальної вказівки щодо необхідності подати документи у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної платник податків перебуває у стані правової невизначеності, що позбавляє його можливості надати контролюючому органу необхідний саме в розумінні суб'єкта владних повноважень пакет документів, а для контролюючого органу, відповідно, створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції - прийняття необґрунтованого рішення про відмову у реєстрації податкової накладної.
У свою чергу, форма рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН передбачає, що у разі відмови в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН через надання платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства, контролюючий орган повинен зазначити конкретні документи, які складені із порушенням законодавства.
Щодо тверджень контролюючого органу про те, що видаткові накладні №34 та №35 із покупцем не містять підпису та печатки контрагента-покупця, суд встановив, що такі документи стосуються лише двох податкових накладних щодо постачання макухи (№2 від 05.02.2022 та №3 від 06.02.2022, а тому згадка про такі документи в рішеннях відповідача щодо інших податкових накладних щодо постачання макухи (№1 та з №4 по №18) є безпідставним та непоґрунтованим. Крім того, судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що видаткові накладні №34 та №35 оформлені у відповідності до вимог законодавства.
Щодо тверджень контролюючого органу про відсутність документів щодо придбання насіння соняшника та/або наявності в залишку с/г продукції, відсутність актів приймання-передачі сировини в переробку, відсутність складських квитанцій, відсутність документів щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), колегія суддів зазначає наступне.
У цьому контексті необхідно зазначити, що здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства.
Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.
Зважаючи на викладене, оскаржуване рішення, повинне було б містити мотиви врахування та/або неврахування надісланих позивачем пояснень та доданих до нього документів, а саме: врахування поданих позивачем документів.
Ненаведення мотивів прийнятого рішення не дають змоги суду встановити дійсні підстави та причини, за яких цей орган дійшов саме таких висновків, надати їм належну правову оцінку, та встановити законність, обґрунтованість, пропорційність прийнятого рішення.
Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.
Посилання апелянта на постанову Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 13.11.2018 у справі №820/17987/14, колегія суддів вважає необґрунтованим, оскільки, дане судове рішення прийнято Верховним Судом за інших фактичних обставин справи, а тому, викладені в них висновки не підлягають застосуванню при вирішенні спору у даній справі.
Застосування в цій справі способу захисту порушеного права позивача шляхом зобов'язання ДПС України зареєструвати подані позивачем податкові накладні від 04.02.2022 №1, від 05.02.2022 №2, від 06.02.2022 №3, від 07.02.2022 №4, від 08.02.2022 №5, від 09.02.2022 №6, від 10.02.2022 №7, від 12.02.20222 №8, від 14.02.2022 №9, від 15.02.2022 №10, від 16.02.2022 №11, від 17.02.2022 №12, від 18.02.2022 №13, від 20.02.20222 №14, від 21.02.2022 №15, від 22.02.2022 №16, від 23.02.2022 №17, від 24.02.2022 №18, від 24.05.2022 №2, від 25.05.2022 №3 не є втручанням в дискреційні повноваження, оскільки у даному випадку відповідач не вправі діяти на власний розсуд, такий спосіб захисту порушеного права позивача відповідає завданням адміністративного судочинства.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду попередньої інстанції та не дають підстав для висновку, що окружним адміністративним судом при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини чи порушено норми процесуального права.
Оскільки в апеляційній скарзі відсутні доводи та заперечення апелянта щодо розміру судових витрат на правову допомогу в суді першої інстанції, які підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, а тому в силу положень статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України відсутні підстави для перегляду рішення суду першої інстанції у відповідній частині.
Також від представника позивача - адвоката Куліди А.А. 12.08.2024 до суду апеляційної інстанції надійшла заява про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, які позивач поніс у зв'язку з розглядом справи в суді апеляційної інстанції.
Представником позивача до суду апеляційної інстанції надано відповідні докази, а саме:
- договір про надання правової допомоги №11-1/41-1-2020 від 09.09.2020;
- додаткову угоду до договору про надання правової допомоги №11-1/41-1-2020 від 09.09.2020;
- акт приймання-передачі послуг від 31.07.2024;
- рахунок-фактуру №68 від 31.07.2024;
- платіжну інструкцію №287 від 01.08.2024;
- банківську виписку від 01.08.2024;
- свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії КС №10642/10;
- ордер на надання правничої допомоги №1663154.
Згідно акта приймання-передачі послуг на замовлення довірителя Об'єднанням надано професійну правову (правничу) допомогу в рамках супроводження судової справи №640/19484/22 у Шостому апеляційному адміністративному суді. До вищезазначених робіт залучено учасників Об'єднання, якими здійснено наступні роботи та витрачено наступну кількість годин:
1. Підготовка відзиву на апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 21 березня 2024 року у справі №640/19484/22;
- аналіз апеляційної скарги Головного управління ДПС у м. Києві;
- дослідження релевантної судової практики - загальна вартість робіт становить 9 120,00 грн.
2. Супутні витрати (витрати на поштову кореспонденцію, тощо) - вартість робіт становить 207,00 грн.
Згідно акта приймання-передачі послуг, послуги надано на загальну суму 9 327,00 грн.
Подані докази судова колегія бере до уваги, аналізуючи обґрунтованість суми, заявленої до відшкодування витрат на правничу допомогу в апеляційній інстанції.
Від Головного управління ДПС у м. Києві 21.08.2024 до суду надійшли заперечення на заяву про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу. Представник зазначив, що надані представником позивача документи не можуть слугувати належними та допустимими доказами для підтвердження понесених позивачем витрат на правничу допомогу у розмірі 9 327,00 грн.
Також представник просить суд звернути увагу на позицію Київського апеляційного адміністративного суду, що викладена у справі №826/8107/16 та підтримана Верховним Судом у постанові від 22.05.2018, відповідно до якої витрати позивача на складання позовної заяви не входять до складу витрат, пов'язаних із розглядом справи.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що правова позиція, викладена судом у справі №826/8107/16, сформована за іншого правового регулювання, а саме Кодексу адміністративного судочинства України в редакції до 15.12.2017, а також Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах», який втратив чинність 15.12.2017.
Колегія суддів також зазначає, що Верховний Суд, переглядаючи постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 11.01.2018 у справі №826/8107/16 (постанова Верховного Суду від 22.05.2018) вказав на помилковість зазначених висновків суду апеляційної інстанції та зазначив, що послуги зі складання позовних заяв, апеляційних та касаційних скарг є різновидом правової допомоги, витрати на яку включаються до складу судових витрат.
Перевіряючи обґрунтованість заявлених до відшкодування витрат, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Верховний Суд у постанові від 01 вересня 2022 року у справі №640/16093/21 вказав, що в будь-якому випадку, суд зобов'язаний перевірити докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт, їх вартість, з огляду на положення частини четвертої статті 134 КАС України, згідно з якою для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
При цьому, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
Колегія суддів зауважує, що справа №640/19484/22 розглядалася судом першої та апеляційної інстанцій в порядку письмового провадження, не потребувала участі представника позивача в судовому засіданні.
Представником позивача подано відзив на апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на 9 сторінках тексту з цитуванням положень Податкового кодексу України, а також фактично відтворює позицію позивача, викладену у позовній заяві, що не потребувало глибокого вивчення правової бази та судової практики, а також не вимагало від представника позивача, який є фахівцем в галузі права, значних зусиль під час підготовки до розгляду справи в суді апеляційної інстанції. У зазначеному відзиві містяться фактичні обставини справи та цитування висновків суду першої інстанції, викладених в оскаржуваному рішенні, у поєднанні з доводами, які були викладені у позовній заяві.
Колегія суддів зазначає, що участь одного адвоката при розгляді справи в суді першої та апеляційної інстанції свідчить про його обізнаність з обставинами щодо спірних правовідносин, що поза сумнівом, істотно впливає на обсяг надання ним послуг в межах їх повторного вивчення.
Таким чином, враховуючи, що правова позиція представника позивача у судах першої та апеляційної інстанцій не змінювалась, такий представник не міг не бути обізнаним із позицією відповідача, законодавством, яким регулюється спір у справі, документами й доводами, якими відповідач обґрунтовував свої вимоги й інші обставини, а отже підготовка цієї справи в суді апеляційної інстанції не вимагала великого обсягу аналітичної й технічної роботи.
Виходячи із зазначеного, аналіз змісту апеляційної скарги відповідача та дослідження релевантної практики у справі не вимагає у фахівця у галузі права значних зусиль.
Крім того, колегія суддів звертає увагу, що предметом спору у даній справі є визнання протиправними та скасування рішень Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 17.08.2022 №7221001/40504062, від 17.08.2022 №7220999/40504062, від 17.08.2022 №7220998/40504062, від 17.08.2022 №7221000/40504062, від 17.08.2022 №7221003/40504062, від 17.08.2022 №7220996/40504062, від 17.08.2022 №7221009/40504062, від 17.08.2022 №7221011/40504062, від 17.08.2022 №7221006/40504062, від 17.08.2022 №7221002/40504062, від 17.08.2022 №7220997/40504062, від 17.08.2022 №7221005/40504062, від 17.08.2022 №7221008/40504062, від 17.08.2022 №7221010/40504062, від 17.08.2022 №7221007/40504062, від 17.08.2022 №7221013/40504062, від 17.08.2022 №7221012/40504062, від 17.08.2022 №7221004/40504062, від 18.08.2022 №7223355/40504062, від 18.08.2022 №7223356/40504062 та зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних складену Товариством з обмеженою відповідальністю «Кривоозерський олійний завод органік» податкову накладну від 04.02.2022 №1, від 05.02.2022 №2, від 06.02.2022 №3, від 07.02.2022 №4, від 08.02.2022 №5, від 09.02.2022 №6, від 10.02.2022 №7, від 12.02.20222 №8, від 14.02.2022 №9, від 15.02.2022 №10, від 16.02.2022 №11, від 17.02.2022 №12, від 18.02.2022 №13, від 20.02.20222 №14, від 21.02.2022 №15, від 22.02.2022 №16, від 23.02.2022 №17, від 24.02.2022 №18, від 24.05.2022 №2, від 25.05.2022 №3.
Колегія суддів звертає увагу, що практика Верховного Суду по даній категорій справ є сформованою та однозначною, а тому витрати на правничу допомогу в розмірі 9 120,00 грн у даній справі є очевидно завищеними.
Щодо вимог про стягнення витрат на відправку поштової кореспонденції у розмірі 207,00 грн, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно із статтею 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; 3) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Водночас, у частині третій статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України наведено вичерпний перелік витрат, пов'язаних з розглядом справи. Докладніше кожна з категорій цих витрат конкретизована у статтях 134,135, 137, 138 Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема:
1. витрати на професійну правничу допомогу (ст. 134 КАС України);
2. витрати сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду (ст. 135 КАС України);
3. витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз (ст. 137 КАС України);
4. витрати, пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів, вчиненням інших процесуальних дій, підготовкою справи до розгляду (ст. 138 КАС України).
Вжитий у статті 138 Кодексу адміністративного судочинства України термін «інших процесуальних дій» стосується вчинення учасниками справи, або особами, які не є учасником судового процесу, дій пов'язаних саме з процесом доказування (збір доказів, їх огляд та забезпечення) у справі.
Разом з цим, поштові витрати не відносяться до судових витрат, передбачених зазначеним вище переліком, а тому такі витрати не можуть бути предметом відшкодування за наслідками розгляду судової справи, оскільки Кодекс адміністративного судочинства України не передбачає їх відшкодування.
Встановлення законом вичерпного переліку судових витрат означає, що на присудження судом саме цих витрат у разі настання відповідних обставин (задоволення позову, залишення його без розгляду, чи закриття провадження у справі), а не будь-яких інших може розраховувати особа, що звернулася до суду з позовом.
Таким чином, витрати на відправку поштової кореспонденції у розмірі 207,00 грн відшкодуванню не підлягають.
Також колегія суддів зазначає, що посилання позивача на ринкову вартість адвокатських послуг, а також наявність значного професійного досвіду, компетенції адвокатів та визнання на юридичному ринку Адвокатського об'єднання «КМ Партнери», яким надавалися правничі послуги, не мають вагомого та переважного значення для суду під час оцінки співмірності заявленої суми до стягнення із складністю справи та фактично наданими послугами.
Враховуючи вищевикладене, а також фактичний об'єм виконаної роботи та її незначну складність, колегія суддів вважає розумно обґрунтованими заявлені витрати на професійну правничу допомогу, які підлягають компенсації позивачу за рахунок Головного управління ДПС у м. Києві в розмірі 4 000,00 грн. Вказаний розмір витрат обумовлений об'єктивною тривалістю часу, яку мав витратити адвокат під час супроводу справи №640/19484/22 у суді апеляційної інстанції, якістю та об'ємом підготовлених матеріалів, а також складністю питань, які були предметом апеляційного перегляду.
За правилами статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів
Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві - залишити без задоволення.
Рішення Київського окружного адміністративного суду від 21 березня 2024 року у справі №640/19484/22 - залишити без змін.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кривоозерський олійний завод» (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри. Буд. 5, код ЄДРПОУ 40504062) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд.33/19, код ЄДРПОУ 43141267) витрати на професійну правничу допомогу, понесені в суді апеляційної інстанції, у розмірі 4000 (чотири тисячі) грн 00 коп.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та подальшому оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач О.М.Кузьмишина
Судді І.О.Грибан
О.В.Карпушова